Рішення

від 10.12.2012 по справі 2-3405/12

СВЕРДЛОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3405/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Логвіної Л.С.,

при секретарі Свєтові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що взимку 2012 року до позивача звернувся ОСОБА_2 з проханням позичити йому кошти між ними було укладено угоду, згідно якої позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн., а він зобов'язувався повернути ці кошти до 25.08.2012 р., що підтверджується розпискою та договором від 25.02.2012 року. У вказаний строк відповідач грошові кошти не повернув, бо з його слів не мав можливості вчасно назбирати потрібну суму. Відповідно пункту 5 угоди, у випадку неможливості повернення грошових коштів ОСОБА_2 передає позивачу в рахунок погашення боргу нерухоме майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, з господарчими будівлями та спорудами земельною ділянкою,на якій він розташований. В серпні 2012 року позивач отримав вищевказане майно у власність, а саме: від відповідача отримав ключі від житла та правовстановлюючі документи на нього, став мешкати там зі своєю родиною по теперішній час, нести відповідні витрати по його експлуатації.

Згідно документів ОСОБА_2 є власником зазначеного майна, згідно технічного паспорту від 04.10.2012 року, вищевказане майно є загальною площею 43,6 кв. м, житловою площею 25,6 кв. м, до якого належать господарчі будівлі та споруди: «Б» - літня кухня, «В» - сарай, «Г» - погріб, «Е» - вбиральня, «Ж» - сарай-душ, «З» - сарай, № 1,2 - огорожа, № 3 - водопровід, № 4 - вигрібна яма, І - замощення, та розташований на земельній ділянки площею 0,0549 га у межах згідно з планом. Технічну інвентаризацію будинку позивач проводив за свої кошти. У теперішній час ОСОБА_2 став вимагати від позивача звільнити житло та повернути правовстановлюючі документи. З цим позивач категорично не згоден, так як вважає себе власником будинку та звертається до суду за та визнанням права власності, та його захистом.

Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати за ним право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 43,6 кв. м, житловою площею 25,6 кв. м, до якого належать господарчі будівлі та споруди: «Б» - літня кухня, «В» - сарай, «Г» - погріб, «Е» - вбиральня, «Ж» - сарай-душ, «З» - сарай, № 1,2 - огорожа, № 3 - водопровід, № 4 - вигрібна яма, І - замощення; та на земельну ділянку для обслуговування даного житлового будинку площею 0,0549 га за цією ж адресою.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву де просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно ст. 628 цього ж Кожексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Згідно ст.ст. 328, 331 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 392 власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Відповідно до ч. 5 ст. 376 цього ж Кодексу, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, а так як позивачка є власником земельної ділянки, тому позивачка звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на самочинно збудований будинок.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 28.12.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріальної контори ОСОБА_3, реєстр. № 2104, зареєстрованого 28.12.1999 року в Свердловському БТІ під реєстровим № 8399 (а.с.8).

Згідно копії технічного паспорту від 04.10.2012 року, житловий будинок АДРЕСА_1 має загальну площу 43,6 кв. м, житловою площею 25,6 кв. м, до якого належать господарчі будівлі та споруди: «Б» - літня кухня, «В» - сарай, «Г» - погріб, «Е» - вбиральня, «Ж» - сарай-душ, «З» - сарай, № 1,2 - огорожа, № 3 - водопровід, № 4 - вигрібна яма, І - замощення (а.с.9-11).

Відповідно копії державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,0549 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 (а.с.12).

В копії договору грошових та майнових зобов'язань від 25.02.2012 р. вказано, що ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 у боргу грошові кошти в сумі 20 000 грн., у випадку неможливості повернення грошових коштів відповідач передає позивачеві належне йому майно, а саме вищезазначений житловий будинок. Відповідно до розписки від 25.02.2012 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.(а.с.13,14).

В судовому засіданні встановлено, що зобов'язання ОСОБА_2 не виконані, таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими. На підставі викладеного суд вважає визнати право приватної власності за ОСОБА_1 на даний житловий будинок та земельну ділянку, на якій він знаходиться.

На підставі ст.ст. 328, 331, 376, 392, 526, 627, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-15, 31, 60, 118-120, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРИШИВ

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 25,6 кв.м., до якого належать господарчі будівлі та споруди під літерами: «Б» - літня кухня, «В» - сарай, «Г» - погріб, «Е» - вбиральня, «Ж» - сарай-душ, «З» - сарай, № 1,2 - огорожа, № 3 - водопровід, № 4 - вигрібна яма, І - замощення.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,0549 га у межах згідно з планом за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ Л.С. ЛОГВІНА