Постанова

від 21.11.2012 по справі 2а-10855/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2012 року № 2а-10855/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Артель» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003752208 від 25.07.2012 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артель»(надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (надалі - відповідач), в якому позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0003752208 від 25.07.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-10855/12/2670 до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем пп.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (надалі -Кодекс), оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем вказаних положень Кодексу при визначенні суми податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в Акті перевірки, про що подав відповідні письмові заперечення на адміністративний позов.

Судом протокольно замінено неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням. Представники сторін проти заміни неналежного відповідача на належного не заперечували.

Справа розглянута в письмовому провадженні відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України за поданим сторонами письмовим клопотанням.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2012 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0003752208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 63 588 грн., в тому числі за основним платежем 50 870 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 12 718грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки від 12.07.2012 №4884/22-8/22948538, згідно яких перевіркою встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 50 870 грн., в тому числі за квітень 2012 -50 870 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС є такими, що підлягає скасуванню , приймаючи до уваги наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як вбачається з Акту перевірки та письмових заперечень представника відповідача, позиція податкового органу, в даному випадку, ґрунтується на тому, що в результаті співставлення відомостей Єдиного державного реєстру податкових накладних з податковою звітністю та реєстром виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Артель»за квітень 2012 року встановлено, що ТОВ «Артель»включено до складу податкового кредиту у квітні 2012 року суму ПДВ у розмірі 50870 грн. згідно податкової накладної за №80 від 26.04.2012, отриманої від ТОВ «Версія»та не зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Таким чином, на думку ДПІ, ТОВ «Артель»не мало права на включення до складу податкового кредиту у квітні 2012 суму ПДВ у розмірі 50870 грн.. згідно податкової накладної №80 від 26.04.2012, отриманої від ТОВ «Версія»та не зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, зазначені доводи відповідача спростовуються фактичними обставинами, встановленими під час розгляду справи, а саме.

Між Позивачем та ТОВ «Версія»20 квітня 2012 року укладено Договір купівлі-продажу товару на умовах самовивозу № 12006 (далі -Договір), за яким Продавець (ТОВ «Версія») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ «Артель») товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за його на умовах даного Договору.

Предметом Договору, згідно п.1.2 останнього, є товар - кількість, ціна, розгорнутий асортимент якого визначається та узгоджується Сторонами у супровідних (видаткових) товарних накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 4.1 Договору, поставка товару проводиться у відповідності з письмовими або усними заявками Покупця на поставку товару, погодженими з Продавцем, в яких зазначаються асортимент, кількість і ціна, строк поставки товару.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата вартості товару за кожну поставку здійснюється Покупцем на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом до 15 календарних днів від дати передачі товару Покупцю, згідно накладних на товар.

На виконання умов Договору, 26 квітня 2012 року Продавець поставив Покупцю (Позивачу) товар, а саме: холодильники, у кількості, асортименті та за ціною, визначеною у відповідній видаткові накладній № Р-604 26119, що підтверджує здійснення такої поставки на загальну суму 305225,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 50870,00 грн.

Згідно п. 6.6 Договору датою здійснення поставки вважається дата прийняття товару за кількістю та якістю згідно з товарними накладними на товар.

Таким чином, враховуючи викладене, товар у кількості, асортименті та за ціною, визначеною у видаткові накладній № Р-604 26119, на загальну суму 305225,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 50870,00 грн.,був поставлений та, відповідно, отриманий Позивачем 26 квітня 2012 року.

Слід зазначити, що «товарність»вказаного Договору податковим органом не заперечується та під сумнів не ставиться.

Згідно пп. а) п. 198.1. ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент здійснення операції, що є предметом спору), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент здійснення операції, що є предметом спору) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, відповідні обов'язкові реквізити.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

На виконання вищезазначених вимог ПК України, ТОВ «Версія»виписано та передано Позивачу податкову накладну № 80 від 26.04.2012 на загальну суму 305225,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 50870,00 грн.

Відповідачем не заперечується той факт, що накладна видана та оформлена з дотриманням усіх вимог чинного законодавства.

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що і є предметом доказування в даній адміністративній справі.

Так, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010р. № 1246, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація, про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.

На виконання вищезгаданих вимог Постанови КМУ від 29.12.2010 №1246, разом з податковою накладною № 80 від 26.04.2012, позивачу від ТОВ «Версія»була надана квитанція №1 (реєстраційний номер документу 9022281187) від 26.04.2012 встановленої форми, яка містить усі необхідні реквізити, з якої вбачається, що податкова накладна № 80 від 26.04.2012 прийнята до Єдиного реєстру податкових накладних (зареєстрована) 26 квітня 2012 року.

Згідно п. 201.6. ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.15. ст. 201 ПК України платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

З урахуванням положень пп. 49.9.1. п. 49.9. ст. 49 ПК України, вбачається за можливе прийти до висновку, що копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний податковий період в електронному вигляді вважаються прийнятими в органі державної податкової служби за наявності квитанції про отримання таких записів.

Як вбачається з належним чином завіреної копії Квитанції №2, що додана позивачем до адміністративного позову, 17.05.2012 позивач направив до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за період Квітень 2012.

Рядок 37 Реєстру за квітень 2012 містить в собі спірну податкову накладну №80 від 26.04.2012, на загальну суму 305225,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 50870,00 грн.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно вказаної вище Квитанції №2 від 17.05.2012, стан документу: прийнятий, результат контролю: не містить помилок.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які вплинули на відображення в Акті перевірки інформації про те, що ТОВ «Артель»включено до складу податкового кредиту у квітні 2012 року суму ПДВ у розмірі 50870 грн. згідно податкової накладної за №80 від 26.04.2012, отриманої від ТОВ «Версія»та не зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

В той же час представником відповідача, на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, окрім копії Акту перевірки, а судом такого не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженням представника позивача з приводу того, що за наслідками операції з поставки товару за Договором на загальну суму 305225,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 50870,00 грн., позивач отримав податкову накладну №80 від 26.04.2012, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому порядку, що, як вже зазначалось, підтверджує відповідна квитанція та про що зазначено у самій податковій накладній №80 (відмітка у полі верхнього лівого кутку накладної «Включено до ЄРПН»).

В той же час, твердження Відповідача, викладене в Акті, що податкова накладна № 80 від 26.04.2012р. не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», не знаходить свого підтвердження, та спростовується вищевикладеними обставинами та доказами.

Крім того , згідно наданого Вінницькою ОДПІ ДПС Реєстру виданих податкових накладних за квітень 2012, ТОВ «Версія»в рядку 80 відображено спірну податкову накладну №80 на загальну суму 305225грн., в т.ч. ПДВ -50870,83грн.

З урахуванням виникнення права позивача на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту внаслідок здійснення операцій з придбання товарів (пп. а) п. 198.1. ст. 198 ПК України), виникнення такого права з дати отримання Позивачем товарів - з 26.04.2012р. (п. 198.2. ст. 198 ПК України), підтвердженням отримання товару Позивачем, реєстрацією податкової накладної №80 у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс суму в 50 870,00 грн. згідно податкової накладної № 80 від 26.04.2012р., до податкового кредиту в квітні 2012 року.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Артель», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і щодо виходу за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання податкового повідомлення-рішення №0003752208 від 25.07.2012 протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС №0003752208 від 25.07.2012.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель»(код ЄДРПОУ 22948538, адреса: 03061, м.Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ ПОСТ-ВОЛИНСЬКА, будинок 7) судові витрати в сумі 635 (шістсот тридцять п'ять) грн. 88 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 03151, м. Київ, вулиця Смілянська, 6).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.