Ухвала

від 19.10.2015 по справі 2а-11889/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/79443/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012

у справі № 2а-11889/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплологістік»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.10.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №0002752204, №0002762204 від 28.04.2012.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрдрім» (код ЄДРПОУ 36302590) за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт №161/22-4/36019440 від 13.04.2012.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 198298,00 грн., завищено р. 19 Декларації «Від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» в січні 2011 року на суму 1288,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.04.2012: №0002752204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість в розмірі 202570,00 грн. та №0002762204, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 1288,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження скарги платника залишені без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для висновків відповідача про заниження позивачем зобов?язань з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Укрдрім» став акт перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 07.03.2012 №115/23-3/36302590 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 19.01.2009 по 30.11.2011, а також отримана від центрального МРВ Управління СБУ України у м.Києві копія висновку почеркознавчого дослідження від 03.02.2012 № 28 по підприємству ТОВ «Укрдрім», де зазначено, що підписи від імені ОСОБА_2 (директор ТОВ «Укрдрім») ймовірно виконані іншою особою. Враховуючи викладене відповідач дійшов висновку, що усі укладені угоди ТОВ «Укрдрім» не спричинили реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому є нікчемним по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг).

Однак, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи контролюючого органу про нікчемність спірних договорів, оскільки, висновки щодо завідомої суперечності правочину інтересам держави та суспільства контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідний правочин фіскальним інтересам держави, забезпечення яких покладається на контролюючі органи. Наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак, доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваної угоди відповідачем не надано.

Постановою старшого прокурора відділу 04/5 прокуратури м.Києва молодшого радника юстиції Дмитренка В.В. від 20.03.2012 скасовано постанову старшого слідчого ОВС СУ ДПС у м.Києві підполковника податкової міліції Чапічадзе І.Ю. від 02.03.2012 про порушення кримінальної справи №50-6270, яка зазначена в акті перевірки, за фактом створення фіктивних підприємств, у т.ч. ТОВ «Укрдрім», за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205, ч.2, 4 ст.358 КК України та направлено справу для подальшого провадження досудового слідства та організації проведення додаткової перевірки.

У той час як наявність у позивача належно оформлених первинних документів на підтвердження понесених витрат та податкового кредиту, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що спірні договори та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Судами досліджувались обставини добросовісності позивача, при вчиненні згаданих господарських операцій з вищеназваним контрагентом, перед укладенням договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктом господарювання. На час укладення та виконання договорів контрагент позивача був зареєстрованим в ЄДРПОУ, тобто був юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, був платником податку на додану вартість.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на формування витрат чи податкового кредиту.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не представлено, доказів нездійснення, передбачених договорами, поставок не надано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун