Постанова

від 06.12.2012 по справі 5011-53/9361-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. Справа№ 5011-53/9361-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Петренко Р.О. - довіреність № 21 від 03.01.2012 року,

від відповідача: Фощій І.М. - довіреність б/н від 15.05.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будгерметик" на рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року

у справі № 5011-53/9361-2012 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова

компанія „Інго Україна",

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будгерметик",

про відшкодування шкоди в порядку регресу 35 962,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення на свою користь з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 35 962,53 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Будгерметик", звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 року для розгляду справи № 5011-53/9361-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.2012 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу ТОВ „Будгерметик" задовольнити з підстав викладених вище.

Представник позивача проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив суд апеляційну скаргу ТОВ „Будгерметик" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року - без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.12.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ТОВ „Будгерметик" слід задовольнити повністю, а рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року - скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи 14.04.2010 року між ЗАТ „АСК „Інго Україна", правонаступником якого є позивач (страховик) та ТОВ "Перша лізингова компанія" (страхувальник) було укладено Договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків, оформлений Полісом № 250507459.10 (Договір страхування), за яким позивачем застраховано автомобіль „Форд", д/н АА 4456 СК (застрахований автомобіль).

Одним із передбачених Договором страхових ризиків є ДТП. Строк дії Договору страхування з 16.04.2010 року по 15.04.2011 року.

10.04.2011 року на 532-ому кілометрі автодороги „Знаменка-Луганськ" в напрямку м. Луганськ сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - за участю застрахованого автомобіля, під керуванням Фоміна Р. М. та автомобіля „Мерседес", д/н АА 3094 ЕА, що належить ТОВ „Будгерметик", яким керував Шевченко А.С., що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування м. Перевальськ УДАІ ГУМВС України в Луганській області № 545 від 19.04.2011 року.

В результаті вищезазначеної ДТП застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду власнику пошкодженого т/з ТОВ "Перша лізингова компанія".

Відповідно до Звіту № 63 від 28.04.2011 року, матеріальний збиток, який заподіяний власнику автомобіля „Форд", д/н АА 4456 СК в результаті пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП без врахування величини втрати товарної вартості, складає 101 651,78 грн.

Позивач, як страховик, виплатив страхувальнику, відповідно до умов укладеного Договору страхування на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування та страхового акту № 58063 від 31.05.2011 року, суму страхового відшкодування в розмірі 60 952,53 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 5037 від 17.06.2011 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 60 952,53 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача, як особи яка виплатила страхове відшкодування за Договором страхування, перейшло право регресної вимоги до особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2011 року у справі № 2-2456/11, водія автомобіля „Мерседес", д/н АА 3094 ЕА - Шевченко А.С. визнано винним у вчиненні ДТП 10.04.2011 року внаслідок порушення п.п. 10.1 та 14.2 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.

Статтею 37 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля „Мерседес", д/н АА 3094 ЕА застрахована ПрАТ „СК "ПЗУ Україна" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим, позивач звернувся до ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" з претензією про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до угоди № 27/03/2012 від 27.03.2012 року укладеної між позивачем та ПрАТ „СК "ПЗУ Україна" сума страхового відшкодування в розмірі 24 990,00 грн. (в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи) була зарахована, як зустрічні однорідні вимоги.

Згідно з частиною першою ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між розміром фактично заподіяної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент ДТП 10.04.2011 року т/з „Мерседес", д/н АА 309 4ЕА належав ТОВ „Будгерметик", а Шевченко А. С. Працював водієм у відповідача, що підтверджується копією технічного паспорту на автомобіль та постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

За таких обставин, посилаючись на приписи статті 27 Закону України „Про страхування" та статті 993, 1172, 1194 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 35 962,53 грн. як різницю між розміром фактично заподіяної шкоди (60 952,53 грн.) та виплаченим страховим відшкодуванням (24 990,00 грн.).

Місцевим господарським судом вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди в розмірі 35 962,53 грн. визнано обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що при винесення оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення, з огляду на наступне.

В матеріалах справи міститься постанова апеляційного суду Київської області від 26.07.2011 року у справі № 33-476/2011, якою постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2011 року у справі № 2-2456/11 про притягнення Шевченка А.С. до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України скасовано, провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП закрито.

При цьому, довідка ВДАІ з обслуговування м. Перевальськ УДАІ ГУМВС України в Луганській області № 545 від 19.04.2011 року не доводить вину Шевченка А.С. в скоєнні ДТП.

За таких обставин, жодних належних доказів підтвердження вини водія автомобіля „Мерседес", д/н АА 309 4ЕА - Шевченка А.С. в скоєнні ДТП 10.04.2011 року позивачем суду не надано.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку що позивачем всупереч статей 33, 34 ГПК України до матеріалів справи не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач є особою відповідальною за шкоду, завдану власнику застрахованого автомобіля в результаті ДТП.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 35 962,53 грн. є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак задоволенню не підлягають.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року слід скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з із задоволенням апеляційної скарги відповідача, судовий збір за її подання в розмірі 804,75 грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будгерметик" на рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року у справі № 5011-53/9361-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року у справі № 5011-53/9361-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будгерметик" (02105, м. Київ, вул. Тампере, 19, код ЄДРПОУ 32378230) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 804,75 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

6. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

7. Справу № 5011-53/9361-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 11.12.2012 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Скрипка І.М.

Руденко М.А.