Рішення

від 03.12.2012 по справі 5021/1628/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.12 Справа № 5021/1628/12.

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

до відповідача: Приватного виробничого підприємства «Валео+», м. Суми

про стягнення 606 234 грн. 12 коп.

Суддя Лиховид Б.І.

За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт

Представники сторін:

Від позивача: Фанта Т.О., довіреність №15-8868 від 08.11.2012р.

Від відповідача: Кіптенко Н.Г., довіреність від 24.07.2012р.,

Оніщенко В.П., довіреність від 01.11.2012р.

У судовому засіданні 15.11.2012р. було оголошено перерву до 03.12.2012р.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 606 234 грн. 12 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 27 від 12.11.2012р. проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та передчасними, зважаючи на існування протягом тривалого часу взаємної заборгованості та розраховуючи на її погашення шляхом розрахунку взаємозаліком.

03.12.2012 року до суду від представника позивача надійшли пояснення № 15-9345 від 26.11.2012р., з урахуванням відзиву, згідно з якими представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, оскільки зустрічна заборгованість, на існування якої посилається відповідач, є погашеною відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд задовольняє позов, виходячи з наступного:

27.10.2009року між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та Приватним виробничим підприємством «Валео+» була укладена Дистриб'юторська угода №Д-27/10-09К, відповідно до якої Компанія (позивач) протягом строку дії даної угоди передає Дистриб'ютору (відповідачу) для оптової торгівлі або іншої реалізації третім особам - споживачам і посередникам - купорос залізний технічний (сульфат заліза) ДСТУ 2463-94 (ГОСТ 6981-94) (далі - Товар), а Дистриб'ютор, будучи оптовим посередником Компанії на території України, країн близького та дальнього зарубіжжя (далі - Територія) здійснює просування і збут товару на ринку Території.

Як зазначає позивач, на виконання умов даної угоди ПАТ «Сумихімпром» поставило відповідно до заявок ПВП «Валео+» товар на загальну суму 839 029 грн. 43 коп., що підтверджується наказ-накладними та довіреностями (у справі).

Відповідно до п. 3.7 Угоди оплата Товару Дистриб'ютором здійснюється на умовах 100 % передоплати виставленого рахунку Компанії в розмірі загальної вартості заявленої партії Товару і транспортних послуг. Форма розрахункових документів - банківське платіжне доручення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково, а саме сплатив 232 795 грн. 31 коп., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 606 234 грн. 12 коп.

Факт отримання відповідачем Товару підтверджується наказ-накладними (у справі), які є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999, №996- XIV, містять обов'язкові для них реквізити, і які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, а, отже, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий Товар.

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, посилання відповідача на безпідставність позовних вимог та відсутність порушення зі свого боку договірних зобов'язань спростовується наявними у справі доказами.

Посилання відповідача на листи № 20 від 10.09.2012р. та № 24 від 26.09.2012 р. з проханням здійснити розрахунки шляхом взаємозаліку заборгованості на суму 965 135 грн. 57 коп. не може бути розцінене судом як припинення зобов'язання зарахуванням з огляду на приписи ст. 601 Цивільного кодексу України, зважаючи на те, що позивач не погодився із проведенням зарахування та звернувся на підставі ст. 20 Господарського кодексу України до господарського суду за захистом своїх охоронюваних законом прав.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992, № 2343-XII конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 14 цього Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як зазначає позивач, 24.10.2011 року ухвалою господарського суду Сумської області було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром», 21.02.2012 р. в газеті «Голос України» було опубліковане відповідне оголошення.

Відповідач не подав доказів звернення у передбачений Законом строк до суду із заявою про визнання грошових вимог у справі про банкрутство позивача.

Крім того, у матеріалах справи міститься лист (інвентаризаційне повідомлення) (а.с.118, Том 1), підписаний головними бухгалтерами підприємств, про те, що заборгованість ПВП «Валео+» за договором №Д-27/10-09К від 27.10.2009р. станом на 01.01.2012р. становить 606 234 грн. 12 коп.

Відповідач доказів сплати заборгованості у розмірі 606 234 грн. 12 коп. не подав, заборгованість відповідача підтверджується наявними у справі доказами та не спростована відповідачем, тому вимоги про стягнення з відповідача зазначеної суми є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 124 грн. 68 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного виробничого підприємства «Валео+» (40007, м. Суми, вул.. Кіровоградська, буд. 2, офіс 208, код 31548282) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40003, м. Суми, вул.. Харківська, п/в 12, код 05766356) 606 234 грн. 12 коп. основного боргу, 12 124 грн. 68 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене 06.12.2012 р.

СУДДЯ (підпис) Б.І. ЛИХОВИД