cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.12 року Справа№ 5015/4270/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.
при секретарі Іваночко В.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Вест», м. Львів,
до відповідача: Державного підприємства «Підприємства Львівської виправної колонії (№48)», м. Львів,
про: стягнення заборгованості в сумі 45 265 грн. 86 коп. та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: Прожерін О. В.- директор (паспорт серія КА № 265144, виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області);
Від відповідача: не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервест-Буд»до Державного підприємства «Підприємства Львівської виправної колонії (№48)»про стягнення заборгованості в сумі 45 265 грн. 86 коп. та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.11.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач -17.10.2012 року рекомендованою поштою №79071 0263368 8, відповідач -17.10.2012 року рекомендованою поштою №79031 0207353 9 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).
Судове засідання 06.11.2012 року неодноразово відкладалося з підстав викладених у відповідних ухвалах по справі.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав. Подав Лист від 28.11.2012 року №110, у якому повідомляє, що відповідачем здійснено часткову сплату боргу у сумі 4 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2012 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 29.11.2012 року подав відзив (вх. №27109/12), в якому позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 41 265 грн. 86 коп. визнає, та, у зв'язку з частковим погашенням перед позивачем боргу у розмірі 4000 грн. 00 коп., просить суд в цій частині припинити провадження у справі.
В ході судового розгляду встановлено:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Вест»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 34418987, знаходиться за адресою: 79071, Львівська область, м. Львів, вул. Щирецька, буд. 5 що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ та ФОП серії АЖ №928077 (докази в матеріалах справи).
Відповідач: Державне підприємство «Підприємство Львівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№48)»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 08680477, знаходиться за адресою: 79031, Львівська область, м. Львів, вул. Хуторівка, 2 (докази в матеріалах справи).
29 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзахід Стімекс»(первісний боржник), Державним підприємством «Підприємство Львівської виправної колонії (№48)»(новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Вест»(Кредитор) укладено Договір №57 про переведення боргу (надалі - договір), за умовами якого первісний боржник переводить на нового боржника борг в сумі 45 265 грн. 86 коп., що виник на підставі основного Договору.
Вказаний договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб -сторін за договорами, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірними правочинами.
Станом на час розгляду справ по суті доказів розірвання або визнання недійсними вказаного договору сторонами суду не заявлено та не подано.
Приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що новий боржник зобов'язаний протягом 7 днів із дня виконання ним зобов'язання перед кредитором письмово повідомити первісного боржника про таке виконання із зазначенням дати, суми і форми виконання та з додаванням завірених новим боржником копій документів, що підтверджують проведене виконання.
Розділом 5 договору встановлена відповідальність сторін.
Так, пунктом 5.1. договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 45 265 грн. 86 коп. (розрахунок заборгованості в матеріалах справи).
З метою досудового врегулювання спору позивачем 31.08.2012 року на адресу відповідача рекомендованим листом направлено претензію №82 з вимогою про оплату заборгованості.
Як вбачається із банківської виписки з рахунку позивача, відповідачем 15.11.2012 року здійснено часткове погашення заборгованості за договором про переведення боргу від 29.08.2012 року №57 в розмірі 4 000 грн. 00 коп.
Згідно приписів пункту 1 -1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи подані сторонами, суд прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення частково, а саме: провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 4 000 грн. 00 коп. слід припинити на підставі пункту 1 -1 частини першої статті 80 ГПК України, в решті позовних вимог - позов задоволити.
Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 80, 82 -85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення з боржника: Державного підприємства «Підприємство Львівської виправної колонії (№48)»(79031, Львівська область, м.Львів, вул. Хуторівка, буд. 2; код ЄДРПОУ 08680477) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Вест»(79071, Львівська область, м. Львів, вул. Щирецька, буд. 5; код ЄДРПОУ 34418987) суми заборгованості в розмірі 4 000 грн. 00 коп. припинити на підставі пункту 1 -1 частини першої статті 80 ГПК України.
3. Стягнути з боржника: Державного підприємства «Підприємство Львівської виправної колонії (№48)»(79031, Львівська область, м. Львів, вул. Хуторівка, буд. 2; код ЄДРПОУ 08680477) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Вест»(79071, Львівська область, м. Львів, вул. Щирецька, буд. 5; код ЄДРПОУ 34418987) 41 265 грн. 86 коп. суми заборгованості за договором та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
4. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.
Суддя Козак І.Б.
11.12.2012 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2012 |
Оприлюднено | 18.12.2012 |
Номер документу | 28027127 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Козак І.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні