Рішення

від 10.12.2012 по справі 5011-24/543-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/543-2012 10.12.12

За позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг"

до 1) Товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія"

2) Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В.

про визнання недійсними зобов'язань за векселями та визнання векселів такими,

що не підлягають оплаті та визнання виконавчих написів такими, що не

підлягають виконанню

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Мандичев Д.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача:Яцюк Н.В. -пред. за довір. №551785 від 30.11.11р. від відповідача1:Ходаківський М.Д. -пред. за довір. б/н від 19.10.2012р. від відповідача2:Ходаківський М.Д. -пред. за довір. б/н від 19.10.2012р. від третьої особи:не з'явився

Обставини справи:

Державне підприємство "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" та всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" про визнання недійсними зобов'язань за векселями та визнання векселів такими, що не підлягають оплаті.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/543-2012 та призначено її розгляд на 30.01.2012р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2012р. заяву Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, а саме зупинено стягнення заборгованості відповідно до вимоги №2021/18 від 05.12.2011 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві щодо виконання виконавчого напису від 02.11.2011 року №3016, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Коротюк О.В., з боржника Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" на користь Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" в сумі 234 081, 17 грн., виконавчого збору у розмірі 23 408,11 грн., та витрат пов'язаних з виконавчим провадженням у розмірі 98,11 грн. Заборонено відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, вчиняти дії, щодо виконання виконавчого напису від 02.11.2011 року №3016, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Коротюк О.В., про стягнення з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" на користь Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" заборгованості в сумі 234 081, 17 грн., виконавчого збору у розмірі 23 408,11 грн., та витрат пов'язаних з виконавчим провадженням у розмірі 98,11 грн. В іншій частині заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Крім того, позивач 18.01.2012р. надав через канцелярію суду клопотання про поновлення строку позовної давності, керуючись ст. 267 Цивільного кодексу України просив суд поновити строк позовної давності для можливості захисту заявником своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Перед початком розгляду справи, позивач 30.01.2012 року подав через канцелярію суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом: зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В., від 02.11.2011 року реєстровий №3018, постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2011 року про стягнення з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" на користь ТзОВ "Перша страхова компанія" боргу в сумі 223 043, 86 грн., та постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.11.2011 року та 28.11.2011 року, внесених державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України Новіковою Т.Д., та заборони відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, вчиняти дії, щодо стягнення з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" заборгованості за простим векселем АА1346948 номінальною вартістю 223 043, 86 (двісті двадцять три тисячі сорок три гривні 86 коп.).

Крім того, перед початком розгляду справи, відповідач2 надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи та документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2012р. розгляд справи було відкладено до 15.02.2012р., у зв'язку з відсутністю в судовому засіданні 30.01.2012р. представників відповідачів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2012р. заяву Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, а саме: зупинено стягнення заборгованості відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№29630845 від 04.11.2011р. щодо виконання виконавчого напису від 02.11.2011 року №3018, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Коротюк О.В., з боржника Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" на користь ТзОВ "Перша страхова компанія" в сумі 223 043, 86 грн., та постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.11.2011р. та 28.11.2011р., винесених державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України Новіковою Т.Д. Заборонено відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, вчиняти дії щодо виконання виконавчого напису від 02.11.2011 року №3018, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Коротюк О.В., про стягнення з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" на користь ТзОВ "Перша страхова компанія" в сумі 223 043, 86 грн.

14.02.2012р. через канцелярію суду від відповідача1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення вимог позивача та просив суд відмовити в позові.

Відповідач2 також надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у позові в повному обсязі.

Крім того, 14.02.2012р. від відповідача1 через канцелярію суду надійшла заява про застосування позовної давності та наслідків її спливу, керуючись ст.ст. 253, 257, ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 62, 80, 82 Господарського процесуального кодексу України відповідач1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними зобов'язань за векселями від 15.06.2001р. вексель серії АА №3221970383, від 17.07.2001р. вексель серії АА №3221972610, від 17.07.2001р. вексель серії АА №3221972611, від 01.03.2002р. вексель серії АА №3221972612, від 02.07.2002р. серії АА №3221972613, від 03.03.2003р. серії АА №3221971060, від 09.12.2003р. серії АА №32047812043, від 09.12.2003р. серії АА №32047812042, від 26.09.2005р. серії АА №32047812934, від 26.09.2005р. серії АА №32047812935, від 31.10.2006р. серії АА №32047812937, від 31.10.2006р. серії АА №32047812938, від 31.10.2007р. серії АА №32047812940, від 31.10.2007р. серії АА №32047812941 та визнання зазначених векселів такими, що не підлягають оплаті.

В судовому засіданні 15.02.2012р. представник підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача1 в судовому засіданні 15.02.2012р. заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні.

В судовому засідання 15.02.2012р. представник відповідача2 також заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні 15.02.2012р. було оголошено перерву до 14.03.2012р.

До початку розгляду справи 14.03.2012р. від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 14.03.2012р. розгляд справи відкладено у зв'язку з вирішенням питання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.03.2012р. призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду м. Києва Шевченко Е.О. від 14.03.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів: Мандичев Д.В. (головуючий), Куркотова Є.Б., Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.03.2012р. призначено розгляд справи №5011-24/543-2012 на 05.04.2012р. у складі колегії судів: Мандичев Д.В. (головуючий), Куркотова Є.Б., Стасюк С.В. Розпочато розгляд справи заново у складі зазначеної колегії суддів.

До початку розгляду справи від представник позивача через канцелярію суду надійшла заява про зупинення провадження у справі №5011-24/543-2012. Позивач обґрунтовував свою заяву тим, що ухвалами Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі №5011-23/4232-2012 від 05.04.2012р. та у справі №5011-70-4217-2012 від 04.04.2012р. за позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" до товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" про визнання недійсними недійсними договорів страхування майна (№№ 02-03/01, 02-03/02, 02-03/03, 02-03/04, 02-03/05, 02-03/07, 02-03/08, 02-03/09, 02-03/10 від 14 березня 2011р., 02-03/06 від 04 березня 2001р., №№ 01/1, 01/2, 01/3, 01/04, 01/5, 01/6 від 01 січня 2002р.). Предметом спору у справах за позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" до товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" про визнання недійсними договорів страхування майна безпосередньо стосується предмету спору у справі за позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" до товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" та Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" про визнання недійсними зобов'язань за векселями та визнання векселів такими, що не підлягають оплаті (справа №5011-24/543-2012). На підтвердження вищевказаного, позивачем було надано суду належним чином завірені копії ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №5011-23/4232-2012 від 05.04.2012р. та ухвалу Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №5011-70/4217-2012 від 04.04.2012р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.04.2012р. провадження у справі №5011-24/543-2012 за позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" до товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" та Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" про визнання недійсними зобов'язань за векселями та визнання векселів такими, що не підлягають оплаті - зупинити до вирішення по суті пов'язаних справ, а саме: справи №5011-23/4232-2012 за позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" до товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" про визнання недійсними договорів страхування, а також справи №5011-70/4217-2012 за позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" до товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" про визнання недійсними договорів страхування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м. Києва від 05.04.2012р. у справі №5011-24/543-2012 з доданими до неї документами повернуто товариству з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія", а матеріали справи №5011-24/543-2012 повернуто до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2012р. відмовлено товариству з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" з доданими до неї документами на ухвалу господарського суду м. Києва від 05.04.2012р. у справі №5011-24/543-2012 повернуто.

04.10.2012р. від Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" до Господарського суду міста Києва надійшла заява, в якій позивач повідомив суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі №5011-24/543-2012 та надав на підтвердження належним чином завірені копії документів: рішення Господарського суду міста Києва у справі №5011-23/4232-2012 від 31.07.2012р., наказу Господарського суду міста Києва у справі №5011-23/4232-2012 від 14.08.2012р., рішення Господарського суду міста Києва №5011-70/4217-2012 від 18.06.2012р., постанови Київського апеляційного господарського суду №5011-70/4217-2012 від 11.09.2012р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.10.2012р. поновлено провадження у справі №5011-24/543-2012 та призначено її розгляд на 22.10.2012р.

19.10.2012р. від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд визнати недійсними зобов'язання за векселями: №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383); №3221972613 від 02.07.2002р., №32047812042 від 09.12.2003р., №32047812935 від 26.09.2005р., №32047812938 від 31.10.2006р., № 32047812941 від 31.10.2007р., №32047812942 від 18.11.2008р., АА №1346946 від 18.11.2009р., АА №1346948 від 09.11.2010р., №3221972612 від 01.03.2002р., №3221971060 від 03.03.2003р., №32047812043 від 09.12.2003р., №32047812934 від 26.09.2005р., №32047812937 від 31.10.2006р., №32047812940 від 31.10.2007р., №32047812943 від 18.11.2008р., АА №1346945 від 18.11.2009р., АА №1346947 від 09.11.2010р., визнати зазначені векселі такими, що не підлягають оплаті, а також визнати виконавчі написи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. вчинені 02.11.2011р. та зареєстровані в реєстрі за №3016 та №3018 такими, що не підлягають виконанню.

Крім того, представник позивача 19.10.2012р. надав через канцелярію суду клопотання про залучення до справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Позивач обґрунтовував своє клопотання тим, що 02.11.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. було вчинено виконавчі написи на простих векселях АА №1346947 від 09.11.2010р., та АА №1346948 від 09.11.2010р., які зареєстровані в реєстрі за №3016 та №3018 відповідно, зобов'язання за якими позивач просить визнати суд не дійсними, а векселі такими, що не підлягають оплаті, рішення Господарського суду м. Києва по даній справі безпосередньо може вплинути на права та обов'язки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В.

До початком розгляду справи 22.10.2012р. на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 08.10.2012р. відповідач1 надав суду пояснення по справі, у яких зазначив, що рішення у справах №5011-23/4232-2012 та №5011-70/4217-2012 ніяк не стосуються даної справи.

Від відповідача2 до початку розгляду справи 22.10.2012р. надійшли пояснення по справі, у яких останній зазначив, що всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" не була учасником зазначених справ, рішень суду за цими справами він не отримував, ніякого зв'язку між належним відповідачу2 простим векселем від 09.11.2010р. серії АА 1346947 номінальною вартістю 234 081, 17 грн. емітованому позивачем та зазначеними справами відповідач2 не вбачає.

Представник позивача в судовому засіданні 22.10.2012р. надав суду пояснення щодо заяви про зміну предмету позову, підтримав клопотання про залучення до справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів та просив суд його задовольнити.

Присутні в судовому засіданні 22.10.2012р. представники відповідача1 та відповідача2 не заперечували проти задоволення клопотання позивача щодо залучення до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксану Вікторівну у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.10.2012р. залучено до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксану Вікторівну у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів та відкладено розгляд справи на 08.11.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2012р. підтримав раніше подану заяву про зміну предмету позову та просив суд її задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заявляючи про зміну предмета позову позивачем не змінено підстав позову, що відповідає вимогам ч.4 ст.22 ГПК України, у зв'язку з чим, суд на підставі приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України приймає заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду, і тому спір підлягає розгляду межах цієї заяви. Позивачем надано докази надсилання вказаної заяви на адресу відповідача1 та відповідача2 - 17.10.2012р.

В судовому засіданні 08.11.2012р. представником позивача підтримано позовні вимоги про визнання недійсним зобов'язань за векселями, визнання векселів такими, що не підлягають оплаті та визнання виконавчі написи приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. такими, що не підлягають оплаті. Крім того, позивач надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Представники відповідача1 та відповідача2 заперечували проти задоволення позовних вимог позивача та просили суд відмовити в їх задоволенні повністю.

Третя особа в судове засідання 08.11.2012р. не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.11.2012р. розгляд справи було відкладено на 19.11.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання третьої особи та продовжено строк розгляду справи, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України на п'ятнадцять днів.

09.11.2012р. від третьої особи через канцелярію суду надійшли пояснення по справі, згідно яких останній зазначив, що векселі №1346947 та №1346948 за формою та змістом відповідали положенням чинного законодавства, а вчинені щодо них протести та виконавчі написи були здійснені у повній відповідності з Законом України "Про нотаріат" та Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" №20/5 від 03.03.2004р.

До початку розгляду справи від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2012р. розгляд справи було відкладено на 22.11.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання третьої особи.

До початку розгляду справи 22.11.2012р. від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення по справі, згідно яких останній зазначив, що всі доводи та міркування приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. зазначені в поясненні стосуються виключно дотримання приватним нотаріусом порядку протесту векселів №1346947 на суму 234 081, 17 грн., та №1346948 на суму 223 043, 86 грн. та здійснення у зв'язку з цим виконавчих написів, а не предмету та суті позову, адже жодних доводів та міркувань про відсутність у позивача правових підстав для визначення недійсними зобов'язань за векселями, а векселів такими, що не підлягають оплаті приватним нотаріусом у своєму пояснення не наведено. Також позивач вказує, що приватним нотаріусом не встановлює наявність (відсутність) правових підстав для видачі простих векселів, а зазначає лише про наявність обов'язкових реквізитів простих векселів встановлених ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930р. та ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", наявність яких не оскаржується позивачем.

В судовому засіданні 22.11.2012р. представник відповідачів надав суду для долучення до матеріалів справи копію ухвали Вищого господарського суду України від 12.11.2012р. по справі №70/4217-2012р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2012р. відкладено розгляд справи на 03.12.2012р.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду м. Києва Бойко Р.В. від 22.11.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів: Мандичев Д.В. (головуючий), Босий В.П., Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2012р. призначено розгляд справи №5011-24/543-2012 на 03.12.2012р. у складі колегії судів: Мандичев Д.В. (головуючий), Босий В.П., Стасюк С.В.

Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва Князькова В.В. від 03.12.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів: Мандичев Д.В. (головуючий), Босий В.П., Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.2012р. розгляд справи було відкладено на 10.12.2012р.

До початку розгляду справи 10.12.2012р. від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі третьої особи приватного нотаріуса КМНО Коротюк О.В.

В судовому засіданні 10.12.2012р. представники сторін не заперечували проти розгляду справи без участі третьої особи.

Присутній в судовому засіданні 10.12.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги про визнання недійсним зобов'язань за векселями, визнання векселів такими, що не підлягають оплаті та визнання виконавчі написи приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. такими, що не підлягають оплаті.

Представник відповідача1 та відповідача2 заперечував проти задоволення позовних вимог позивача та просили суд відмовити в їх задоволенні повністю.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.12.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача відповідача1 та відповідача2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства України від 07.05.2007 №162 Державне підприємство "Крона" перейменовано в Державне підприємство "Торговий дім "Крона", а відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства України від 10.11.2008 №284 Державне підприємство "Торговий дім "Крона" перейменовано в Державне підприємство "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг", що вказано і в Статуті Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрліспонсалтинг", затвердженому наказом Державного комітету лісового господарства від 13.11.08 № 290.

Між Товариством з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" (далі - страховик) та Державним підприємством "Крона" (далі - страхувальник), яке в подальшому було перейменовано в Державне підприємство "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" (позивач), було укладено договори про страхування майна №№ 02-03/01,02-03/02, 02-03/03, 02-03/04, 02-03/05, 02-03/07, 02-03/08, 02-03/09, 02-03/10 від 14 березня 2001 року, 02-03/06 від 4 березня 2001 року, згідно яких страхувальник застрахував у страховика своє майно на загальну суму 322 043,86 грн. та відповідно до п. 4.2. договорів зобов'язувався сплатити страховий платіж у розмірі встановленому договорами одноразово, протягом трьох банківських днів від дня підписання договору, безготівковим розрахунком на р/рахунок страховика.

В подальшому, сторони уклали Доповнення №1 до договорів страхування від 15 червня 2001р., відповідно до якого сторони дійшли згоди, що платою страхувальником страховику частини страхового платежу за вказаними договорами на 307 043, 86 грн. є вексель, емітентом якого є страхувальник на суму 307 043, 86 грн.

Відповідно до п. 4 Доповнення №1 решта страхового платежу, а саме 16 000 (шістнадцять) тисяч грн. страхувальник сплачує в строк до 20 липня 2001р.

Відповідно до Акту приймання-передачі векселя до договору страхування майна від 15 червня 2001 року укладеного представником страховика, генеральним директором Товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" Дзьобаком В.В. і представником страхувальника, директором Державного підприємства «Крона»Пасічником Я.Д. по договорам страхування майна №№ 02-03/01.02-03/02. 02-03/03. 02-03/04. 02-03/05. 02-03 06. 02-03/07. 02-03/08, 02-03/09. 02-03/10 від 14 березня 2001 року з Доповненням №1 від 15 червня 2001 року про те, що страхувальник сплатив частину страхової суми простим векселем № 3221970383, дата складання 15 червня 2001p., номінал векселя 307 043, 86 грн., строк платежу по пред'явленню.

Відповідно до змін до Доповнення № 1 до договорів страхування майна від 17 липня 2001р., сторони вирішили обміняти вексель, переданий в якості оплати страхувальником страховику частину страхового платежу за вказаними договорами на суму 307 043, 86 грн. на два векселя на суму 84 000, 00 грн. та 223 043, 86 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі векселя до договорів страхування майна № 3 від 17 липня 2001р., укладеного представником страховика і представником страхувальника по договорам страхування майна №№ 02-03/01, 02-03/02, 02-03/03, 02-03/04, 02-03/05, 02-03/06, 02-03/07, 02-03/08, 02-03/09, 02-03/10 від 14 березня 2001р. з Доповненням №1 від 15 червня 2001р. та змінами до цього доповнення від 17 липня 2001р., про те, що страхувальник передав, а страховик прийняв:

- простий вексель № 3221972611, номінал векселя 84 000, 00 грн. строк платежу -по пред'явленню.

Відповідно до Акту приймання-передачі векселя до договорів страхування майна № 2 від 17 липня 2001р. укладеного представником страховика і представником страхувальника по договорам страхування майна №№ 02-0.3/01, 02-03/02, 02-03/03, 02-03/04, 02-03/05, 02-05/06, 02-03/07, 02-03/08, 02-03/09, 02-03/10 від 14 березня 2001р. з Доповненням №1 від 15 червня 2001р. та змінами до цього доповнення віл 17 липня 2001р., про те, що страхувальник передав, а страховик прийняв:

- простий вексель № 5221972610 номінал векселя 223 043, 86 грн., строк платежу - по пред'явленню.

На простому векселі № 3221972610 від 17 липня 2001р., векселедержателем Товариством з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" було вчинено індосамент " платити наказу ЗАТ "Міжнародний інвестиційний альянс".

Простий вексель № 3221972610 від 17 липня 2001р. (векселедержатель Товариством з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія") був замінений на простий вексель №3221972613 від 02 липня 2002р. (Акт про заміну бланку векселя, належним чином оформлений у ДП "Укрлісконсалтинг" відсутній).

На простому векселі N 3221972613 від 02 липня 2002р. векселедержателем якою виступав ЗАТ "Міжнародний інвестиційний альянс", вчинено ряд індосаментів останній індосамент "Платити приказу ЗАТ "Міжнародний інвестиційний альянс".

Відповідно до Акту про заміну бланку векселя простий вексель №3221972613 від 02 липня 2002р. номіналом 223 043, 86 грн. (векселедержатель ЗАТ "Міжнародний інвестиційний альянс") замінено на простий вексель №32047812042 від 09 грудня 2003р. номіналом 223 043, 86 грн.

На простому векселі № 32047812042 від 09 грудня 2003р. векселедержателем якого виступав ЗАТ "Міжнародний інвестиційний альянс", вчинено ряд індосаментів останній індосамент "Платити приказу ЗАТ "Міжнародний інвестиційний альянс".

Відповідно до Акту про заміну бланку векселя простий вексель № 32047812042 від 09 грудня 2003р. номіналом 223 043, 86 грн. (векселедержатель ЗАТ "Міжнародний інвестиційний альянс" замінено на простий вексель №32047812935 від 26 вересня 2005р. номіналом 223 043, 86 грн., векселедержателем якого виступав ЗАТ "Міжнародний інвестиційний альянс", індосамент на відповідному векселі вчинений не був.

Однак, відповідно до Акту про заміну бланку векселя простий вексель № 32047812935 від 26 вересня 2005р. номіналом 223 043, 86 грн. замінено на простий вексель №32047812938 від 31 жовтня 2006р. номіналом 223 043, 86 грн., векселедержателем якого виступає Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія".

На простому векселі №32047812938 від 31 жовтня 2006р. векселедержателем якого виступала ТОВ "Перша страхова компанія", вчинено індосамент "Платити приказу ЗАТ "Перша лізингова компанія".

Відповідно до Акту про заміну бланку векселя простий вексель №32047812938 від 31 жовтня 2006р. номіналом 223 043, 86 грн. (векселедержатель Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія") замінено на простий вексель №32047812941 від 31 жовтня 2007р. номіналом 223 043, 86 грн., векселедержателем якою виступало ЗАТ "Перша лізингова компанія".

Відповідно до Акту про заміну бланку векселя простий вексель № 32047812938 від 31 жовтня 2007р. номіналом 223 043, 86 грн. (векселедержатель ЗАТ "Перша лізингова компанія") замінено на простий вексель №32047812942 від 18 листопада 2008р. номіналом 223 043, 86 грн., векселедержателем якого виступало ЗАТ "Перша лізингова компанія".

Простий вексель №32047812942 від 18 листопада 2008р. (векселедержатель ЗАТ "Перша лізингова компанія") був замінений на простий вексель №1346946 від 18 листопада 2009р. Векселедержателем якою виступав ЗАТ "Перша лізингова компанія" (Акт про заміну бланку векселя, належним чином оформлений у ДП "Укрлісконсалтинг" відсутній).

Простий вексель АА № 1346946 від 18 листопада 2009р. (векселедержатель ЗАТ "Перша лізингова компанія"), замінений па простий вексель АА №1346948 від 09 листопада 2010р., векселедержателем якого виступав ЗАТ "Перша лізингова компанія".

Також, між Товариством з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" (далі - страховик) та Державним підприємством "Крона" (далі - страхувальник) було укладено договори про страхування майна №№ 01/1, 01/2, 01/3, 01/04, 01/5, 01/6 від 01 січня 2002р., згідно яких страхувальник застрахував у страховика своє майно на загальну суму 234 081, 17 грн. та відповідно до п. 4.2. договорів зобов'язувався сплатити страховий платіж у розмірі встановленому договорами одноразово, безготівковим розрахунком на р/рахунок страховика.

В подальшому, сторони уклали Доповнення №1 до договорів страхування від 01 березня 2002р., відповідно до якого сторони дійшли згоди, що оплатою страхувальником страховику страхового платежу за вказаними договорами на 234 081,17 грн. є вексель, емітентом якого є страхувальник на суму 234 081, 17 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі векселя до договору страхування майна від 01 березня 2002р. укладеного представником страховика, генеральним директором Товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" Дзьобак В.В. і представником страхувальника, директором Державного підприємства "Крона" Пасічником Я.Д., по договорам страхування майна №№ 01/1, 01/2, 01/3, 01/04, 01/5, 01/6 від 01 січня 2002р. з Доповненням №1 від 01 березня 2002р. про те, що страхувальник сплатив страхову суми простим векселем № 3221972612, дата складання 01 березня 2002р., номінал векселя 234 081, 17 грн., строк платежу - по пред'явленню.

На простому векселі № 3221972612 від 01 березня 2002р. Векселедержателем якого виступав Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія", вчинено ряд індосаментів останній індосамент "Платити приказу Дочірнє науково-виробниче підприємство "Натек".

Простий вексель №3221972612 від 01 березня 2002р. (векселедержатель Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія") був замінений на простий вексель №3221971060 від 03 березня 2003р. номіналом 234 081,17 грн., векселедержатель Дочірнє науково-виробниче підприємство "Натек" (Акт про заміну бланку векселя, належним чином оформлений у ДП "Укрлісконсалтинг" відсутній).

На простому векселі № 3221971060 від 03 березня 2003р. номіналом 234 081, 17 грн., векселедержатель Дочірнє науково-виробниче підприємство "Натек" вчинено ряд індосаментів останній індосамент "платити приказу ЗАТ "СПНФ "ТК-Опіка".

Відповідно до Акту про заміну бланку векселя простий вексель №3221971060 від 03 березня 2003р. номіналом 234 081, 17 грн. (векселедержатель Дочірнє науково-виробниче підприємство "Натек") замінено на простий вексель №32047812043 від 09 грудня 2003р. номіналом 234 081, 17 грн.

На простому векселі №32047812043 від 09 грудня 2003р. векселедержателем якого виступав Спільний недержавний пенсійний фонд у формі закритого акціонерного товариства "ТК-Опіка", вчинено ряд індосаментів останній індосамент "Платити приказу ЗАТ "Перша лізингова компанія".

Відповідно до Акту про заміну бланку векселя простий вексель №32047812013 від 09 грудня 2003р. номіналом 234 081, 47 грн. (векселедержатель Спільний недержавний пенсійний фонд у формі закритого акціонерного товариства "ТК-Опіка") замінено на простий вексель №32047812934 від 26 вересня 2005р. номіналом 234 081, 47 грн., векселедержатель ЗАТ "Перша лізингова компанія", індосамент на відповідному векселі вчинений не був.

Однак, відповідно до Акту про заміну бланку векселя простий вексель №32047812934 від 26 вересня 2005р. номіналом 234 081, 17 грн. замінено на простий вексель №32047812937 від 31 жовтня 2006р. номіналом 234 081, 17 грн., векселедержателем якого виступало Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія".

Нa простому векселі №32047812937 від 31 жовтня 2006р. векселедержателем якою виступило Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" вчинено індосамент "Платити приказу ЗАТ "Перша лізингова компанія".

Відповідно до Акту про заміну бланку векселя простий вексель №32047812937 від 31 жовтня 2006р. номіналом 234 081, 17 грн. (векселедержатель Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія") замінено на простий вексель №32047812940 від 31 жовтня 2007р. номіналом 234 081, 17 грн., векселедержателем якою виступала ЗАТ "Перша лізингова компанія".

Відповідно до Акту про заміну бланку векселя простий вексель №32047812940 від 31 жовтня 2007р. номіналом 234 081, 17 грн. (векселедержатель ЗАТ "Перша лізингова компанія") замінено на простий вексель №32047812943 від 18 листопада 2008р. номіналом 234 081, 47 грн., векселедержателем якого виступала ЗАТ "Перша лізингова компанія".

Простий вексель №32047812943 від 18 листопада 2008р. (векселедержатель ЗАТ "Перша лізингова компанія") був замінений на простий вексель №1346945 від 18 листопада 2009р., векселедержателем якою виступав ЗАТ "Перша лізингова компанія" (Акт про заміну бланку векселя, належним чином оформлений у ДП "Укрлісконсалтинг" відсутній).

Простий вексель №1346945 від 18 листопада 2009р. (векселедержатель ЗАТ "Перша лізингова компанія"), замінений на простий вексель №1346947 від 09 листопада 2010р. векселедержателем якого виступав ЗАТ "Перша лізингова компанія".

Як вказує позивач, листом від 01.11.2011р. №048 до ДП "Укрлісконсалтинг" звернулося Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" з проханням оплатити простий вексель АА1346947 номінальною вартістю 234 081, 17 грн.

Того ж дня, листом від 01.11.2011р. № 105/Z до ДП "Укрлісконсалтинг" звернулося Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" з проханням оплатити простий вексель АА 1346948 номінальною вартістю 223 043, 86 грн.

02.11.2011р. до ДП "Укрлісконсалтинг" надійшли листі від приватною нотаріуса Київською міського нотаріального округу Коротюк О.В. вих. №168/-2-29 та вих. №169/02-29 з пропозицією здійснити оплату по вищезазначених векселях, в строк до 12 (дванадцятої) години 00 хвилин 02.11.2011р. або повідомити про оплату векселя, та зазначено, що у випадку неоплати зазначених векселів у вказаний строк на векселі буде негайно вчинено протест в його неоплаті.

Позивач зазначає, що він не оплачував відповідні векселя, у зв'язку з тим , що видача відповідних векселів на виконання договорів страхування, суперечить діючому в період видачі векселів законодавству.

Останній зазначає, що відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Однак, на простому векселі №32047812935 від 26 вересня 2005р. номіналом 223 043, 86 грн., Векселедержателем якого виступав ЗАТ " Міжнародний інвестиційний альянс", індосамент вчинений не був.

Відповідно до Акту про заміну бланку векселя індосатом - векселедержателем простого векселя №32047812935 від 26 вересня 2005р. номіналом 223 043, 86 грн., виступало без вчинення ЗАТ "Міжнародний інвестиційний альянс" індосаменту Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія", яка погоджує заміну бланку відповідного векселя на простий вексель №32047812938 віл 31 жовтня 2006р. номіналом 223 043, 86 грн.

Також, на простому векселі №32017812934 від 26 вересня 2005р. номіналом 234 081, 17 грн., Векселедержателем якого виступав ЗАТ "Перша лізингова компанія", індосамент вчинений не був.

Відповідно до Акту про заміну бланку векселя індосатом - векселедержателем простого векселя №32047812934 від 26 вересня 2005р. номіналом 234 081, 17 грн., виступало без вчинення ЗАТ "Перша лізингова компанія" індосаменту Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія", яка погодила заміну бланку відповідного векселя на простий вексель №32047812937 від 31 жовтня 2006р. номіналом 234 081, 47 грн.

Враховуючи зазначене, позивач вказує, що Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" не було законним держателем векселів №32047812935 та № 32047812934 від 26 вересня 2005р. та відповідно не мало повноважень міняли бланки простих векселів і підписувати Акти про заміну простих векселів від 26 вересня 2005р.

Також, позивач наголошує на тому, що відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2012р. (повний текст рішення складено 03.08.2012р.) у справі №5011-23/4232-2012 визнано недійсними з моменту укладення договори страхування майна №№ 02-03/01 від 14.03.2001р., 02-03/02 від 14.03.2001р., 02-03/03 від 14.03.2001р., 02-03/04 від 14.03.2001р., 02-03/05 від 14.03.2001р., 02-03/06 від 04.03.2001р., 02-03/07 від 14.03.2001р., 02-03/08 від 14.03.2001р., 02-03/09 від 14.03.2001р., 02-03/10 від 14.03.2001р., доповнення № 1 до договорів страхування майна від 15.06.2001р., зміни від 17 липня 2001р. до доповнення № 1 від 15.06.2001р., підписані державним підприємством "Крона" та товариством з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія".

В наказі господарського суду міста Києва від 14.08.2012 № 5011-23/4232-2012 "Про примусове виконання рішення" зазначено, що рішення господарського суду міста Києва № 5011-23/4232-2012 від 31.07.2012р. набрало законної сили 14.08.2012р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2012р. (повний текст рішення складено 25.06.2012р.) у справі № 5011-70/4217-2012 за позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" до Товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" вирішено визнати недійсним Доповнення № 1 від 01 березня 2002р. до договорів страхування майна №№ 01/1, 01/2. 01/3, 01/04. 01/5, 01/6 від 01 січня 2002р., укладених між ТДВ "Перша страхова компанія" та ДП "Крона", а також встановлено, що договори страхування майна №№ 01/1, 01/2, 01/3, 01/04, 01/5, 01/6 від 01 січня 2002р., укладені між ТДВ "Перша страхова компанія" та ДП "Крона" не набрали чинності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 11.09.2012р. у справі №5011-70/4217-2012 апеляційну скаргу ТОВ "Перша страхова компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2012р. у справі № 5011-70/4217-2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2012р. у справі № 5011-70/4217-2012 залишити без змін.

В судовому засіданні 10.12.2012р. представник позивача повідомив суд, що Вищим господарським судом України касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2012р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. у справі №5011-70/4217-2012 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. у справі №5011-70/4217-2012 залишено без змін.

Отже, рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2012р. по справі №5011/70-4217-2012 набрало законної сили 11.09.2012р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що векселі №3221970383 від 15 червня 2001р., №3221972610, №3221972611 від 17 липня 2001р. (видані на заміну № 3221970383) та №3221972612 від 01 березня 2002р., на яких в подальшому вчинювався індосамент, були видані з порушенням вимог ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", адже у позивача перед відповідачами були відсутні, по-перше як "грошовий борг" у розумінні ст. 4 зазначеного Закону, по-друге будь-які зобов'язань (обов'язки), які були б підставою для видачі відповідних векселів адже правочини на підставі яких були видані векселі визнані у встановленому чинним законодавством порядку недійсними. Також, позивач зазначає, що відповідно до положень абз. 3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011р. №10, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, які порушені у зв'язка з вчиненням виконавчих написів нотаріуса, які стали підставою для відкриття виконавчих проваджень та дають змогу без наявності зобов'язань позивача перед відповідачами (без наявності правових підстав) стягнути кошти у розмірі 223 043, 86 грн. та 234 081, 17 грн., та вважає, що виконавчі написи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. вчинені 02.11.2011р. та зареєстровані в реєстрі за №3016 та №3018 є такими, що не підлягають виконанню.

Також, позивачем до матеріалів справи надано копію рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2012р. у справі №5011-23/4232-2012 за позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" до товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" про визнання недійсними договорів добровільного страхування майна №02-03/01 від 14.03.2001р., №02-03/02 від 14.03.2001р., №02-03/03 від 14.03.2001р., №02-03/04 від 14.03.2001р., №02-03/05 від 14.03.2001р., №02-03/06 від 04.03.2001р., №02-03/07 від 14.03.2001р., №02-03/08 від 14.03.2001р., №02-03/09 від 14.03.2001р. та №02-03/10 від 14.03.2001р. Вищевказаним рішенням позов Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" задоволено повністю, визнано недійсним з моменту укладення договори страхування майна №02-03/01 від 14.03.2001р., №02-03/02 від 14.03.2001р., №02-03/03 від 14.03.2001р., №02-03/04 від 14.03.2001р., №02-03/05 від 14.03.2001р., №02-03/06 від 04.03.2001р., №02-03/07 від 14.03.2001р., №02-03/08 від 14.03.2001р., №02-03/09 від 14.03.2001р. та №02-03/10 від 14.03.2001 року, доповнення №1 до договорів страхування майна від 15.06.2001р., зміни від 17.06.2001р. до доповнення №1 від 15.06.2001р., підписані державним підприємством "Крона" та товариством з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія".

Вказане рішення мотивоване тим, що враховуючи п. 5.1. договорів страхування майна №02-03/01, №02-03/02, №02-03/03, №02-03/04, №02-03/05, №02-03/06, №02-03/07, №02-03/08, №02-03/, №02-03/10 та умови пункту 5 доповнення №1 від 15.06.2011р., страхові послуги за спірними договорами відповідачем не надавались, оскільки ці договори фактично не діяли. У даному випадку має місце лише імітація правочину. У діях сторін спірних угод відсутня головна ознака правочину -спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин. Мнима угода є протиправною, оскільки особи, що вчиняють її, не мають на увазі і не бажають настання правових наслідків, які могли б виникнути внаслідок здійснення договору такого типу. Фактично, єдиним реальним правовим наслідком спірних договорів є створення штучної заборгованості державного підприємства "Крона" перед відповідачем чи особою, яка стане векселедержателем в майбутньому.

Рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2012р. у справі №5011-23/4232-2012 станом на момент вирішення спору в справі № 5011-24/543-2012 набрало законної сили.

Також, в матеріалах справи наявна копія рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2012р. у справі №5011-70/4217-2012 за позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" до товариства з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" про визнання недійсними договорів страхування майна № 01/1, 01/2, 01/3, 01/04, 01/5, 01/6, укладених 01.01.2002 року. Вищевказаним рішенням позов Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" задоволено повністю, визнано недійсним доповнення № 1 від 01.03.2002р. до договорів страхування майна від 01.01.2002р. №№ 01/1, 01/2, 01/3, 01/04, 01/5, 01/6, укладених між товариством з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" та державним підприємством "Крона".

Вказане рішення мотивоване тим, що на час укладення спірного Доповнення до договорів страхування майна, ст.19 Закону України "Про страхування" було визначено, що страхувальники мають право вносити страхові платежі на території України лише в грошовій одиниці України. Грошовою одиницею України, відповідно до статті 99 Конституції України, є гривня. Вексель не є грошовою одиницею України, а являє собою цінний папір. Оплата цінними паперами (зокрема, векселями) згідно з договорами страхування не допускається. Станом на дату укладення оспорюваного Доповнення, здійснення розрахунків за послуги страхування векселями суперечило чинному законодавству, зокрема, ст.21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" та ст.19 Закону України "Про страхування" та ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2012р. у справі №5011-70/4217-2012 станом на момент вирішення спору в справі № 5011-24/543-2012 набрало законної сили.

В свою чергу, судова колегія відзначає, що наявність рішень Господарського суду м. Києва від 18.06.2012р. у справі №5011-70/4217-2012 та від 31.07.2012р. у справі №5011-23/4232-2012 про визнання недійсними договорів страхування майна та доповнень мають значення лише для визначення наслідків їх недійсності, що не є предметом спору у даній справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання недійсними зобов'язань за векселями та визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню - підлягають задоволенню з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Одним із видів боргових цінних паперів згідно Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" є векселі. Пунктом 1 статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" з урахуванням приписів п.7 ст. 164 ГК України встановлено, що цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначено, що законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлено що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що стаття 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" у редакціях, чинних на момент складання векселів №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р., імперативно встановлювала, що переказні і прості векселі можна видавати лише для оформлення виключно грошового боргу (тобто наявного узгодженого сторонами платежу, не погашеного у встановлений строк) за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, чого при складанні відповідних векселів всупереч вимогам вказаної статті дотримано не було, адже за вказаними векселями передавальні індосаменти було вчинено за відсутності на час їх складання саме грошового боргу позивача перед відповідачем, адже відповідні договори страхування на підставі яких сторонами і було оформлено наведені векселя, не встановлювали обов'язку позивача саме щодо грошових зобов'язань строк оплати яких настав.

Також, станом на момент вирішення спору суду не надано доказів і фактичного надання відповідачем позивачу будь-яких послуг та їх прийняття позивачем в підтвердження виникнення у позивача перед позивачем грошового боргу в розумінні статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", як підстава для оформлення векселів №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р., як цінних паперів, які посвідчували б безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання позивача за векселями №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р.-є недійсними, оскільки оформлені за відсутності грошового боргу, а відтак є такими, що суперечать статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні», і як наслідок, не могли бути в подальшому оформлені і векселями №32047812042 від 09.12.2003р., №32047812935 від 26.09.2005р., №32047812938 від 31.10.2006р., № 32047812941 від 31.10.2007р., №32047812942 від 18.11.2008р., № АА №1346946 від 18.11.2009р., № АА №1346948 від 09.11.2010р., №3221972612 від 01.03.2002р., №3221971060 від 03.03.2003р., №32047812043 від 09.12.2003р., №32047812934 від 26.09.2005р., №32047812937 від 31.10.2006р., №32047812940 від 31.10.2007р., №32047812943 від 18.11.2008р., № АА №1346945 від 18.11.2009р., № АА №1346947 від 09.11.2010р., зобов'язання позивача за якими також є недійсними в силу наведеної норми закону.

З огляду на викладене, вимоги позивача в частині визнання недійсними зобов'язань за векселями №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р., №32047812042 від 09.12.2003р., №32047812935 від 26.09.2005р., №32047812938 від 31.10.2006р., № 32047812941 від 31.10.2007р., №32047812942 від 18.11.2008р., № АА №1346946 від 18.11.2009р., № АА №1346948 від 09.11.2010р., №3221972612 від 01.03.2002р., №3221971060 від 03.03.2003р., №32047812043 від 09.12.2003р., №32047812934 від 26.09.2005р., №32047812937 від 31.10.2006р., №32047812940 від 31.10.2007р., №32047812943 від 18.11.2008р., № АА №1346945 від 18.11.2009р., № АА №1346947 від 09.11.2010р. -є законними, обґрунтованими, доведеними належними і допустимими доказами, а отже підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання виконавчих написів № 3016 та № 3018, вчинених 02.11.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. про стягнення з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" на користь Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" 234 081, 17 грн. та 223 043,86 грн. відповідно - такими, що не підлягають виконанню - суд зазначає наступне.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004.

Статтею 87 "Про нотаріат" та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004р., передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р., встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999.

Згідно ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції та пп. "б"ч. 2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабміну України від 29.06.99р. N 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки що грошові зобов'язання позивача за векселями №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р.-є недійсними, оскільки оформлені за відсутності грошового боргу, а відтак є такими, що суперечать статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні», і як наслідок, не могли бути в подальшому оформлені і векселями №32047812042 від 09.12.2003р., №32047812935 від 26.09.2005р., №32047812938 від 31.10.2006р., № 32047812941 від 31.10.2007р., №32047812942 від 18.11.2008р., № АА №1346946 від 18.11.2009р., № АА №1346948 від 09.11.2010р., №3221972612 від 01.03.2002р., №3221971060 від 03.03.2003р., №32047812043 від 09.12.2003р., №32047812934 від 26.09.2005р., №32047812937 від 31.10.2006р., №32047812940 від 31.10.2007р., №32047812943 від 18.11.2008р., № АА №1346945 від 18.11.2009р., № АА №1346947 від 09.11.2010р., зобов'язання позивача за якими також є недійсними в силу наведеної норми закону, а отже, виконавчі написи №3016 та №3018 вчинені 02.11.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. на векселях серії АА №1346947 на суму 234 081, 17 грн. та АА 1346948 на суму 223 043, 86 грн., вчинені всупереч ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції та пп. "б"ч. 2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабміну України від 29.06.99р. N 1172, адже у боржника, тобто позивача, відсутні наведені грошові зобов'язання перед кредитором, тобто відповідачем, в розумінні грошового зобов'язання як наявного узгодженого сторонами платежу, не погашеного у встановлений строк.

Таким чином, вимоги позивача про визнання виконавчих написів № 3016 та № 3018, вчинених 02.11.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. про стягнення з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" на користь Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" 234 081, 17 грн. та 223 043,86 грн. відповідно - такими, що не підлягають виконанню - є законними, обґрунтованими, доведеними належними і допустимими доказами, а отже підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання векселів №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р., №32047812042 від 09.12.2003р., №32047812935 від 26.09.2005р., №32047812938 від 31.10.2006р., № 32047812941 від 31.10.2007р., №32047812942 від 18.11.2008р., № АА №1346946 від 18.11.2009р., № АА №1346948 від 09.11.2010р., №3221972612 від 01.03.2002р., №3221971060 від 03.03.2003р., №32047812043 від 09.12.2003р., №32047812934 від 26.09.2005р., №32047812937 від 31.10.2006р., №32047812940 від 31.10.2007р., №32047812943 від 18.11.2008р., № АА №1346945 від 18.11.2009р., № АА №1346947 від 09.11.2010р. такими, що не підлягають оплаті -суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до норм ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Таким чином, суд зазначає, що предметом позову має бути матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна спиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами по справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав або обов'язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять в підставу позову. На відміну від норм Цивільного процесуального кодексу України (статей 255, 271 Цивільного процесуального Кодексу України), якими передбачено можливість розгляду судами в порядку окремого провадження справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо підвідомчості таких спорів господарським судам. Отже, категорія спорів щодо встановлення певних юридичних фактів у правовідносинах між юридичними особами не підлягає розгляду господарськими судами, оскільки встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.

Також, судом розглянуто заяву позивача про поновлення строку позовної давності, обумовленого ст. 267 Цивільного кодексу України, та заяву відповідача1 про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно наведеної статті.

В свою чергу, позивачем заявлено у позові вимогу про визнання недійсними зобов'язань за векселями №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р., №32047812042 від 09.12.2003р., №32047812935 від 26.09.2005р., №32047812938 від 31.10.2006р., № 32047812941 від 31.10.2007р., №32047812942 від 18.11.2008р., № АА №1346946 від 18.11.2009р., № АА №1346948 від 09.11.2010р., №3221972612 від 01.03.2002р., №3221971060 від 03.03.2003р., №32047812043 від 09.12.2003р., №32047812934 від 26.09.2005р., №32047812937 від 31.10.2006р., №32047812940 від 31.10.2007р., №32047812943 від 18.11.2008р., № АА №1346945 від 18.11.2009р., № АА №1346947 від 09.11.2010р., тобто за період з 2001-2010 роки.

Стаття 71 Цивільного кодексу УРСР 1963 року встановлює, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

Ст. 76 Цивільного кодексу УРСР 1963 року встановлює, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Ст. 79 Цивільного кодексу УРСР 1963 року встановлює, що перебіг строку позовної давності переривається предявленням позову в установленому порядку.

Згідно ст. 80 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Відповідно до частини 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк предявлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом. Цивільний кодекс України набрав чинності 01.01.2004, тобто до спливу позовної давності.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ст. 261 Цивільного кодексу України).

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

Таким чином, з введенням нового Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. суд застосовує строк позовної давності тільки за заявою сторони у спорі (частина 4 ст. 267 ЦК України). Така заява стане підставою для відмови у позові, коли суд не визнає причину пропуску строку поважною.

Виходячи із змісту вказаної правової норми, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторін, та пов'язані із дійсними істотним перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій.

До поважних причин також слід віднести причини, за якими сторона проявляла належну дбайливість про захист свого порушеного права, але не могла своєчасно заявити позов з причин, які від нього не залежать та не знаходилися під його контролем.

Із матеріалів справи вбачається, що про порушення свого права позивачу стало відомо з Акту від 17.11.11 №10-30/1808 ревізії Контрольно-ревізійного управління в місті Києві фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг"за період з 01.01.09 по 31.08.11, якою було встановлено, що видача у 2001, 2002, 2003 та 2006 роках простих векселів здійснювалася з порушення чинного законодавства.

Колегією суддів встановлено, що право позивача порушено, а строк позовної давності щодо заявлених позивачем у позові вимог (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) пропущений з поважних причин. А враховуючи те, що позивачем подано заяву про поновлення строку позовної давності, суд з урахуванням приписів статті 267 ЦК України, вважає за необхідне поновити позивачу строк позовної давності для захисту порушеного права, оскільки про порушення свого права позивач дізнався в ході ревізії Контрольно-ревізійного управління в місті Києві фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг"за період з 01.01.2009 по 31.08.2011, і за захистом якого він звернувся до суду з відповідним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову). Таким чином, оскільки заява відповідача1 про застосування до вимог позивача строку позовної давності -задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене вище, позивачу підлягає відновленню строк позовної давності, позовні вимоги в частині визнання недійсними зобов'язань за векселями №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р., №32047812042 від 09.12.2003р., №32047812935 від 26.09.2005р., №32047812938 від 31.10.2006р., № 32047812941 від 31.10.2007р., №32047812942 від 18.11.2008р., № АА №1346946 від 18.11.2009р., № АА №1346948 від 09.11.2010р., №3221972612 від 01.03.2002р., №3221971060 від 03.03.2003р., №32047812043 від 09.12.2003р., №32047812934 від 26.09.2005р., №32047812937 від 31.10.2006р., №32047812940 від 31.10.2007р., №32047812943 від 18.11.2008р., № АА №1346945 від 18.11.2009р., № АА №1346947 від 09.11.2010р. та в частині визнання виконавчих написів № 3016 та № 3018, вчинених 02.11.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. про стягнення з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" на користь Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" 234 081, 17 грн. та 223 043,86 грн. відповідно, такими, що не підлягають виконанню -підлягають задоволенню. Провадження в справі в частині вимоги позивача визнати векселя №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р., №32047812042 від 09.12.2003р., №32047812935 від 26.09.2005р., №32047812938 від 31.10.2006р., № 32047812941 від 31.10.2007р., №32047812942 від 18.11.2008р., № АА №1346946 від 18.11.2009р., № АА №1346948 від 09.11.2010р., №3221972612 від 01.03.2002р., №3221971060 від 03.03.2003р., №32047812043 від 09.12.2003р., №32047812934 від 26.09.2005р., №32047812937 від 31.10.2006р., №32047812940 від 31.10.2007р., №32047812943 від 18.11.2008р., № АА №1346945 від 18.11.2009р., № АА №1346947 від 09.11.2010р. такими, що не підлягають оплаті -підлягає припиненню на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів пропорційно на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Відновити Державному підприємству "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" строк позовної давності.

Позов задовольнити.

Визнати недійсними зобов'язання за векселями №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р., №32047812042 від 09.12.2003р., №32047812935 від 26.09.2005р., №32047812938 від 31.10.2006р., № 32047812941 від 31.10.2007р., №32047812942 від 18.11.2008р., № АА №1346946 від 18.11.2009р., № АА №1346948 від 09.11.2010р., №3221972612 від 01.03.2002р., №3221971060 від 03.03.2003р., №32047812043 від 09.12.2003р., №32047812934 від 26.09.2005р., №32047812937 від 31.10.2006р., №32047812940 від 31.10.2007р., №32047812943 від 18.11.2008р., № АА №1346945 від 18.11.2009р., № АА №1346947 від 09.11.2010р.

Визнати виконавчий напис №3016, вчинений 02.11.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. про стягнення з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29, ідентифікаційний код 00994207) на користь Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, ідентифікаційний код 25884649) 234 081, 17 грн. (двісті тридцять чотири тисячі вісімдесят одна) грн. 17 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий напис №3018, вчинений 02.11.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. про стягнення з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд.29, ідентифікаційний код 00994207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша страхова компанія" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, ідентифікаційний код 31244392) 223 043, 86 грн. (двісті двадцять три тисячі сорок три) грн. 86 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Провадження у справі в частині вимоги позивача визнати векселя №3221970383 від 15.06.2001р., №3221972610, №3221972611 від 17.07.2001р. (видані на заміну №3221970383), №3221972613 від 02.07.2002р., №32047812042 від 09.12.2003р., №32047812935 від 26.09.2005р., №32047812938 від 31.10.2006р., № 32047812941 від 31.10.2007р., №32047812942 від 18.11.2008р., № АА №1346946 від 18.11.2009р., № АА №1346948 від 09.11.2010р., №3221972612 від 01.03.2002р., №3221971060 від 03.03.2003р., №32047812043 від 09.12.2003р., №32047812934 від 26.09.2005р., №32047812937 від 31.10.2006р., №32047812940 від 31.10.2007р., №32047812943 від 18.11.2008р., № АА №1346945 від 18.11.2009р., № АА №1346947 від 09.11.2010р. такими, що не підлягають оплаті - припинити на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша страхова компанія" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, ідентифікаційний код 31244392) на користь Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" (04176, м.Київ, вул. Електриків, буд.29, ідентифікаційний код 00994207) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, ідентифікаційний код 25884649) на користь Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" (04176, м.Київ, вул. Електриків, буд.29, ідентифікаційний код 00994207) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 13.12.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Д.В. Мандичев

Суддя В.П. Босий

Суддя В.В. Бондарчук