Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-5199.1/11/0170/5

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-5199.1/11/0170/5

16.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 29.11.12 у справі № 2а-5199.1/11/0170/5

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К.И.Т." (вул. Садова, 15/А, Зарічне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97575)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.12 у справі № 2а-5199.1/11/0170/5 позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим № 0000531502 від 20.04.2011. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 16.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 06.10.2003 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «К.И.Т.», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 690752 від 06.10.2003 року (а.с.52).

Згідно з довідкою ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим №111 від 15.05.2006 (а.с.54) позивач з 17.10.2003 перебуває на податковому обліку за № 1466.

Позивачем 14.06.2004 отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100029522 (а.с.55).

Податковим органом 17.03.2011 на адресу позивача було спрямовано письмовий запит № 1005/10/15-02 (а.с.102) про надання документів для проведення перевірки достовірності відображення сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Торгбудсервіс» (ЄДРПОУ 32319175).

Листом від 21.03.2011 позивачем на адресу відповідача супровідним листом направлено документи на запит від 17.03.2011 (а.с.102, зворотній бік).

Начальником ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим 23.03.2011 видано наказ № 227 (а.с.74) про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «К.И.Т.» (ЄДРПОУ 32645881).

Повідомленням від 23.03.2011 № 29/15-02 (а.с.73) позивача сповіщено про проведення перевірки. Повідомлення отримане позивачем 23.03.2011 під розписку.

На підставі зазначеного вище, посадовими особами ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим в період з 24.03.2011 по 30.03.2011 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «К.И.Т.» (ЄДРПОУ 32645881) з питань відносин з ПП «Торгбудсервіс» (ЄДРПОУ 323191175) за грудень 2010 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 492/23-02/32645881 від 06.04.2011 (а.с.10-14).

Проведеною перевіркою податкового кредиту з 01.12.2010 по 31.12.2010 у сумі 4889,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з ПП «Торгбудсервіс», що призвело до завищення податкового кредиту на суму 3041,00 грн. по отриманим від контрагента податковим накладним.

Згідно з актом ДПІ в м. Сімферополь від 03.03.2011 у № 1829/15-2 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Торгбудсервіс» (ЄДРПОУ 323191175) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року» встановлено, що підприємство протягом грудня 2010 року не здійснювало фінансово-господарську діяльність, складських приміщень не має, основні засоби відсутні, чисельність працюючих - 3 чоловіки, що свідчить про неможливість здійснення господарських договорів на постачання товарів та послуг.

З огляду на це, податковим органом зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу з ПП «Торгбудсервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «К.И.Т.» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а також відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні ст.5 цього ж Закону.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем подано на них заперечення, яке зареєстроване у податковому органі 13.04.2011 за вх.№2613/10 (а.с.95).

У висновку № 97/15-02 від 19.04.2011 заперечення до висновку перевірки визнано необґрунтованими, такими, що суперечать нормам діючого законодавства та не можуть бути прийняті до уваги, у зв'язку з чим висновок до акту перевірки ТОВ «К.И.Т.» залишено без змін (а.с.77-80).

На підставі акту № 492/23-02/32645881 від 06.04.2011, враховуючи виявлені під час перевірки позивача порушення, податковим органом 20.04.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000531502 (а.с.8), в якому визначено суму грошового зобов'язання ТОВ «К.И.Т.» з податку на додану вартість в сумі 3801,25 грн., у тому числі 3041,00 грн. за основним платежем та 760,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як зазначалось судом вище, підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань став факт облікування останнім у податковому та бухгалтерському обліку господарської операції, укладеної з ПП «Торгбудсервіс», яка за висновками податкового органу є нікчемною.

Між ПП «Торгбудсервіс» (продавець) та ТОВ «К.И.Т.» (покупець) 11.06.2004 року укладено угоду купівлі-продажу № 1 (а.с.19). Додатковою угодою від 01.06.2007 (а.с.20) дію договору купівлі-продажу № 1 від 11.06.2004 року продовжено до 31.12.2010.

На виконання умов вказаного договору ПП «Торгбудсервіс» у грудні 2010 року поставлено позивачу товар (будівельні матеріали та інструменти, а також господарські (непродовольчі) товари) на загальну суму 18247,09 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.104-111) та рахунками-фактурами (а.с.21,25,29,33,37,41,45,48).

За кожною поставкою товару на загальну суму 18247,09 грн. (з них ПДВ - 3041,18 грн.) постачальником ПП «Торгбудсервіс» було виписано податкові накладні (а.с.96-101). Проведення позивачем оплати за отримані від ПП «Торгбудсервіс» товари з урахуванням податку на додану вартість підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.24,28,32,36,40,44,51).

Крім того, в ході розгляду справи підтверджено використання позивачем у своїй господарській діяльності товарів, отриманих від ПП «Торгбудсервіс» у грудні 2010 року.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено поняття підприємництва, яким є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 007658 від 26.08.2008 року (а.с.53) основними видами діяльності ТОВ «К.И.Т.» є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (КВЕД 52.12.0), інші види оптової торгівлі (КВЕД 51.90.0), посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 51.19.0).

Товари, отримані від позивачем ПП «Торгбудсервіс» у грудні 2010 року, були реалізовані ним наступним контрагентам: КП «Південьекогеоцентр», ДП «Привітне», ВАТ «Завод Фіолент», ТОВ «СПМК-32 «Кримелектроводмонтаж», ЗАТ «Завод Метекс», ВАТ «Скоз», УПО «Кримпласт», філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», КП «Інфосервіс».

Вказані дані підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними (а.с.112-142).

Таким чином, з огляду на види діяльності ТОВ «К.И.Т.» за КВЕД, враховуючи асортимент придбаних позивачем товарів, суд дійшов висновку, що товари, отримані позивачем від ПП «Торгбудсервіс» пов'язані з його господарською діяльністю та були ним використані у своїй господарській діяльності шляхом подальшої реалізації іншим контрагентам.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджується отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від контрагента ПП «Торгбудсервіс», їх оплата з врахуванням податку на додану вартість, а також їх подальше використання у господарській діяльності товариства.

Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Оскільки правочин має реальний характер, був направлений на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність ознак нікчемності у правочині, укладеному між ТОВ «К.И.Т.» та ПП «Торгбудсервіс»,

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідачем не було надано доказів того, що документи, оформлені за наслідками господарської операції між позивачем та ПП «Торгбудсервіс» (видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення) містять недостовірні дані.

Суму податку на додану вартість, сплачену за податковими накладними, що складені ПП «Торгбудсервіс», у розмірі 3041,00 грн. позивачем було включено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріалами справи також підтверджується факт оплати позивачем податку на додану вартість за даними податковими накладними, про що зазначалось раніше, суд першої інстанції правильно зазначив про включення позивачем до складу податкового кредиту грудня 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 3041,00 грн.

У зв'язку з цим необґрунтованим є донарахування позивачу податку на додану вартість відповідно до п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, а також застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.123.1 ст. 123 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає виправданим висновок суду першої інстанції щодо необхідності вийти за межі позовних вимог в порядку ст. 11 КАС України та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000531502 від 20.04.2011.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.12 у справі № 2а-5199.1/11/0170/5 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.12 у справі № 2а-5199.1/11/0170/5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко