Постанова

від 11.12.2012 по справі 5011-22/11044-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. Справа№ 5011-22/11044-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г

суддів: Алданової С.О.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Кац О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сердюк М.О. - дов. №103-75-д від 02.10.12р.;

від відповідача: Семак І.А. - дов. б/н від 04.10.12р.;

від третьої особи 1): не з'явились;

від третьої особи 2): не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства «ВІТА»,

на рішення господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року,

у справі № 5011-22/11044-2012 (суддя Домнічева І.О.),

за позовом Державного видавництва «Преса України» Державного

управління справами, м. Київ,

до приватного підприємства «ВІТА», м. Київ,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Державне управління справами Президента України,

2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по

м. Києву,

про розірвання договору оренди та виселення,

ВСТАНОВИВ:

Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПП «ВІТА» про розірвання договору оренди та виселення (т. І, а.с. 7-10).

Рішенням господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року по справі № 5011-22/11044-2012 позов задоволено повністю (т. ІІІ, а.с. 60-65).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року у справі № 5011-22/11044-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки під час розгляду справи незаконно призначено головуючого суддю у справі, а також суд безпідставно визнав затримку орендних платежів істотними порушеннями умов договору.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ПП «ВІТА» по справі № 5011 22/11044-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 23 листопада 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-22/11044-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Алданова С.О., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 11 грудня 2012 року.

В судовому засіданні 11 грудня 2012 року представник ПП «Віта» подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної справи № 5011-11/15689-2012, яка заходиться в провадженні господарського суду міста Києва. На підтвердження своїх доказів представник надав суду ухвалу про порушення провадження у справі, де призначено її розгляд на 05 грудня 2012 року.

Представник Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами проти заявленого клопотання заперечив, просив відмовити в його задоволенні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду в задоволенні клопотання відповідача відмовила, оскільки позивач не надав суду дані про результати судового засідання, яке відбулось 05 грудня 2012 року у справі № 5011-11/15689-2012, на розгляд якої посилається відповідач, як на підставу зупинення провадження по справі № 5011 22/11044-2012.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду свої пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача також надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року у справі № 5011-22/11044-2012 без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

10 вересня 2004 року Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами (орендодавець) та ПП «Віта» (орендар) уклали договір № 7114/01/04 оренди нежитлового приміщення (дала по тексу - договір), (т. І, а.с. 12-23).

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування передане нежиле приміщення загальною площею 27 м кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Перемоги 50, будинок їдальні.

Додатковою угодою № 4 від 29 квітня 2011 року, укладеної до договору, сторони домовились внести зміни в п. 1.1 договору, після слів «загальною площею» цифри позначення «27 м кв.» змінено цифрами, позначенням «2 098, 18 м. кв.» (т. І, а.с. 27-28).

Передача приміщень в орендне користування відповідача підтверджена актом прийому-передачі приміщень від 10 вересня 2004 року, що складений у відношенні приміщення площею 27 кв.м. (т. І, а.с. 35), та актом від 29 квітня 2011 року, що складений у відношенні приміщення загальною площею 2 071, 18 кв.м. (т. І, а.с. 36).

Згідно п. 9.3, 9.4 договору, договір може бути розірвано за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду або арбітражного суду з підстав, передбачених чинним законодавством.

Позивач зазначає, що орендар грубо порушує умови договору в частині сплати орендних платежів, також орендар в супереч умовам договору здійснив переобладнання капітальних конструкцій будівлі та не допускає орендодавця для перевірки використання орендованого приміщення. Вказані порушення стали підставою звернення орендодавця до суду з вимогою про розірвання договору оренди та виселення з приміщення.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди (найму).

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відносини щодо оренди державного майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. За змістом статей 10, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією з істотних умов договору оренди є, зокрема, орендна плата (з урахуванням її індексації), яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати, а також страхування об'єкту оренди.

Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п.2.2 договору № 7114/01/04 оренди нежитлового приміщення від 10.09.2004 року: «Цей договір укладений під скасувальною умовою. Сторони домови-лись, що при настанні однієї з обставин передбачених п.п. 7.5.1 - 7.5.16; 7.6.1, 7.6.2 цього договору, цей договір припиняється з дня настання цієї обставини (т. І а.с.12).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем істотних умов договору оренди, а саме: не повна сплата орендних платежів, відмова в допуску орендодавця для перевірки використання орендованого приміщення.

Положеннями п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 4 сторонами погоджено, що орендна плата сплачується в гривнях. Орендна ставка встановлюється на рівні 6% від незалежної оцінки вартості приміщення, що передається в оренду за цим договором. Конкретний розмір орендної плати за орендоване за цим договором приміщення розраховується згідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Загальна сума місячної орендної плати за цим договором (з урахуванням коефіцієнту інфляції та без урахуванням ПДВ) станом на березень 2011 року складає 74 434 грн. 74 коп.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків між сторонами, у якому наведені суми нарахувань та проведених оплат по датах, які свідчать про погашення заборгованості, яка тривалий час існувала та виникла у 2011 році, а погашена лише у травні 2012 року (т. ІІ, а.с. 275-284). Крім того, представлені відповідачем документи щодо проведених ним оплат підтверджують не повну сплату орендних платежів у строки, встановлені договором, та свідчать про порушення договірних відносин з боку ПП «Віта», як орендаря нежилих приміщень.

Вказані доводи позивача, щодо систематичного прострочення у проведенні оплат по договору оренди, відповідачем не спростовані та підтверджуються матеріалами справи.

Про наявність заборгованості відповідачу неодноразово надсилались претензії, які залучені до матеріалів справи (т. І, а.с. 37-39).

Сторони погодили в пункті 4.2.6 договору, що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати всі платежі, передбачені договором.

Вищевказаним спростовуються доводи відповідача, наведені в апеляційні скарзі, про неправильне застосування судом ст. 651 ЦК України, а саме: приймаючи доводи позивача про затримку сплати орендних платежів, як істотні порушення умови договору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що п. 11.5 договору сторони визначали обов'язок орендаря забезпечити безперешкодний вхід у орендоване приміщення представників орендодавця з метою перевірки використання орендованого приміщення у відповідності до умов договору.

Як вбачається з акту не допуску до огляду будівлі Типографії №1 від 06 серпня 2012 року (т. І, а.с. 50), представники ПП «Віта» відмовились допускати комісію орендодавця до огляду будівлі, про причину відмови комісію не повідомили.

Відповідачем доводи позивача про не допуск представників орендодавця для перевірки використання орендованого майна, які викладенні в акті, не спростовані.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, скаржник в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду з твердженням апелянта не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує автоматизована система документообігу, що забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді.

Частиною 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Як вбачається з штемпеля господарського суду міста Києва на першому аркуші позовної заяви, 07 серпня 2012 року проведено автоматичний розподіл справи (т. І, а.с. 7). Відповідно до вказаного розподілу справу передано на розгляд судді Самсіну Р.І.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Самсіна Р.І., справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

Частина 3 статті 104 ГПК серед порушень норм процесуального права вирізняє ті, наявність яких є незаперечною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. За наявності цих процесуальних порушень рішення підлягає скасуванню незалежно від того, що воно є, по суті, правильним і обґрунтованим.

Такими порушеннями визначено випадки, коли:

1) справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;

2) справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;

3) господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

4) рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;

6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 ГПК;

7) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, в діях місцевого господарського суду відсутні порушення норм процесуального права які б були незаперечною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду з підстав викладених в ст. 104 ГПК України.

Інші доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, і не впливають на результат розгляду справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Державного видавництва «Преса України» Державного управління, а відтак про необхідність їх задоволення.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року по справі № 5011-22/11044-2012 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга приватного підприємства «ВІТА» на рішення господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «ВІТА» на рішення господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року по справі № 5011-22/11044-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року по справі № 5011-22/11044-2012 залишити без змін.

3. Справу № 5011-22/11044-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г

Судді Алданова С.О.

Суховий В.Г.