Рішення

від 15.10.2012 по справі 2-607/11

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-607/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2012 р. смт.Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого -судді Орленко Л.О.,

при секретарі Крамарчук Л.Б.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Зязєва Є.В., ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Анастасія" про відшкодування шкоди, спричиненої втратою майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Анастасія" про відшкодування шкоди, спричиненої втратою майна.

В позовній заяві зазначив, що 24 жовтня 2008 року між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством "Анастасія" (ПСП) "Анастасія" було укладено договір зберігання, за яким він передав на зберігання, а ПСП "Анастасія" отримало та зобов'язалося зберігати 36 490 (тридцять шість тонн чотириста дев'яносто кілограмів) насіння соняшника. Даний договір був посвідчений накладними № 104 від 24 жовтня 2008 року та № 105 від 25 жовтня 2008 року, виданими відповідачем та підписаними його посадовими особами. В червні 2009 року він неодноразово звертався до ПСП "Анастасія" з усною вимогою, а 26 червня 2009 року з письмовою вимогою повернути йому прийняте на зберігання насіння соняшника. Однак відповідач листом від 01 липня 2009 року відмовляється повернути прийняте на зберігання насіння соняшника, мотивуючи свою відмову тим, що 18 тон 670 кг. насіння в нього було викрадено, в результаті чого було порушено кримінальну справу, тому питання про повернення насіння соняшника буде розглянуто після вирішення даної кримінальної справи. Крім того, відповідач в цьому ж листі зазначає, що частину насіння він має намір вирахувати з нього за зберігання, однак позивач вважає дану дію відповідача неправомірною, оскільки у вищезазначеному договорі відсутні умови щодо платності зберігання.

Позивач вважає, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе обов'язків по зберіганню прийнятого від нього насіння соняшника відповідач спричинив йому матеріальну шкоду у вигляді втрати належного йому майна на суму 126 985 (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 20 (двадцять) копійок. В зв'язку з відсутністю у відповідача насіння соняшнику позивач просить стягнути з відповідача на його користь збитки, завдані йому втратою майна у розмірі його вартості -126 985 грн. 20 коп. та 1671,45 грн. судових витрат.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю та з тих же підстав, просили суд стягнути з відповідача на користь позивача 126 985 грн. 20 коп. на відшкодування збитків, завданих позивачу відповідачем втратою (нестачею) насіння соняшнику в кількості 36 490 (тридцяти шести тонн чотириста дев'яносто кілограмів), який був переданий відповідачу на зберігання 24.10.2008 р. та 25.10.2008 р.

Представники відповідача Зязєв Є.В. та ОСОБА_12 позов не визнали повністю, суду пояснили, що ПСП "Анастасія" ніколи не укладало будь- яких угод з ОСОБА_1 стосовно збереження належного йому майна, ані в усній, ані в письмовій формі. Довіреностей на отримання матеріальних цінностей від позивача на зберігання ПСП "Анастасія" нікому не видавало, ОСОБА_1 ніколи не сплачував грошові кошти підприємству за збереження його майна. Крім того, на накладних № 104 від 24.10.2008 року та № 105 від 25.10.2012 року в графі "Прийняв" стоїть сфальсифікований підпис ОСОБА_12 як фізичної особи. ПСП "Анастасія" ніколи не отримувало від позивача будь-яких письмових чи усних звернень стосовно повернення йому майна, яке нібито знаходиться на зберіганні підприємства, тобто звернення позивача від 26.06.2008 року, на яке він посилається як на підставу своїх вимог, підприємство не отримувало. Також є підробленою відповідь ОСОБА_12, як фізичної особи, позивачеві на його звернення від 26.06.2008 року та підроблено підпис. Крім того, пояснення позивача стосовно того, що на накладних № 104 від 24.10.2008 року та № 105 від 25.10.2008 року в графі "прийняв" стоїть прізвище комірника ПСП "Анастасія" ОСОБА_11 не відповідає дійсності, оскільки остання на підприємстві ніколи не працювала, не наділена була відповідними повноваженнями та не підписувала вказані документи.

Перед позивачем ОСОБА_1 у ПСП «Анастасія»ніколи не виникало будь-яких зобов'язань стосовно збереження насіння соняшнику, оскільки не було самого факту прийняття його на збереження приватним підприємством. Вважають позов безпідставним та необґрунтованим, а тому просять суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_12 та Зязєва Є.В., показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що приватне сільськогосподарське підприємство «Анастасія»засноване на приватній власності громадянина ОСОБА_4. 24 жовтня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та ПСП "Анастасія" в особі його голови ОСОБА_4 було укладено договір зберігання, за яким позивач передав безоплатно та на не встановлений строк на зберігання, а ПСП "Анастасія" отримало та зобов'язалося зберігати 36 490 (тридцять шість тонн чотириста дев'яносто кілограмів) насіння соняшника. Укладений між сторонами договір був посвідчений накладними № 104 від 24 жовтня 2008 року та № 105 від 25 жовтня 2008 року, виданими відповідачем та підписаними його посадовими особами.

В червні 2009 р. позивач пред'явив вимогу відповідачу про повернення соняшнику, однак у липні 2009 р. отримав від відповідача листа, в якому відповідач відмовив повернути насіння соняшнику, посилаючись на те, що частину соняшнику було викрадено, а частину насіння соняшнику він має намір вирахувати за його зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з абз. 1 ч.1 ст. 937 ЦК України та п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 937 ЦК України письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Суд вважає, що сторонами було дотримано письмової форми договору зберігання, оскільки прийняття відповідачем насіння соняшнику в кількості 36 490 (тридцяти шести тонн чотириста дев'яносто кілограмів) на зберігання підтверджується накладними № 104 від 24 жовтня 2008 року та № 105 від 25 жовтня 2008 року, які були видані відповідачем та підписаними його посадовими особами. (а.с. 4, 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 938 ЦК України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Оскільки між сторонами не був визначений строк зберігання насіння соняшника, то 26 червня 2009 року позивач звернувся до голови ПСП "Анастасія" ОСОБА_12 з письмовою вимогою повернути йому здане ним на зберігання насіння соняшника (а.с. - 6). Однак відповідач на порушення умов договору відмовився від повернення прийнятого на зберігання насіння соняшника, мотивуючи тим, що 18 тонн 670 кг. насіння було викрадено, про що було порушено кримінальну справу, тому питання про повернення вищевказаного насіння буде вирішено після розгляду кримінальної справи, що підтверджується листом від 01 липня 2009 року від імені ОСОБА_12 (а.с. 7, 122).

В судовому засіданні представники відповідача заперечували факт прийняття відповідачем на зберігання насіння соняшнику від позивача, вказуючи на відсутність правовідносин між ОСОБА_1 та ПСП «Анастасія»щодо зберігання насіння соняшнику.

Проте, факт передачі на зберігання ОСОБА_1 насіння соняшника ПСП "Анастасія" в особі голови ОСОБА_12 знайшов своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до накладних № 104 від 24 жовтня 2008 року та № 105 від 25 жовтня 2008 року, виданими відповідачем та підписаними його посадовими особами, вбачається, що відповідачем було прийнято на зберігання насіння соняшника в кількості 36 490 кг. (а.с.4-5)

Зі змісту листа від імені ОСОБА_12 від 01.07.2009 р., який написала ОСОБА_6 за даними, наданими їй головою ПСП «Анастасія»ОСОБА_12, в жовтні 2008 р. ОСОБА_12 прийняв від ОСОБА_1 на зберігання насіння соняшника в кількості 36 490 кг. (а.с.122).

В матеріалах кримінальної справи № 1-129-2009 (09100039) року по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, наявні вирок Веселинівського районного суду від 05.10.2009 р., пояснення ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, протокол допиту потерпілого ОСОБА_1, постанова про відмову у визнанні особи потерпілим, протокол допиту потерпілого ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, протокол допиту свідка ОСОБА_1, протокол допиту свідка ОСОБА_12. ІНФОРМАЦІЯ_2 протокол судового засідання, якими підтверджується факт прийняття відповідачем на зберігання насіння соняшника. (а.с.130 -149)

Зокрема, в поясненні від 11.03.2009 р. та в протоколі допиту як потерпілого від 29.05.2009 р. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказував, що в смт.Веселинове він має на праві приватної власності територію колишнього комбікормового заводу, де він тримає свою сільгосптехніку, а також в одному з ангарів в нього знаходиться насіння соняшнику на зберіганні. 24.10.2008 р. він прийняв від ОСОБА_1 18 490 кг. насіння соняшнику, а 25.10.2008 р. знову прийняв від ОСОБА_1 на зберігання ще 18 000 т. насіння соняшнику, яке зберігав в одному із ангарів на території комбікормового заводу. (а.с.130,134- 135).

Відповідно до пояснення ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, від 11.03.2009 р. та протоколу допиту свідка ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, від 11.06.2009 р., його батько ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, є головою ПСП «Анастасія», і що на території комбікормового заводу розташовані склади, в яких його батько зберігає зерно. (а.с.131, 139).

За даними протоколу допиту від 03.04.2009 ОСОБА_1 як потерпілого, 24.10.2008 р. він придбав у ТОВ «Довіра»18 490 кг. насіння соняшника, яке привіз та здав на зберігання на склад комбікормового заводу, який належить ОСОБА_12. Також 25.10.2008 р. він придбав у самого ОСОБА_12 18 000 т. насіння соняшника, яке залишив на території комбікормового заводу ОСОБА_12 для зберігання, так як у нього не має, де зберігати зерно. (а.с. 132).

Відповідно до протоколу судового засідання від 03.09.2009 р. потерпілий ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснив, що він є головою ПСП «Анастасія»і є власником комбікормового заводу, на території якого є склади, де він зберігає насіння соняшника. На складі знаходилося як його насіння соняшника, так і іншого підприємця ОСОБА_1, який здав йому на зберігання. (а.с.148)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила, що вона написала зміст листа від 01.07.2009 р. на прохання ОСОБА_12 який їй передав лист ОСОБА_1, накладні на зберігання насіння соняшника та цифрові показники щодо кількості прийнятого на зберігання зерна, кількості викраденого насіння соняшника, інші дані, на підставі чого вона провела розрахунки та передала підготовленого нею листа ОСОБА_12. Також свідок вказала, що накладні були підписані ОСОБА_11

Відповідно до 1 та ст. 942, ст.949 ЦК України зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі, а якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну, зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Однак відповідач в порушення вказаних вимог Закону не вжив належних заходів до зберігання насіння соняшнику, що призвело до викрадення частини насіння соняшника

Статтями 950, 951 ЦК України передбачено, що зберігач несе відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, і що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі -у розмірі її вартості.

Враховуючи, що у відповідача насіння соняшнику відсутнє внаслідок його втрати (нестачі), то з огляду на це суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вартість насіння соняшника.

Згідно з довідкою ТОВ "Веселинівське зерноприймальне підприємство" № 24-а від 12 грудня 2011 року вартість 1 тонни соняшника становить 3480 гривень.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 126 985 гривень 20 копійок (з розрахунку 36 490 тонн х3 480 грн. = 126 985 грн.) за неналежне виконання взятих на себе обов'язків по зберіганню прийнятого від позивача насіння соняшника в рахунок відшкодування матеріальних збитків.

Суд не приймає до уваги твердження представників відповідачів ОСОБА_12, Зязєва Є.В. щодо відсутності правовідносин між сторонами щодо зберігання насіння соняшника, та показання свідка ОСОБА_11 про те, що вона накладні № 104 та № 105 від 24 та 25.10.2008 р. не виписувала та зерно не приймала на зберігання, оскільки це спростовується сукупністю дослідженних та вказаних вище доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з вказаною нормою закону з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1269 грн. 85 коп. судового збору, та 401 грн. 60 коп. витрат по оплаті правової допомоги, розмір яких підтверджується доданими до справи квитанціями та договором про правову допомогу. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 59, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Анастасія" про відшкодування шкоди, спричиненої втратою майна, - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Анастасія", ідентифікаційний код юридичної особи: 22442336, (адреса: 57001, вул.Перемоги, буд.75 смт.Веселинове Миколаївська область) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, 126 985 (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят п`ять) гривень 20 (двадцять) копійок на відшкодування збитків, завданих втратою прийнятого на зберігання майна, а також 1269 (одну тисячу двісті шістдесят дев'ять) гривень 85 (вісімдесят п`ять) копійок судового збору та 401 (чотириста одну) гривню 60 (шістдесят) копійок витрат по оплаті правової допомоги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі , але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Л. О. Орленко