Рішення

від 11.12.2012 по справі 4/197-пд-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 р. Справа № 4/197-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

до приватного підприємця ОСОБА_2 м. Нова Каховка

про стягнення 141875грн. 00коп. та припинення договору

за участю представників сторін:

від позивача -не прибули

від відповідача -не прибули

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) 141875грн.00коп. на відшкодування вартості ремонтних робіт орендованого майна - нежитлових приміщень площею 186,5кв.м. за адресою АДРЕСА_1

Він зазначає, що відповідно з укладеним між сторонами договором оренди №25 від 25.09.2007року відповідач передав позивачу зазначені приміщення на умовах оренди для розміщення клініки професійної косметології та медицини, однак використовувати об'єкт оренди за призначенням позивач не міг, оскільки приміщення знаходилися в непридатному для цільового використання стані. Пунктом 3.2 договору передбачено підписання акту приймання-передачі орендованого майна після виконання роботи по реконструкції приміщень під клініку. За посиланням позивача ним здійснені ремонтні роботи об'єкту оренди на суму 141875грн. 00коп., оскільки без здійснення зазначених робіт об'єкт неможливо було використовувати за призначенням

Оскільки відповідач відмовляється їх відшкодувати, або зарахувати в рахунок орендної плати, він змушений звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Позовні вимоги позивач за змістом позовної заяви обґрунтовує ч.3 ст.776, ч.3 ст.778 ЦК України, пунктами 3.2, 6.1.2 договору оренди, договором підряду від 02.10.2007року, актами виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2007року та доказами їх оплати.

Крім того, при зверненні з позовом позивач просив припинити дію договору оренди № 25 від 25.09.2007року, посилаючись на те, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договору та передав орендоване майно в оренду іншій особі.

01.10.2009року позивачем подано заяву (арк. справи 95-98 том 1), якою він зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 89699грн.00коп., посилаючись на те, що ним надіслана відповідачу пропозиція про залік однорідних зустрічних вимог на суму 52176грн.34коп. Крім того, він змінив предмет позову в частині припинення договору і просить розірвати договір оренди.

Однак, заявою від 14.10.2009року (аркуші справи 113-117 том 1) позивач наполягає на стягненні 141875грн. 00коп., яка ним була заявлена при зверненні з позовом, посилаючись на те, що відповідач відмовився здійснити залік однорідних зустрічних вимог на суму 52176грн.34коп. У поясненнях від 08.04.2010року (арк.. справи 146-148 том1) позивач уточнив підстави розірвання договору, зазначивши ч.2 ст. 651 ЦК України, та підстави стягнення з відповідача вартості ремонтних робіт - ч. 3 ст. 776, ч.3 ст. 778 ЦК України.

Відповідач у наданому до справи відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що між сторонами існувала усна домовленість відповідно до якої позивач взяв на себе обов'язок здійснити переобладнання об'єкту оренди під клініку за власний рахунок, а в разі розірвання договору, поновити стан орендованих приміщень. Відповідно до пунктів 6.1.2, 7.1.2 договору оренди позивачу надано право здійснювати роботи по поліпшенню орендованого майна, встановлювати обладнання, але відшкодування вартості ремонту договором не обумовлено.

Відповідач вважає, що підписавши акт прийому-передачі об'єкту оренди від 01.10.2007року, позивач підтвердив те, що об'єкт оренди відповідає умовам договору, може бути використаний за призначенням і орендар не буде пред'являти ніяких претензій з приводу стану об'єкту оренди.

Крім того, відповідач наполягав на тому, що позивач надав фіктивний договір підряду №23 від 02.10.2007року та всі документи, які позивач надав як докази здійснення ремонту орендованих приміщень приватним підприємцем ОСОБА_3

Він стверджував, що приватний підприємець ОСОБА_3 ремонту орендованих позивачем приміщень ніколи не виконував. Електромонтажні роботи на суму 650грн. виконав ОСОБА_4, а ремонтні роботи на суму 18500грн. виконав ОСОБА_5, про що відповідач надав до справи заяви цих осіб від 10.09.2009року (а.с. 88, 89 т. 1). Ніяких інших робіт, як зазначає відповідач, в орендованих приміщеннях не проводилося.

Ухвалою суду від 20.04.2010 року провадження у справі зупинено з надісланням матеріалів справи Новокаховському МВ УМВС України в Херсонській області для проведення перевірки фактів, викладених в зазначеній ухвалі, щодо підробки документів відповідними особами та прийняття відповідних заходів до винних осіб.

На неодноразові запити господарського суду начальник СВ Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області повідомляв суд, що досудове слідство по кримінальній справі № 180434-09 зупинено на підставі п. 3 ст. 206 КПК України і не поновлювалося.

У зв'язку з тим, що з моменту зупинення провадження у справі пройшов досить тривалий час, але правоохоронними органами так і не було прийнято рішення про поновлення досудового слідства по кримінальній справі № 180434-09, з метою розгляду справи в розумні строки, судом ухвалою від 19.11.2012року провадження у справі поновлено.

В засідання суду позивач та відповідач після поновлення провадження у справі вдруге не з'явилися і витребуваних судом доказів не надали, незважаючи на те, що були належним чином повідомлений про день і час розгляду спору ухвалою про відкладення розгляду справи від 29.11.2012року, надіслання якої сторонам підтверджується реєстром поштової кореспонденції канцелярії суду та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 30.11.2012року. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже позивача та відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи до прийняття прокурором м. Нова Каховка рішення за скаргою відповідача на дії органу, який здійснює досудове розслідування з метою поновлення зупиненої кримінальної справи №180434-09 та розслідування її по суті.

Відповідно до статті 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи але в межах строку вирішення спору, встановленого статтею 69 ГПК України, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі у разі неподання або необхідності подання нових доказів. Відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду і використовується ним, якщо неподання цих доказів перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у зв'язку з тим, що розгляд справи неодноразово відкладався та ухвалою від 20.04.2010року провадження у справі зупинялося у зв'язку з порушенням 15.10.2009 року кримінальної справи №180434-09. Таким чином, у відповідача було досить часу, щоб надати до суду належні докази, в тому числі і оскаржити дії посадових осіб щодо безпідставного зупинення досудового слідства по кримінальній справі. Подальше ж відкладення розгляду справи є неможливим, оскільки це спричинить порушення принципу вирішення спору в розумні, встановлені ст. 69 ГПК України строки та затягування розгляду справи. До того ж невідомо на який час необхідно відкласти розгляд справи для завершення розслідування кримінальної справи.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представників сторін, які ухиляються від явки в засідання, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи спричинить порушення строку вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно, повно, всесторонньо дослідивши та оцінивши надані до справи докази, суд -

в с т а н о в и в:

25 вересня 2007року між приватними підприємцями ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) укладено договір оренди №25. Згідно з зазначеним договором в користування позивача на правах оренди відповідач передає нежитлові приміщення загальною площею 186,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до пункту 3.1 договору оренди строк оренди сторонами погоджено на 2 роки 11 місяців з дня набрання чинності договором та підписання сторонами акту прийому-передачі, як невід'ємного додатку до договору, який підписується після виконання робіт по реконструкції приміщення під клініку (пункт 3.2).

Пунктом 1.3 договору оренди узгоджено, що об'єкт оренди передається позивачу для розміщення клініки професійної косметології та медицини у відповідності до цільового призначення.

При цьому пунктом 5.1 сторони зазначили, що моментом передачі в користування позивача об'єкту оренди є момент підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди. Такий акт сторонами до матеріалів справи не надано, незважаючи на витребування його судом, в тому числі і ухвалою від 29.11.2012року. Однак, відповідно до рішення господарського суду Херсонської області від 01.10.2008року по справі № 4/404-08 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди від 25.09.2007року №25 в сумі 53335грн.31коп. встановлено, що факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 01.12.2007року.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує ч.3 ст. 776 ЦК України та ч.3 ст.778 ЦК України, посилаючись на те, що він здійснив ремонтні роботи, оскільки без здійснення капітального ремонту та поліпшень орендованого майна він не міг використовувати орендовані приміщення за цільовим призначенням для розміщення клініки професійної косметології та медицини.

Згідно з частиною 3 ст. 776 ЦК України якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:

- відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

- вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів відповідно до вимог ст. 32, 34 ГПК України якими б засвідчувалася необхідність проведення капітального ремонту в орендованих приміщеннях, а також того, що він звертався з відповідною письмовою вимогою до відповідача про необхідність надати згоду на його проведення у зв'язку з неможливістю використання об'єкту за цільовим призначенням. Не надано і доказів існування будь-яких угод між позивачем та відповідачем щодо проведення капітального ремонту.

Договором оренди не визначена необхідність та періодичність здійснення капітального ремонту об'єкту оренди, яким за загальними правилами вважається комплекс робіт, при якому замінюються, або відновлюються основні частини речі, (а не окремі її частини), у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням.

Посилання позивача на договір №23 від 02.10.2007року, який ним укладено з ПП ОСОБА_3 в будь-якому разі не свідчить про здійснення саме капітального ремонту, оскільки відповідно до пунктів 1.1, 1.2 предметом цього договору є виконання робіт із реконструкції приміщення кафе під клініку косметології та медицини згідно з кошторисною документацією. Із локального кошторису та дефектного акту (без зазначення дати), акту приймання-передачі також не вбачається, що було здійснено капітальний ремонт щодо заміни або відновлення основних частин об'єкту оренди.

Позивачем не доведено, що саме основні частини об'єкту оренди потребували невідкладного відновлення або заміни у зв'язку з їх зношеністю або руйнуванням, а також того, що такий ремонт було погоджено з відповідачем, тому його посилання на відшкодування вартості ремонтних робіт, як капітального ремонту, відповідно до ч.3 ст. 776 ЦК України задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.778 ЦК України, на яку також посилається позивач, наймач може поліпшити річ, яка є предметом оренди, лише за згодою наймодавця. Частиною 2 цієї норми встановлено, якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Відповідно ж до ч.3 ст. 778 ЦК України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування майном.

В той же час відповідно до вимог ч.5 ст. 778 ЦК України наймач не має права на відшкодування вартості поліпшень, якщо ним здійснені поліпшення без згоди наймодавця і їх не можна відокремити без шкоди для об'єкту оренди.

Таким чином, із аналізу статті 778 ЦК України в цілому, вбачається, що право наймача на відшкодування поліпшень майна, переданого в найм, пов'язується із згодою наймодавця на проведення таких поліпшень, яка може бути виражена як в самому договорі, так і в окремому документі.

За умовами пунктів 6.1.2, 7.1.2 договору оренди від 25.09.2007року проведення поліпшень та інших додаткових робіт на об'єкті оренди, а також робіт з технічного переоснащення здійснюється позивачем за попередньою письмовою згодою відповідача.

Докази надання згоди відповідачем на проведення поліпшень орендованого майна умовами договору оренди не закріплені. Не надано позивачем і доказів закріплення такої згоди окремим письмовим документом, як і не надано доказів того, що ним фактично здійснені поліпшення, які не можна відокремити від орендованого майна без його пошкодження. Фактично позивач здійснив ремонтні роботи за власною ініціативою, так як будь-які угоди чи дозволи орендодавця на ремонт та відшкодування його вартості відсутні..

За таких підстав відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог і на підставі ч.3 ст. 778 ЦК України.

При цьому суд зазначає, що з метою об'єктивного, повного, всестороннього вирішення спору судом ухвалою від 14.10.2009року призначалася судова будівельно-технічна експертиза на вирішення якої судом поставлені питання щодо виконання в дійсності робіт, зазначених в договорі підряду №23 від 02.10.2007року та актах прийомки виконаних робіт за листопад, грудень 2007року та їх вартості, а також чи відносяться зазначені роботи до капітального ремонту, оскільки відповідач категорично заперечував здійснення зазначених в цьому договорі робіт взагалі. Однак позивач ухилився від надіслання судовому експерту додаткових матеріалів та не сплатив вартості експертизи, у зв'язку з чим експертна установа не змогла надати експертний висновок та повернула матеріали без виконання.

Таким чином, саме з вини позивача судом не були отримані додаткові докази, якими міг би бути висновок судового експерта.

Розглядаючи позовні вимоги про дострокове розірвання договору оренди №25 від 25.09.2007 року суд виходить із того, що відповідно до пункту 3.1 договору оренди від 25.09.2007року строк його дії сторонами узгоджено на 2 роки 11 місяців з дня набрання чинності договором та підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту, як додатку №1 до договору, що є невід'ємною частиною договору.

З урахуванням того, що акт приймання-передачі сторонами було підписано 01.12.2007року, та враховуючи вимоги пункту 5.1 договору відповідно до якого моментом передачі об'єкту в користування позивача є момент підписання акту приймання-передачі, строк оренди відповідно скінчився 01.11.2010року

Таким чином, станом на день вирішення спору господарські правовідносини сторін з оренди майна за договором оренди припинилися у зв'язку з закінченням строку правочину, на підставі якого вони виникли і відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, пунктів 8.1, 8.2 договору оренди позивач, як орендар, зобов'язаний був протягом 1 робочого дня з моменту припинення дії договору повернути об'єкт оренди у тому ж стані, який існував на день його передачі в оренду з урахуванням нормального зносу.

Документального підтвердження того, що строк дії договору сторонами було пролонговано у встановленому законом порядку суду не надано, а договором оренди такий порядок не визначено.

Загальні правила дострокового розірвання договору передбачені ч.2 ст. 651 відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

Розірвання договору зумовлює наслідки припинення зобов'язання, тому розірванню підлягають лише договори строк яких не скінчився. Але, як зазначено вище, договір оренди від 25.09.2007року припинився 01.11.2010року у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, тому правові підстави розірвання цього договору відсутні.

На підставі вищезазначеного позовні вимоги про стягнення 141875грн.00коп. та розірвання договору оренди від 25.09.2007року №25 задоволенню не підлягають

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1.В задоволенні позовних вимог про стягнення 141875грн.00коп. та розірвання договору оренди від 25.09.2007року №25 відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 грудня 2012р.

Суддя З.І. Ємленінова