Рішення

від 04.12.2012 по справі 5024/1572/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 р. Справа № 5024/1572/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, с. Комсомольське Зміївського району Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 50481 грн.

за участі представників:

від позивача - Мучак І.В - начальник юридичного відділу, довіреність №840/22 від 27.12.2011 р.; Рябова О.Є. - ю/к, довіреність №843/22 від 27.12.2011 р.;

від відповідача - Лисенко Д.Ю. - директор, наказ №1 від 03.09.2010 р., паспорт серії МР № 071736, виданий Новокаховським МВ УМВС України в Херсонській області від 19.01.2004 р.

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій з товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" (відповідач) за договором поставки №12/361 від 31.08.2011 р. у сумі 50481 грн., із них пеня за прострочку виконання договірного зобов'язання щодо поставки продукції пеня у сумі 14436 грн.20 коп., штраф за прострочення виконання зобов'язання щодо поставки продукції більш ніж 30 днів 12886 грн. та пеня за недопоставку 2 одиниць (маслонасоси) продукції за погодженою до договору специфікацією у сумі 23158 грн.80 коп.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, пояснюючи, що листом від 10.10.2011р., який був направлений на електронну пошту позивача, останньому було запропоновано прийняти продукцію 13.10.2011р. та в зв'язку з неотриманням відповіді на зазначений лист поставку було здійснено після узгодження дати, а саме 09.11.2011р., крім того на думку відповідача у нього виникло зобов'язання перед позивачем за договором, щодо поставки товару у строки, визначені у договорі, що свідчить про відсутність грошового зобов'язання постачальника перед покупцем, в зв'язку з чим відповідач вважає неправомірним нарахування позивачем пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо поставки товару.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 31 серпня 2011р. укладено договір поставки №12/361 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачу товар (продукцію), згідно умов договору, а покупець в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити товар, що поставляється.

Згідно з п. 1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору.

Відповідно до п. п. 2, 5 додатку №1 до договору, загальна вартість продукції, що поставляється становить 497800 грн., строк поставки погоджений сторонами - не пізніше 30 днів після отримання постачальником письмової заявки покупця.

Позивач 08 вересня 2011р. направив на адресу відповідача письмову заявку №07/819-7459 на поставку всієї партії продукції вказаної в додатку №1 до договору, відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення письмова заявка була отримана відповідачем 15.09.2011р.

Згідно наданого позивачем акту прийому-передачі товару від 14.11.2011р., підписаного представниками сторін, відповідач, в порушення строків поставки, передбачених договором поставив позивачу тільки частину продукції на загальну суму 261666 грн. 67 коп. та повернув відповідачу як такий, що не пройшов вхідний контроль насос 5Н-5х4 вартістю 129500 грн.

В зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару та неповною поставкою товару, передбачених договором №12/361 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій. Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст. ст. 216, 218, 230-232 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач отримав заявку позивача на поставку 11 різновидностей насосів. Згідно умов договору відповідач зобов'язався прийняти таку заявку до виконання та забезпечити виконання договірних зобов'язань до 15.10.11. Замість цього відповідач звернувся до позивача 10.10.11 з листом № 244/10.11 з проханням прийняти продукцію. Відповідач пояснив, що таке звернення було пов'язано з погодженням з позивачем дати поставки. Позивач не надав відповіді на зазначене звернення. Однак, 18.10.11 направив лист № 07/892-8853 в якому просив прискорити поставку продукції. Відповідач пояснив, що в усному режимі між сторонами було погоджено строк поставки на 09.11.11, що і було ним здійснено. Факт поставки він підтверджує видатковою накладною № РН-0000118 від 09.11.11. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що ним виконанні умови щодо поставки насосів у погоджені з відповідачем строки.

Із огляду на наведене суд дійшов до висновку, що відповідач, здійснивши поставку 09.11.11, діяв всупереч погоджених умов договору, зокрема п. 1.3 та п.5 додатку № 1 до договору, оскільки зазначеними умовами не передбачалось додаткове погодження строків поставки продукції. Таким чином, відповідач, поставляючи продукцію 09.11.11 діяв на свій розсуд, чим порушив договірні зобов'язання.

Суд встановив, що в пункті 9.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач на підставі зазначеного пункту договору нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну поставку товару за період з 16.10.2011р. по 13.11.2011р. в сумі 14436 грн., пеню за часткове невиконання зобов'язань в сумі 23158 грн. 80 коп. та штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів в сумі 12886 грн.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Відносини, що виникли між позивачем та відповідачем кореспондуються зі ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України, згідно яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, якою передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк термін.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. ст. 6, 628 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, погоджуючи умову п. 9.2 договору сторони не порушили чинне законодавство.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що п.9.2 договору суперечить чинному законодавству, оскільки відповідач не надав суду належних доказів визнання недійсним зазначеного пункту у судовому порядку. При розгляді зазначеної справи суд не має повноважень самостійно за своєю ініціативою розглядати питання дійсності п. 9.2 договору.

У зв'язку з цим, суд розглянув позовні вимоги щодо нарахування штрафних санкцій та прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що за видатковою накладною № РН-0000118 продукція позивачу була поставлена 09.11.12. Саме цю дату слід взяти при обрахунках штрафних санкцій.

Таким чином, суд перерахував нараховані штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне виконання поставки продукції з 16.10.11 по 09.11.11, тобто 25 днів та вирахував, що розмір пені складає суму 12445 грн. ( 497 800 х 0,1% х 25 днів/100). Зазначені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в цій сумі.

В ході розгляду судом встановлено, що відповідачем не поставлено маслонасоси ЕЦТ 100/8 у кількості 2 шт. на загальну суму 28400 грн., тому суд при перерахунку штрафних санкцій у вигляді пені за недопоставку задовольняє суму позовних вимог у цій частині у сумі 3578 грн.40 коп. ( 28400 х 0,1 х 126/ 100).

Також суд частково задовольняє позовні вимоги в частині нарахування штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у сумі 1988 грн. із розрахунку (8400 грн. х 7%).

Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальні та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України. якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені).

Судом встановлено, що право на нарахування штрафних санкцій у позивача виникло 16.10.11, а з позовом він звернувся 31.10.12, тобто за частковим пропуском строку позовної давності. Однак, суд при розгляді справи не застосовує строки позовної давності за своєю ініціативою, адже за п. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1 . Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 18011 грн. 40 коп.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компані Технолідер" (74900 Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Дзержинського, буд. 47 А, кв. 16, р/р 2600601302396 в АТ "БМ Банк" м. Нова Каховка, МФО 380913, код ЄДРПОУ 37171152) на користь публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (63460 Харківська область, Зміївський район, с. Комсомольське, Балаклійське шосе,2, код ЄДРПОУ 05471247) пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 12445 грн., пені за невиконання зобов'язання в повному обсязі в сумі 3578 грн. 40 коп., штраф в сумі 1988 грн., а також 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.12.2012р.

Суддя Л.М. Немченко