Постанова

від 05.12.2012 по справі 5009/1639/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.12.2012 р. справа №5009/1639/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Савченко І.В. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського судуЗапорізької області від 14.05.2012р. у справі№ 5009/1639/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Меморіаліа» м. Одеса до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Столиця»м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 28.04.2012р. господарський суд Запорізької області порушив за заявою кредитора ТОВ «Меморіаліа»м. Одеса справу про банкрутство ТОВ «Бізнес-Столиця»м.Запоріжжя з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 14.05.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Клименка О.Ю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Ухвалою від 11.06.2012р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.

Апелянт вказує, що оскаржувана постанова винесена господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що при порушенні справи про банкрутство ТОВ «Бізнес-Столиця»не було дотримано вимоги ст.ст. 7, 52 Закону, ст.ст. 33, 34 ГПК України, оскільки не надано достатніх доказів відсутності платоспроможності боржника. Апелянт вважає, що боржник здійснює свою господарсько-фінансову діяльність, оскільки звітував за ІІ-ІV квартали 2011 року, а також з декларації по податку на додану вартість за грудень 2011 року загальний обсяг поставок товариства складав 17 254,9тис.грн., а сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет становить 11,0тис.грн. Однією з підстав для скасування постанови податковий орган зазначає, що порушення справи про банкрутство є підставою для проведення позапланової перевірки платника податків, яка не була проведена.

Ухвалою від 09.07.2012р. Донецький апеляційний господарський суд припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, оскільки апелянт не є стороною у цій справі про банкрутство та його права не були порушені.

Постановою від 27.09.2012р. Вищий господарський суд України скасував ухвалу апеляційного суду від 09.07.2012р. у справі № 5009/1639/12 та справу направив на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 05.11.2012р. Донецький апеляційний господарський суд призначив апеляційну скаргу до розгляду.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ «Мемораіліа»посилається на те, що 01.03.2012р. між ним та боржником було укладено договір про надання консультаційних послуг та 11.03.2012р. був підписаний акт прийняття-передачі виконаних робіт, за яким вартість робіт склала 20 000грн. Умовами цього договору передбачено розрахунки шляхом передачі простого векселю (п.5.1). Сторони підписали акт прийому-передачі простого векселю від 11.03.2012р., за яким ТОВ «Меморіаліа»передано простий вексель Серія АА № 1879489 від 11.03.2012р. на суму 20000грн. зі строком виконання «За пред'явленням». 14.03.2012р. на цей вексель був вчинений протест про неоплату векселя за № 964 та виданий виконавчий напис від 15.03.2012р. за № 985. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Постановою від 08.05.2012р. державним виконавцем повернуто виконавчий документ -виконавчий напис №985 від 15.03.2012р. у зв'язку з тим, що в результаті вжитих заходів боржник за вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління юстиції у Запорізькій області не знаходиться. Але колегія суддів, розглянувши вищевказані документи виконавчого провадження, вважає, що вони не підтверджують факт відсутності боржника -ТОВ «Бізнес-Столиця»за місцезнаходженням, оскільки суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження»(далі-Закон про виконавче провадження).

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону про виконавче провадження у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 цього Закону передбачені заходи примусового виконання рішень, до яких віднесені:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, до прав державного виконавця закон відносить: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Отже, у постанові про повернення виконавчого документу стягувачеві від 08.05.2012р. зазначено «в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області не знаходиться». Також державним виконавцем складено акт від 08.05.2012р. (а.с.33) у відповідності до п. 4.11.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5. В цьому акті зазначено, що боржник за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40, не знаходиться.

Колегія суддів звергає увагу на те, що в акті державного виконавця від 08.05.2012р. відсутні будь-які відомості щодо залучення понятих при проведенні виконавчих дій, а також в присутності кого складався цей акт та проводились дії.

Однією з підстав для звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону є відсутність керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає такий акт державного виконавця як належний доказ, який би підтверджував факт відсутності боржника ТОВ «Бізнес-Столиця»за його місцезнаходженням, оскільки в акті не зазначено про вжиття державним виконавцем конкретних заходів щодо розшуку боржника -юридичної особи та майна ТОВ «Бізнес-Столиця».

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 40 Закону про виконавче провадження).

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи .

Але стягувач в особі ініціюючого кредитора доказів оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з невжиттям заходів до розшуку боржника-юридичної особи та його майна та безпідставним поверненням виконавчого документа, до суду не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Донецьким апеляційним господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з ЄДР станом на 14.12.2012р. № 15277580, в якому відсутня інформація про відсутність юридичної особи-боржника за місцезнаходженням. Тобто у справі №5009/1639/12 відсутні докази, які б підтверджували факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність боржника за місцезнаходженням у період до винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 28.04.2012р. про порушення справи про банкрутство.

Інші докази щодо наявності ознак відсутності боржника в порядку ст. 52 Закону до господарського суду не були надані.

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ «Бізнес-Столиця»банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора.

Висновки суду першої інстанції про можливість винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, постанова господарського суду Запорізької області від 14.05.2012р. у справі № 5009/1639/12 про банкрутство підлягає скасуванню.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки законні підстави для провадження справи про банкрутство ТОВ «Бізнес-Столиця»на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, провадження у справі №5009/1639/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києві Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 14.05.2012р. у справі № 5009/1639/12 -задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 14.05.2012р. у справі №5009/1639/12 про банкрутство -скасувати.

Провадження у справі № 5009/1639/12 про банкрутство ТОВ «Бізнес-Столиця»м.Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Столиця»м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування постанови господарського суду Запорізької області про визнання боржника банкрутом та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 8 прим.

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1.ліквідатору

1. у справу

1.ДАГС

1.ГСЗО

1. дер.реєстратору