Постанова

від 22.11.2012 по справі 2а-5009/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 року 2а-5009/12/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 ,

час прийняття постанови : 14 год. 10 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі - Васковець М.С.

за участю представника позивача - Сароян В.А., Луцюк В.В., Щуцького А.Г.,

Міщенка А.Г.

представника відповідача - Літвінова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ СЕРВІС ЛТД" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012 р. №0001072300,

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МКМ СЕРВІС ЛТД" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012 р. №0001072300.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МКМ СЕРВІС ЛТД», отримало податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 20.06.2012р. № 0001072300 , яким, на підставі Акту від 08.06.2012р. №801/22-00/36444694 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Дарінет - Сервіс», за період травень, червень, вересень, грудень 2011 року та ПП «Енерго- Комплекс», за червень 2011р. (надалі - Акт), встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 137648грн. 74 коп., з них за основним платежем - 114677,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 22970,91 грн..

Податкове повідомлення-рішення було видане на підставі Акту перевірки, яким встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 157,23 грн. по операціям з ПП «Енерго - Комплекс», оскільки останнє здійснювало з контрагентами операції, що «не містять у суті своїх розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків», пов'язані з надання податкової вигоди; а також те, що товар (батарея Deii ТК 330 XPS МІ530 для ноутбука), на думку податкового органу, повинен був доставлятися вантажним автомобілем та підтверджуватися відповідними товарно-транспортними накладними; завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 114520, 60 грн. по операціям з ТОВ «Дарінет - Сервіс»(код ЄДРПОУ 35752170), через нібито відсутність контрагента за місцезнаходженням та фіктивністю правочинів.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач направив до ДПС у Київській області скаргу від 26.06.2012р. № 1437, проте в задоволенні скарги було відмовлено, ДПС у Київській області в Рішенні про результати розгляду первинної скарги від 30.08.2012р. № 2136/10/10-206/435-1076 встановила залишити податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач, не погоджуючись з Рішенням про результати розгляду первинної скарги, направив до ДПС України повторну скаргу від 11.09.2012р. № 1624.

05.10.2012р. Товариство отримало від ДПС України Рішення про результати розгляду скарги від 01.10.2012р. № 2769/0/61-12/10-2115, яким податкове повідомлення -рішення та рішення, прийняте за наслідками розгляду первинної скарги залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення незаконними та такими, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, тому звернувся з даним позовом до суду .

У судовому засіданні представник позивача Сароян В.А., Луцюк В.В., Щуцький А.Г., Міщенко А.Г. підтвердили обставини, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 20.06.2012 р. №0001072300.

У судовому засіданні 12 листопада 2012 року представник відповідача Літвінов О.А. позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, пояснив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення -рішення є такими, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

У судове засідання 22 листопада 2012 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За даних обставин суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами і доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МКМ СЕРВІС ЛТД" зареєстровано як юридичну особу 01.09.2009 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №335134, Довідкою АБ №577070 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 09.10.2012 р.

Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області, з 25.05.2012 року по 31.05.2012 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ СЕРВІС ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарінет Сервіс» за період травень, червень, вересень, грудень 2011 року та з Приватним підприємством «Енерго-Комплекс»за червень 2011 року.

Перевірка була оформлена Актом від 08.06.2012 року №801/22-00/36444694 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ СЕРВІС ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарінет Сервіс» за період травень, червень, вересень, грудень 2011 року та з Приватним підприємством «Енерго-Комплекс»за червень 2011 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за 2011 рік в сумі 114677, 83 грн., в тому числі за травень 2011 року в розмірі 10438, 29 грн., за червень 2011 року в розмірі -12359, 89 грн., за вересень 2011 року в розмірі -51508, 72 грн., за грудень 2011 року в розмірі -40370, 93 грн. , п. 3.4 п. 3 Порядку заповнення і надання податкової декларації по податку на додану вартість , затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 зі змінами та доповненнями.

На підставі Акту від 08.06.2012 року №801/22-00/36444694 відповідачем було прийнято податкове -повідомлення -рішення від 20 червня 2012 року №0001072300, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 137648 грн., з них: за основним платежем - 114677,83грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 22970,91 грн..

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 20 червня 2012 року №0001072300 позивач направив до ДПС у Київській області скаргу від 26.06.2012р. № 1437, Рішенням ДПС у Київській області від 30.08.2012 року №2136/10/10-206/435-1076 про результат розгляду первинної скарги в задоволенні скарги було відмовлено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення -залишено без змін .

Позивач, не погоджуючись з Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 30.08.2012 року №2136/10/10-206/435-1076, направило до ДПС України повторну скаргу від 11.09.2012р. № 1624 на рішення ДПС у Київській області від 30.08.2012 року №2136/10/10-206/435-1076 та податкове повідомлення -рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 20.06.2012 року №0001072300.

05.10.2012р. позивачем отримано від ДПС України Рішення про результати розгляду скарги від 01.10.2010р. № 2769/0/61-12/10-2115, яким оскаржуване податкове повідомлення -рішення та рішення, прийняте за наслідками розгляду первинної скарги залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, тому звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 137648 грн. став висновок відповідача про завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 157,23 грн. по операціям з ПП «Енерго - Комплекс», оскільки останнє здійснювало з контрагентами операції, що «не містять у суті своїх розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків», пов'язані з надання податкової вигоди; а також те, що товар (батарея Deii ТК 330 XPS МІ530 для ноутбука), на думку податкового органу, повинен був доставлятися вантажним автомобілем та підтверджуватися відповідними товарно-транспортними накладними; завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 114520, 60 грн. по операціям з ТОВ «Дарінет - Сервіс»(код ЄДРПОУ 35752170), через відсутність контрагента за місцезнаходженням та фіктивністю правочинів.

Вказані висновки податкового органу є протиправними, у зв'язку з наступним.

Позивачем було придбано у ПП «Енерго-Комплекс»батарею Deii ТК 330 XPS М1530, вартістю 943,40 грн. з ПДВ, факт придбання підтверджується наступними документами:

рахунок № 60611 від 06.06.2011р., виданий ПП «Енерго-Комплекс»на оплату батареї Deii ТК 330 XPS М1530 на суму 943,40 грн. з ПДВ; платіжне доручення № 521 від 07.06.2011р. на оплату батареї Deii ТК 330 XPS МІ530 на суму 943,40 грн. з ПДВ; видаткова накладна № 2351 від 10.06.2011р. на загальну суму 943,40 грн. в тому числі ПДВ -157,23 грн; податкова накладна № 34 від 07.06.2011р. на загальну суму 943,40 грн. в тому числі ПДВ -157,23 грн.

Правочин з ПП «Енерго-Комплекс», було оформлено у спрощений спосіб, що не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 206 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Згідно п. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

З аналізу норм ЦК України, які регулюють відносини щодо укладення договорів купівлі-продажу (в тому числі поставки) законодавцем не визначено обов'язковість додержання письмової форми при укладанні договорів купівлі-продажу (поставки), крім випадків, наведених у статті 657 ЦК України.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законами не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, позивач з ПП «Енерго-Комплекс», використовуючи право на свободу договору, надане як Цивільним Кодексом так і Господарським Кодексом України, уклали правочин не у формі підписаного двостороннього господарського договору як єдиного документу, а у формі угоди, оформленої рахунком, платіжним дорученням, накладними, чим засвідчили свою волю і жоден з них не мав ніяких зауважень та заперечень щодо цього правочину.

Факт отримання Товариством товару (батареї для ноутбука) підтверджується видатковою накладною, факт оплати - платіжним дорученням.

Позивач має повне право на відображення податкового кредиту по операції з придбання батареї, оскільки отримало такий товар, поставило на облік, має належним чином оформлені документи (видаткова, податкова накладні, рахунок), жодних обмежень що права на податковий кредит по такій операції законодавством не встановлено.

Відповідно до пп.198.1, 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11.статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що первинні документи, що підтверджують факт отримання товару -батареї для ноутбука (видаткова, податкова накладні) оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 p. № 996-XIV. Податкова накладна № 34 від 07.06.2011р., що видана контрагентом Товариства, оформлена відповідно до вимог п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та містить усі обов'язкові реквізити. Податковий орган не вказав в Акті перевірки на будь-які неточності в податковій накладній або відсутність обов'язкових реквізитів, не зазначив конкретно, яка інформація відсутня в податковій накладній.

Крім того, податковий орган зазначає про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, при цьому наводить аргументи щодо порушення позивачем норм Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997р. № 165 (стор. 12 Акту перевірки). Даний Наказ втратив чинність 10.01.2011р., тобто ще до проведення позивачем операції, отже посилання на даний нормативно-правовий акт є невірним.

Жодних висновків щодо того, в чому ж полягає порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, чи невірність оформлення податкової накладної податковий орган в Акті перевірки не міститься.

Отже, у позивача були правові підстави для віднесення до податкового кредиту сум податку від здійснення господарської операції з придбання у ПП «Енерго-Комплекс» товару - батареї для ноутбука..

Крім того, висновки податкового органу про те, що відсутність товарно-транспортних накладних унеможливлює віднесення сум до податкового кредиту є також безпідставними. При відносинах з ПП «Енерго-Комплекс»придбавався товар (батарея для ноутбука), який не має великих габаритів, значної ваги та кількості. Податковий орган не прийняв до уваги доводи позивача, що для доставки батареї для ноутбуку не потрібно замовляти перевезення, оскільки це призведе до невиправданих витрат та не буде мати економічного ефекту. Однак, податковий орган наполягає на необхідності передання товарно-транспортної накладної водієм-експедитором вантажоодержувачу не враховуючи як вид товару, так і відстань між контрагентами (контрагент знаходиться територіально не в іншій області). Крім того, не податковий орган, а керівник вирішує, наскільки необхідно замовляти ті чи інші послуги, в тому числі з перевезення товарів, а коли такий товар може бути доставлений працівником за допомогою громадського транспорту.

Висновки податкового органу щодо контрагентів, з якими ПП «Енерго-Комплекс»мало договірні відносини, взагалі не стосуються операції з купівлі-продажу позивачем товару. Товариство придбало виключно одну одиницю товару, проте в Акті зазначаються декілька суб'єктів підприємництва (ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ «ТД Азовкабель-Юг»), які не пов'язані з придбаним товаром.

Відсутність в ПП «Енерго-Комплекс»об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у зазначених вище трьох підприємств - постачальників не є підставою для зняття податкового кредиту позивачу. Інформація щодо відсутності в обліку контрагента товару в попередні періоди - в Акті не зазначається.

Позивач не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність третіх осіб, зокрема, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ТОВ «ТД Азовкабель-Юг», крім того, з Акту не можливо встановити які факти свідчать про те, що операції по таким контрагентам не містили у своїй суті розумних економічних та інших причин ділової мети). Акт побудований на наведенні загальних норм цивільного законодавства щодо недійсності та нікчемності правочинів, проте жодних аргументів в зв'язку з чим наводяться такі норми (порушена кримінальна справа, підставні посадові особи, не задекларували податкові зобов'язання з ПДВ тощо) - не надано. Крім того, факт неможливості проведення перевірки контрагента (стор. 8 Акту) не є підставою для зняття позивачу податкового кредиту.

А також, було встановлено, що на час відображення операції в обліку, як і на день розгляду справи, контрагент позивача -ПП «Енерго-Комплекс»значиться в ЄДРПОУ, його державна реєстрація не скасована, інформація, що він перебуває в процесі припинення - відсутня, свідоцтво платника ПДВ - не анульовано, отже, позивач вступив у правовідносини з контрагентом, який наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю.

З урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що податковий орган зробив неправомірний висновок щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 157,23 грн. по операціям з ПП «Енерго - Комплекс».

Щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 114520,60 грн. по операціям з ТОВ «Дарінет - Сервіс»суд зазначає наступне.

Відповідач по операціям з ТОВ «Дарінет-Сервіс»зазначив в Акті, що отримав від ДПІ в Обухівському районі Акт від 29.02.2012р. № 49/23-02/35752170 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дарінет-Сервіс»щодо підтвердження господарських з зносин з контрагентами, їх реальності та повноти відображення за період квітень, травень, червень, вересень 2011р., про відсутність підприємства за місцезнаходженням, та зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Дарінет-Сервіс»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної дієздатності підприємства, фінансово-господарські правочини є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Також в Акті вказується, що ТОВ «Дарінет-Сервіс»мало відносини з третьою особою - ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», в якому директор не мала відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності та не знала засновника ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», і вказується про часткове формування податкового кредиту ТОВ «Дарінет-Сервіс»за рахунок фіктивного ПП «Дніпрорембуд-Сервіс». Отже, відповідачем робляться висновки, що контрагент здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, та, в зв'язку з цим, визначив позивачу податкові зобов'язання з ПДВ.

Проте, данывисновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та чинному законодавству України.

ТОВ «Дарінет -Сервіс»на даний час значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та не перебуває у стані припинення.

Крім того, ТОВ «Дарінет-Сервіс»не тільки знаходиться за своїм місцезнаходженням та веде господарську діяльність, але й захищає також свої інтереси в суді щодо незаконності проведення позапланової перевірки, неповідомлення про перевірку та не направлення ТОВ «Дарінет-Сервіс»акту перевірки.

На сьогодні є судове рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. , копія якого наявна в матеріалах справи), з якого вбачається, що дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Дарінет-Сервіс», результати якої оформлені Актом № 49/23-02/35752170 від 29.02.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення за період квітень, травень, червень, вересень 2011 р.»визнані протиправними.

Податковий орган перед тим, як поширювати в інформаційній мережі ДПС України інформацію щодо місцезнаходження підприємства, мав спочатку перевірити усі факти та виконати вимоги п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Ненадання документів платником податків на незаконний запит, який не містить підстав та обставин надання інформації, конкретного переліку документів, не може бути підставою для посадових осіб податкового органу складати Акт про незнаходження ТОВ «Дарінет-Сервіс»за адресою місцезнаходження.

Отже, сам факт оскарження визнання протиправними дії ТОВ «Дарінет-Сервіс»свідчить про те, що таке підприємство захищає свої права та дійсно існує, а доводи ДПІ у Вишгородському районі Київської області щодо незнаходження контрагента позивача за місцезнаходженням є невірними. Податковий орган при оформленні Акту перевірки вказує про відсутність контрагента за місцезнаходженням, не перевіривши при цьому дані державного реєстру юридичних осіб.

Отже, ТОВ «Дарінет-Сервіс»на даний час є зареєстрованим в ЄДРПОУ, має свідоцтво платника ПДВ, відповідно до даних податкового органу, що містяться на сайті, тому жодні підстави для сумніву щодо цивільної правоздатності ТОВ «Дарінет-Сервіс»на даний час відсутні.

Товариство уклало з ТОВ «Дарінет-Сервіс»наступні договори: Договір підряду від 05.05.2011р. № 7037/6020 із додатками (зразки документів) № 1-3; Договір субпідряду від 15.07.2011р. № 7058/6030 із додатками; Дилерський договір від 15.07.2011р. № 7059/6031 із додатками.

Відповідно до п. 2.1. Договору підряду від 05.05.2011р. № 7037/6020 підрядник (ТОВ «Дарінет-Сервіс») зобов'язується у відповідності та на умовах окремих замовлень виконати комплекс робіт по будівництву. В п. 2.2. вказується перелік робіт по будівництву, що може виконувати підрядник. Сторони в подальшому підписували заявки, в яких зазначається: перелік робіт ; довжина траси, кількість точок зварювання; розмір винагороди підрядника, загальна вартість робіт; гарантійний строк на виконані роботи; строки виконання робіт; місце приймання-передачі виконаних робіт; реквізити сторін, підписи уповноважених осіб, відбитки печаток сторін.

Такі заявки складалися на кожні роботи, копії заявок додаються до матеріалів справи. До кожної заявки після виконання робіт сторони підписували акти здачі - приймання виконаних будівельно-монтажних робіт, в яких, окрім інших обов'язкових реквізитів, вказується: перелік робіт; довжина траси, кількість точок зварювання; розмір винагороди підрядника, загальна вартість робіт; строки виконання робіт; місце приймання-передачі виконаних робіт; реквізити сторін, підписи уповноважених осіб, відбитки печаток сторін.

Судом встановлено, що роботи по договору дійсно виконувалися ТОВ «Дарінет- Сервіс», сторони належним чином погоджували перелік робіт, приймали-передавали їх виконання, була здійснена оплата, отримані податкові накладні, що оформлені відповідно до вимог законодавства.

Так, наприклад, по замовленню № 10 від 25.10.2011р. до Договору підряду від 05.05.2011р. № 7037/6020 встановлено, що підрядник має виконати прокладання KЛ3, встановити антивандальну шафу, програмування та встановлення комутатора, зварювання OB. Гарантійний строк робіт - 12 місяців, строки виконання робіт - 25.10.2011рік - 25.11.2011р., вартість робіт без ПДВ - 145258,30 грн., ПДВ - 29051,66 грн., разом з ПДВ - 174309,96 грн. Місце приймання робіт - MDU_KIE00176 (назва об'єкту), Київ, Оболонський район, вул. Фрунзе, 160а.

Після виконання робіт за Замовленням № 10 від 25.10.2011р. сторони підписали Акт здачі-приймання № 494/11 від 08.12.2011р. виконання будівельно-монтажних робіт до Договору підряду від 05.05.2011р. № 7037/6020, в якому вказується вид виконаних робіт, їх вартість, місце виконання робіт та інші обов'язкові реквізити.

Факт перерахування грошових коштів за виконані роботи по Замовленню № 10 від 25.10.2011р. підтверджується платіжними дорученнями: № 71 від 17.01.2012р. на суму 50000,00 грн.; №1620 від 28.12.2011р. на суму 73653,59 грн.; №1383 від 21.11.2011р. на суму 52292,99 грн.

Позивач відобразив податковий кредит на підставі отриманої податкової накладної від ТОВ «Дарінет-Сервіс»від 08.12.2011р. № 7.

Ідентичні документи Товариство оформлювало з контрагентом при виконанні інших робіт по Договору підряду від 05.05.2011р. № 7037/6020. Позивачем надано замовлення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10 до кожного з яких додані акти здачі-приймання виконаних будівельно-монтажних робіт, податкові накладні та платіжні доручення з відмітками банківської установи.

В подальшому позивач, отримавши роботи від субпідрядника передавав отримані роботи, як підрядник, контрагенту (ЗАТ «Київстар Джі. Ес.Ем.», з яким був укладений договір генерального підряду № 18631 на будівництво об'єктів фіксованого зв'язку для масового ринку від 10.12.2010р..

Відповідно до умов договору (п. 2.1., п.2.2.) з ЗАТ «Київстар Джі. Ес.Ем.» позивач мав виконати комплекс робіт по будівництву. Факти подальшого надання послуг Товариством ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»та реальних відносин підтверджується Актами приймання-передачі виконання організаційних робіт, податковими накладними, виписками по рахунку з відбитками штампу банківської установи, що підтверджують факт отримання грошових коштів від контрагента, зокрема: Податкова накладна № 149 від 30.06.11 р.; Податкова накладна № 79 від 11.04.11р.; Акт здачі-приймання виконаних будівельно-монтажних робіт від 30.06.11 р.; Акт приймання-передачі виконаних організаційних робіт від 30.06.11 р.; Виписка по рахунку № 26003186929 від 11.04.11 р.;Податкова накладна № 148від від 30.06.11 р.; Податкова накладна № 67 від 12.04.11р.; Акт здачі-прийняття виконаних будівельно-монтажних робіт від 30.06.11 р.; Акт приймання-передачі виконаних організаційних робіт від 30.06.11р.; Податкова накладна № 146 від 30.06.11 р.; Податкова накладна № 66 від 12.04.11р.; Акт здачі-прийняття виконаних будівельно-монтажних робіт від 30.06.11 р.; Податкова накладна № 151 від 30.06.11 р.; Податкова накладна № 71 від 12.04.11р.; Акт здачі-прийняття виконаних будівельно-монтажних робіт від 30.06.11 р.; Акт приймання-передачі виконаних організаційних робіт від 30.06.11р.; Виписка по рахунку № 26003186929 від 12.04.11р.; Виписка по рахунку № 26003186929 від 28.07.11р.; Виписка по рахунку № 26003186929 від 29.07.11р.; Податкова накладна № 404 від 26.09.11 р.; Податкова накладна № 241 від 05.07.11 р.; Акт здачі-приймання виконаних будівельно-монтажних робіт від 26.09.11 р. Виписка по рахунку № 26003186929 від 05.07.11 р.; Податкова накладна № 446 від 26.09.11 р.; Податкова накладна № 212 від 04.07.11 р.; Акт здачі приймання виконаних будівельно-монтажних робіт від 26.09.11 р.; до Додаткові угоди №135/6020/18631-135; Виписка по рахунку № 26003186929 від 04.07.11 р.; Податкова накладна № 447 від 26.09.11 р.; Податкова накладна № 286 від 15.08.11 р.; Акт здачі приймання виконаних будівельно-монтажних робіт від 26.09.11 р. до Додаткової угоди №163/6020/18631-163; Виписка по рахунку № 26003186929 від 15.08.11 р.; Виписка по рахунку № 26003186929 від 21.10.11 р.; Податкова накладна № 550 від 15.12.11 р.; Податкова накладна № 369 від 01.09.11 р.;Акт здачі приймання виконаних будівельно-монтажних робіт від 15.12.11 р. до Додаткової угоди №17/6020/18631-171; Виписка по рахунку № 26003186929 від 01.09.11 р.; Виписка по рахунку № 26003186929 від 13.01.12 р.; Податкова накладна № 551 від 16.12.11 р.; Податкова накладна № 358 від 01.09.11 р.; Акт здачі приймання виконаних будівельно-монтажних робіт від 16.12.11 р. до Додаткової угоди №169/6020/18631-169; Виписка по рахунку № 26003186929 від 01.09.11р.; Виписка по рахунку № 26003186929 від 16.01.12 р.; Виписка по рахунку № 26003186929 від 26.01.12 р.

