Постанова

від 04.12.2012 по справі 5020-929/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року Справа № 5020-929/2012 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Проценко О.І.,

суддів Воронцової Н.В.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

прокуратура міста Севастополя: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 005749 від 25.09.2012 року ;

представник позивача: не з'явився, Севастопольська міська рада;

представник відповідача: Сорокопуд Олександр Юрійович, довіреність № б/н від 21.04.2012 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кримінтерзв'язок";

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 22.10.2012 року у справі № 5020-929/2012

за позовом першого заступника прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 90011) в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Кримінтерзв'язок" (вул. Адм. Октябрського, буд.2,Севастополь,99011)

про припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ :

Перший заступник прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірми „Кримінтерзв'язок" про припинення права користування земельною ділянкою площею 3,0 га, яка розташована по вул. Отрадна, 25 у м.Севастополі, шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.06.2006 року, укладеного між Севастопольскою міською радою та ТОВ „Фірмою „Кримінтерзв'язок", який зареєстрований 26.07.2006 року під № 040665900126, а також зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку позивачеві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язанння за договором оренди земельної ділянки від 26.06.2006 року в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, що зазначено у пункті 4.4. договору, а також невикористовує земельну ділянку відповідно до умов договору за її цільовим призначенням, що визначено пунктом 9.2.2. договору, та порушує умови договору щодо побудови на орендованій земельній ділянці виробничо-господарської бази, договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню, а земельна ділянка поверненню позивачу.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 22 жовтня 2012 року у справі №5020-929/2012 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи заборгованість по орендній платі та штраф за несвоєчасну сплату орендної плати вже перераховані відповідачем на відповідні рахунки місцевого бюджету, що підтверджено належними та допустимими доказами, а також, суд дійшов висновку, що прокурором та позивчем не доведенний факт використання землі не за цільовим призначенням. Крім того, на день звернення до суду було відсутнє рішення заінтересованої особи про дострокове розірвання договору, оскільки те рішення, на яке посилається прокурор у позовній заяві, скасовано іншим рішенням Севастопольської міської ради, тобто прокурор звернувся до суду за захистом права позивача, яке не виникло, і внаслідок цього не могло бути порушене відповідачем, а тому це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, перший заступник прокурора міста Севастополя звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, а позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга першого заступника прокурора міста Севастополя мотивована неправильним застосуванням господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Так, прокурор зауважує на тому, що на момент звернення позивача до суду та розгляду даної справи судом, ТОВ „Фірма „Кримінтерзв'язок" не приступила до використання земельної ділянки площею 3,0 га, яка розташована по вул. Отрадна, 25 у м.Севастополі. Станом на момент складання акту перевірки, зазначена земельна ділянка використовувалася із порушення цільового призначення, оскільки будівництво не здійснювалося, на земельній діялнці знаходиться пустир. Таким чином, орендар -відповідач по справі, всупереч вимогам п.п."г","д" п.9.2.2. договору оренди земельної ділянки від 26.06.2006 року, на протязі більш ніж 6 років не приступив до використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, що є істотним порушенням умов оспорюваного договору.

Крім того, відносно скасування Севастопольською міською радою рішенння „Про розірвання договору оренди від 26.06.2006 року", заявник апеляційної скарги також зазначає, що таке право на звернення із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки у випадку порушення умов договору, визначено статтею 188 Господарського кодексу України та статтею 32 Закону України „Про оренду землі", та не залежить від наявності чи відсутності окремого рішення міської ради.

Також, прокурор вказує на той факт, що за відсутністю інших належних доказів, ніж акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.07.2011 року, господарський суд першої інстанції прийняв до уваги фотографії, надані відповідачем, з яких суд побачив, що земельна ділянка огорожена, бур'ян скошений, тобто проведені певні підготовчі дії щодо освоєння території, які не потребують спеціальних дозволів.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2012 року апеляційна скарга першого заступника прокурора міста Севастополя прийнята у складі колегії: головуючий суддя Проценко О.І., судді: Воронцова Н.В. та Котлярова О.Л., та призначена до розгляду на 04 грудня 2012 року о 15 год. 00 хв.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2012 року, у зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л., її замінено у складі колегії на суддю Маслову З.Д.

У судовому засіданні, яке було призначено на 04 грудня 2012 року, прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, рішення господарського суду скасувати, позовні вимоги задовольнити, представник відповідача апеляційну скаргу не підтримав та просив у її задоволенні відмовити, рішення господарського суду залишити без змін, з підстав викладених у відзиві.

Севастопольська міська рада в судове засідання призначене на 04 грудня 2012 року не з'явилася, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялася належно, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалася.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо явка цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність нез'явившихся сторін.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.06.2006 року між Севастопольською міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фірмою „Кримінтерзв'язок" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, Орендодавець, на підставі рішення Севастопольської міської ради № 4492 від 11.01.2006 року надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування виробничо-господарської бази з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, наданих для підприємств іншої промисловості, за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, вул. Отрадна 25, загальною площею 3,0 га (а.с.13-17, т.1).

Зазначений договір укладений строком на 25 років (п. 3.1. договору).

Пунктом 4.1 договору зазначено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється згідно із Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської ради № 1348 від 14.10.2003 року, у розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 договору, орендна плата за землю сплачується Орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (податкового) місяця, в національній валюті України на спеціальний бюджетний рахунок міста у районному фінансовому управлінні за місцем розташування земельної ділянки. Нарахування розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції, розмір річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку в строк до 01 лютого поточного року у залежності від щорічно індексованої грошової оцінки земельної ділянки

Як зазначено у пункті 4.6. договору, в строк до 15 лютого поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з Орендодавцем, надається Орендарем Державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки.

У випадку порушень передбачених цим Договором строків освоєння (забудови) орендованої ділянки, розмір річної орендної плати підлягає корегуванню шляхом збільшення орендної ставки на поправочний коефіцієнт 2, визначений згідно з Методикою, який застосовується до моменту введення в експлуатацію об'єкта капітального будівництва, визначеного договором, але не більше ніж 10% нормативної грошової оцінки, що зазначено у пункті 4.7. договору.

Відповідно до підпункту 9.2.2 пункту 9.2 договору, Орендар зобов'язаний крім іншого:

- розпочати освоєння земельної ділянки та завершити забудову згідно з цільовим призначенням, вказаним у пункті 5.2 договору, протягом 2 років з моменту підписання акта приймання-передачі земельної ділянки;

- будівництво капітального об'єкту виробничо-господарської бази на земельній ділянці здійснювати відповідно до затвердженої проектної документації, що пройшла комплексну державну експертизу у встановленому порядку, після отримання дозволу в інспекції державного архітектурного-будівельного контролю;

- забезпечити виконання умов, вказаних в узгодженнях та висновках по проекту відведення земельної ділянки, а також виконання обов'язків землекористувача відповідно до вимог земельного, містобудівельного та природоохоронного законодавства;

- своєчасно вносити орендну плату відповідно до розділу 4 договору та щорічно до 20 січня надавати Орендодавцю довідку про платежі за орендною платою за рік, що сплинув, засвідчену податковою інспекцією; забезпечити утримання території, будівель, споруд в належному технічному, протипожежному та санітарному стані.

Відповідно до пункту 12.3 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та ін.;

- з інших підстав, визначених законом.

Орендодавець може розірвати договір в односторонньому порядку у випадках:

- використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- несплати орендарем протягом трьох місяців орендної плати в повному обсязі;

- невикористання земельної ділянки під будівництво протягом трьох років підряд (п. 12.4 договору).

Пунктом 13.7 договору зазначено, що, якщо Орендар протягом строків, визначених у договорі, не виконав частину або усі умови та обов'язки, обумовлені в ньому, договір розривається з вини та за рахунок Орендаря в порядку, визначеному у цьому Договорі.

За актом приймання -передачі від 26.06.2006 року позивач (Орендодавець) передав, а відповідач (Орендар) прийняв земельну ділянку, площею 3,0 га, за адресою: м. Севастополь, вул. Отрадна, 25 (арк.с.18, т.1).

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач (Орендодавець) свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме передав земельну ділянку Орендарю.

Однак, в порушення умов договору, Орендар орендну плату вносив несвоєчасно і не в повному обсязі, у зв'язку з чим 21.04.2010 року та 08.04.2011 року Севастопольська міська радою (Орендодавець) на адресу ТОВ „Фірма „Кримінтерзв'язок" (Орендар) направила листи № 03-15/1682 та № 03-15/1181, в яких, Орендодавець звертав увагу Орендаря на порушення ним істотних умов договору оренди, а саме на наявність заборгованості з орендної плати на загальну суму 826 122,83 грн.(а.с.11, 12, т.1).

