Постанова

від 26.10.2012 по справі 2а-2901/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 жовтня 2012 року № 2а-2901/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної

податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від

28.10.2011 № №0001462306, №0001472330;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» (надалі -Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі -Відповідач), з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 28.10.2011 № №0001462306, №0001472330.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-2901/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 05.04.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення Позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки висновки відповідача за наслідками проведеного контрольного заходу щодо порушень позивачем вимог вищевказаних Законів при формуванні податкового кредиту та валових витрат базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами.

Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований ним відповідно до вимог Закону, на підставі належним чином оформлених податкових накладних . За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірні податкові повідомлення -рішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено господарські взаємовідносини Позивача з підприємствами, які, на думку контролюючого органу, мають ознаки фіктивності. А отже, правочини, укладені між Позивачем та його контрагентами, на думку контролюючого органу, є нікчемними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а Позивач, в свою чергу, позбавлений права на формування податкового кредиту та віднесення сплачених за угодою сум до валових витрат.

Судом протокольно замінено неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, згідно ч. 4 ст. 122 КАС України, з огляду подане сторонами письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2011 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0001462306, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств»на загальну суму 969 465,00грн., в тому числі за основним платежем 775572грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 193893грн.;

- 0001472330, згідно якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 620458,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень (надалі -ППР) стали висновки Акту перевірки від 14.10.2011 №494/1-26-60-24571799, за якими, в ході проведеного контрольного заходу встановлено порушення позивачем пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2011 в сумі 620458грн., а також встановлено порушення п. 5.1., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результат чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 775572грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що в даному випадку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, між ТОВ «Компанія «Столичний Град» (продавець) та ТОВ «Компанія «Тітал»укладено Договір купівлі-продажу №1004-22 від 22.01.2010 та Договір купівлі-продажу №1004-26 від 26.04.2010 відповідно.

Як вбачається з п. 1 вказаних договорів, Продавець, який є власником товару, зобов'язується поставити і передати його у власність (повне господарське володіння) покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах цих договорів.

Найменування (номенклатура, сортамент, асортимент), кількість і ціна товару, що є предметом цього договору, обумовлюються у специфікації (у формі Додатку), яка є невід'ємною частиною даних договорів.

За умовами Договору №1004-26, 26 квітня 2012 між сторонами було погоджено та підписано специфікацію до Договору, якою визначено асортимент та кількість придбаває мого товару.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000023 від 11.05.2010 Постачальником передано, а покупцем отримано Товару на загальну суму 25474,86грн., в т.ч. ПДВ -4245,81грн. Також, 11.05.2010 Продавцем на Покупця виписано податкову накладну №38, за якою суму ПДВ в розмірі 4245,81 грн. було включено позивачем до податкового кредиту.

За умовами Договору №1004-22, 22 квітня 2012 між сторонами було погоджено та підписано специфікацію до Договору, якою визначено асортимент та кількість придбаваємого товару.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000027 від 02.06.2010 Постачальником передано, а покупцем отримано Товару на загальну суму 72184,00грн., в т.ч. ПДВ -72184,00грн. Також, 02.06.2010 Продавцем на Покупця виписано податкову накладну №46, за якою суму ПДВ в розмірі 72184.00 грн. було включено позивачем до податкового кредиту.

На підтвердження використання придбаного товару в рамках власної господарської діяльності для отримання прибутку, позивачем до матеріалів справи надано докази того, що куплені у ТОВ «Компанія «Столичний Град»конструкційні елементи були використані в комплектації виготовленого позивачем аварійно-рятувального автомобіля АРА-10, поставленого на ВП Запорізька АЕС.

Згідно Рішення №949 від 16.08.2011, реєстрацію платником ПДВ ТОВ «Компанія «Столичний Град»анульовано лише 16.08.2011, а з облікової картки платника ТОВ «Компанія «Столичний Град»жодним чином не вбачається наявності у останнього недоїмки за період взаємовідносин із позивачем.

Щодо взаємовідносин Позивача з ПП «Поліхім», суд зазначає наступне.

29 вересня 2009 між ПП «Поліхім»(Продавець) та ТОВ «Коспанія «Тітал»укладено Договір №3/0924, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар в кількості та асортименті згідно Специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі.

За наслідками погодженої Специфікації до Договору від 24.09.2012, на підставі видаткової накладної №139 від 22.10.2009 ПП «Поліхім»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 18 519 грн., в т.ч. ПДВ 3086,60грн.

22 жовтня 2009 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №147, сума ПДВ по якій в розмірі 3086,60грн. була включена позивачем до податкового кредиту за жовтень 2009.

На підтвердження подальшого використання придбаного Товару, позивачем до матеріалі справи надано докази того, що придбані у Продавця агрегати (лебідка автомобільна, електростанція ТСБ-3,5/1, електрорізак К3000, електропила мод. 321) були використані в комплектації виготовленої позивачем піротехнічної машини легкого типу ПМ-Л (3302)-560, поставленої на ГУ МНС України в Дніпропетровській області.

04 вересня 2009 між ПП «Поліхім»(Продавець) та ТОВ «Коспанія «Тітал»укладено Договір №3/0904, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар в кількості та асортименті згідно Специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі.

За наслідками погодженої Специфікації до Договору від 04.09.2012, на підставі видаткової накладної №138 від 22.10.2009 ПП «Поліхім»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 371998,00грн., в т.ч. ПДВ 61998,00грн.

22 жовтня 2009 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №146, сума ПДВ по якій в розмірі 61998,00грн. була включена позивачем до податкового кредиту за жовтень 2009.

На підтвердження подальшого використання придбаного Товару, позивачем до матеріалів справи надано докази того, що придбане у Продавця гідравлічне обладнання було поставлено на МНС України для доукомплектації раніше поставлених спеціальних автомобілів власного виробництва.

14 вересня 2009 між ПП «Поліхім»(Продавець) та ТОВ «Коспанія «Тітал» укладено Договір №3/0914, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар в кількості та асортименті згідно Специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі.

За наслідками погодженої Специфікації до Договору від 14.09.2012, на підставі видаткової накладної №143 від 10.11.2009 ПП «Поліхім»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 226320грн., в т.ч. ПДВ 37720грн.

10 листопада 2009 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №163, сума ПДВ по якій в розмірі 37720грн. була включена позивачем до податкового кредиту за листопад 2009.

На підтвердження подальшого використання придбаного Товару, позивачем до матеріалі справи надано докази того, що придбані у Продавця піно змішувачі були реалізовані на ПП «Лада-Ігрек»за ціною 24545грн./шт.

08 жовтня 2009 між ПП «Поліхім»(Продавець) та ТОВ «Коспанія «Тітал» укладено Договір №4/108, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар в кількості та асортименті згідно Специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі.

За наслідками погодженої Специфікації до Договору від 08.10.2012, на підставі видаткової накладної №РН-0000171 від 04.12.2009 ПП «Поліхім»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 289920грн., в т.ч. ПДВ 48320грн.

04 грудня 2009 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №182, сума ПДВ по якій в розмірі 48320грн. була включена позивачем до податкового кредиту за грудень 2009.

На підтвердження подальшого використання придбаного Товару, позивачем до матеріалів справи надано докази того, що придбані у Продавця комплекти подушок VETTER V18 (4 шт.), комплекти пневматичних клинів для ліквідації витоків (4 шт.) (видаткова накладна №РН-0000171, дод.1, специфікація, дод.4), комплекти для виконання висотних робіт (4 шт.) і мотузкові драбини 15 м (4 шт.) (видаткова накладна №172, дод.5, специфікація, дод.8) були використані в комплектації виготовлених позивачем пожежно-рятувальних автомобілів типу АРА-м (4 шт.), поставлених МНС України (специфікація, дод.11 позиції 1.3, 1.4, 1.8, 1.18).

15 жовтня 2009 між ПП «Поліхім»(Продавець) та ТОВ «Компанія «Тітал» укладено Договір №4/1015, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар в кількості та асортименті згідно Специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі.

За наслідками погодженої Специфікації до Договору від 15.10.2009, на підставі видаткової накладної №РН-0000170 від 04.12.2009 ПП «Поліхім»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 132816грн., в т.ч. ПДВ 22136грн.

04 грудня 2009 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №181, сума ПДВ по якій в розмірі 22136грн. була включена позивачем до податкового кредиту за грудень 2009.

На підтвердження подальшого використання придбаного Товару, позивачем до матеріалів справи надано докази того, що придбане у ПП «Поліхім»обладнання, а саме: комплект пневматичної подушки Verier (2xV18), батон Vetter (6,8л/300 атм.), комплект пневматичного бандажу Vetter LD50730S (10 атм.), комплект пневматичних клинів для ліквідації витоків, бензоріз в комплекті, СГУ (балка) 100 Вт, 12В, ліхтар Fire Vulcan, драбина 3-х секційна, вогнегасник ВП-9, комплект шанцевого інструменту, аптечка медична, ноші санітарні, либідка ручна 4 тони, ящик для інструменту 25 кг (видаткова накладна №РН-00()0І70, дод.1, специфікація, дод.4), були використані Позивачем для комплектації автомобіля аварійно-рятувального типу АРА-м, виготовленого Позивачем і поставленого замовнику ТОВ «Картатнафтохім».

Згідно додатків №5 до податкових декларації з ПДВ ПП «Поліхім» за жовтень-грудень 2009, останнім в повній мірі відображено суму податкових зобов'язань при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Тітал»в розмірі 183700,60грн.. що відповідає сумі податкового кредиту позивача за аналогічні періоди, а свідоцтво платника ПДВ ПП «Поліхім»анульовано ДПІ у Святошинському районі м. Києва лише 21.10.2010.

20 жовтня 2009 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Бікколайдер»(Продавець0 укладено Договір №02010, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар в кількості та асортименті згідно Специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі.

За наслідками погодженої Специфікації до Договору від 20.10.2009, на підставі видаткової накладної №РН-000112 від 20.11.2009 ТОВ «Бікколайдер»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 256468,60грн., в т.ч. ПДВ 42744,77грн.

20 листопада 2009 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №245, сума ПДВ по якій в розмірі 42744,77грн. була включена позивачем до податкового кредиту за листопад 2009.

Як зазначив позивач, придбаний у ТОВ «Бікколайдер»Товар (лист АМЦН2 в кількості 4163кг) і лист АМГ3М (164 кг) був використаний ТОВ «Компанія «Тітал»на власному виробництві для виготовлення зовнішніх і внутрішніх панелей пожежних автомобілів для їх подальшої реалізації.

Суд вбачає за можливе погодитись з доводами позивача щодо використання придбаного у ТОВ «Бікколайдер»товару в рамках власної господарської діяльності, оскільки відповідачем, в порушення ст. 71 КАС України, вказана обставина, з посиланням на належні докази, не спростована.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Флоратекс» , судом встановлено наступне.

10 березня 2010 між ПП «Флоратекс»(Продавець) та ТОВ «Компанія «Тітал» укладено Договір №А0310, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар в кількості та асортименті згідно Специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі.

За наслідками погодженої Специфікації до Договору від 10.03.2010, на підставі видаткової накладної №РН-0000032 від 09.04.2010 ПП «Флоратекс»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 164914грн., в т.ч. ПДВ 27485,82грн.

09 квітня 2010 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №35, сума ПДВ по якій в розмірі 27485,82грн. була включена позивачем до податкового кредиту за квітень 2010.

На підтвердження подальшого використання придбаного Товару, позивачем до матеріалів справи надано докази того, що придбані у постачальника ПП «Флоратекс»комплектуючі, а саме: перфоратори Sparky BP540CE (18 шт.), шабельні пили Black & Decker 1050 ЕК (27 шт.) і бензопили Jonsered CS16" (18 шт.) (видаткова накладна №РН-0000032 від 09.04.10, специфікація,) були поставлені (експортовані) у складі партії аварійно-рятувального спорядження. Покупець - компанія Forse Stream LLP (Велика Британія), кінцевий вантажоотримувач - LTD Georgia»(Грузія), що також підтверджується належним чином завіреною копією ВМД №109000011/2010/102880, яка наявна в матеріалах справи.

12 січня 2010 між ПП «Флоратекс»(Продавець) та ТОВ «Компанія «Тітал» укладено Договір №А0112, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар в кількості та асортименті згідно Специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі.

