Постанова

від 09.11.2012 по справі 2а-11210/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 листопада 2012 року № 2а-11210/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Сервіт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2012 №0005742280 та №0005732280.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Сервіт»(надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (надалі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005742280 від 01.08.2012 та №0005732280 від 01.08.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-11210/12/2670 до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки від 16.07.2012 №803/22-80/21627140 щодо порушення Позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України (надалі -Кодекс), а також п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем вказаних положень Кодексу при визначенні суми податку на додану вартість та податку на прибуток є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях Відповідача, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини Позивача з підприємством, що, на думку податкового органу, має ознаки фіктивності. А тому, правочин, що укладений між Позивачем та контрагентом є нікчемним та таким, що не мав на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірному правочину до податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат з податку на прибуток підприємств.

За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС, згідно пп. 78.1.11 , п.78.1 ст. 78, с. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВКЦ «Сервіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»(код ЄДРПОУ 37044958) за період з 01.01.10 по 31.12.11.

За наслідками проведеного контрольного заходу Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС складено Акт від 16.07.2012 №803/22-80/21627140 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВКЦ «Сервіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»(код ЄДРПОУ 37044958) за період з 01.01.10 по 31.12.11, яким встановлено порушення Позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200, п.201.4, п.201.6, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України (надалі -Кодекс), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 112 212,00 грн. за січень 2011 року, а також встановлено порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 140 265,00 грн. за перший квартал 2011 року.

На підставі вказаного Акту перевірки від 16.07.2012 №803/22-80/21627140, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС винесено спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0005742280 від 01.08.2012 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на загальну суму 140 266,00грн., в тому числі за основним платежем -140 265,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 1,00 грн.

- №0005732280 від 01.08.2012., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 112 213,00грн., в тому числі за основним платежем -112 212,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 1,00 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС є такими, що підлягають скасуванню , з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Обґрунтовуючи правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень, суб'єкт владних повноважень -податковий орган звертає увагу суду на те, що до перевірки надано протокол допиту директора ТОВ «ВБК «Стандарт Сервіс»ОСОБА_1 від 02.11.2011р.

Згідно даного протоколу допиту, проведеного слідчим СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Сміяном І.І., було допитано директора ТОВ «ВБК «Стандарт Сервіс»ОСОБА_1, який повідомив, що за грошову винагороду в розмірі 500грн. підписав ряд документів, суть яких йому не відома. В подальшому, до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВБК «Стандарт Сервіс»останній не мав ніякого відношення. Підприємство зареєстрував без мети здійснення статутної діяльності. Ніяких документів від імені директора вказаного підприємства не підписував, договорів на поставку товарів (робіт, послуг) не укладав та не підписував, статутний фонд підприємства не формував. До податкового органу звітність не подавав та не підписував.

Крім того, як вбачається із заперечень відповідача, в постанові заступника прокурора Печерського району м. Києва про порушення кримінальної справи №56-2981 зазначається, що ТОВ «ВБК «Стандарт Сервіс»було задіяно в схемі мінімізації податкових зобов'язань реально діючими підприємствами.

Дана обставина, на думку контролюючого органу, свідчить про те, що ТОВ «ВБК «Стандарт Сервіс»створено з метою прикриття незаконної діяльності.

Підсумовуючи власну правову позицію, контролюючий орган зазначає, що оскільки на заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 112 212,00грн. та заниження податку на прибуток підприємств в сумі 140 265,00 грн. мали вплив господарські відносини останнього з ТОВ «ВБК «Стандарт Сервіс», контролюючий орган приходить до висновку про нікчемність вищевказаного правочину та, як наслідок, неправомірного віднесення сум по Договору №17 від 10.01.2011 до податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Проте, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити , що відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає . В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає змогу прийти до висновку, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, в даному випадку, була позбавлена права на винесення спірних податкових повідомлень-рішень, а отже податкові повідомлення-рішення №0005742280 від 01.08.2012 та №0005732280 від 01.08.2012. підлягають скасуванню за самостійною підставою, як такі, що винесені в порушенням ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки є передчасними.

З огляду на Акт перевірки позивача, вбачається за можливе прийти до висновку про те, що під час проведення перевірки податковим органом було здійснено аналіз первинних бухгалтерських/податкових документів по взаємовідносинам позивача з прямим контрагентом, як то Договору №17 від 10.01.2011 (стр.6 Акту перевірки), документів, що підтверджують розрахунки між підприємствами, оборотно-сальдових відомостей по контрагенту, видаткових накладних, банківських виписок ТОВ «ВБК «Стандарт Сервіс», декларацій з податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.12.2011.

Однак, не приймаючи до уваги змісту та обсягу вказаної господарської операцій, згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», контролюючий орган приходить до висновків про нікчемність правочину з огляду на наявність постанови слідчого про порушення кримінальної справи №№56-2981 та наявність протоколу допиту ОСОБА_1

Вказана обставина, на думку суду, не може бути виключно-достатнім доказом для збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ та з податку на прибуток підприємств, оскільки, як вже зазначалось, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, за умови, в даному випадку, наявності рішенням суду, що набрало законної сили, яким особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Проте, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду і вирішення даної адміністративної справи, судом не було встановлено наявності умислу посадових осіб ТОВ «ВБК «Стандарт Сервіс», ТОВ «ВКЦ «Сервіт»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або угоди, укладеної в порушення публічного порядку.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Сервіт», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Сервіт»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0005742280 від 01.08.2012 та №0005732280 від 01.08.2012.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Сервіт»(код ЄДРПОУ 21627140, адреса: 01054, м. Київ, Шевченківський район, вулиця О. Гончара, будинок 52) судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 04107, м. Київ, вулиця Багговутівська, 26).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.