Ухвала

від 19.06.2014 по справі 2а-10855/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10855/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Артель» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0003752208 від 25.07.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі, наданим представником відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0003752208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 63 588 грн., в тому числі за основним платежем 50 870 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 12 718грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки від 12.07.2012 №4884/22-8/22948538, згідно яких перевіркою встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 50 870 грн., в тому числі за квітень 2012 -50 870 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що не встановлено обставин, які вплинули на відображення в Акті перевірки інформації про те, що ТОВ «Артель» включено до складу податкового кредиту у квітні 2012 року суму ПДВ у розмірі 50870 грн. згідно податкової накладної за №80 від 26.04.2012, отриманої від ТОВ «Версія»та не зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Позивачем та ТОВ «Версія» 20 квітня 2012 року укладено Договір купівлі-продажу товару на умовах самовивозу № 12006 (далі - Договір), за яким Продавець (ТОВ «Версія») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ «Артель») товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за його на умовах даного Договору.

Предметом Договору, згідно п.1.2 останнього, є товар - кількість, ціна, розгорнутий асортимент якого визначається та узгоджується Сторонами у супровідних (видаткових) товарних накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 4.1 Договору, поставка товару проводиться у відповідності з письмовими або усними заявками Покупця на поставку товару, погодженими з Продавцем, в яких зазначаються асортимент, кількість і ціна, строк поставки товару.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата вартості товару за кожну поставку здійснюється Покупцем на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом до 15 календарних днів від дати передачі товару Покупцю, згідно накладних на товар.

На виконання умов Договору, 26 квітня 2012 року Продавець поставив Покупцю (Позивачу) товар, а саме: холодильники, у кількості, асортименті та за ціною, визначеною у відповідній видаткові накладній № Р-604 26119, що підтверджує здійснення такої поставки на загальну суму 305225,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 50870,00 грн.

Згідно п. 6.6 Договору датою здійснення поставки вважається дата прийняття товару за кількістю та якістю згідно з товарними накладними на товар.

Таким чином, враховуючи викладене, товар у кількості, асортименті та за ціною, визначеною у видаткові накладній № Р-604 26119, на загальну суму 305225,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 50870,00 грн.,був поставлений та, відповідно, отриманий Позивачем 26 квітня 2012 року, «товарність» вказаного Договору податковим органом не заперечується та під сумнів не ставиться.

Так, згідно з п/п. 14.1.178. ПК України податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п/п. 14.1.181 ПК України податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 201.6. ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Доказів надання зазначеного повідомлення під час розгляду справи ДПІ не надано.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4. ПК України).

Пунктом 201.7. ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Разом з цим, п. 201.10. статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

В контексті наведеного суд зазначає, що абзацом п'ятим та шостим п. 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що у разі якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010.

Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Таким чином, аналізуючи викладені вище положення податкового законодавства, суд зазначає, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається податковим органом протягом операційного дня.

При цьому, у разі не надіслання протягом операційного дня органом ДПС квитанції про неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до матеріалів справи, 17 травня 2012 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 р., що підтверджується квитанцію № 2.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що під час розгляду справи з боку ДПІ не було надано доказів надіслання продавцю квитанція про неприйняття вищезгаданої накладної із зазначенням причин неприйняття, а отже, в силу положень п. 201.10. ПК України, вищевказана податкова накладна є поданою та зареєстрованою (включеною) в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим є підставою для формування спірних сум податкового кредиту.

Відтак, враховуючи те, що висновки акту перевірки, відповідно до яких підставою для невизнання спірних сум податкового кредиту визначено саме факт того, що податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН, спростовані під час розгляду справи відповідно до встановлених вище судом обставин, в даному випадку відсутні обставини (не реєстрація п/н в ЄРПН), які відповідно п. 201.10. ПК України є перешкодою формування позивачем спірної суми податкового кредиту з ПДВ.

Оскільки інших підстав невизнання права позивача на спірну суму податкового кредиту акт позапланової виїзної документальної перевірки не містить, а покладені в основу спірного рішення висновки ДПІ спростовані під час розгляду справи, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 р.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 26.06.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.