Постанова

від 29.11.2012 по справі 2а-5199.1/11/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2012 р. (11:40) Справа №2а-5199.1/11/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

за участю представників позивача:

Клокова В.П., витяг з ЄДР від 29.11.2012 року, паспорт серії НОМЕР_2

Кот А.П., довіреність № б/н від 28.11.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К.И.Т.»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «К.И.Т.» до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2011 року № 0000531502.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.09.2011 року провадження у справі № 2а-5199/11/0170/5 зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим в адміністративній справі № 2а-3286/11/0170/12 за позовом Приватного підприємства «Торгбудсервіс» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправними та скасування висновків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.07.2012 року провадження по справі поновлено з 21.08.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.09.2012 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «К.И.Т.» залишено без розгляду на підставі п.4. ч.1 ст. 155 КАС України у зв'язку з подвійною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 року ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.09.2012 року у справі № 2а-5199/11/0170/5 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Матеріали адміністративної справи № 2а-5199/11/0170/5 повернуті до Окружного адміністративного суду АР Крим 13.11.2012 року, справі привласнено номер 2а-5199.1/11/0170/5 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.11.2012 року справу прийнято до провадження для продовження розгляду, судове засідання по справі призначено на 29.11.2012 року.

Представники позивача, присутні у судовому засіданні 29.11.2012 року, на задоволенні позовних вимог наполягали, посилаючись на необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення товариством податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Торгбудсервіс». ТОВ «К.И.Т» при проведенні господарської операції з вказаним контрагентом оформлені всі необхідні первинні документи, які стали підставою для відображення операції у податковому обліку позивача та формування складу податкового кредиту. Що ж стосується висновків податкового органу щодо неможливості проведення господарської операції між позивачем та контрагентом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, то позивачем зазначено про те, що вказані висновки ґрунтуються тільки на припущеннях та на їх підтвердження не надано будь-яких доказів.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його електронну адресу згідно з положеннями ст.38 КАС України тексту судової повістки. Крім того, судова повістка та ухвала суду від 14.11.2012 року отримані представником відповідача під розписку 20.11.2012 року. Клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника відповідач не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Раніше, відповідачем суду було надано заперечення на позовну заяву, в якому він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачем необґрунтовано до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по господарській операції з ПП «Торгбудсервіс», оскільки вказана операція має ознаки нікчемності, що встановлено в ході проведеної перевірки.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Аналогічні положення визначені підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 06.10.2003 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «К.И.Т.», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 690752 від 06.10.2003 року (а.с.52).

Згідно з довідкою ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим №111 від 15.05.2006 року (а.с.54) позивач з 17.10.2003 року перебуває на податковому обліку за № 1466.

Позивачем 14.06.2004 року отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100029522 (а.с.55).

Податковим органом 17.03.2011 року на адресу позивача було спрямовано письмовий запит № 1005/10/15-02 (а.с.102) про надання документів для проведення перевірки достовірності відображення сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Торгбудсервіс» (ЄДРПОУ 32319175).

Листом від 21.03.2011 року позивачем на адресу відповідача супровідним листом було направлено документи на запит від 17.03.2011 року (а.с.102, зворотній бік).

Начальником ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим 23.03.2011 року видано наказ № 227 (а.с.74) про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «К.И.Т.» (ЄДРПОУ 32645881).

Повідомленням від 23.03.2011 року № 29/15-02 (а.с.73) позивача сповіщено про проведення перевірки. Повідомлення отримане позивачем 23.03.2011 року під розписку.

На підставі зазначеного вище, посадовими особами ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим в період з 24.03.2011 року по 30.03.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «К.И.Т.» (ЄДРПОУ 32645881) з питань відносин з ПП «Торгбудсервіс» (ЄДРПОУ 323191175) за грудень 2010 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 492/23-02/32645881 від 06.04.2011 року (а.с.10-14), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ТОВ «К.И.Т.» з ПП «Торгбудсервіс»,

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1, п.7.4.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: дані, відображені у декларації з податку на додану вартість про обсяги придбання: податковий кредит за перевіряємий період не є дійсними в частині завищення податкового кредиту за перевіряємий період по ПП «Торгбудсервіс» на суму 3041,00 грн.,

- п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3041,00 грн.

Висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.

Проведеною перевіркою податкового кредиту з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 4889,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з ПП «Торгбудсервіс», що призвело до завищення податкового кредиту на суму 3041,00 грн. по отриманим від контрагента податковим накладним.

Згідно з актом ДПІ в м. Сімферополь від 03.03.2011 року № 1829/15-2 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Торгбудсервіс» (ЄДРПОУ 323191175) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року» встановлено, що підприємство протягом грудня 2010 року не здійснювало фінансово-господарську діяльність, складських приміщень не має, основні засоби відсутні, чисельність працюючих - 3 чоловіки, що свідчить про неможливість здійснення господарських договорів на постачання товарів та послуг.

З огляду на це, податковим органом зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу з ПП «Торгбудсервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «К.И.Т.» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а також відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні ст.5 цього ж Закону.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем було подано на них заперечення, яке зареєстроване у податковому органі 13.04.2011 року за вх.№2613/10 (а.с.95).

У висновку № 97/15-02 від 19.04.2011 року заперечення до висновку перевірки визнано необґрунтованими, такими, що суперечать нормам діючого законодавства та не можуть бути прийняті до уваги, у зв'язку з чим висновок до акту перевірки ТОВ «К.И.Т.» залишено без змін (а.с.77-80).