В актах виконаних робіт, підписаних Товариством з ТОВ «Дарінет-Сервіс», так і в актах виконаних робіт, підписаних Товариством з ЗАТ «Київстар Дж. Ес.Ем.»зазначаються об'єкти, на яких виконувалися роботи, зокрема, MDU_KIE000048 (м.Київ, Харківське шосе, 57) КІЕ 1908; MDU_KIE000049 (м. Київ, Проспект Науки, 26) КІЕ 2942; MDU_KIE00157 (Київ, вул. Сабурова, 20) КІЕ 910) та ін.

Із зазначених вище документів вбачається, що роботи/послуги, що були отримані позивачем від ТОВ «Дарінет-Сервіс»(фактично субпідрядник) були реальними, дійсно наданими виконавцем, отриманими позивачем та в подальшому увійшли до складу робіт, що позивач передавав ЗАТ «Київстар Дж. Ес.Ем.».

Відповідно до договору субпідряду від 15.07.2011р. № 7058/6030 (з додатками та додатковими угодами) субпідрядник (ТОВ «Дарінет-Сервіс») зобов'язується на свій ризик виконати роботи по підключенню та обслуговуванню абонентів та обладнання мережі «Київстар», ліквідувати можливі недоліки та дефекти в роботах. До договору додаються додатки, додаткові угоди, гарантійний лист ТОВ «Дарінет-Сервіс» про строки виконання робіт, кошторисні розрахунки тощо.

Факт надання послуг ТОВ «Дарінет-Сервіс»підтверджується актами виконаних робіт, в яких зазначаються номери заявок, логіни, адреси, ПІБ осіб, яким здійснено підключення, коди об'єкту, строки надання послуг, їх вартість та інші обов'язкові реквізити. На підтвердження надання послуг позивачем надано суду: Податкова накладна № 63 від 20.09.11 р.; Акт виконаних Робіт 413/11 від 20.07.11 р. до Договору субпідряду № 7058/6030 Податкова накладна № 57 від 20.09.11 р.; Акт виконаних Робіт 412/11 від 20.09.11 р. до Договору субпідряду № 7058/6030; платіжне доручення № 1223 від 18.10.11 р.; Податкова накладна № 70 від 29.09.11 р.; Платіжне доручення № 1116 від 29.09.11р.; Податкова накладна № 11 від 14.12.11р.; Податкова накладна № 46 від 22.12.11р.; Акт виконаних робіт від 22.12.11 р. до Договору субпідряду № 7058/6030; Платіжне доручення № 1539 від 14.12.11 р.; Платіжне доручення № 110 від 25.01.12 р.; Податкова накладна № 55 від 31.12.11р.; Акт виконаних Робіт № 523/11 від 31.12.11 р. Договору субпідряду № 7058/6030 Платіжне доручення від 26.01.12 р.; Податкова накладна від 31.12.11 р.; Акт виконаних Робіт № 523/11 від 31.12.11 р. Договору субпідряду № 7058/6030; Платіжне доручення № 163 від 01.02.12 р.

В подальшому Товариство, отримавши роботи від субпідрядника (ТОВ «Дарінет-Сервіс»), передавало роботи, як підрядник по Договору генерального підряду № 6030/19283 від 07.02.2011р. замовнику - ЗАТ «Київстар Дж. Ес.Ем.».

Із актів виконаних робіт, що підписувались позивачем та ЗАТ «Київстар Дж. Ес.Ем.»встановлено, що позивач передавав роботи, що виконувалися субпідрядником замовнику, отримував від замовника грошові кошти, що підтверджується відповідними виписками по рахунку із штампом банку, таким чином здійснював господарську діяльність та отримував дохід, сплачуючи при цьому відповідні податки до бюджету.

До матеріалів справи надаються підтверджуючі документи по операціям за договором генерального підряду № 6030/19283 вд 07.02.2011р. з ЗАТ «Київстар Дж. Ес.Ем.»: Податкова накладна № 432 від 20.09.11 р.; Акт виконаних робіт №12 від 20.09.11 р. до Договору генерального підряду № 6030/19283; Податкова накладна №433 від 20.09.11р.; Акт виконаних робіт №11-19283-16 від 20.09.11р. до Договору генерального підряду № 6030/19283; Виписка по рахунку № 26003186929 від 10.10.11 р.; Податкова накладна № 556 від 22.12.11р.; Податкова накладна № 538 від 07.12.11р.; Акт виконаних робіт № 22 від 22.12.11 р. до Договору генерального підряду № 6030/19283; Виписка по рахунку № 26003186929 від 07.12.11р.; Виписка по рахунку № 26003186929 від 13.01.12 р.; Податкова накладна № 549 від 15.12.11 р.; Акт виконаних робіт № 21-19283-25 від 15.12.11 р. до Договору генерального підряду № 6030/19283; Виписка по рахунку № 26003186929 від 20.12.11 р.; Податкова накладна № 606 від 31.12.11р.; Акт виконаних робіт № 24 від 31.12.11 р. до Договору генерального підряду № 6030/19283; Виписка по рахунку № 26003186929 від 20.01.12 р.; Податкова накладна №605 від 31.12.11р.; Акт виконаних робіт № 23 від 31.12.11 р. до Договору генерального підряду № 6030/19283; Виписка по рахунку № 26003186929 від 23.01.12 р.

Крім того, позивачем був укладений з ТОВ «Дарінет-Сервіс»Дилерський договір від 15.07.2011 року № 7059/6031, предметом якого є надання послуг з пошуку абонентів до користування телекомунікаційними послугами ЗАТ «Київстар Дж. Ес.Ем.». Факт виконання договору підтверджується належним чином оформленими актами приймання -передачі наданих послуг № 419/11 від 30.09.2011р., № 527/11 від 31.12.2011р., а також, позивачем було отримано від контрагента належним чином оформлені податкові накладні від 31.122011 року № 60, від 30.09.2011р. № 67.

В подальшому позивач використав послуги в господарській діяльності, зокрема передав за актами приймання-передачі наданих послуг № 4 від 30.09.2011р. та №7 від 31.12.2011р. на виконання Дилерського договору № 391/2011 від 04.07.2011р. та отримав від контрагента оплату, що підтверджується випискою по рахунку від 30.01.2012р. Крім того, позивачем за даними операціями отримано дохід та відображено податкові зобов'язання з ПДВ у відповідних деклараціях.

Позивачем надано суду копії декларацій з ПДВ за періоди: травень, червень, вересень 2011р. із розшифровками податкових зобов'язань з ПДВ та реєстр виданих та отриманих накладних, з яких можна встановити декларування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ при передачі робіт замовнику. Всі вказані операції мають економічний ефект та безпосередньо пов'язані з господарською дальністю Позивача.

Жодних претензій до оформлення первинних документів, зокрема, щодо неповноти або відсутності реквізитів в актах, податкових накладних податковим органом в акті перевірки не зазначено.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В свою чергу, згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця (абзац перший пункту 201.10 статті 201 Кодексу).

Таким чином, право на формування податкового кредиту виникає у платника податку у разі наявності податкової накладної та здійснення господарської операції.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку, окрім іншого, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до змісту п. 201.4. та п. 201.8 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Податкові накладні по операціям з ТОВ «Дарінет-Сервіс»оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, мають усі необхідні реквізити, перевіряючі в Акті підтвердили наявність податкових накладних на загальну суму 687123,24 грн., в т.ч. сума ПДВ -114520, 60 грн. та зазначили, що всі суми по накладним пов'язані саме з роботами/послугами, а не товаром.

Отже, висновки податкового органу щодо ланцюжку постачання товару - є невірними, суми податкового кредиту підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними та первинним документами. На обґрунтування своєї позиції податковий орган наводить норми ЦК України, що регулюють відносини купівлі-продажу (стор. 24 Акту), проте положення законодавства щодо купівлі-продажу взагалі недоречно наводити по операціям з виконання робіт/надання послуг, що виконувалися ТОВ «Дарінет-Сервіс».

Відповідно до п. 16.1.2 ст. 16.1. Податкового кодексу України кожен платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Операції, за якими був сформований податковий кредит по контрагенту ТОВ «Дарінет-Сервіс»носили реальний характер, належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача, роботи/послуги були отримані, що підтверджується відповідними актами наданих послуг та супутніми документами (наряди на підключення, замовлення, документи щодо переліку осіб, яким було здійснене підключення тощо, листи, в тому числі електронне листування, що додається до матеріалів справи), отже позивач не може нести відповідальності за дії чи бездіяльність третіх осіб.

За змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 року по справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 у справі К/9991/72712/11.

Щодо висновків податкового органу про фіктивність правочину (стор. 20 Акту) та недійсність (стор. 23 Акту), суд зазначити наступне.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України). Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. Ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона намагалася досягнути правового результату, то такий правочин не визнається фіктивним.

Як на підставу фіктивності правочину, податковий орган посилається на той факт, що у контрагента позивача частково сформований податковий кредит за рахунок фіктивного ПП «Дніпрорембудсервіс», перевірити чи включено зазначені суми до валових витрат та відстежити ланцюги постачання товару неможливо, так як посадові особи ТОВ «Дарінет - Сервіс»не надали жодних підтверджуючих документів та пояснень».

Судом встановлено, що договори, укладені з ТОВ «Дарінет - Сервіс»є правочинами, спрямованими на реальне настання правових наслідків та досягнення реальних цілей, обумовлених ними, укладеними з дотриманням всіх інших вимог, необхідних для чинності правочину згідно ст. 203 Цивільного кодексу України.

На день розгляду справи жодних рішень щодо визнання судом договорів недійсними, фіктивними - не існує. Позивач уклав договори для отримання реального результату, такий результат був досягнутий та в подальшому переданий замовнику робіт по іншому договору, усі первинні документи є в наявності, отже оспорювані правочини не можуть бути визнані фіктивними.

Жодних доказів щодо порушення проти контрагента позивача (ТОВ «Дарінет - Сервіс») кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва в Акті не наводиться. Факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробки документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі, у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Як вбачається з даних ЄДРПОУ на момент укладення відповідних правочинів з позивачем та на момент отримання та оплати рахунків, актів виконаних робіт, отримання податкових накладних, юридична особа ТОВ «Дарінет - Сервіс»не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, як ТОВ «Дарінет - Сервіс», так і ПП «Дніпрорембудсервіс», податковим органом не надано.

Крім того, податковий орган, не вказав в Акті жодних доказів на підтвердження того, що TOB «МКМ Сервіс Лтд»діяло без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які нібито допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заяв позивача, щодо економічної вигоди.

Отже, висновок податкового органу про завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 114520, 60 грн. по операціям з ТОВ «Дарінет - Сервіс»є помилковими і безпідставними.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, основним висновком у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача та достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування своїх заперечень відповідач суду не надав.

За таких обставин оспорюване податкове повідомлення-рішення 20.06.2012 р. №0001072300 є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не заявляв суду. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ СЕРВІС ЛТД" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012 р. №0001072300- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 20.06.2012 р. №0001072300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 листопада 2012 р.