Постанова

від 13.12.2012 по справі 29/5005/5421/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2012 року Справа № 29/5005/5421/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Тищик І.В. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження заступника голови суду Паруснікова Ю.Б. № 1676 від 12.12.2012 року)

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від боржника: Васильєв К.А., довіреність № б/н від 12.04.12, представник;

інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012р . у справі № 29/5005/5421/2012

за заявою боржника приватного підприємства "Фаворит", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом")

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року по справі № 29/5005/5421/2012 (суддя Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора приватного підприємства "Фаворит", м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - приватне підприємство "Фаворит", м.Дніпропетровськ; провадження у справі припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.22, 32, п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Дніпропетровськ, яка просить ухвалу скасувати посилаючись на те, що судом не враховані приписи п.п.41.1.1 ст.41, п.п.78.1.7 ст.78 Податкового кодексу України, ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Господарський суд Дніпропетровської області здійснив розгляд справи №29/5005/5421/2012 не об'єктивно, без дослідження всіх обставин справи та знехтував законодавчо покладеним обов'язком щодо витребування належних доказів, зокрема інформації від органів податкової служби про проведення перевірки боржника щодо дотримання вимог податкового законодавства.

Зокрема, скаржник зазначає, що проведення процедур банкрутства, у тому числі за ст..51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без участі органу ДПС дає можливість недобросовісним платникам не сплачувати податки і збори, проводячи господарські операції на значні суми та отримуючи прибутки. Ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладених на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової документальної перевірки та формування кредиторських вимог.

Ліквідатор боржника у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Скаржник, кредитор боржника правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористались, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 року (а.с.20 т.2), яка містить на звороті штамп канцелярії апеляційного господарського суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75.

Враховуючи, що сторони та скаржник сповіщені належним чином про час та місце судового засідання, а також, що суд апеляційної інстанції обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги (ст.102 ГПК України), будь-які клопотання від сторін про подальше відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору не надходили, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін (ст.22 ГПК України), неявка скаржника та кредитора не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника боржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Статтею 129 Конституції України, яка згідно до преамбули є Основним Законом України, і норми якої є нормами прямої дії, регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Отже в процедурі банкрутства в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу стосується прав або обов'язків органів ДПІ, а відтак остання не може бути позбавлена права оскарження зазначеної ухвали. Порушення прав органів ДПІ може полягати в тому, що у разі ліквідації платника податків за судовим рішенням у справі про банкрутство, ДПІ позбавлена права здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання функції органів ДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

З огляду на викладене, та оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони на оскарження податковими органами судових актів у справі про банкрутство, судова колегія вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою податкового органу не може бути припинено, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи ( вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури -дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідаційної процедури банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

З матеріалів справи вбачається наступне.

20.06.2012 року приватне підприємство «Фаворит», м.Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство останнього відповідно до вимог ст.ст.7,51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2012 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі №29/5005/5421/2012, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.07.12 року о 10 годині 30 хвилин, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів( обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію, сторони зобов'язувались вчинити певні дії.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2012 року у справі № 29/5005/5421/2012 було визнано приватне підприємство «Фаворит», м.Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 05.07.2013 року, ліквідатором приватного підприємства «Фаворит», м.Дніпропетровськ призначено голову ліквідаційної комісії Гуркушу Д.О., м.Дніпропетровськ, якого зобов'язано вчинити певні дії (а.с69-71 т.1).

Вказана постанова господарського суду Дніпропетровської області залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року, при винесенні якої перевірено законність порушення справи про банкрутство боржника (а.с.91-93 т.1).

Частинами 1,2,4,5 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

До звіту ліквідатора приватного підприємства «Фаворит»серед інших документів надані ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів.

З ліквідаційного балансу (а.с.104-106 т.1) вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

Згідно довідок КП "Дніпропетровського МБТІ" № 10087 від 03.08.2012р., Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" №Ц/20-03 від 14.08.2012р. РЕР №1 Дніпропетровського відділення УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області №14/1РЕР-4075 від 08.06.2012р., Інспекції державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації №1634-02-13 від 30.07.2012р. за боржником автотранспортних засобів і механізмів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано.

Відповідно довідок Бабушкінського відділення ДОД АТ "Райффейзен Банк Аваль", ПАТ КБ "ПриватБанк" №08.7.0.0.0/120529111747 від 29.05.2012р., Олександрівського відділення Кіровоградського РУ ПАТ КБ "Надра" №485 від 12.06.2012р. рахунки банкрута в зазначених банківських установах закрито.

З поданих ліквідатором витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що інформація щодо обтяження майна банкрута в зазначених реєстрах відсутня.

Відповідно до довідки Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ №04-14/18635 від 07.08.2012р. на виконанні виконавчих документів про стосовно боржника у відділі не перебуває.

В результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість:

-фізичної особи підприємця ОСОБА_5- 63 000 грн., четверта черга (а.с.107).

Встановлена вимога кредитора залишилась незадоволеною у зв'язку з відсутністю майна боржника.

Згідно п.6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

З матеріалів справи вбачається, що голова ліквідаційної комісії боржника повідомив про припинення юридичної особи: ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпропетровську, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська, Відділення Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України у м.Дніпропетровську (а.с.42-60 т.1).

Оголошення про визнання боржника банкрутом було розміщено в газеті «Голос України»№126(5376) від 13.07.2012 року (а.с.126 т.1).

Доказів звернення інших кредиторів (крім ФОП ОСОБА_5) із заявами з грошовими вимогами до боржника в порядку, передбаченому ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», матеріали справи не містять.

Щодо доводів скаржника про те, що ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладених на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової документальної перевірки та формування кредиторських вимог, слід зауважити наступне.

Відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Заява форми №8-ОПП про зняття з обліку платника податків направлена головою ліквідаційної комісії боржника на адресу ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська 12.04.2012 року (а.с.42-45 т.1).

Як ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство, так і постанова суду про визнання боржника банкрутом отримані Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська 02.07.2012 та 12.07.2012 року відповідно (а.с.64, а.с.73 т.1).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.6 ст.78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України регламентовано, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

На час винесення оскаржуваної ухвали (18.10.2012 року), тобто з квітня 2012 року по 18.10.2012 року, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не надано як доказів видачі наказу керівника податкового органу про проведення документальної позапланової перевірки з жодної із наведених підстав, передбачених п.п.78.1.7 статтею 78 Податкового кодексу України, так і результати проведення такої перевірки в межах визначених законодавством строків (п.п.78.1.7, 78.4 Податкового кодексу України).

Крім того, судова колегія зауважує, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2012 року по даній справі, суд зобов'язував ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська надати докази проведення перевірки банкрута (а.с.154 т.1).

Станом на дату винесення оскаржуваної ухвали вимоги суду першої інстанції не були виконані.

Враховуючи викладене, та оскільки скаржником не надано і доказів, які б свідчили, що перевірка не здійснена ДПІ внаслідок неправомірних дій ліквідатора боржника, чи порушень чинного законодавства при винесенні оскарженої ухвали судом першої інстанції, доводи скаржника про те, що судом не враховані приписи п.п.41.1.1 ст.41, п.п.78.1.7 ст.78 Податкового кодексу України, ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні та про те, що господарський суд Дніпропетровської області знехтував законодавчо покладеним обов'язком щодо витребування належних доказів, зокрема інформації від органів податкової служби про проведення перевірки боржника щодо дотримання вимог податкового законодавства, не приймаються до уваги судовою колегією.

Також судова колегія щодо доводів скаржника про проведення процедур банкрутства, у тому числі за ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без участі органу ДПС вказує, що усі судові рішення про справі про банкрутство були отримані Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська (а.с.64,73,149,155 т.1).

Про час та місце судового засідання 18.10.2012 року (дата прийняття оскаржуваної ухвали) скаржник був повідомлений належним чином (а.с.155).

За вказаних обставин доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги судовою колегією не приймаються.

Враховуючи наведене, підстави для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року по справі № 29/5005/5421/2012, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року по справі №29/5005/5421/2012 -залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровській апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.В.Тищик

Повний текст постанови підписаний 13.12.2012 року.