19.12.2011 року вих. № 3 директор ТОВ „Фірми „Кримінтерзв'язок" направив на адресу голови Севастопольскої міської ради лист, яким повідомив, що у зв'язку з тим, що на сесії міської ради знаходиться на розгляді питання про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,3 га, яка розташована по вул. Отрадна, 25 у м.Севастополі, підприємство готово оплатити заборгованість по оренді за період з 2009 року по 2011 рік.

На підставі інформації Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про виявлення порушень ТОВ „Фірмою „Кримінтерзв'язок" вимог Податкового кодексу України в частині повноти та своєчасності внесення орендної плати, що є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договру оренди від 26.06.2006 року, 20 грудня 2011 року на V-й сесії VI скликання Севастопольська міська рада прийняла рішення № 2260 „Про розірвання з ТОВ „Фірмою „Кримінтерзв'язок" договору оренди земельної ділянки від 26.06.2006 року, площею 3,0000 га, розташованої у місті Севастополі, вул. Отрадна, 25, для будівництва та обслуговування виробничо-господарської бази у зв'язку з порушенням істотних умов договору, зокрема систематичною несплатою орендної плати за користування земельною ділянкою (арк. с. 20, т.1).

За період з 05.04.2012 року по 29.08.2012 року ТОВ „Фірма „Кримінтерзв'язок" у повному обсязі погасив заборгованість по орндній платі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.103-109, т.1).

Тому, 10.07.2012 року рішенням Севастопольської міської ради № 3562 було скасовано рішення від 20.12.2011 № 2260 „Про розірвання договору оренди від 26.06.2006, зареєстрованого 26.07.2006 року під № 040665900126, земельної ділянки площею 3,0000 га по вул. Отрадна, 25, наданої для будівництва та обслуговування виробничо-господарської бази, що укладений з ТОВ „Фірма „Кримінтерзв'язок" у зв'язку з повним погашенням Орендарем заборгованості з орендної плати (арк. с. 90, т.1).

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби України від 05.07.2012 № 724/19-029, станом на 04.07.2012 ТОВ „Фірма „Кримінтерзв'язок" не має заборгованості з плати за землю (арк. с. 92, т.1).

Як на доказ, що підтверджує підстави позову, прокурор посилається на Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головного управління Держкомзему у місті Севастополі від 08.07.2011 року було встановлено, що земельна ділянка, яка передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ „Фірмі „Кримінтерзв'язок" за договором оренди земельної ділянки від 26.06.2006 року строком на 25 років за адресою: м. Севастополь, Гагарінський район, вул. Шабаліна в районі хутора Отрадний, загальною площею 3,0 га, не використовується (а. с. 110-112, т.1).

А також, на підставі листа Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі алдресованого першому заступнику прокурора міста Севастополя від 08.08.2012 вих. № 7/27-3662, Інспекція повідомила, що декларацію про початок виконання будівельних /підготовчих робіт ТОВ „Фірмі „Кримінтерзв'язок" не реєструвала, дозвіл на виконання будівельних робіт не видавала (а. с.21. т.1).

Оскільки, як на думку прокурора, відповідачем були порушені умови оспорюваного договору, а саме, упродовж 2009-2011 років ТОВ „Фірма „Кримінтерзв'язок" несплачувало орендну плату за землю та не приступило до використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, це і стало підставою для звернення першого заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради з відповідним позовом про визнання договору недійсним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, присутніх у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для дострокового розірвання договору на вимогу позивача за рішенням суду внаслідок порушення відповідачем умов договору, що передбачено нормами статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України „Про оренду землі" право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 21 Закону України „Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 24 Закону України „Про оренду землі" зазначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, укладення договору оренди земельної ділянки зумовлює виникнення у орендаря зобов'язання по внесенню орендних платежів.

Пунктом 2.23 розділу 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами та доповненнями) визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України „Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією, про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, та це знайшло підтвердження у суді апеляційної інстанції, вищезазначених доказів прокурором суду не надано.

Натомість, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи - довідкою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби України від 05.07.2012 року № 724/19-029 (а. с.92,т.1) та платіжними дорученнями № 21 від 09.07.2012 про сплату орендної плати в сумі 347 000,00 грн (за січень-червень 2012 року) (а.с.107,т.1), на час звернення прокурора до суду із даним позовом, у ТОВ „Фірми „Кримінтерзв'язок" повністю відсутня заборгованість з орендної плати.

Також, під час розгляду справи у господарському суді, відповідач згідно із платіжним дорученням № 27 від 29.08.2012 року сплатив орендну плату за землю в сумі 57 850,00 грн (за липень 2012 року) (а.с. 109,т.1).

Крім того, відповідач сплатив до місцевого бюджету штраф -20% від належної до сплати орендної плати, у розмірі 122 230,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 22 від 26.07.2012 (а.с.108, т.1)

На підставі вищевикладеного, та враховуючи те, що до подачі позову до суду та на час розгляду справи у господарському суді, відповідачем заборгованість по орендній платі сплачена та перерахована на відповідні рахунки місцевого бюджету у повному обсязі, а також додатково сплачений штраф, судова колегія вважає, що доводи прокурора в частині неповного та своєчасного внесення орендної плати, зазначеної у пункті 4.4. договору спростовуються матеріалами та доказами по справі, а тому не можуть бути покладені в основу рішення.

Що стосується доводів заявника апеляційної скарги, щодо невикористання ТОВ „Фірмою „Кримінтерзв'язок" земельної ділянки площею 3,0 га, яка розташована по вул. Отрадна, 25 у м.Севастополі, за її цільовим призначенням на протязі більш ніж 6 років, як зазначено у пункті п.п.9.2.2. договору, то судова колегія вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" , який встановлює спеціальні норми для цього виду договірних правовідносин, до істотних умов договору оренди землі відносить умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, а відповідно до приписів абз. 1 ч. 1 ст. 24 та ч. 1 ст. 32 вказаного Закону договір оренди землі може бути розірваний рішенням суду в разі невиконання орендарем зазначеної умови (дотримання цільового використання орендованої земельної ділянки).

Підпунктами 2.20, 2.21 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами та доповненнями), у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України „Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, чинне земельне законодавство щодо правовідносин з договору оренди земельної ділянки однією з підстав для припинення дії договору шляхом його розірвання за рішенням суду передбачає порушення орендарем договірних зобов'язань стосовно цільового використання землі.

Поділ земель за цільовим призначенням встановлений статтею 19 Земельного кодексу України, яка визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на визначені такою нормою категорії. Однією з таких категорій земель за їх поділом за цільовим призначенням є, зокрема, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до пункту 1.1. договору Орендодавець надав, а Орендар, прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування виробничо-господарської бази з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, наданих для підприємств іншої промисловості.

Статтею 65 Земельного кодексу України визначено, що землями промисловості , транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

В силу статті 66 Земельного кодексу України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Доводячи факт невикористання земельної ділянки за її цільовим призначенням, прокурор посилається на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавтсва Головного управління Держкомзему у м.Севастополі від 08.07.2011 року, проте, як на думку судової колегії, судом першої інстанції надана вірна оцінка цьому доказу та вірно встановлено, що даний акт складений більше ніж за рік до подачі позову та викладені у ньому відомості не відповідають обставинам справи, адже із матеріалів справи вбачається, що на теперішній час спірна земельна ділянка огороджена, бур'ян скошений, тобто проведені певні підготовчі роботи щодо освоєння території, які не потребують спеціальних дозволів (а. с. 124-125, т.1).

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що ТОВ„Фірма „Кримінтерзв'язок" використовує земельну ділянку виключно за цільовим призначенням, а саме: встановлена огорожа, здійснена планіровка земельної ділянки, проектується робочий проект, зазначені обставини підтверджуються Ескізним проектом (а.с.34-83, т.1), робочим проектом: Проект організації будівництва (а.с.84-88, т.1); договором № 21/12 від 11.09.2012 року на створення проектної документації (а.с.120-121, т1), фотофиксацією земельної ділянки, орендуємої ТОВ„Фірмою „Кримінтерзв'язок", станом на 04.10.2012 року (а.с.124, т.1); градобудівельним розрахунком забудови земельної ділянки (а.с.126, т.1).

Таким чином, оцініючи належні та допустимі докази, судова колегія вважає, що фотографії (фотофиксація земельної ділянки), які на думку прокурора не є належними доказами, були правомірно оцінені та прийнятті до уваги господарським судом при винесенні рішення, а тому доводи прокурора в цій частині є необгрунтованими.

Таким чином, вищезазначені обставини не підтверджують порушення орендарем договірних зобов'язань щодо дотримання ним цільового призначення земельної ділянки, а прокурором не доведено використання зазначеної земельної ділянки для інших, ніж передбачено договором, цілей.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 17.09.2012 року по справі № 5002-34/2509-2011 та у постанові від 23.10.2012 року по справі №; 5002-26/2540.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи прокурора щодо неправильного висновку суду першої інстанції про те, що нецільове використання та невикористання земельної ділянки не є тотожними поняттями, виходячи з наступного.

Як на думку судової колегії, поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" можливо застосовувати до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цільового призначення, та передбачає саме дію -використання. Як убачається з матеріалів справи, прокурор наполягає на встановленні факту невикористання (бездіяльності) земельної ділянки за цільовим призначенням, за що не передбачено відповідальності у вигляді позбавлення права користування земельною ділянкою.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловлений у його постанові від 01.10.2008 року.

До того ж, слід зазначити, що прокурором не доведено у чому саме полягає шкода, завдана Севастопольскій міській раді, у зв'язку з тим, що відповідач не розпочав будівельні роботи та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання.

При цьому, судом було встановлено факт сплати відповідачем орендної плати та відсутності заборгованості (довідка Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби України від 05.07.2012 року, плітіжні доручення).

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції зроблений з дотриманням вимог чинного законодавства щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи, оскільки нецільове використання земельної ділянки відповідачем, а також не використання ним земельної ділянки згідно її цільового призначення та мети використання, на яке посилається прокурор, не доведено, а інших порушень відповідачем умов договору оренди та вимог чинного законодавства судом не встановлено.

Аналогічна правова позиція Вищого господарського суду України визначена у постановах по справах 13/5027/616/2011 від 24.05.2012 року, № 35/17-2300-2011 від 27.12.2011 року, № 47/164 від 01.02.2012 року.

Також судова колегія зауважує на тому, що, як вже було зазначено вище, 10.07.2012 року рішенням Севастопольської міської ради № 3562 було скасовано рішення від 20.12.2011 № 2260 „Про розірвання договору оренди від 26.06.2006, зареєстрованого 26.07.2006 під № 040665900126, земельної ділянки площею 3,0000 га по вул. Отрадна, 25, наданої для будівництва та обслуговування виробничо-господарської бази, що укладений з ТОВ „Фірма „Кримінтерзв'язок" у зв'язку з повним погашенням Орендарем заборгованості з орендної плати.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами частини четвертої статті 42, частини шостої статті 55 Закону України „Про місцеве самоврядування" не передбачено повноважень міського голови, голови районної, обласної ради на самостійне, без відповідного рішення ради вирішення питань врегулювання земельних відносин, у тому числі, щодо розпорядження землями шляхом розірвання договорів оренди.

Статтею 46 Закону України „Про місцеве самоврядування" унормовано, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно зі статтею 59 Закону України „Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції було вірно встановлено, що станом на день звернення прокурора ва інтересах позивача із відповідним позовом до суду, було відсутнє рішення міської ради про дострокове розірвання договору, оскільки те рішення, на яке посилається прокурор у позовній заяві, скасовано іншим рішенням Севастопольської міської ради, тобто прокурор звернувся до суду за захистом права позивача, яке не виникло, і внаслідок цього не могло бути порушено відповідачем, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, а тому посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що право на звернення із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки у випадку порушення умов договору, визначено статтею 188 Господарського кодексу України та статтею 32 Закону України „Про оренду землі", не залежить від наявності чи відсутності окремого рішення міської ради, не обгрунтовані та не можуть бути прийняти до уваги суду.

Враховуючи усе наведене вище, та оцінюючи усі обставини по справі у їх сокупності, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю та необгрунтованістю.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 22.10.2012 року у справі № 5020-929/2012 - залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді Н.В. Воронцова

З.Д. Маслова

Розсилка:

Севастопольська міська рада

(вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

прокуратура міста Севастополя

(вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кримінтерзв'язок"

(вул. Адм. Октябрського, буд.2,Севастополь,99011)