Постанова

від 07.12.2012 по справі 2а/2370/4322/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/4322/2012

15 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Овсієнко О.І. ,

за участю представника позивача Пономаренко В.О. -за довіреністю, представника відповідача Бичека О.А. - за довіреністю, представника третьої особи Сухобруса І.В. -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Канівавтотранс»до Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України, конкурсного комітету Державного департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України, третя особа спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «М+М»про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2012 року до Черкаського окружного адміністративного суду на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом приватного підприємства «Канівавтотранс»(далі -позивач) до Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України (далі -відповідач 1), конкурсного комітету Державного департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України (далі -відповідач 2), третя особа - СП ТОВ «М+М», в якому просить:

- визнати бездіяльність конкурсного комітету Державного департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку протиправною;

- визнати рішення конкурсного комітету Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку від 30.11.2010 р. про визнання переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на маршруті Канів-Київ № 163/164 незаконним в частині визнання переможцем конкурсу СП ТОВ «М+М», в зв'язку з поданням на конкурс недостовірної інформації;

- зобов'язати конкурсний комітет Державного департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку в межах своєї компетенції прийняти нове рішення про визначення переможця конкурсу, проведеного 30.11.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що конкурсний комітет Державного департаменту автомобільного транспорту при визначенні переможця на перевезення пасажирів по маршруту Канів-Київ, рейс № 163/164 порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування»під час прийняття рішення від 30.11.2010 року, внаслідок чого переможцем було визнано СП ТОВ «М+М». Порушення вимог вказаної постанови полягало в тому, що відповідач не перевірив достовірність поданих документів перевізником-претендентом СП ТОВ «М+М», що призвело до прийняття незаконного рішення.

Зокрема, позивач зазначає, що СП ТОВ «М+М» немає у власності транспортних засобів для перевезення пасажирів з обмеженими можливостями - відсутні документи, які б підтверджували право власності транспортних засобів. Транспортні засоби ПАТ, які подані на конкурс СП ТОВ «М+М» належать взагалі не учаснику конкурсу, а стороннім фізичним особам, згідно свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів, договори купівлі-продажу не відповідають вимогам Цивільного кодексу України, які є фіктивні та незаконні.

Крім того, на підприємстві СП ТОВ «М+М»відсутня мийка, контрольно-технічний пункт, кабінет медичного працівника, оглядова яма не здана в експлуатацію, тому документи, які подані на конкурс СП ТОВ «М+М»містять недостовірну інформацію.

Позивач зазначає, що звертав увагу відповідача про надання недостовірної інформації та фальсифікацію документів, проте заходи по проведенню перевірки з даних питань проведені не були.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача 1 - Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Своє заперечення відповідач обґрунтував тим, що конкурс проведено у відповідності до вимог Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 р. № 1081, а тому вважає доводи позивача необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач 2 - конкурсний комітет Державного департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України представника в судове засідання не направив про причину неявки суд не повідомив хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи позовні вимоги не підтримав та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Канівської міської ради 10.12.2004 року, ідентифікаційний номер 33282691 та надає послуги з перевезення пасажирів відповідно до ліцензії серія АВ № 504452 виданої відповідно до рішення 50Л від 15.12.2010 року з терміном дії з 05.01.2010 року по 04.01.2015 року.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон України № 2344-III) визначено, що організація пасажирських перевезень покладається на міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - на урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті.

Частиною 1 ст. 43 визначено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 44 Закону України № 2344-III в органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Нормативним документом, який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками є Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 (далі - Порядок № 1081).

Відповідно до п. 4 Порядку № 1081 організатором на автобусному маршруті загального користування, зокрема є Державтотрансадміністрація - на міжміському і приміському маршрутах, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут).

Пунктом 28 Порядку № 1081 визначено, що оголошення про конкурс повинно бути опубліковано в засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу.

В № 19-20/2010 журналу «Перевізник»опубліковане оголошення Державної адміністрації автомобільного транспорту з переліком об'єктів конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на 30.11.2010 року, зокрема по маршруту «Канів-Київ», рейс № 163/164.

Пунктом 29 Порядку № 1081 визначено обов'язковий перелік документів, якій надає автомобільний перевізник для участі у конкурсі на кожний об'єкт конкурсу окремо, якими є:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- нотаріально посвідчену копію ліцензії на право надання послуг з перевезення пасажирів (може подаватись в одному екземплярі, якщо перевізник - претендент) приймає участь в декількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні;

- перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, з зазначенням марки, моделі, вмісту кількості пасажирів, VIN-коди транспортного засобу, державного номерного знаку, рік випуску транспортного засобу;

- копії ліцензійних карток на кожний автобус, якій пропонується до використання на автобусному маршруті;

- документ, якій підтверджує внесення плати за участь в конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу;

- копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, які пропонуються до використання на маршруті;

- копію документи, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації);

- перелік транспортних засобів, які обладнані для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність;

- анкету відповідно до п. 32 цього Порядку;

- копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, та сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за останні повні два квартали.

Відповідно до п. 32 Порядку № 1081 до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «М+М»подані до конкурсного комітету Державного департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України документи на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському маршруті загального користування «Київ-Канів»№ 163/164.

Пунктом 37 Порядку № 1081 визначено, що достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

Державною адміністрацією автомобільного транспорту 01.07.2009 року укладено договір № 1/2009 про надання послуг Українським державним госпрозрахунковим інформаційно-диспетчерським центром автомобільного транспорту (Центр «Автоінформ») з виконання функцій робочого органу на термін до 30.06.2010 року. Відповідно до додаткової угоди від 03.06.2010 року термін дії договору від 01.07.2009 року № 1/2009 продовжено до 30.06.2011 року.

Судом встановлено, що позивач 29.11.2010 року звернувся до центру «Автоінформ»із заявою про те, що СП ТОВ «М+М»незаконно отримав дозволи на перевезення пасажирів на маршрутах Канів-Київ №№ 71/72, 265/266, 359/360, 175/176, Канів-Дніпропетровськ №275/274 та Канів-Умань.

Зазначене звернення центр «Автоінформ»супровідним листом від 28.12.2010 року № 1226-09 направлено для проведення перевірки викладених фактів Головній державній інспекції на автомобільному транспорті.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів звернення до відповідачів із заявами щодо проведення конкурсу на маршруті «Київ-Канів»№ 163/164.

Пунктом 42 Порядку № 1081 визначено, що у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України «Про автомобільний транспорт». Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу.

30.11.2010 року проведено засідання конкурсного комітету Державної адміністрації автомобільного транспорту, за результатом проведення якого прийнято рішення у вигляді протоколу № 215, відповідно до якого переможцем конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування рейсу 163/164 маршруту «Канів-Київ»визнано СП ТОВ «М+М».

Відповідно до п. 66 Порядку № 1081 скарги за результатами конкурсу можуть подаватися протягом 10 днів з дати його проведення та розглядатися організатором протягом 30 днів з дня надходження скарги від перевізника-претендента. Неврегульовані організатором спори розв'язуються в установленому порядку. Скарги, що надійшли з порушенням установленого строку, не розглядаються.

Позивачем не надано суду доказів, що ним подавались скарги за результатами конкурсу по маршруту «Канів-Київ»№ 163/164.

Таким чином, суд зазначає, що твердження позивача про бездіяльність відповідача -організатора конкурсу є надуманою та необґрунтованою.

З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2010 року між СП ТОВ «М+М»та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого СП ТОВ «М+М»придбало автобус марки FIAT, модель - Dukato 1986 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 переобладнаний для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями відповідно до висновку науково-технічної експертизи № 306972. Згідно пункту 1.2 договорів, право власності на майно переходить до СП ТОВ «М+М»з моменту підписання акту прийому-передачі.

Також 18.08.2010 року між СП ТОВ «М+М»та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого СП ТОВ «М+М»придбало автобус марки FIAT, модель - Dukato 1986 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 переобладнаний для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями відповідно до висновку науково-технічної експертизи № 306974. Право власності на майно переходить до СП ТОВ «М+М»з моменту підписання акту прийому-передачі.

Стаття 334 Цивільного кодексу України визначає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не визнає обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух»від 30.06.1993 року № 3353-XII, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

Таким чином, державна реєстрація полягає в здійсненні комплексу заходів, пов'язаних з реєстрацією самого транспортного засобу, а не договору.

Проаналізувавши чинне законодавство України та договори купівлі-продажу транспортних засобів, суд прийшов до висновку, що право власності виникло у СП ТОВ «М+М»з моменту підписання актів прийому-передачі транспортних засобів за договорами купівлі-продажу.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки договори купівлі-продажу транспортних засобів, укладені між СП ТОВ «М+М»та фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оформлені документально, доказів визнання їх недійсними сторонами не надано, тому суд не знаходить підстав вважати їх фіктивними та незаконними.

З матеріалів справи також вбачається, що 20.07.2010 року між СП ТОВ «М+М»та ОСОБА_6 укладено договір № 17 оренди приміщень, відповідно до якого СП ТОВ «М+М»передається в оренду наступне майно: КТП, зони ТО-1, ТО-2, ремонтні майстерні з необхідними цехами та ділянками, мийку, медичний пункт, стоянку, що охороняється за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії договору оренди приміщень складає 11 місяців з моменту підписання договору, тобто до 20 червня 2011 року.

20.07.2010 року між СП ТОВ «М+М»та ОСОБА_7 укладено договір № 17 оренди мийки за адресою: АДРЕСА_2. Термін дії договору оренди складає 11 місяців з моменту підписання договору, тобто до 20 червня 2011 року.

Відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Твердження позивача про те, що відсутність зазначеного у договорах оренди майна підтверджується листами виконавчого комітету Канівської міської ради № 2509 від 26.11.2010 року та Канівського відділку КП «ЧООБТІ»від 14.10.2010 року спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, позивачем не надано доказів, що вказані листи отримані та розглядались відповідачем при організації та проведенні конкурсу по маршруту «Канів-Київ»№ 163/164.

Крім того, викладена у листах інформація спростовується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14845228 від 10.06.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_6 є власником комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, актом перевірки матеріально-технічної бази ТОВ «М+М»від 31.08.2006 року проведеної комісією створеною Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Черкаській області, актом обстеження СП ТОВ «М+М»щодо стану та умов надання послуг з перевезення пасажирів автобусами № 5127П/0039/ПА від 13.12.2010 року складеним ДП «ДержавтотрансНДІпроект», матеріалами інвентаризаційної справи № 393 на будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім не доведено належними засобами доказування правомірність заявленого позову, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст.ст.184-187 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар