Ухвала

від 06.12.2012 по справі 2а-8817/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8817/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу приватного підприємства "Торговий дім "Трейд Сервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2012 р. у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Торговий дім "Трейд Сервіс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000482240/1167 та №0000482240/1168 від 28.03.2012, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва була проведена документальна виїзна перевірка ПП «ТД «Трейд Сервіс»з питань визначених постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Братко Т.О. від 19.01.2012р. за період діяльності з 01.01.2009 р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт №159/22-40/34191967 від 12.03.2012р.

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, ПП «ТД «Трейд Сервіс»порушило вимоги: п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України , внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. у розмірі 689 296 грн., яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 25), а саме по періодам: березень 2011р. - 349 760 грн.; травень 2011р. - 339 536 грн.; пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , внаслідок чого ПП «ТД «Трейд Сервіс»занижено об'єкт оподаткування прибутку підприємств за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. у розмірі 3 096 717 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. у розмірі 747 221,00 грн., а саме по періодам: -1 квартал 2011р. - 437 200 грн.; - II квартал 2011р. -310 021 грн.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000482240/1167 від 28.03.2012 року, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 747 221,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 1,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000482240/1168 від 28.03.2012 року, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 689 296,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 1,00 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем доведено наявність сукупності обставин та підстав, які відповідно до положень ПК України виключають можливість формування позивачем спірних сум податкового кредиту та доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для формування позивачем спірних сум податкового кредиту були договори податкові накладні, виписані ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Різано трейд», якими оформлено поставки товарів.

Так, між позивачем та його контрагентами укладено договори поставки № ДГ-0000003 від 01.02.2011р., № А270602 від 27.06.2011р., № 1 від 04.01.2011р.

Відповідно до умов цих договорів, продавець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цими договорами, передати у власність покупцеві будівельні матеріали, асортимент та кількість якого визначається видатковими накладними та/або рахунками-фактурами, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Колегією суддів встановлено, що податкові накладні, видані контрагентом позивача, підписано невстановленою особою з боку виконавця.

Первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ).

Пунктом 18 Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" так і пунктом 16 Порядку, затвердженого наказом від 21.12.2010р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за юридичною адресою: Київська обл. м. Бориспіль, вул. Зої Космодем'янської, буд. 17, ТОВ «ТПК «Техномашпостач»не знаходиться, інформація про місцезнаходження відсутня (акт ВПМ Бориспільської ОДПІ обстеження місцезнаходження юридичної особи).

Аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів, встановлено, що в періоді березень, квітень, травень 2011 року на підприємстві відсутні основні засоби та трудові ресурси.

ТОВ "ТПК "Техномашпостач" звітує до Бориспільської ОДПІ. Остання декларація з податку на додану вартість подана за травень 2011 року.

В подальшому встановлено, що службовими особами підприємства складено та подану до Бориспільської ОДПІ податкову звітність з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011р. та із значними обсягами поставки товарів, складені від імені директора ТОВ "ТПК "Техномашпостач" громадянки ОСОБА_3, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2011 року від 27.04.2011 року; податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року від 20.05.2011 року; податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року від 20.06.2011 року; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2011 року від 27.05.2011 року.

Відповідно до висновку №74 від 30.03.2011 року старшого експерту сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського MB майора міліції Лавріненко Л.М. підписи від імені ОСОБА_3 в представлених на дослідження документах (договір №570 від 12.05.2010року) виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою.

Нарівні з цим, відсутність у контрагента позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей виконати договір (внаслідок відсутності відповідних дозвільних документів, кваліфікованого персоналу, основних фондів) вказує не тільки на відсутність у сторін наміру здійснити господарську операцію, а і про її неможливість вчинення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з вище наведеними нормами Податкового кодексу України.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було доведено факту здійснення господарської операції з його контрагентами та настання правових наслідків для обох сторін.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС надійшов лист СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва №1092/2/73-00212 від 31.05.2012 року, щодо виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 25.05.2012р. про призначення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «ТД «Трейд Сервіс»за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2012 р.

Відповідно до АІС «РПП ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС»станом на 26.07.2012 р. стан ПП «ТД «Трейд Сервіс»- «0»платник податків за основним місцем обліку.

СУ ДПС у м. Києві здійснюється досудове слідство в кримінальній справі №73-0212, порушеній за фактом фіктивного підприємництва ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі - ПП «ТД «Трейд Сервіс», за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України .

В ході досудового слідства встановлено, що ПП «ТД «Трейд Сервіс»використовувалось групою невстановлених на даний час осіб для надання послуг підприємствам реального сектору економіки по незаконному виведенню безготівкових коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг та як наслідок умисного завищення валових витрат підприємств та незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість. Слідством встановлено, що вказані операції здійснювалися шляхом укладання відповідних договорів між ПП «ТД «Трейд Сервіс»та підприємствами реально діючого сектору економіки, з складанням первинних бухгалтерських документів з відображенням в них завідомо неправдивих даних про фінансово-господарські операції яких фактично не було.

В якості доказової бази СУ ДПС у м. Києві надано протокол допиту директора ПП «ТД «Трейд Сервіс»ОСОБА_5, який відмовляється давати показання на підставі ст. 63 Конституції України та документи, які свідчать про відкриття та функціонування банківського рахунку ПП «ТД «Трейд Сервіс».

Таким чином, ДПІ у Печерському районі м. Києва доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Торговий дім "Трейд Сервіс" -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Кузьменко В. В.

Повний текст ухвали виготовлено 11.12.2012.