Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а-11756/12/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2012 р. (10:59) Справа №2а-11756/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., представників сторін:

від позивача - Матяш Р.В., Парфентьева Л.І.

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Публічне акціонерне товариство "Південшляхбуд" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0005142204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн.; № 0005152204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн.; № 0005172204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 295930,00 грн.; № 0005182204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Податкового Кодексу України. Позивач зазначає, що висновки відповідача щодо невірного формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з тим, що у контрагента позивача - ТОВ «Архонт-Крим» відсутній об'єкт оподаткування, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, основні фонди та інші виробничі потужності, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не ґрунтуються на нормах податкового та цивільного законодавства. Позивач зауважує, що товарність господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами та наступною передачею отриманих робіт замовнику з метою отримання прибутку, тому спірні рішення підлягають скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представники позивача у судових засіданнях наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Відповідач у судові засідання явку представника не забезпечив, про місце, день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача на адресу суду надіслав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив про незгоду з позовними вимогами. Представник відповідача вказує, що в ході проведеної перевірки позивача були виявлені порушення податкового законодавства, що й стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Південшляхбуд" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 03450620) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 30.07.1997р.

Відповідно до довідки серії АА №464594 від 02.11.2011 р. з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" є:

- будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд (КВЕД -45.23.0);

- будівництво будівель (КВЕД -45.21.1);

Для здійснення основної економічної діяльності ПАТ "Південшляхбуд" отримало ліцензію серії АГ №573589, що дозволяє здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури терміном дії з 15.03.2011р. по 15.03.2016р.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, ПАТ "Південшляхбуд" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Південшляхбуд" з питань взаємовідносин з ТОВ «Архонт-Крим» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки був складений акт від 28.09.2012р. №6635/22-7/03450620 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0005142204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн.;

- №0005152204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн.;

- №0005172204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 295930,00 грн.;

- №0005182204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн. та зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ПАТ "Південшляхбуд" п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №334/98-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), а саме у зв'язку з завищенням валових витрат позивачем у 3 та 4 кварталах 2010р. на суму 1729652 грн. внаслідок включення до їх складу витрат на придбання робіт (послуг) у контрагента ТОВ «Архонт-Крим».

Донарахування позивачеві зобов'язань з ПДВ у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн. та зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість на суму 295930,00 грн. здійснено податковим органом за фактом порушення ПАТ "Південшляхбуд" п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» по операціях придбання робіт вартістю 2075582,44 грн., у т.ч. ПДВ 345930,41 грн. у ТОВ «Архонт-Крим».

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і було встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень №0005142204 від 12.10.2012р. про зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн. та №0005152204 від 12.10.2012р. про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн., суд зазначає наступне.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 р., суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Таким чином, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обов'язковими умовами включення витрат платника податків до складу валових витрат є їх пов'язаність з веденням господарської діяльністю, а також підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

При цьому, згідно з п.1.32 ст. 1 Закону №334 під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334 , однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як зазначено в акті перевірки, ПАТ "Південшляхбуд" в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 були завищені валові витрати на суму 1729652 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у 3 кварталі 2010р. (вересень 2010р.) у розмірі 62500,0 грн. (250000,00 грн. х 25%) та завищення від'ємного значення позивачем об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн., у зв'язку з чим, на підставі спірного податкового повідомлення - рішення податковим органом донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції та зменшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Судом встановлено, що вказані витрати у сумі 1729652,03 грн. (по операціям з придбанням робіт(послуг) від ТОВ «Архонт-Крим») включені позивачем до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010р.(у розмірі 250000,00 грн.) та за 4 квартал 2010р. (у розмірі 1479652,03 грн.).

За даними податкового органу, завищення валових витрат пов'язане з тим, що ПАТ "Південшляхбуд" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання робіт у контрагента ТОВ «Архонт-Крим» за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки робіт (послуг). В обґрунтування зменшення задекларованих валових витрат податковий орган посилається також на відсутність трудових ресурсів, основних фондів, основних засобів та інших виробничих потужностей, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат ПАТ "Південшляхбуд" по взаємовідносинах з ТОВ «Архонт-Крим» судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 13 серпня 2010 р. ПАТ "Південшляхбуд" (підрядник) уклало договір підряду №167/14/070 з Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим (Замовник).

Предметом договору підряду №167/14/070 від 13 серпня 2010р. є виконання робіт з капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополь, а саме напрямок на Севастополь (вул.. Руська, Севастопольська, Козлова, Желябова, Генерала Васильєва, Данилова, Героїв Сталінграду, Авіаційна, Маршала Василевського, Д. Ульянова, Залеська, Барикадна, Елеваторна, пров. Елеваторний, пров. Руський).

В п. 3.1. договору визначено, що вартість робіт складає 34242,7 тис. грн. Відповідно до п. 3.2. оплата здійснюється у вигляді проміжних і остаточних платежів в межах фактичного фінансування, а також авансових платежів у відповідності з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006р. «Питання попередньої оплати товарів, робіт (послуг), що закуповуються за бюджетні кошти».

Здійснення діяльності за договором підряду №167/14/070 від 13 серпня 2010р. відповідає основним видам економічної діяльності ПАТ "Південшляхбуд" та спрямовано на отримання доходу у сумі - 34242711,86 грн. орієнтовна кошторисна вартість будівельних робіт згідно договору.

До виконання капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополь, а саме напрямок на Севастополь (вул. Руська, Севастопольська, Козлова, Желябова, Генерала Васильєва, Данилова, Героїв Сталінграду, Авіаційна, Маршала Василевського, Д. Ульянова, Залеська, Барикадна, Елеваторна, пров. Елеваторний, пров. Руський) позивачем залучений субпідрядник - ТОВ «Архонт-Крим».

Судом встановлено, що ТОВ «Архонт-Крим» є спеціалізованою будівельною організацією відповідно до ліцензії серії АВ №406755 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з 25.04.2008р., серії АВ № 555593 з 05.10.2010 р. по 05.10.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2010р. між ПАТ "Південшляхбуд" (Генпідрядник) та ТОВ «Архонт-Крим» був укладений договір підряду № 21 (далі - Договір № 21).

Відповідно до п. 2.1 Договору № 21 Генпідрядник доручає, а Субпідрядник виконує на свій ризик власними, або залученими силами в межах динамічної договірної ціни роботи з капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополь, а саме напрямок на Севастополь (вул. Д.Ульянова) та здає вказаний об'єкт в експлуатацію Генпідряднику та Замовнику в строки, які встановлені зазначеним договором, а генпідрядник бере на себе зобов'язання сплатити їх в межах коштів, виділених розпорядником бюджетних коштів та по мірі їх надходження.

Згідно з п. 3.1 Договору № 21 вартість робіт складає 2075582,44 грн., з урахуванням ПДВ - 345930,41 грн..

Судом встановлено, що 28.09.2010 року ПАТ "Південшляхбуд" перерахувало ТОВ «Архонт-Крим» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 300 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50 000,00 грн., з призначенням платежу «передоплата за вик. роботи згідно договору №21 від 13.08.2010 р. по рахунку №123 від 14.09.2010 р. в т. ч ПДВ 20% - 50 000,00 грн.», що підтверджується випискою банку за 28.09.2010 р., у зв'язку з чим, по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт відповідно до вимог підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 у позивача виникло право на формування валових витрат за 3 квартал 2010 року у сумі 250000,00 грн.

Відповідно 28.09.2010 року по даті отримання коштів ТОВ «Архонт-Крим» виникли зобов'язання щодо формування об'єкту оподаткування податку на прибуток у 3 кварталі 2010 р.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2010 р. та 27.10.2010 р. ПАТ "Південшляхбуд" перерахувало ТОВ «Архонт-Крим» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 100 000,00 грн. з ПДВ та 300 000,00 грн. з ПДВ відповідно, з призначенням платежу «оплата за вик. роботи згідно договору №21 від 13.08.2010 р. по рахунку №123 від 14.09.2010 р., що підтверджується випискою банку за 04.10.2010 р. та 27.10.2010 р. відповідно.

На виконання умов договору № 21 ТОВ «Архонт-Крим» виконало роботи з капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополь на користь ПАТ "Південшляхбуд", які були передані Генпідряднику за актом прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2010р. (форма КБ-2в) від 27.10.2010 р. на суму 1770153,98 грн. у тому числі ПДВ 295025,66 грн. та № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) від 27.10.2010 р. на суму 305428,46 грн. у тому числі ПДВ 50904,74 грн. Зокрема, напрямок на Севастополь (вул. Д.Ульянова) згідно довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2010 р. - на суму 1729652,03 грн. без ПДВ. (з ПДВ 2075582,44 грн.).

А відтак, по факту отримання робіт, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за жовтень 2010 р. (форма КБ-2), відповідно вимог підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 у позивача виникло право на формування валових витрат за 4 квартал 2010 року у сумі 1479652,03 грн. (з урахуванням заліку передоплати та витрат за 3 квартал 2010 р.).

Таким чином, факт отримання робіт від субпідрядника ТОВ «Архонт-Крим» підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2010р. (форма КБ-2в) від 27.10.2010 р.

Судом встановлено, що вартість отриманих робіт була сплачена позивачем, що підтверджується виписками банку від 28.09.2010 р. на суму 300000,00 грн. з ПДВ, від 04.10.2010 р. - 100000,00 грн. з ПДВ, від 27.10.2010 р. - 300000,00 грн. з ПДВ, 12.11.2010 р. - 100000,00 грн. з ПДВ, 22.11.2010 - 300000,00 грн. з ПДВ, 29.11.2010 р. - 250000,00 грн. з ПДВ, 09.02.2011 р. - 50000,00 грн. з ПДВ, 10.02.2011 р. - 50000,00 грн. з ПДВ, 07.04.2011 р. - 78000,00 грн. з ПДВ, 15.04.2011 р. - 125000,00 грн. з ПДВ, 15.04.2011 р. - 200000,00 грн. з ПДВ, 29.07.2011 р. - 200000,00 грн. з ПДВ, а також 20755,82 грн. - залік взаємних вимог згідно додаткової угоди від 31.10.2010 р. Загалом позивачем здійснена оплати виконаних робіт по договору №21 у сумі 2074559,38 грн., заборгованість згідно документам бухгалтерського обліку перед ТОВ «Архонт-Крим» складає - 1023,06 грн.

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 встановлено, що «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах».

Відповідно до довідки серії АА №464594 від 02.11.2011 р. з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" є:

- будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд (КВЕД -45.23.0);

- будівництво будівель (КВЕД -45.21.1);

Судом встановлено, що роботи, отримані від ТОВ «Архонт-Крим», були передані замовнику, що підтверджується актами прийому виконаних підрядних робіт № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) на суму 1770153,98 грн. у тому числі ПДВ 295025,66 грн. та № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) на суму 305428,46 грн. у тому числі ПДВ 50904,74 грн.

Замовником - Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим було проведено перерахунок грошових коштів на виконання умов договору підряду №167/14/070 від 13.08.2010 р. у сумі 17338502,48 грн., а саме 01.11.2010 у сумі 2051851,86 грн. з ПДВ, 14.10.2010 р. - 1000000,00 грн. з ПДВ, 27.09.2010 р. - 7840000,00 грн., 21.09.2010 р. - 5000000,00 грн., 07.09.2010 р. - 1446650,62 грн.

Таким чином, по даті передачі робіт замовнику у позивача виникли, в тому числі, зобов'язання по формуванню об'єкту оподаткування податку на прибуток.

З матеріалів справи вбачається, що за результатом господарської операції з ТОВ «Архонт-Крим» позивачем отримана винагорода - 1% від суми договору, що складає 20755,82 грн., що підтверджується актом №ОУ-0000441 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2010 р. у зв'язку з чим, суд зазначає, що за результатом господарської операції відбулися зміни в структурі зобов'язань та активів платника податків - позивача у справі, отже господарська операції мала, в тому числі, економічну вигоду для позивача на суму 20755,82 грн.

А відтак, враховуючи види економічної діяльності за КВЕД, приймаючи до уваги, що валові витрати у сумі 1729652,03 грн. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача та пов'язані з веденням господарської діяльністю останнього (понесені витрати спрямовані на виконання господарської операції за договором підряду №167/14/070 з Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим (Замовник)), отже є витратами у розумінні приписів п. 5.1. ст. 5 Закону №283.

У зв'язку з чим, вказані витрати у сумі 1729652,03 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Архонт-Крим» правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат, понесених позивачем у 3, 4 кварталі 2010 р.

Таким чином, суд зазначає, що ПАТ "Південшляхбуд" виконані усі умови, передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" для віднесення до валових витрат, витрат, пов'язаних з придбанням робіт у ТОВ «Архонт-Крим» на суму 1729652,03 грн., оскільки за результатами вказаних витрат у податковому періоді 3-4 кварталі 2010р. отриманий дохід.

Посилання податкового органу на відсутність у контрагента позивача - ТОВ «Архонт-Крим» достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ними господарські операції з виконання будівельних робіт (послуг): адже транспорт, складські приміщення та необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а трудові ресурси могли залучатись на умовах підряду з СПД-ФО, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила) і т.п. (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 01.03.2012 р. по справі №К/9991/76143/11, від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11)..

Більш того, у ПАТ "Південшляхбуд" відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів ТОВ «Архонт-Крим», а відтак відсутня залежність правомірності формування валових витрат ПАТ "Південшляхбуд" від наявності вказаних параметрів у ТОВ «Архонт-Крим» (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 р. по справі №К-26345/10, від 19.04.2012 р. по справі № К/9991/11054/12).

За таких умов, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів податкового органу про те, що витрати за вказаною господарською операцією не пов'язані зі здійсненням підприємцем господарської діяльності.

А відтак, позивачем обґрунтовано до складу валових витрат у 3 та 4 кварталах 2010р. було віднесено суму у розмірі 1729652,03 грн., у зв'язку з чим, нарахування податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, а саме збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00грн.(250000 х 25% - по операціям за 3 квартал 2010р.) та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн. та зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн. (1479652 х 25% - по операціям за 4 квартал 2010р.) є протиправним.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень №0005172204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість на суму 295930,00 грн. та №0005182204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн., суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань, нарахування штрафних (фінансових) санкцій та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та було встановлено наступне.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту вересні-жовтні 2010 року були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168).

Суд зазначає, що згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Вимоги до порядку оформлення податкової накладної перелічені у п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи

або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на

додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної

особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.3.4 ст. 3 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, із змінами, що діяли у дослідженому періоді, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

За висновками акту Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 28.09.2012 р. №6635/22-7/03450620 ПАТ "Південшляхбуд" безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання робіт у ТОВ «Архонт-Крим» у розмірі 345930 грн.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно із спецповідомленням у ході реалізації матеріалів оперативно - розшукової справи (кримінальна справа №12011003130008) УПМ ДПА в АР Крим та співробітниками МУОД ДПА в АР Крим припинено діяльність «конвертаційного» центру, створеного на базі ТОВ «Архонт - Крим» (код 33530434 м. Сімферополь), ТОВ «Геозем -Крим» (34896905 м. Сімферополь), ТОВ «Мегалік - Крим» (34211820 м. Сімферополь), директором, бухгалтером та засновником яких значиться ОСОБА_6, який розробив схему ухилення від сплати податків та завищення збитків підприємствам.

За даними податкового органу у ТОВ «Архонт-Крим» (код ЄДРПОУ 33530434) відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами - постачальниками та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.03.2008 року по 01.09.2010 року.

Крім того, згідно акту перевірки операції ТОВ «Архонт-Крим» (код ЄДРПОУ 33530434) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Архонт-Крим» (код ЄДРПОУ 33530434) не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладеної позивачем з ТОВ «Архонт-Крим» угоди, оскільки, на думку податкового органу, ТОВ «Архонт-Крим» (код ЄДРПОУ 33530434) здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту.

Як було зазначено вище, на виконання вимог договору підряду від 13.08.2010 р. №167/14/070 13.08.2010р. між ПАТ "Південшляхбуд"(Генпідрядник) та ТОВ «Архонт-Крим» був укладений договір підряду № 21(далі - Договір № 21).

Відповідно до п. 2.1 Договору № 21 Генпідрядник доручає, а Субпідрядник виконує на свій ризик власними, або залученими силами в межах динамічної договірної ціни роботи з капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополь, а саме напрямок на Севастополь (вул. Д.Ульянова) та здає вказаний об'єкт в експлуатацію Генпідряднику та Замовнику в строки, які встановлені зазначеним договором, а генпідрядник бере на себе зобов'язання сплатити їх в межах коштів, виділених розпорядником бюджетних коштів та по мірі їх надходження.

Згідно з п. 3.1 Договору № 21 вартість робіт складає 2075582,44 грн., з урахуванням ПДВ - 345930,41 грн.

Судом встановлено, що 28.09.2010 року ПАТ "Південшляхбуд" перерахувало ТОВ «Архонт-Крим» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 300 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50 000,00 грн., з призначенням платежу «передоплата за вик. роботи згідно договору №21 від 13.08.2010 р. по рахунку №123 від 14.09.2010 р. в т. ч ПДВ 20% - 50000,00 грн.», що підтверджується випискою банку за 28.09.2010 р., у зв'язку з чим, по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у ПАТ "Південшляхбуд" виникло право на податковий кредит в сумі 50 000,00 грн.

Відповідно, 28.09.2010 р. по даті зарахування на банківський рахунок коштів від покупця (ПАТ "Південшляхбуд") в оплату робіт, що підлягають поставці, відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 у ТОВ «Архонт-Крим» виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 50 000,00 грн.

По факту передоплати робіт ТОВ «Архонт-Крим» виписало ПАТ "Південшляхбуд" податкову накладну №119 від 28.09.2010р. на суму 300000,00 грн., в тому числі ПДВ - 50000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2010 р. та 27.10.2010 р. ПАТ "Південшляхбуд" перерахувало ТОВ «Архонт-Крим» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 100 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 16 666,67 грн., та 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 50 000,00 грн., відповідно, з призначенням платежу «оплата за вик. роботи згідно договору №21 від 13.08.2010 р. по рахунку №123 від 14.09.2010 р., що підтверджується випискою банку за 04.10.2010 р. та 27.10.2010 р. відповідно.

На виконання умов договору № 21 ТОВ «Архонт-Крим» виконало роботи з капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополь на користь ПАТ "Південшляхбуд", які були передані Генпідряднику за актом прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2010р. (форма КБ-2в) від 27.10.2010 р. на суму 1770153,98 грн. у тому числі ПДВ 295025,66 грн. та № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) від 27.10.2010 р. на суму 305428,46 грн. у тому числі ПДВ 50904,74 грн. Зокрема, напрямок на Севастополь (вул. Д.Ульянова) згідно довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2010 р. - на суму 2 075 582,44 грн. в тому числі ПДВ - 345 930,41 грн.

По факту виконання вказаних робіт (частково - по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт), ТОВ «Архонт-Крим» виписало ПАТ "Південшляхбуд" податкові накладні №125 від 04.10.2010р. на суму 100 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 16 666,67 грн., № 141 від 27.10.2010р. на суму 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 50 000,00 грн., №142 від 29.10.2010р. на суму 1 375 582,44 грн., в тому числі ПДВ - 229 263,74 грн. А всього на загальну суму ПДВ 295930,41 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку робіт (частково по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт), відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у ПАТ "Південшляхбуд" виникло право на податковий кредит у жовтні 2010 р. в сумі 295 930,41 грн.

Вказані податкові накладні отримані позивачем у вересні-жовтні 2010 р. включені до реєстру податкових накладних за відповідні звітні періоди 2010 року.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були перераховані грошові кошті в оплату виконаних робіт, у зв'язку з чим, по факту оплати постачальником виписані податкові накладні, та отримані роботи, що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судом встановлено, що постачальник - ТОВ «Архонт-Крим» відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у вересні-жовтні 2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Архонт-Крим» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

Таким чином, вказані податкові накладні, які оформлені у відповідності до наказу ДПА України від №166 від 30.05.1997р. і Закону №168, є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами, тобто документами, які повинні підтверджувати витрати позивача, та надають право на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям.

Сплата грошових коштів, в тому числі ПДВ, позивачем підтверджується дослідженими судом матеріалами справи, а саме виписками з банку щодо обігу грошових котів по розрахунковому рахунку клієнта ПАТ "Південшляхбуд" від 28.09.2010 р. на суму 300000,00 грн. з ПДВ, від 04.10.2010 р. - 100000,00 грн. з ПДВ, від 27.10.2010 р. - 300000,00 грн. з ПДВ, 12.11.2010 р. - 100000,00 грн. з ПДВ, 22.11.2010 - 300000,00 грн. з ПДВ, 29.11.2010 р. - 250000,00 грн. з ПДВ, 09.02.2011 р. - 50000,00 грн. з ПДВ, 10.02.2011 р. - 50000,00 грн. з ПДВ, 07.04.2011 р. - 78000,00 грн. з ПДВ, 15.04.2011 р. - 125000,00 грн. з ПДВ, 15.04.2011 р. - 200000,00 грн. з ПДВ, 29.07.2011 р. - 200000,00 грн. з ПДВ, а також 20755,82 грн. - залік взаємних вимог згідно додаткової угоди від 31.10.2010 р. Загалом позивачем здійснена оплати виконаних робіт по договору №21 у сумі 2074559,38 грн., заборгованість згідно документам бухгалтерського обліку перед ТОВ «Архонт-Крим» складає - 1023,06 грн.

Таким чином ПДВ в сумі 50 000,00 грн., включений ПАТ "Південшляхбуд" до складу податкового кредиту вересня 2010 р., та у сумі 295 930,41 грн. - до складу податкового кредиту жовтня 2010 р., відповідає вимогам п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 та, виходячи з наступного.

Термін «господарська діяльність» не встановлений Законом №168, але п.1.15. ст.1 Закону №168 передбачено, що «Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування».

Пунктом 1.32. статті 1 Закону №334 встановлено, що «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах».

Роботи, отримані від ТОВ «Архонт-Крим», були передані замовнику, що підтверджується актами прийому виконаних підрядних робіт № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) на суму 1770153,98 грн. у тому числі ПДВ 295025,66 грн. та № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) на суму 305428,46 грн. у тому числі ПДВ 50904,74 грн.

Замовником - Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим було проведено перерахунок грошових коштів на виконання умов договору підряду №167/14/070 від 13.08.2010 р. у сумі 17338502,48 грн., а саме 01.11.2010 у сумі 2051851,86 грн. з ПДВ, 14.10.2010 р. - 1000000,00 грн. з ПДВ, 27.09.2010 р. - 7840000,00 грн., 21.09.2010 р. - 5000000,00 грн., 07.09.2010 р. - 1446650,62 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за результатом господарської операції з ТОВ «Архонт-Крим» позивачем отримана винагорода - 1% від суми договору, що складає 20755,82 грн., що підтверджується актом №ОУ-0000441 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2010 р. у зв'язку з чим, суд зазначає, що за результатом господарської операції відбулися зміни в структурі зобов'язань та активів платника податків - позивача у справі, отже господарська операції мала, в тому числі, економічну вигоду для позивача на суму 20755,82 грн.

Суд зауважує, що придбання позивачем робіт від ТОВ «Архонт-Крим», вказаних в податкових накладних, відповідає діяльності ПАТ "Південшляхбуд" відповідно до КВЕД 45.23.0 - будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання робіт та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Таким чином, отримання робіт, за операцією з придбання яких ПАТ "Південшляхбуд" в вересні, жовтні 2010 р. нарахувало податковий кредит у сумі 345930,41 грн., використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

А відтак, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання робіт з метою їх використання в господарської діяльності позивача від контрагента ТОВ «Архонт-Крим».

Враховуючи зазначене, податковий кредит в вересні 2010р. на суму 50000 грн., та від'ємне значення у жовтні 2010р. на суму 295930 грн., нараховані позивачем, за вересень-жовтень 2010р. по операціях придбання робіт у ТОВ «Архонт-Крим» в сумі ПДВ 345930,41 грн. з метою отримання прибутку та на виконання вимог договору підряду від 13.08.2010 р. №167/14/070 є обґрунтованим та відповідає нормам Закону України «Про податок на додану вартість».

Що стосується посилань податкового органу на нікчемність укладеного позивачем з ТОВ «Архонт-Крим» правочину, то суд вказує на наступне.

Суд зазначає, що під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку ТОВ «Архонт-Крим» та позивачем була вчинена господарська операція щодо придбання робіт. Матеріали справи підтверджують отримання робіт для подальшого використання в господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку. Оплата за договорами була здійсненна позивачем частково.

Вказана господарська операція призвела до зміни в структурі активів та зобов'язання платника податків, оскільки позивачем отриманий дохід за наслідком вчиненої господарської операції.

А відтак, зазначене свідчить про те, що господарська операція між позивачем та його постачальником була спрямована на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарської операції, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Таким чином, викладене спростовує висновок відповідача, що данні правочини є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору, укладеного позивачем з контрагентом, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ТОВ «Архонт-Крим» правочину на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд зауважує, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що правочин у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з отримання робіт від ТОВ «Архонт-Крим», на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту у вересні 2010р. на суму 50000 грн., та від'ємного значення у жовтні 2010р. на суму 295930 грн. та включення понесених витрат до складу валових витрат, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Стосовно посилання податкового органу в Акті перевірки на матеріали кримінальної справи, суд зауважує, що матеріали кримінальної справи, використані податковим органом під час перевірки, не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, згідно Акту мова йде про господарські операції ТОВ «Архонт-Крим» з іншими постачальниками та первині документи, складені на виконання вказаних операцій.

Водночас за відсутністю вироку суду, яким підтверджено фіктивність здійснення операції між ПАТ "Південшляхбуд" та ТОВ «Архонт-Крим», визначених актом перевірки, безперечних доказів, які свідчать про неможливість отримання робіт від ТОВ «Архонт-Крим» (зокрема доказів отримання робіт від інших постачальників), та при наявності доказів, які підтверджують отримання робіт саме від ТОВ «Архонт-Крим» з метою їх використання в господарської діяльності позивачем, у суду відсутні підстави визнання вказаних операцій фіктивними, такими, що спрямовані на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди.

Крім того, за результатом проведення ревізії фінансово-господарської діяльності у Головному управлінні капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим та зустрічної звірки з ВАТ «Південшляхбуд» за період з 01.01.2010 по 31.07.2011 р., в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Архонт-Крим» на суму 2075582,44 грн., з урахуванням ПДВ - 345930,41 грн., була складена довідка №06-31/168 від 14.10.2011 р. та будь яких порушень встановлено не було.

Слід зазначити, що податковим органом була проведена документальна планова перевірка ВАТ «Південшляхбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 року, за наслідком якої складений акт від 26.10.2011 р. №15309/23-7/03450620 Відповідно до вказаного акту будь-яких порушень податкового законодавства в частині формування валових витрат у сумі 1729652 грн. та податкового кредиту у сумі 345930,41 грн. по взаємовідносинам з «Архонт-Крим» не встановлено.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн. та зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 295930,00 грн. по операціям з ТОВ «Архонт-Крим» знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 12500,00 грн.

А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0005142204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн., №0005152204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн., №0005172204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 295930,00 грн. та №0005182204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн., прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, та є протиправними.

У зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.11.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 26.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0005142204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн., №0005152204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн., №0005172204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 295930,00 грн. та №0005182204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" (ЄДРПОУ 03450620) 2146,00 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.