Ухвала

від 29.11.2012 по справі 2а-2475/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 р. Справа № 140631/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Довгої О.І., Савицької Н.В.,

за участю секретаря Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 р. у справі №2а-2475/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000072303 від 03.02.2012 року, №0000092303 від 03.02.2012 року, №0000082303 від 03.02.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 31.01.2012 року №139/23-3/35424132, про порушення ТзОВ «Форт-Агро-Буд» п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.39 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, пп.7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755- VI, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 177 104, 00 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування всього в сумі 249 970, 00 грн., заниження податку на додану вартість на загальну суму 501 847, 00 грн., у зв'язку з безтоварністю угод.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом допущено неповноту дослідження доказів, і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апелянт вказує на те, що позивачем укладалися договори поставки, купівлі-продажу з контрагентами ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТзОВ «Металбуд Центр», ПП «Ніка Сервіс». Вказане підтверджується відповідними договорами, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, що повністю відповідають вимогам податкового законодавства. Господарські операції носили реальний характер та належним чином виконані контрагентами. З огляду на це, висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому суд розглянув справу у його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, відповідно до яких він вважає, що висновки суду щодо господарських операцій позивача з його контрагентами підтвердили позицію податкового органу та відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальна виїзну перевірку ТзОВ "Форт-Агро-Буд"(код ЄДРПОУ 35424132) з питань достовірності декларування податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж"(код ЄДРПОУ -35554657), ПП "Ніка Сервіс"(код ЄДРПОУ -34727211) та ТзОВ "Металбуд Центр"(код ЄДРПОУ -33457571) за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р. Результати перевірки оформлені актом від 31.01.2012 р. №139/23-3/35424132.

Віповідно до акту, перевіркою встановлено порушення позивачем: - п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.39 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся всього на суму 467153 грн., в тому числі за 4 квартал 2010р. - на суму 409660 грн., за 2-3 квартал 2011р. в сумі 57493 грн.; - завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 249970 грн., в тому числі за І квартал 2011р. в сумі 249970 грн., за 2 квартал 2011р. в сумі 249970 грн.; - пп.7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, в результаті чого ТзОВ "Форт-Агро-Буд" занижено податок на додану вартість (надалі - ПДВ) у періоді, що перевірявся в сумі 501847 грн., в тому числі: за листопад 2010р. в сумі 129558 грн.; за грудень 2010р.-198170 грн.; за січень 2011р. -23327 грн.; за березень 2011р. -26667 грн.; за квітень 2011р. -9833 грн.; за травень 2011р. -60959 грн.; за липень 2011р. -8333 грн.; за серпень 2011р. -45000 грн.

На підставі вказаного, ДПІ у Стрийському районі Львівської області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000072303 від 03.02.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 610446 грн., в тому числі за основним платежем 501847 грн. та штрафні (фінансові) санкції 108599 грн.

- №0000092303 від 03.02.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 569568 грн., в тому числі за основним платежем 467153 грн. та штрафні (фінансові) санкції 102415 грн.

- №0000082303 від 03.02.2012р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 249970 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень став висновок податкового органу про завищення валових витрат за рахунок безпідставного віднесення до їх складу витрат на підставі документів, виписаних контрагентами по операціях, що фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємства, а також неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за охоплений перевіркою період податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж"(код ЄДРПОУ -35554657), ПП "Ніка Сервіс"(код ЄДРПОУ -34727211) та ТзОВ "Металбуд Центр" у зв'язку з нікчемністю правочинів між позивачем та вказаними контрагентами.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з неможливості реального виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", ПП "Ніка СервісВ»та ТзОВ "Металбуд Центр" з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарських операцій. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Поняття, склад валових витрат визначено п.5.1., п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Нормою п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Порядок формування права на податковий кредит врегульовано п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №96-ХІV( з наступними змінами та доповненнями) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Колегія суддів, аналізуючи норми Закону України "Про податок на додану вартість", Податового кодексу України, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Для підтвердження господарських операцій з контрагентами, зокрема з ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" позивач надав суду: договір субпідряду на виконання будівельних робіт б/н від 01.11.2010р.; акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 1-20001 за січень 2011р.; довідку про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2011р. (типова форма №КБ-3), акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень (типова форма КБ- 2в) № 12-2905 від 20.01.2011р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010р. (типова форма №КБ-3), акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в) № 12- 2906 від 29.12.2010р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010р. (типова форма №КБ-3); банківські виписки за 29.12.2010р. та 20.01.2011р.; податкову накладну №30969 від 29.12.2010р. на суму 221987,00, в тому числі ПДВ -36997,84 грн.; податкову накладну №30970 від 29.12.2010р. на суму 228013,00, в тому числі ПДВ -38002,17 грн. та ін.

Однак позивачем не надано інших доказів реальності здійснення господарських операцій, які б, зокрема, підтверджували транспортування (перевезення) товару, проведення розвантажувально - навантажувальних робіт при передачі товару.

Додатково проаналізувавши подані відповідачем довідку МКП БТІ від 27.09.2011 р. №15/43-4061 щодо наявності зареєстрованого права власності контрагента на об'єкти нерухомого майна у м. Луганську; лист ТУ ГДІ на а/т у Луганській області від 21.12.2011 року №7002, з якого вбачається відсутність у ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" ліцензії на надання послуг з перевезення автомобільним транспортом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом - ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

При вивченні поданих позивачем доказів здійснення господарських операцій з контрагентами ТзОВ «Металбуд Центр» та ПП «Ніка-Сервіс», суд першої інстанції дійшов аналогічного висновку про неможливість фактичного здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами з огляду на відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 р. у справі №2а-4758/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 03.12.2012р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Довга О.І.

Савицька Н.В.