На підставі акту № 492/23-02/32645881 від 06.04.2011 року, враховуючи виявлені під час перевірки позивача порушення, податковим органом 20.04.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000531502 (а.с.8), в якому визначено суму грошового зобов'язання ТОВ «К.И.Т.» з податку на додану вартість в сумі 3801,25 грн., у тому числі 3041,00 грн. за основним платежем та 760,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 0000531502 від 20.04.2011 року протиправним, позивачем було його оскаржено до адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства та прийняття на їх підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення і встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи період, за який було проведено перевірку позивача (грудень 2010 року), суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент вчинення порушення.

Як зазначалось судом вище, підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань став факт облікування останнім у податковому та бухгалтерському обліку господарської операції, укладеної з ПП «Торгбудсервіс», яка за висновками податкового органу є нікчемною.

Судом перевірено висновки щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, і встановлено наступне.

Між ПП «Торгбудсервіс» (продавець) та ТОВ «К.И.Т.» (покупець) 11.06.2004 року укладено угоду купівлі-продажу № 1 (а.с.19). Додатковою угодою від 01.06.2007 року (а.с.20) дію договору купівлі-продажу № 1 від 11.06.2004 року продовжено до 31.12.2010 року.

На виконання умов вказаного договору ПП «Торгбудсервіс» у грудні 2010 року поставлено позивачу товар (будівельні матеріали та інструменти, а також господарські (непродовольчі) товари) на загальну суму 18247,09 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.104-111) та рахунками-фактурами (а.с.21,25,29,33,37,41,45,48).

За кожною поставкою товару на загальну суму 18247,09 грн. (з них ПДВ - 3041,18 грн.) постачальником ПП «Торгбудсервіс» було виписано податкову накладну (а.с.96-101):

№ 120306 від 03.12.2010 року на суму 1084,81 грн., з них ПДВ - 180,80 грн.,

№ 12003 від 10.12.2010 року на суму 3050,30 грн., з них ПДВ - 508,38 грн.,

№ 12906 від 09.12.2010 року на суму 842,76 грн., з них ПДВ - 140,46 грн.,

№ 121304 від 13.12.2010 року на суму 3376,57 грн., з них ПДВ - 562,76 грн.,

№ 12207 від 20.12.2010 року на суму 3064,91 грн., з них ПДВ - 510,82 грн.,

№ 122313 від 23.12.2010 року на суму 1310,40 грн., з них ПДВ - 218,40 грн.,

№ 122316 від 23.12.2010 року на суму 3350,60 грн., з них ПДВ - 558,43 грн.,

№ 122811 від 28.12.2010 року на суму 2166,74 грн., з них ПДВ - 361,12 грн.

Проведення позивачем оплати за отримані від ПП «Торгбудсервіс» товари з урахуванням податку на додану вартість підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.24,28,32,36,40,44,51).

Крім того, в ході розгляду справи підтверджено використання позивачем у своїй господарській діяльності товарів, отриманих від ПП «Торгбудсервіс» у грудні 2010 року.

Поняття господарської діяльності на час вчинення досліджуваного судом правочину було закріплено у п.1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено поняття підприємництва, яким є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 007658 від 26.08.2008 року (а.с.53) основними видами діяльності ТОВ «К.И.Т.» є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (КВЕД 52.12.0), інші види оптової торгівлі (КВЕД 51.90.0), посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 51.19.0).

Матеріали справи вказують на те, що товари, отримані від позивачем ПП «Торгбудсервіс» у грудні 2010 року, були реалізовані ним наступним контрагентам: КП «Південьекогеоцентр», ДП «Привітне», ВАТ «Завод Фіолент», ТОВ «СПМК-32 «Кримелектроводмонтаж», ЗАТ «Завод Метекс», ВАТ «Скоз», УПО «Кримпласт», філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», КП «Інфосервіс».

Вказані дані підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними (а.с.112-142).

Таким чином, з огляду на види діяльності ТОВ «К.И.Т.» за КВЕД, враховуючи асортимент придбаних позивачем товарів, суд дійшов висновку, що товари, отримані позивачем від ПП «Торгбудсервіс» пов'язані з його господарською діяльністю та були ним використані у своїй господарській діяльності шляхом подальшої реалізації іншим контрагентам.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджується отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від контрагента ПП «Торгбудсервіс», їх оплата з врахуванням податку на додану вартість, а також їх подальше використання у господарській діяльності товариства.

Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність ознак нікчемності у правочині, укладеному між ТОВ «К.И.Т.» та ПП «Торгбудсервіс», оскільки вказаний правочин має реальний характер, був направлений на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків.

Що стосується відображення позивачем у бухгалтерському та податковому обліку вказаної господарської операції, то суд зазначає наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано доказів того, що документи, оформлені за наслідками господарської операції між позивачем та ПП «Торгбудсервіс» (видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення) містять недостовірні дані.

Як зазначалось судом вище, суму податку на додану вартість, сплачену за податковими накладними, що складені ПП «Торгбудсервіс», у розмірі 3041,00 грн. позивачем було включено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року.

Судом перевірено вказані податкові накладні на відповідність вимогам законодавства та встановлено їх повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.2009 року № 165.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріалами справи також підтверджується факт оплати позивачем податку на додану вартість за даними податковими накладними, про що зазначалось раніше, суд вважає правомірним включення позивачем до складу податкового кредиту грудня 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 3041,00 грн.

У зв'язку з цим необґрунтованим є донарахування позивачу податку на додану вартість відповідно до п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, а також застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.123.1 ст. 123 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000531502 від 20.04.2011.

В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000531502 від 20.04.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, 3,40 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.11.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 03.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим № 0000531502 від 20.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К.И.Т.» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.