Ухвала

від 04.12.2012 по справі 2а-11889/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11889/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теплологістик»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0002752204, №0002762204 від 28 квітня 2012 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Теплологістик»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0002752204, №0002762204 від 28 квітня 2012 року задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №0002752204, №0002762204 від 28 квітня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між ТОВ «Теплологістик»та ТОВ «Укрдрім»вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, посянення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12 квітня 2012 року по 13 квітня 2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Теплологістик»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрдрім» за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 13 квітня 2012 року №161/22-4/36019440, в якому встановлено порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 198298,00 грн., а саме за грудень 2010 року 17061,00 грн., за січень 2011 року 20300,00 грн., за лютий 2011 року 948,00 грн., за березень 2011 року 67161,00 грн., за квітень 2011 року 28086,00 грн., за травень 2011 року 25434,00 грн., за червень 2011 року 39282,00 грн., за вересень 2011 року 26,00 грн., а також завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 1288,00 грн.

На підставі акту перевірки №161/22-4/36019440 від 13 квітня 2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення №0002752204 від 28 квітня 2012 року, згідно якого за порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 202570,00 грн., в тому числі 198298,00 грн. за основним платежем та 4272,00 грн. штрафних санкцій; та №0002762204 від 28 квітня 2012 року, згідно якого за порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 1288,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, всі наданні первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведеної норми, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Теплологістик»та ТОВ «Укрдрім»було укладено договір поставки будівельних матеріалів №31 від 01 грудня 2010 року, згідно п.п.1.1, 1.2 якого постачальник (ТОВ «Укрдрім») зобов'язується передати у власність покупцю (ТОВ «Теплологістик») будівельні матеріали на умовах, в обсязі та в порядку, передбаченому цим Договором, а покупець, в свою чергу, зобов'язується на умовах, в обсязі та порядку, передбаченому даним договором, прийняти у власність товар та оплатити його на умовах, визначених договором, за видатковими накладними, які є невід'ємними частинами даного договору. До даного договору 26 жовтня 2011 року укладена додаткова угода №1, відповідно до якої у зв'язку з рішенням погасити зобов'язання до договору додано п.3.4, згідно якого позивач проводить розрахунки по погашенню заборгованості простими векселями власної емісії, які зобов'язується передати постачальникові (ТОВ «Укрдрім») протягом 5 календарних днів з моменту підписання даної угоди.

Позивачем для підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки будівельних матеріалів було надано податкові та видаткові накладні, а також банківські виписки щодо оплати поставлених будівельних матеріалів на користь ТОВ «Укрдрім».

Крім того, договори поставки, укладені позивачем з ТОВ «Житло-буд»від 04 січня 2010 року №18 з додатковими договорами, Державним підприємством Міністерства оборони України «Монтажник-Україна»від 18 січня 2011 року №35, ТОВ «УТС Інжиніринг»від 01 березня 2011 року №38, МП «Енергія-3»від 01 квітня 2011 року №41, ТОВ «Проектно-споруджувально-торгівельна організація»від 02 березня 2011 року №40, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 від 30 травня 2011 року №44, ТОВ «Моноліт-Промтехвод»від 30 травня 2011 року №45, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від 27 липня 2011 року №49, відповідні видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, як докази реалізації товару, придбаного у ТОВ «Укрдрім», та отримання за нього оплати, свідчать про наявність придбаного товару, проведення розрахунку за нього, використання даного товару позивачем у господарській діяльності, та безпідставність висновків відповідача щодо безтоварності угоди, а також ненадання відповідачем доказів, які б вказували на інші джерела походження товарів, ніж у зв'язку з договірними відносинами з ТОВ «Укрдрім».

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача ґрунтуються на акті перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 07 березня 2012 року №115/23-3/36302590 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 19 січня 2009 року по 30 листопада 2011 року. Однак, постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року у справі №2а-1772/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року та набрала законної сили, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м.Києва, що виявились у проведенні зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім», результати якої оформлено актом ДПІ у Печерському районі м.Києва від 07 березня 2012 року №115/23-3/36302590. За таких обставин, посилання відповідача на вищезазначений акт від 07 березня 2012 року №115/23-3/36302590, який є результатом протиправних дій ДПІ у Печерському районі м.Києва при проведенні зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім», є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, в провадженні СУ ДПС у м.Києві знаходиться кримінальна справа №50-6270, порушена за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами, в тому числі, ТОВ «Укрдрім»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно, за ч.2 ст.205 КК України, а також підроблення документів невстановленими слідством особами, в тому числі, ТОВ «Укрдрім»за ч.ч.2, 4 ст.358 КК України.

Разом з тим, відповідно до постанови старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м.Києва від 20 березня 2012 року постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м.Києві від 02 березня 2012 року про порушення кримінальної справи за фактами фіктивного підприємництва під час створення (придбання) і діяльності, в тому числі, ТОВ «Укрдрім»за ч.2 ст.205 КК України, за фактами підроблення документів, в тому числі, ТОВ «Укрдрім»за ч.ч.2, 4 ст.358 КК України скасовано, кримінальну справу №50-6270 та матеріали перевірки стосовно зазначених в кримінальній справі суб'єктів господарювання направлено начальнику СУ ДПС у м.Києві для подальшого провадження досудового слідства та організації проведення додаткової перевірки.

Приймаючи до уваги, що до матеріалів справи не надано доказів набрання законної сили вироком (постановою) по кримінальній справі №50-6270 після її направлення начальнику СУ ДПС у м.Києві для подальшого провадження досудового слідства та організації проведення додаткової перевірки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в силу ч.4 ст.72 КАС України відсутні належні та допустимі докази щодо фіктивного підприємництва ТОВ «Укрдрім»при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, не може братися до уваги висновок почеркознавчого дослідження від 03 лютого 2012 року №28, на який посилається відповідач в акті перевірки, за результатами дослідження документів ТОВ «Юта-С»та ТОВ «Укрдрім», де зазначено, що підпис від імені ОСОБА_4 (директора ТОВ «Укрдрім») в представлених на дослідження документах ймовірно виконаний іншою особою, оскільки надані на дослідження документи не стосуються позивача та його господарської діяльності, а також взаємовідносин позивача з ТОВ «Укрдрім».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку -ТОВ «Укрдрім», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 28 квітня 2012 року № 0002752204, № 0002762204, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 10 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.