Постанова

від 04.12.2012 по справі 5021/50/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5021/50/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

За участю : представника ПАТ "УкрСиббанк" -Карпуся С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 р. по справі № 5021/50/12 за заявою Голови ліквідаційної комісії ТОВ "Вектра" Оскорбіна А.Г. про визнання банкрутом ТОВ "Вектра", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.01.2012 р. порушено провадження по справі № 5021/50/12 про банкрутство ТОВ "Вектра", на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Сумської області від 20.02.2012 р. по справі № 5023/4477/11 боржника - ТОВ "Вектра" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Савочку А.А.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 р. по справі №5023/4477/11 постанову господарського суду Сумської області від 20.02.2012 р скасовано, справу повернуто до господарського суду Сумської області.

В касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 р. в частині направлення справи на розгляд до суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким провадження припинити.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ "УкрСиббанк", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постанова господарського суду першої інстанції від 20.02.2012 р., про визнання боржника банкрутом, мотивована неспроможністю ТОВ "Вектра" виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в сумі 14 080696,83 грн., у зв'язку з недостатністю грошових коштів та майна для погашення боргу.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що ліквідаційною комісією ТОВ "Вектра" не було додержано вимог закону, а саме: ч.5 ст.60, ч.4 ст.105, ч.ч.1, 3 ст.110, ч.1 ст.111 ЦК України щодо ліквідації ТОВ "Вектра", яка проводиться, відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, зокрема, щодо складання та затвердження проміжного ліквідаційного балансу боржника, вимог щодо письмового повідомлення всіх наявних кредиторів, щодо повідомлення відповідного органу ДПІ по формі, передбаченої чинним законодавством.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про скасування постанови господарського суду Сумської області від 20.02.2012 р. та направлення справи про банкрутство ТОВ "Вектра"для розгляду до суду першої інстанції.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Як вбачається із матеріалів справи, заява про порушення провадження по справі про банкрутство подана головою ліквідаційної комісії ТОВ "Вектра", на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про

банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Згідно з ч.2 п.1 ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

Відповідно до ч.4 ст.105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Частиною 1 ст.110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Частино 1 ст.111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.5 ст.60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст.60 ГК України, публікації комісією з припинення юридичної

особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст.105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вищезазначені документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України, ГК України, щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Харківський апеляційний господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що в порушення вищевказаних вимог Закону, ліквідаційною комісією боржника не був наданий суду належним чином складений проміжний ліквідаційний баланс, оскільки наявний у справі проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Вектра" (т.1, а.с.31-35) за своїм змістом є переліком кредиторської заборгованості боржника, що суперечить вимогам ст.11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затверджений наказом МФУ від 25.02.2000 р. № 39.

Крім того, в даному проміжному ліквідаційному балансі ТОВ "Вектра" не зазначено за який період він складений і дату його складання, він не підписаний головним бухгалтером товариства.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено господарським судом апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.60 ГК України, ст.105 ЦК України ліквідаційною комісією ТОВ "Вектра" не було повідомлено всіх кредиторів, які заявили про грошові вимоги до боржника, про результат розгляду їх вимог, у зв'язку у з чим неможливо встановити, погоджується боржник чи ні зі заявленими вимогами кредиторів та в якому обсязі.

До того ж, як вбачається із матеріалів справи, в заяві ТОВ "Вектра" про порушення справи про банкрутство, на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні посилання на наступні факти: здійснення оцінки наявного майна боржника (проведення аудиторської перевірки підприємства), повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП у встановленому законом порядку.

Разом з тим, дослідження зазначених вище обставин необхідно для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у

справі про банкрутство в порядку ст.51 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зокрема зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи -підприємця

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. №1562/20300.

Відповідно до п.11.1 даного Порядку обліку платників податків, зборів юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід:у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП; оригінал довідки за ф. N 4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Таким чином, на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до п.6 ч.6 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

В матеріалах справи відсутні докази направлення ліквідаційною комісією ТОВ "Вектра" заяви за формою 8-ОПП до податкового органу про прийняття рішення про припинення юридичної особи-боржника.

Також, в матеріалах справи відсутні дані про здійснення органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання, перевірки достовірності та повноти проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Вектра" у встановленому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до абз. 4 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, у постанові суду першої інстанції від 20.02.2012 р. відсутні дані про розмір активу та пасиву боржника, розмір кредиторської та дебіторської заборгованості, відомості про фінансово-майновий стан ТОВ "Вектра".

Переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до ст.ст.99-101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про скасування постанови господарського суду Сумської області від 20.02.2012 р. про визнання ТОВ "Вектра" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, як такої, що постановлена з порушеннями вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та без належного дослідження всіх обставин справи.

Разом з тим, Харківський апеляційний господарський суд, скасовуючи постанову господарського суду першої інстанції від 20.02.2012 р. дійшов до помилкового висновку про направлення справи до господарського суду Сумської області для вирішення питання про можливість подальшого проведення ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами

повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з

причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 103 ГПК України встановлені повноваження апеляційної інстанції, так апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, положення ГПК України визначають повноваження апеляційної інстанції, після перегляду в апеляційному порядку матеріалів справи та оцінки відповідних доказів приймати рішення по справі по суті, згідно ст.103 ГПК України.

Враховуючи те, що справа про банкрутство ТОВ "Вектра" порушена безпідставно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів повідомлення органів податкової служби, без належно складеного проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Вектра" та всебічного встановлення, відповідно до норм ЦК України та ГК України того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, підстав для здійснення подальшої процедури банкрутства ТОВ "Вектра" не має.

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 р. по справі № 5021/50/12 підлягає зміні, а провадження по справі про банкрутство ТОВ "Вектра" підлягає припиненню на підставі п. 1 1 ч.1 ст.80 ГПК України, як таке, що порушене безпідставно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 -111 11 , п. 1 1 ч.1 ст.80 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 р. по справі № 5021/50/12 змінити, викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції:

Апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк", м.Харків задовольнити.

Постанову господарського суду Сумської області від 20.02.2012 р. по справі № 5021/50/12 скасувати.

Провадження по справі № 5021/50/12 припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектра", 40030, м. Суми, вул.Кірова, буд.171 (код ЄДРПОУ 14026090), проведену відповідно до постанови господарського суду Сумської області від 20.02.2012 р. по справі № 5021/50/12.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коробенко Г.П.

Куровський С.В.