Рішення

від 13.12.2012 по справі 5015/3033/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.12 Справа№ 5015/3033/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі: Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бойки", м. Львів

про стягнення 65 430, 18 грн.

Представники сторін:

Від прокуратури: Телюк Г.В. - прокурор прокуратури м.Львова

Від позивача: Коцелко Ю.В. - ю/к

Від відповідача: Парамонов С.О. -представник

Соколовська В.В. - директор

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі: Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго", м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бойки", м. Львів про стягнення 65 430, 18 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.06.2012року.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 16.06.2012р., від 02.08.2012р. та від 10.08.2012р.

Прокуратурою та позивачем явку представників в засідання суду забезпечено, позовні вимоги підтримано з підстав, викладених у позові.

Відповідачем явку представників в судове засідання забезпечено, подано заперечення на позовну заяву від 12.12.2012р. (вх.№28370/12 від 12.12.2012р.) в яких виражено прохання про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як викладено в позовній заяві, що відповідно до договору №3939Ш від 13.12.2004 року ЛМКП "Львівтеплоенерго" зобов'язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язувався її отримувати і оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в терміни, передбачені договором, своєчасно і в повному обсязі.

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконував. Відтак, заборгованість відповідача за період з 01.11.2008р. по 30.04.2011р. склала 55740,42 грн.

Згідно з п.7.2.3 договору позивачем заявлено до стягнення 135, 63грн. пені.

За неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань відповідачу нараховано 2421,11 грн. 3% річних, а також 7133,02 грн. індексу інфляції.

Загальна сума заборгованості, згідно розрахунку доданого до позовної заяви становить 65430,18грн.

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20. ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального Кодексу України.

Оскільки, ЛМКП «Львівтеплоенерго»створене Львівською міською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, яке є представником власника - територіальної громади м. Львова і є органом, до сфери управління якого входить Підприємство, невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам держави, а саме в особі органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради.

В запереченні на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальність „Бойки" із заявленими позовними вимогами частково не погоджується, вважає їх у відповідній частині безпідставними, оскільки послуги з подачі теплової енергії надавались з перебоями. Зокрема, в період опалювального сезону 2009/2010 р.р. послуги з подачі теплової енергії не надавались з 14.10.2009 р. по 31.12.2009 року та з 01.04.2010р. по 30.04.2011р.р., а в період опалювального сезону 2010/2011р. такі послуги не надавались зовсім, відтак заявлена до стягнення сума не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом з'ясовано:

15 грудня 2004р. між ТзОВ „Бойки" (споживач) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація) було укладено договір №3939/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності - розрахунковим способом (п.5.1 договору).

Розрахунковим періодом згідно п.6.2. договору є календарний місяць.

Споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії (п.6.3. договору).

Згідно п.5.3 договору споживач, що має прилади обліку щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії. Дата зняття споживачем показів приладів обліку є 25-е число поточного місяця.

Факт наявності у споживача вузла обліку з моменту укладення договору, за допомогою якого фіксується обсяги спожитої теплової енергії, підтверджується додатком №1 до договору №3939/111 про постачання теплової енергії в гарячій воді, де в графі „Обсяги споживання теплової енергії, Гкал/год." зазначено наявність обліку опалення „так".

09 грудня 2004 р. комісією за участю представника енергопостачальної організації -ЛМКП „Львівтеплокомуненерго" та споживача - ТзОВ „Бойки" було підписано акт №1391, яким констатовано, що в офісних приміщеннях по вул. П. Панча, 7 «а»встановлено вузол обліку теплової енергії на опалення.

Згідно акту про експлуатаційну перевірку вузла обліку теплової енергії №1391 від 09.07.2008р., підписаного представником ЛМКП „Львівтеплоенгерго" та ТзОВ „Бойки" проведено перевірку вказаного вузла обліку теплової енергії та зазначено, що останній опломбовано та поставлено на комерційний облік після чергової державної метрологічної повірки на основі свідоцтва про повірку №35/08 - 1336 від 04.06.2008р.

У відповідності до вищезгаданого свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №35/08 - 1336 від 04.06.2008р. встановлено, що вузол обліку теплової енергії, який встановлений у споживача, є придатним до застосування і вказане свідоцтво є чинним до 04.06.2012р.

З початку укладення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 13.12.2004р. №3939/111 між енергопостачальною організацією та споживачем було підписано акти про включення системи теплоспоживання від 13.12.2004р. (опалювальний період 2004/2005р.р.); від 21.10.2005р. (опалювальний період 2005/2006); від 26.10.2006р. (опалювальний період 2006/2007р.р.); від 22.10.2007р. (опалювальний період 2007/2008р.р.); від18.11.2008р. (опалювальний період 2008/2009 р.р.) та від 27.11.2009р. (опалювальний період 2009/2010р.р.).

Акту про включення системи теплопостачання в опалювальний період 2010/2011р.р. між енергопостачальною організацією та споживачем підписано не було.

Вказаними актами підтверджувалося, факт включення у відповідному опалювальному сезоні системи теплоспоживання виключно на опалення в приміщеннях ТзОВ „Бойки" за адресою П. Панча, 7а у м. Львові.

Відповідно до п. 10.1 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 13.12.2004р. №3939/111 останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2005р.

Пунктом 10.4. вказаного договору передбачено, що цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

20.10.2009р. ТзОВ „Бойки" звернулося до ЛМКП „Львівтеплоенгерго" з листом №18, в якому просило припинити подачу теплової енергії у приміщення ТзОВ „Бойки" за адресою м. Львів, вул.П.Панча, 7 «а»та терміново провести всі необхідні роботи (пломбування, тощо).

З огляду на положення п.п. 10.1 та 10.4 договору вищевказане звернення споживача - ТзОВ „Бойки" від 20.10.2009р. до енергопостачальної організації - Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" в контексті з непідписанням акту про включення системи теплопостачання в опалювальний період 2010/2011рр. та з огляду на відсутність інших договорів між названими сторонами є заявою (офертою) про подальшу непролонгацію договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 13.12.2004р. №3939/111, що є наслідком відмови від договору з ініціативи споживача, а відтак припинення договірних відносин з подачі теплової енергії в опалювальному сезоні 2009/2010рр.

Тим більше, пунктом 40 Правил передбачено обов'язок споживача повідомляти теплопостачальну організацію про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору, що й було зроблено.

Також, варто звернути увагу, що з боку енергопостачальної організації на вказану заяву від 20.10.2009р. відповіді не отримано, що свідчить про прийняття останньою пропозиції про відмову від договору.

Відповідно до п.3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором, договір є відповідно розірваним або зміненим.

28 березня 2010р. по ТзОВ «Бойки»було видано наказ №1-р, згідно якого було утворено комісію по припиненню подачі теплової енергії в приміщення споживача.

30 березня 2010р. подача теплової енергії ТзОВ «Бойки»в опалювальному періоді 2009/2010р.р. була припинена, що підтверджується актом про припинення подачі теплової енергії, підписаного комісією в складі Федіва О.І, засновника ТзОВ «Бойки», Соколовської В.В. директора ТзОВ «Бойки», Чукас О.Т. головного бухгалтера ТзОВ «Бойки», працівника ТзОВ «Бойки»Лукянової С.О. з показами вузла обліку теплової енергії 01144, 4 Гк. В порядку п. 5.3 договору інформація про вказаний показник обліку теплової енергії була надіслана теплопостачальній організації факсимільним повідомленням 30.03.2010 р. згідно звіту №ВОТЕ 1391 .

Нормативним документом, який регламентує користування тепловою енергією є Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007р. №1198 „Про затвердження Правил користування тепловою енергією", які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Відповідно до п. 3 вказаних Правил, вузол обліку теплової енергії - комплект засобів вимірювальної техніки, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, на основі показів яких визначається обсяг спожитої теплової енергії, здійснюється контроль за параметрами теплоносія і налагодження режиму роботи теплового обладнання.

Пунктом 17 Правил передбачено, що для обліку відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії (пункт 19 Правил).

Відповідно до журналу обліку теплової енергії на тепловому пункті споживання, який ведеться ТзОВ «Бойки», останній запис про показник спожитого тепла є 01144, 46 Гк станом на 30.03.2010р.

В подальшому з огляду на припинення подачі теплової енергії ТзОВ «Бойки»не надсилало звіт про фактичне споживання теплової енергії та у зв'язку з цим не заносило відповідні дані до журналу обліку теплової енергії на тепловому пункті споживання.

За приписом п. 23 вказаних Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до п. 34 Правил, якщо теплопостачання об'єкта було припинено з вини споживача, то теплопостачальна організація поновлює постачання теплової енергії лише після усунення причин, що викликали це припинення, та за умов відшкодування споживачем усіх спричинених теплопостачальній організації збитків.

Однак, незважаючи на п. 34 Правил, зі сторони теплопостачальної організації жодних дій щодо поновлення постачання теплової енергії споживачу, незважаючи на його інформування про припинення подачі теплової енергії, вчинено не було.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин та беручи до уваги вказані приписи Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007р. №1198 відповідач споживав теплову енергію в опалювальному сезоні 2009/2010р.р. виключно до 30 березня 2010р., за винятком періоду з 14.10.2009 р. по 31.12.2009 р., коли подача теплової енергії була припинена з ініціативи теплопостачальної організації. Відтак, й оплата за неї повинна нараховуватись за період з 01.11.2008р. до 13.10.2009 року та з 01.01.2010 р. до 30.03.2010р. (включно), а не до 30.04.2011р., як про це зазначено у позовній заяві.

У відповідності до розпорядження Львівської міської ради №518 від 12.10.2009 р. опалювальний сезон 2009/2010 р.р. розпочався з 14.10.2009 р.. В той час, споживання теплопостачання ТзОВ «Бойки»відповідно до показів приладу обліку теплової енергії було розпочало в січні 2010 року, що підтверджується показами приладу обліку, даними в журналі обліку споживання теплової енергії та інформацією на офіційному сайті Львівської міської ради від 27.11.2009 р., де зазначено про те, що ТзОВ «Бойки»від'єднані від теплопостачання .

Крім вищенаведеного, підтвердження неподання теплової енергії з 14.10.2009р. по 31.12.2009р.р в опалювальному сезоні 2009/2010р.р. є та обставина, що за вказані місяці з боку енергопостачальної організації виставлялись рахунки не за поставлену теплову енергію, а виключно тільки за приєднане теплове навантаження в сумі помісячно по 1745, 28 грн. (копії рахунків позивача за жовтень, листопад та грудень 2009р. додано до матеріалів справи).

Відтак, за період, починаючи з листопада 2008року по 30.03.2010 року, крім періоду з 14.10.2009 р. по 31.12.2009 р., ТзОВ «Бойки»отримало теплову енергію на суму 55 485,18 грн.

Оплата за спожиту теплову енергію проведена в сумі 27 706,77 грн. (копії платіжних доручень додано до матеріалів справи)

Тому, сума основної заборгованості становить 27 778,42 грн.

Індекс інфляції і 3 % річних з вказаної суми заборгованості відповідно становить 1 809,02 грн. та 775,83 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості становить - 30 363,27 грн.

Відповідно до п.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Строк для застосування даної відповідальності за невиконання грошового зобов'язання сплинув, відтак підстав для застосування стягнення у вигляді пені - відсутні.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, прокурором заявлено до стягнення заборгованість за надану теплову енергію за період з 01.11.2008р. по 30.04.2011р., на загальну суму 55 740,00грн., а з урахуванням пені (135,63 грн.), індексу інфляції (7 133,02 грн.) та 3-х відсотків річних (2 421,11 грн.), із зазначеної суми,заборгованість становить 65 430, 18 грн.

Однак, як було зазначено вище, в періоду з 14.10.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.04.2010р. по 30.04.2011р. теплова енергія відповідачу не подавалась з підстав ініційованих теплопостачальною організацією (відключення в період з 14.10.2009 р. по 31.12.2009 р.) та з підстав відсутності показів приладу обліку споживання тепло енергії який станом як на 30.03.2010р. так й на момент подання позову становив 01144, 46 Гк .

Відтак, з огляду на неподання теплової енергії у вказані періоди відсутні правові підстави й отримання оплати за теплове навантаження, яка становить 27 924,48 грн. (16 місяців х 1745,28 грн. - вартість приєднаного теплового навантаження) та й відповідно нарахування пені, індексу інфляції, 3-х відсотків річних з вказаної суми, які відповідно, становить 135, 63 грн., 5 977,42 грн. та 1 645,27 грн. Всього: 35 682, 80 грн.

Відповідач із заявленими позовними вимогами в цій частині не погоджується з тих підстав, що вказана заборгованість - це заборгованість за приєднане теплове навантаження за період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року та з квітня 2010р. по квітень 2011 р.

Судом встановлено:

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 3939/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.12.2004 р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Згідно визначення ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , п. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Частинами 2, 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування. Згідно з ст. 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Рішенням Львівської міської ради № 930 від 02.09.2008 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, враховуючи економічно обґрунтовані витрати на їх виробництво, транспортування та постачання»затверджено двоставковий тариф на гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення, який складається з плати за одиницю фактично спожитої теплової енергії грн./Гкал та плати за приєднане теплове навантаження за 1 кв.м. опалювальної площі в місяць впродовж року (грн./кв.м).

У примітці із позначкою «*»додатку до рішення Львівської міської ради № 930 від 02.09.2008 р. зазначено, що тариф розраховано на 1 кв.м з річної плати за одиницю приєднаного теплового навантаження.

Згідно положень п. 6.2. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 17.02.2011 р. № 242 двоставковий тариф на теплову енергію визначає грошовий вираз двох окремих частин: умовно-змінної як вартості одиниці (1 Гкал) спожитої теплової енергії та умовно-постійної як абонентської плати за одиницю (Гкал/год) теплового навантаження, застосування яких забезпечує плановий річний дохід від реалізації на рівні суми планової річної повної собівартості та відповідного планового річного прибутку, що забезпечується застосуванням одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог розділів I - V цього Порядку.

Пунктами 6.6., 6.7. Порядку визначено, що до умовно-змінної частини тарифу включаються планові прямі витрати на технологічне паливо і технологічну електроенергію для виробництва теплової енергії власними котельними, покупну теплову енергію, встановлену НКРЕ повну планову собівартість теплової енергії, виробленої власними теплоелектроцентралями, тепловими і атомними електростанціями, когенераційними установками та відповідна частина планового прибутку.

До умовно-постійної частини тарифу включаються решта витрат планової повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, крім перелічених у пункті 6.6 цього розділу і віднесених до умовно-змінних витрат, та відповідна частина планового прибутку.

Із аналізу вищенаведених положень Порядку можна зробити висновок, що плата за приєднане теплове навантаження є складовою ціни, яку споживач зобов'язаний сплатити теплопостачальній організації за надані йому послуги теплопостачання.

Як зазначалось вище у період з 14.10.2009 р. по 31.12.2009 р. та з квітня 2010 р. по квітень 2011 р. приміщення відповідача не опалювались взагалі, теплова енергія не споживалася, ні у вигляді опалення, ні у вигляді гарячого водоспоживання. Акт про включення системи теплопостачання в опалювальному сезоні 2010-2011 рр. не підписувався.

Згідно з умовами постачання теплової енергії вартість послуги з теплопостачання складається з двох складових, а саме вартість спожитої теплової енергії та вартість приєднаного теплового навантаження. Отже, без надання послуги по постачанню теплової енергії споживачу не повинна і не може нараховуватись плата за теплове навантаження.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що підстави для нарахування плати за приєднане теплове навантаження при відсутності постачання теплової енергії у періодах з 14.10.2009 р. по 31.12.2009 р. та з квітня 2010 р. по квітень 2011 р. -відсутні.

Згідно п. 6 ст. 231 та п. 6 ст. 232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Згідно п. 2 ст. 258 та п. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивачем привернено увагу до п. 2 ст. 258 ЦК України - позовної давності в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) і наголошено про те, що термін позовної давності для стягнення пені сплив та відсутні підстави для її стягнення, і заявлено про застосування спливу позовної давності, і що позивачем не заявлено вимоги на продовження терміну давності про стягнення пені, і не обгрунтовано причин поважності їх пропуску, то суд прийшов до висновку, що позовна давність для стягнення пені спливла, і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відтак заявлені вимоги в частині стягнення 35 682,28 грн. є безпідставними та документально не підтвердженими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи, що прокурором та позивачем подано достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог і враховуючи часткове визнання відповідачем вимог, то суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення: 27778,42 грн. основного боргу, 1809,02 грн. індексу інфляції, 775,83 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бойки" (79020, м.Львів, вул..Петра Панча, 7, код ЄДРПОУ 30993808) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) 27778,42 грн. основного боргу, 1809,02 грн. індексу інфляції, 775,83 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бойки" (79020, м.Львів, вул..Петра Панча, 7, код ЄДРПОУ 30993808) в доход Державного бюджету 303,63 грн. державного мита і 109,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4 . В задоволені решти позовних вимог -відмовити.

5. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 14.12.2012р.

Суддя Станько Л.Л.