За наслідками погодженої Специфікації до Договору від 12.01.2010, на підставі видаткової накладної №РН-0000010 від 25.02.2010 ПП «Флоратекс»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 112620грн., в т.ч. ПДВ 18770грн.

25 лютого 2010 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №11, сума ПДВ по якій в розмірі 18770грн. була включена позивачем до податкового кредиту за лютий 2010.

На підтвердження подальшого використання придбаного Товару, позивачем до матеріалів справи надано докази того, що придбане у ПП «ФЛОРАТЕКС»обладнання, а саме; насос ПН40УВ01 (1 шт. за видатковою накладною №РН-0000010 від 25.02.2010, податковою накладною №11 від 25.02.10, договором купівлі-продажу №А0112 від 12.01.10, специфікацією), були поставлені покупцю: фірму Force Stream LLP (Великобританія) за контрактом №F-03-10 від 03.10.10. Згідно п.4.3 цього контракту, кінцевим одержувачем товару - пожежної автоцистерни АЦ-2/40 (3310) зазначено фірму PROGRES SERVIS SIBRINA. (Чехія). Відвантаження (експорт) автомобіля кінцевому споживачу підтверджується копіями митних декларацій ф.МД-2 і ф.МД-6 №100000020/2010 від 17.09.2010 і Інвойсом №Т-3/2010 від 15.09.2010. Комплектація автоцистерни пожежної АЦ-2/40 (3310)-102 саме пожежним насосом типу ПН-40УВ.01 підтверджується Технічними умовами ТУ У 34.1-24571799-018:2007, що також наявні як доказ в матеріалах справи.

Як вбачається з рядку 11 розділу 1 Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ ПП «Флоратекс»за квітень 2010, останнім в повній мірі задекларовано 27485грн. податкових зобов'язань по ПДВ, що відповідає сумі задекларованого позивачем податкового кредиту по даному контрагенту за аналогічний період.

Слід зазначити, що свідоцтво платника ПДВ ПП «Флоратекс»анульовано ДПІ у Святошинському районі м. Києва 15.03.2011, а господарські взаємовідносини позивача з даним підприємством були виконані станом на квітень 2010.

Надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу з приводу того, що 20.05.2011 Святошинським районним судом м. Києва по справі № 1-130/2011 винесено вирок, згідно з яким колишні співробітники УПМ ДПА у м.Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України за проведення безтоварних коштів у готівку із використанням наступних фіктивних підприємств: ПП «Поліхім»(код 31612085), ТОВ «Бікколайдер»(код 36174173), ТОВ «Компанія «Столичний град» (код 36856508), ПП «Флоратекс», суд зазначає наступне.

На думку контролюючого органу, вказаний вирок Святошинського районного суду м. Києва є достатній доказом того, що взаємовідносини ТОВ «Компанія «ТІТАЛ»з ПП «Поліхім», ТОВ «Бікколайдер», ТОВ «Компанія «Столичний град», ПП «Флоратекс»носять характер нікчемних угод.

В той же час, визначаючи в Акті перевірки нікчемність угод позивача з вказаними підприємствами, з посиланням на вирок суду, посадовими особами контролюючого органу не прийнято до уваги наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину.

За змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на момент здійснення розглядуваних господарських операцій, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Дійсно, в матеріалах справи наявний вирок Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 по справі №1-130/2011 по обвинуваченню ОСОБА_5за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, в якій вказано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у період часу з листопада 2008 по 29 серпня 2010, діючи умисно, використовували банківські рахунки, в тому числі, ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Компанія «Столичний град», з метою одержання матеріальної винагороди, здійснювали організацію фінансової діяльності, направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств-контрагентів безготівкових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзитера»на рахунок іншого, під виглядом оплати за ніби то поставлений товар та надані послуги, з подальшим перерахуванням їх у готівку.

Проте суд зазначає, що вину особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, судовим актом не встановлено. Крім того, в 22 абзаці вироку встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вказаним протиправними діями заподіяли істотну шкоду інтересам Держави у вигляді підриву авторитету органу виконавчої влади -Державної податкової служби України.

Обставини, викладені у даному судовому вироку, жодним чином не свідчать про порушення податкового обліку ТОВ «Компанія «Тітал» та не позбавляють останнього права на формування валових витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів, що отриманні від вказаних вище контрагентів.

Більш того, допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податково кредиту, однак таких фактів вирок Святошинського районного суду м. Києва не містить.

Вказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»№ 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підсумовуючи зазначене, суд зазначає, що у вироку Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 по справі №1-130/2011 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 не встановлено жодної обставини щодо фіктивності господарських угод укладених саме позивачем - ТОВ «Компанія «Тітал», що унеможливлює застосування положень ст.72 КАС України, а доводи податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками операцій з ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Компанія «Столичний гра仴рунтуються лише на припущеннях, які не можуть бути самостійною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового законодавства.

До того ж, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що фіктивне підприємництво (ст..205 КК України) жодним чином не свідчить про фіктивність укладання всіх угод такої юридичної особи.

Оскільки в ході судового розгляду справи не встановлено, що при укладанні та виконанні договорів між позивачем та ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Компанія «Столичний град»порушено приписи ст. 203 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про нікчемність таких правочинів є безпідставними.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Меридіан» суд зазначає наступне.

12 липня 2010 між ПП «Меридіан»(Продавець) та ТОВ «Компанія «Тітал» укладено Договір №07-12, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар в кількості та асортименті згідно Специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі.

За наслідками погодженої Специфікації до Договору від 12.07.2010, на підставі видаткової накладної №812258 від 12.08.2010 ПП «Меридіан»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 425676грн., в т.ч. ПДВ 70946грн.

12 серпня 2010 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №812258, сума ПДВ по якій в розмірі 70946грн. була включена позивачем до податкового кредиту за серпень 2010.

На підтвердження подальшого використання придбаного Товару, позивачем до матеріалів справи надано докази того, що придбане у ПП «Меридіан»обладнання, а саме: освітлювальна щогла CZ3302 (2x1кВт), стіл робочий стаціонарний, шафа для документів, шафа для одягу, намет висувний стаціонарний, намет штабний виносний, електрогенератор 12 кВт/380В, генератор допоміжний 3,5 кВт/220В, сигнально-гучномовний пристрій, стіл переносний і електропилка ланцюгова (видаткова накладна №812258 від 12.08.2010, податкова накладна №812258 від 12.08.10, договір купівлі-продажу №07-12 від 12.07.10, специфікація,), були поставлені замовнику - ГУ МНС України в м. Києві як комплектуючі Автомобіля зв'язку та освітлення АЗО (І-VAN), згідно видаткової накладної №75 від 16.09.10 на умовах договору №1261704-10 від 26.04.2010 за актом приймання-передачі від 15.09.10 Комплектація автомобіля АЗО-12 (І-VAN) елементами, придбаними виробником (позивачем) у постачальника ПП «Меридіан», засвідчується затвердженими замовником - ГУ МНС України в м. Києві Технічним завданням і Технічними умовами, що наявні в матеріалах справи.

Судом не приймаються до уваги в якості доказу доводи відповідача з приводу того, що згідно Акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 25.01.2011 №68/233/32502385 ПП «Меридіан»з питань дотримання податкового законодавства про фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Елфа-Дисплей»та ТОВ «Е-Восток»встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання та транспортних засобів, оскільки дані висновки податкового органу стосуються фінансово-господарської діяльності контрагента позивача з третіми особами, з якими позивач у взаємовідносини безпосередньо не вступав.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Сталь-Маш» суд зазначає наступне.

08 липня 2010 між ПП «Сталь-Маш»(Продавець) та ТОВ «Компанія «Тітал» укладено Договір №59, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар в кількості та асортименті згідно Специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі.

За наслідками погодженої Специфікації до Договору від 08.07.2010, на підставі видаткової накладної №3790508 від 08.08.2010 ПП «Сталь-Маш»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 139698грн., в т.ч. ПДВ 23328грн.

05 серпня 2010 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №3790508, сума ПДВ по якій в розмірі 23328грн. була включена позивачем до податкового кредиту за серпень 2010.

На підтвердження подальшого використання придбаного Товару, позивачем до матеріалів справи надано докази того, що придбані у ПП «Сталь-Маш»конструкційні елементи і комплектуючі, а саме: фургон (тент) з каркасом, платформа бортова підсилена (560.30.520.00), надрамник (560.30.200.00), стінка підсилена для встановлення бронювання (560.07.120.00), драбина на платформу (560.02.100.00), контейнер для перевезення небезпечних вантажів (560.25.220.00), лебідка автомобільна електрична (8500/12В) (видаткова накладна №3790508 від 05.08.10, специфікація,) були використані в комплектації виготовленої позивачем піротехнічної машини легкого типу ПМ-Л (3302)-560, поставленої покупцю: ГУ МНС України в Дніпропетровській області (видаткова накладна №67 від 30.08.10, на умовах договору №84 від 21.07.10).

Використання у конструкції автомобіля ПМ-Л(3302)-560 згаданих вище комплектуючих і конструктивних елементів засвідчується Комплектацією до Договору і технічними умовами. Придбані у того ж постачальника платформа бортова підсилена і надрамник, також використані при виробництві автомобіля ПМ-Л(3302)-560, про що свідчить каталожний номер моделі 560 їх техноменклатури. Цим номером маркуються усі конструктивні елементи даного типу автомобіля. Як зазначив позивач, ці елементи є невід'ємними складовими частинами кузова, тому вони окремо не зазначаються в Комплектації.

Судом не приймаються до уваги в якості доказу правомірності спірних ППР доводи відповідача з приводу того, що згідно висновку експерта №69/04-76 від 02.02.2010 НДЕКЦ при ГУ МВС України в Дніпропетровській області підписи від імені ОСОБА_8 в графі «керівник»декларації з ПДВ ПП «Сталь-маш»зв серпень 2010 виконані не ОСОБА_8 а іншими особами, оскільки податковою службою, в порушення ст. 72 КАС України, до суду не надано доказів встановлення компетентним органом умислу посадових осіб контрагента Позивача на вчинення дій, що могли б кваліфікуватися як порушення публічного порядку та бути підставою для визнання Договору між ПП «Сталь-Маш»нікчемним.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «БУД АМВ ГРУПП» суд зазначає наступне.

11 листопада 2009 між ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»(Виконавець) та ТОВ «Компанія «Тітал»(Замовник) укладено Договір №10-11, за яким Замовник замовляє та надає технічну документацію, а Виконавець згідно неї забезпечує виготовлення та передає Замовнику продукцію, в даному випадку -Цистерну об'ємом 5000л. у кількості 4 шт. загальною вартістю 482 880 грн., в т.ч. ПДВ -80480грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, підтвердженням факту поставки є належним чином оформлена видаткова накладна.

На підставі видаткової накладної №0601/10-1 від 06.01.2010 ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 482880грн., в т.ч. ПДВ 80480грн.

06 січня 2010 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №0601/10-1, сума ПДВ по якій в розмірі 80480грн. була включена позивачем до податкового кредиту за січень 2010.

Також, 30 вересня 2009 між ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»(Виконавець) та ТОВ «Компанія «Тітал» (Замовник) укладено Договір №30-03, за яким Замовник замовляє та надає технічну документацію, а Виконавець згідно неї забезпечує виготовлення та передає Замовнику продукцію, в даному випадку -Цистерну об'ємом 5000л. у кількості 2 шт.; цистерну об'ємом 7000 л. у кількості 2 шт. загальною вартістю 579432 грн., в т.ч. ПДВ -96572грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, підтвердженням факту поставки є належним чином оформлена видаткова накладна.

На підставі видаткової накладної №2411/09-1 від 24.11.2009 ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»відвантажив, а ТОВ «Компанія «Тітал»одержав товар на загальну суму 579432грн., в т.ч. ПДВ 96572грн.

24 листопада 2009 Продавцем на Покупця було виписано податкову накладну №2411/09-1, сума ПДВ по якій в розмірі 96572грн. була включена позивачем до податкового кредиту за листопад 2009.

На підтвердження подальшого використання придбаного Товару, позивачем до матеріалів справи надано докази того, що придбані у ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»цистерни для води V 5000 л (6 шт.) і V 7000 л (2 шт.) були використані при виробництві пожежних автоцистерн АЦ-5-40(43114) та АЦ-7-40(43118), виготовлених на замовлення Департаменту муніципального розвитку Республіки Грузія, що відповідачем не заперечується.

Слід зазначити, що згідно додатків №5 до податкових декларації з ПДВ ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»за листопад 2009, січень 2010, останнім в повній мірі відображено суму податкових зобов'язань при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Тітал»в розмірі 177052грн.. що відповідає сумі податкового кредиту позивача за аналогічні періоди, а свідоцтво платника ПДВ ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»анульовано ДПІ у Святошинському районі м. Києва лише 17.09.2010.

Підсумовуючи зазначене, суд звертає увагу на те, що позивачем, в підтвердження факту «оплатності»по всім спірним правовідносинам, до матеріалів справи, в судовому засіданні 02.07.2012, надано належним чином завірені копії банківських виписок за 2009-2010, які в сукупності підтверджують повну оплату придбаних у ПП «Меридіан», ПП «Сталь-Маш», ТОВ «Компанія «Столичний град», ТОВ «БУД АМВ ГРУПП», ТОВ «Бікколайдер», ПП «Поліхім»товарів на загальну суму 3 102 284,93 грн. (без ПДВ).

Відтак, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про хибність, в даному випадку, доводів відповідача щодо взаємозв'язку права позивача на податковий кредит та обов'язку його контрагента сплачувати податкові зобов'язання, адже виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Згідно з пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків під час відображення в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару разом із податком на додану вартість є достатніми підставами для визнання правомірним формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Щодо збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в Україні в сумі 775572грн. ( 3 102 284,93 грн. (без ПДВ).*0,25) , судом встановлено наступне.

За вищевказаними господарськими операціями, Позивачем до валових витрат по взаємовідносин з ПП «Меридіан», ПП «Сталь-Маш», ТОВ «Компанія «Столичний град», ТОВ «БУД АМВ ГРУПП», ТОВ «Бікколайдер», ПП «Поліхім»за 2009-2010, було віднесено суму в розмірі 3102284,93 грн.

Кваліфікуючи порушення Позивачем податкового законодавства, податковий орган посилається на порушення п. 5.1., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результат чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 775572грн.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідач, доводячи протиправність віднесення Позивачем до валових витрат по взаємовідносинах з Контрагентами суму в розмірі 3 102 284,93 грн., зазначив таке.

Сума коштів, віднесених до валових витрат по нікчемним договорам не підтверджена належними платіжними та іншими документами, що призвело до завищення валових витрат.

Окружний адміністративний суд м. Києва, дослідивши докази наявні у справі вважає, що податкове повідомлення -рішення по податку на прибуток на загальну суму 969 465,00грн., в тому числі за основним платежем 775572грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 193893грн. також підлягає скасуванню як протиправне з огляду на наступне.

Пунктом 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, аналіз визначеної Відповідачем норми права, яка кваліфікує правопорушення з боку позивача положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дає змогу прийти до висновку про помилковість застосування грошового обтяження у формі податкового повідомлення-рішення до позивача в рамках диспозиції пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, адже вказана норма не дає вичерпного/обмеженого переліку документів, що є підставою для віднесення певних сум коштів до валових витрат.

В той же час, відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З урахуванням встановлення в рамках даної адміністративної справи того, що Позивачем фактично отримано товар від Контрагентів, який використано в рамках власної господарської діяльності та сплачено повну вартість даного Товару, Окружний адміністративний суд м. Києва, узагальнюючи помилковість доводів відповідача, приходить до висновку, що право на віднесення суми в розмірі 3 102 284,93грн. за правочинами купівлі товару до валових витрат, як наслідок -зменшення податкового навантаження, виникло у ТОВ «Компанія «Тітал»законно, а отже обставини, викладені в Акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що зібрані під час розгляду справи.

Окружний адміністративний суд м. Києва також зазначає, що товар, отриманий Позивачем, не є обмеженим в цивільному обороті, не отриманий внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з придбання даних товарів також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень Позивача, та не заперечувалось Відповідачем, на момент вчинення господарських правовідносин між Позивачем та Контрагентами, і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, Контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Компанія «Тітал», в даному випадку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 28.10.2011 № №0001462306, №0001472330;

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»(код ЄДРПОУ 24571799, адреса: 01033, АДРЕСА_1) судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 01033, м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 23).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович