Ухвала

від 03.09.2013 по справі 2а-11756/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11756/12/0170/15

03.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд"- Матяш Руслан Вікторович, довіреність № 03/540 від 06.08.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- Чакал Айше Реджепівна, довіреність № 39/10-10 від 02.09.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 20.11.12 по справі № 2а-11756/12/0170/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" (вул. Кечкеметська, 184/1, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0005142204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн., №0005152204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн., №0005172204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 295930,00 грн. та №0005182204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд"2146,00 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.09.13р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Південшляхбуд" з питань взаємовідносин з ТОВ «Архонт-Крим» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої був складений акт від 28.09.2012р. №6635/22-7/03450620 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0005142204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн.;

- №0005152204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн.;

- №0005172204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 295930,00 грн.;

- №0005182204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн. та зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ПАТ "Південшляхбуд" п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №334/98-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), а саме у зв'язку з завищенням валових витрат позивачем у 3 та 4 кварталах 2010р. на суму 1729652 грн. внаслідок включення до їх складу витрат на придбання робіт (послуг) у контрагента ТОВ «Архонт-Крим».

Донарахування позивачеві зобов'язань з ПДВ у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн. та зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість на суму 295930,00 грн. здійснено податковим органом за фактом порушення ПАТ "Південшляхбуд" п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» по операціях придбання робіт вартістю 2075582,44 грн., у т.ч. ПДВ 345930,41 грн. у ТОВ «Архонт-Крим».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень №0005142204 від 12.10.2012р. про зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн. та №0005152204 від 12.10.2012р. про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн., зазначено наступне.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обов'язковими умовами включення витрат платника податків до складу валових витрат є їх пов'язаність з веденням господарської діяльністю, а також підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як зазначено в акті перевірки, ПАТ "Південшляхбуд" в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 були завищені валові витрати на суму 1729652 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у 3 кварталі 2010р. (вересень 2010р.) у розмірі 62500,0 грн. (250000,00 грн. х 25%) та завищення від'ємного значення позивачем об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн., у зв'язку з чим, на підставі спірного податкового повідомлення - рішення податковим органом донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції та зменшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Вказані витрати у сумі 1729652,03 грн. (по операціям з придбанням робіт(послуг) від ТОВ «Архонт-Крим») включені позивачем до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010р.(у розмірі 250000,00 грн.) та за 4 квартал 2010р. (у розмірі 1479652,03 грн.).

За даними податкового органу, завищення валових витрат пов'язане з тим, що ПАТ "Південшляхбуд" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання робіт у контрагента ТОВ «Архонт-Крим» за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки робіт (послуг). В обґрунтування зменшення задекларованих валових витрат податковий орган посилається також на відсутність трудових ресурсів, основних фондів, основних засобів та інших виробничих потужностей, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 серпня 2010 р. ПАТ "Південшляхбуд" (підрядник) уклало договір підряду №167/14/070 з Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим (Замовник).

Предметом договору підряду №167/14/070 від 13 серпня 2010р. є виконання робіт з капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополь, а саме напрямок на Севастополь (вул. Руська, Севастопольська, Козлова, Желябова, Генерала Васильєва, Данилова, Героїв Сталінграду, Авіаційна, Маршала Василевського, Д. Ульянова, Залеська, Барикадна, Елеваторна, пров. Елеваторний, пров. Руський).

В п. 3.1. договору визначено, що вартість робіт складає 34242,7 тис. грн. Відповідно до п. 3.2. оплата здійснюється у вигляді проміжних і остаточних платежів в межах фактичного фінансування, а також авансових платежів у відповідності з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006р. «Питання попередньої оплати товарів, робіт (послуг), що закуповуються за бюджетні кошти».

Здійснення діяльності за договором підряду №167/14/070 від 13 серпня 2010р. відповідає основним видам економічної діяльності ПАТ "Південшляхбуд" та спрямовано на отримання доходу у сумі - 34242711,86 грн. орієнтовна кошторисна вартість будівельних робіт згідно договору.

До виконання капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополь, а саме напрямок на Севастополь (вул. Руська, Севастопольська, Козлова, Желябова, Генерала Васильєва, Данилова, Героїв Сталінграду, Авіаційна, Маршала Василевського, Д. Ульянова, Залеська, Барикадна, Елеваторна, пров. Елеваторний, пров. Руський) позивачем залучений субпідрядник - ТОВ «Архонт-Крим».

ТОВ «Архонт-Крим» є спеціалізованою будівельною організацією відповідно до ліцензії серії АВ №406755 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з 25.04.2008р., серії АВ № 555593 з 05.10.2010 р. по 05.10.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2010р. між ПАТ "Південшляхбуд" (Генпідрядник) та ТОВ «Архонт-Крим» був укладений договір підряду № 21 (далі - Договір № 21).

Згідно з п. 3.1 Договору № 21 вартість робіт складає 2075582,44 грн., з урахуванням ПДВ - 345930,41 грн..

28.09.2010 року ПАТ "Південшляхбуд" перерахувало ТОВ «Архонт-Крим» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 300 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50000,00 грн., з призначенням платежу «передоплата за вик. роботи згідно договору №21 від 13.08.2010 р. по рахунку №123 від 14.09.2010 р. в т. ч ПДВ 20% - 50000,00 грн.», що підтверджується випискою банку за 28.09.2010 р., у зв'язку з чим, по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт відповідно до вимог підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 у позивача виникло право на формування валових витрат за 3 квартал 2010 року у сумі 250000,00 грн.

Відповідно 28.09.2010 року по даті отримання коштів ТОВ «Архонт-Крим» виникли зобов'язання щодо формування об'єкту оподаткування податку на прибуток у 3 кварталі 2010 р.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2010р. та 27.10.2010р. ПАТ "Південшляхбуд" перерахувало ТОВ «Архонт-Крим» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 100000,00 грн. з ПДВ та 300000,00 грн. з ПДВ відповідно, з призначенням платежу «оплата за вик. роботи згідно договору №21 від 13.08.2010 р. по рахунку №123 від 14.09.2010 р., що підтверджується випискою банку за 04.10.2010 р. та 27.10.2010 р. відповідно.

На виконання умов договору № 21 ТОВ «Архонт-Крим» виконало роботи з капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополь на користь ПАТ "Південшляхбуд", які були передані Генпідряднику за актом прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2010р. (форма КБ-2в) від 27.10.2010 р. на суму 1770153,98 грн. у тому числі ПДВ 295025,66 грн. та № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) від 27.10.2010 р. на суму 305428,46 грн. у тому числі ПДВ 50904,74 грн. Зокрема, напрямок на Севастополь (вул. Д.Ульянова) згідно довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2010 р. - на суму 1729652,03 грн. без ПДВ. (з ПДВ 2075582,44 грн.).

За фактом отримання робіт, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за жовтень 2010 р. (форма КБ-2), відповідно вимог п.п. 11.2.1 п. 11.2 статті 11 Закону №334 у позивача виникло право на формування валових витрат за 4 квартал 2010 року у сумі 1479652,03 грн. (з урахуванням заліку передоплати та витрат за 3 квартал 2010 р.).

Таким чином, факт отримання робіт від субпідрядника ТОВ «Архонт-Крим» підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2010р. (форма КБ-2в) від 27.10.2010 р.

Вартість отриманих робіт була сплачена позивачем, що підтверджується виписками банку від 28.09.2010 р. на суму 300000,00 грн. з ПДВ, від 04.10.2010 р. - 100000,00 грн. з ПДВ, від 27.10.2010 р. - 300000,00 грн. з ПДВ, 12.11.2010 р. - 100000,00 грн. з ПДВ, 22.11.2010 - 300000,00 грн. з ПДВ, 29.11.2010 р. - 250000,00 грн. з ПДВ, 09.02.2011 р. - 50000,00 грн. з ПДВ, 10.02.2011 р. - 50000,00 грн. з ПДВ, 07.04.2011 р. - 78000,00 грн. з ПДВ, 15.04.2011 р. - 125000,00 грн. з ПДВ, 15.04.2011 р. - 200000,00 грн. з ПДВ, 29.07.2011 р. - 200000,00 грн. з ПДВ, а також 20755,82 грн. - залік взаємних вимог згідно додаткової угоди від 31.10.2010 р. Загалом позивачем здійснена оплати виконаних робіт по договору №21 у сумі 2074559,38 грн., заборгованість згідно документам бухгалтерського обліку перед ТОВ «Архонт-Крим» складає - 1023,06 грн.

Роботи, отримані від ТОВ «Архонт-Крим», були передані замовнику, що підтверджується актами прийому виконаних підрядних робіт № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) на суму 1770153,98 грн. у тому числі ПДВ 295025,66 грн. та № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) на суму 305428,46 грн. у тому числі ПДВ 50904,74 грн.

Замовником - Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим було проведено перерахунок грошових коштів на виконання умов договору підряду №167/14/070 від 13.08.2010 р. у сумі 17338502,48 грн., а саме 01.11.2010 у сумі 2051851,86 грн. з ПДВ, 14.10.2010 р. - 1000000,00 грн. з ПДВ, 27.09.2010 р. - 7840000,00 грн., 21.09.2010 р. - 5000000,00 грн., 07.09.2010 р. - 1446650,62 грн.

Таким чином, по даті передачі робіт замовнику у позивача виникли, в тому числі, зобов'язання по формуванню об'єкту оподаткування податку на прибуток.

З матеріалів справи вбачається, що за результатом господарської операції з ТОВ «Архонт-Крим» позивачем отримана винагорода - 1% від суми договору, що складає 20755,82 грн., що підтверджується актом №ОУ-0000441 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2010 р. у зв'язку з чим, суд зазначає, що за результатом господарської операції відбулися зміни в структурі зобов'язань та активів платника податків - позивача у справі, отже господарська операції мала, в тому числі, економічну вигоду для позивача на суму 20755,82 грн.

Враховуючи види економічної діяльності за КВЕД, приймаючи до уваги, що валові витрати у сумі 1729652,03 грн. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача та пов'язані з веденням господарської діяльністю останнього (понесені витрати спрямовані на виконання господарської операції за договором підряду №167/14/070 з Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим (Замовник)), отже є витратами у розумінні приписів п. 5.1. ст. 5 Закону №283.

У зв'язку з чим, вказані витрати у сумі 1729652,03 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Архонт-Крим» правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат, понесених позивачем у 3, 4 кварталі 2010 р.

Таким чином, ПАТ "Південшляхбуд" виконані усі умови, передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" для віднесення до валових витрат, витрат, пов'язаних з придбанням робіт у ТОВ «Архонт-Крим» на суму 1729652,03 грн., оскільки за результатами вказаних витрат у податковому періоді 3-4 кварталі 2010р. отриманий дохід.

Посилання податкового органу на відсутність у контрагента позивача - ТОВ «Архонт-Крим» достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ними господарські операції з виконання будівельних робіт (послуг): адже транспорт, складські приміщення та необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а трудові ресурси могли залучатись на умовах підряду з СПД-ФО, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила) і т.п.

У ПАТ "Південшляхбуд" відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів ТОВ «Архонт-Крим», а відтак відсутня залежність правомірності формування валових витрат ПАТ "Південшляхбуд" від наявності вказаних параметрів у ТОВ «Архонт-Крим».

За таких умов, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необґрунтованість доводів податкового органу про те, що витрати за вказаною господарською операцією не пов'язані зі здійсненням підприємцем господарської діяльності.

Таким чином, позивачем обґрунтовано до складу валових витрат у 3 та 4 кварталах 2010р. було віднесено суму у розмірі 1729652,03 грн., у зв'язку з чим, нарахування податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, а саме збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 78125,00 грн., у тому числі за основним платежем 62500,00грн.(250000 х 25% - по операціям за 3 квартал 2010р.) та за штрафними (фінансовими) санкціями 15625,00 грн. та зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 369913,00 грн. (1479652 х 25% - по операціям за 4 квартал 2010р.) є протиправним.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень №0005172204 від 12.10.2012р. щодо зменшення позивачеві розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість на суму 295930,00 грн. та №0005182204 від 12.10.2012р. щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн., встановлено наступне.

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168) (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Вимоги до порядку оформлення податкової накладної перелічені у п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За висновками акту Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 28.09.2012 р. №6635/22-7/03450620 ПАТ "Південшляхбуд" безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання робіт у ТОВ «Архонт-Крим» у розмірі 345930 грн.

За висновками податкового органу, згідно із спецповідомленням у ході реалізації матеріалів оперативно - розшукової справи (кримінальна справа №12011003130008) УПМ ДПА в АР Крим та співробітниками МУОД ДПА в АР Крим припинено діяльність «конвертаційного» центру, створеного на базі ТОВ «Архонт - Крим» (код 33530434 м. Сімферополь), ТОВ «Геозем -Крим» (34896905 м. Сімферополь), ТОВ «Мегалік - Крим» (34211820 м. Сімферополь), директором, бухгалтером та засновником яких значиться ОСОБА_7, який розробив схему ухилення від сплати податків та завищення збитків підприємствам.

За даними податкового органу у ТОВ «Архонт-Крим» (код ЄДРПОУ 33530434) відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами - постачальниками та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.03.2008 року по 01.09.2010 року.

Крім того, згідно акту перевірки операції ТОВ «Архонт-Крим» (код ЄДРПОУ 33530434) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Архонт-Крим» (код ЄДРПОУ 33530434) не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладеної позивачем з ТОВ «Архонт-Крим» угоди, оскільки, на думку податкового органу, ТОВ «Архонт-Крим» (код ЄДРПОУ 33530434) здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту.

Як було зазначено вище, на виконання вимог договору підряду від 13.08.2010 р. №167/14/070 13.08.2010р. між ПАТ "Південшляхбуд"(Генпідрядник) та ТОВ «Архонт-Крим» був укладений договір підряду № 21(далі - Договір № 21).

Згідно з п. 3.1 Договору № 21 вартість робіт складає 2075582,44 грн., з урахуванням ПДВ - 345930,41 грн.

28.09.2010 року ПАТ "Південшляхбуд" перерахувало ТОВ «Архонт-Крим» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 300 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50 000,00 грн., з призначенням платежу «передоплата за вик. роботи згідно договору №21 від 13.08.2010 р. по рахунку №123 від 14.09.2010 р. в т. ч ПДВ 20% - 50000,00 грн.», що підтверджується випискою банку за 28.09.2010 р., у зв'язку з чим, по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у ПАТ "Південшляхбуд" виникло право на податковий кредит в сумі 50000,00 грн.

Відповідно, 28.09.2010 р. по даті зарахування на банківський рахунок коштів від покупця (ПАТ "Південшляхбуд") в оплату робіт, що підлягають поставці, відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 у ТОВ «Архонт-Крим» виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 50 000,00 грн.

По факту передоплати робіт ТОВ «Архонт-Крим» виписало ПАТ "Південшляхбуд" податкову накладну №119 від 28.09.2010р. на суму 300000,00 грн., в тому числі ПДВ - 50000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2010 р. та 27.10.2010 р. ПАТ "Південшляхбуд" перерахувало ТОВ «Архонт-Крим» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 100000,00 грн., в тому числі ПДВ - 16 666,67 грн., та 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 50000,00 грн., відповідно, з призначенням платежу «оплата за вик. роботи згідно договору №21 від 13.08.2010 р. по рахунку №123 від 14.09.2010 р., що підтверджується випискою банку за 04.10.2010 р. та 27.10.2010 р. відповідно.

На виконання умов договору № 21 ТОВ «Архонт-Крим» виконало роботи з капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополь на користь ПАТ "Південшляхбуд", які були передані Генпідряднику за актом прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2010р. (форма КБ-2в) від 27.10.2010 р. на суму 1770153,98 грн. у тому числі ПДВ 295025,66 грн. та № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) від 27.10.2010 р. на суму 305428,46 грн. у тому числі ПДВ 50904,74 грн. Зокрема, напрямок на Севастополь (вул. Д.Ульянова) згідно довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2010 р. - на суму 2 075 582,44 грн. в тому числі ПДВ - 345 930,41 грн.

По факту виконання вказаних робіт (частково - по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт), ТОВ «Архонт-Крим» виписало ПАТ "Південшляхбуд" податкові накладні №125 від 04.10.2010р. на суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ - 16666,67 грн., № 141 від 27.10.2010р. на суму 300000,00 грн., в тому числі ПДВ - 50000,00 грн., №142 від 29.10.2010р. на суму 1375582,44 грн., в тому числі ПДВ - 229263,74 грн. А всього на загальну суму ПДВ 295930,41 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку робіт (частково по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт), відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у ПАТ "Південшляхбуд" виникло право на податковий кредит у жовтні 2010 р. в сумі 295 930,41 грн.

Вказані податкові накладні отримані позивачем у вересні-жовтні 2010 р. включені до реєстру податкових накладних за відповідні звітні періоди 2010 року.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були перераховані грошові кошті в оплату виконаних робіт, у зв'язку з чим, по факту оплати постачальником виписані податкові накладні, та отримані роботи, що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Постачальник - ТОВ «Архонт-Крим» відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у вересні-жовтні 2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Архонт-Крим» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

Таким чином, вказані податкові накладні, які оформлені у відповідності до наказу ДПА України від №166 від 30.05.1997р. і Закону №168, є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами, тобто документами, які повинні підтверджувати витрати позивача, та надають право на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям.

Сплата грошових коштів, в тому числі ПДВ, позивачем підтверджується дослідженими судом матеріалами справи, а саме виписками з банку щодо обігу грошових котів по розрахунковому рахунку клієнта ПАТ "Південшляхбуд" від 28.09.2010 р. на суму 300000,00 грн. з ПДВ, від 04.10.2010 р. - 100000,00 грн. з ПДВ, від 27.10.2010 р. - 300000,00 грн. з ПДВ, 12.11.2010 р. - 100000,00 грн. з ПДВ, 22.11.2010 - 300000,00 грн. з ПДВ, 29.11.2010 р. - 250000,00 грн. з ПДВ, 09.02.2011 р. - 50000,00 грн. з ПДВ, 10.02.2011 р. - 50000,00 грн. з ПДВ, 07.04.2011 р. - 78000,00 грн. з ПДВ, 15.04.2011 р. - 125000,00 грн. з ПДВ, 15.04.2011 р. - 200000,00 грн. з ПДВ, 29.07.2011 р. - 200000,00 грн. з ПДВ, а також 20755,82 грн. - залік взаємних вимог згідно додаткової угоди від 31.10.2010 р. Загалом позивачем здійснена оплати виконаних робіт по договору №21 у сумі 2074559,38 грн., заборгованість згідно документам бухгалтерського обліку перед ТОВ «Архонт-Крим» складає - 1023,06 грн.

Таким чином ПДВ в сумі 50000,00 грн., включений ПАТ "Південшляхбуд" до складу податкового кредиту вересня 2010 р., та у сумі 295930,41 грн. - до складу податкового кредиту жовтня 2010 р., відповідає вимогам п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 та, виходячи з наступного.

Термін «господарська діяльність» не встановлений Законом №168, але п.1.15. ст.1 Закону №168 передбачено, що «Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування».

Пунктом 1.32. статті 1 Закону №334 встановлено, що «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах».

Роботи, отримані від ТОВ «Архонт-Крим», були передані замовнику, що підтверджується актами прийому виконаних підрядних робіт № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) на суму 1770153,98 грн. у тому числі ПДВ 295025,66 грн. та № б/н від 27.10.2010р. (форма КБ-2в) на суму 305428,46 грн. у тому числі ПДВ 50904,74 грн.

Замовником - Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим було проведено перерахунок грошових коштів на виконання умов договору підряду №167/14/070 від 13.08.2010 р. у сумі 17338502,48 грн., а саме 01.11.2010 у сумі 2051851,86 грн. з ПДВ, 14.10.2010 р. - 1000000,00 грн. з ПДВ, 27.09.2010 р. - 7840000,00 грн., 21.09.2010 р. - 5000000,00 грн., 07.09.2010 р. - 1446650,62 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за результатом господарської операції з ТОВ «Архонт-Крим» позивачем отримана винагорода - 1% від суми договору, що складає 20755,82 грн., що підтверджується актом №ОУ-0000441 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2010 р. у зв'язку з чим, суд зазначає, що за результатом господарської операції відбулися зміни в структурі зобов'язань та активів платника податків - позивача у справі, отже господарська операції мала, в тому числі, економічну вигоду для позивача на суму 20755,82 грн.

Придбання позивачем робіт від ТОВ «Архонт-Крим», вказаних в податкових накладних, відповідає діяльності ПАТ "Південшляхбуд" відповідно до КВЕД 45.23.0 - будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання робіт та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Таким чином, отримання робіт, за операцією з придбання яких ПАТ "Південшляхбуд" в вересні, жовтні 2010 р. нарахувало податковий кредит у сумі 345930,41 грн., використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

А відтак, відповідачем не спростований факт отримання робіт з метою їх використання в господарської діяльності позивача від контрагента ТОВ «Архонт-Крим».

Враховуючи зазначене, податковий кредит в вересні 2010р. на суму 50000 грн., та від'ємне значення у жовтні 2010р. на суму 295930 грн., нараховані позивачем, за вересень-жовтень 2010р. по операціях придбання робіт у ТОВ «Архонт-Крим» в сумі ПДВ 345930,41 грн. з метою отримання прибутку та на виконання вимог договору підряду від 13.08.2010 р. №167/14/070 є обґрунтованим та відповідає нормам Закону України «Про податок на додану вартість».

Що стосується посилань податкового органу на нікчемність укладеного позивачем з ТОВ «Архонт-Крим» правочину, встановлено наступне.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містіть таких посилань, не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містіть посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентами до суду не подано.

Позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, сформування податкового зобов'язання у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків його контрагентами (або контрагентами контрагентів позивача), в тому числі - несплата податкових зобов'язань останніми, порушує право особи мирно володіти своїм майном, про що вказано у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 р. (надалі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства в розумінні ст. 9 Конституції України.

Зокрема, ст.1 Протоколу до конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477 мають в Україні значення джерела права.

Зокрема, у рішенні в справі Щокін проти України (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнано тільки, якщо здійснене на умовах, передбачених законом.

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна, є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії у випадку неправомірних дій іншої компанії підтверджується численними рішеннями Європейського суду з прав людини.

Так, п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. У п. 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б. Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977р. щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (далі - Шоста Директива).

Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 18.03.2004 р. № 1629 визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать праву Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а відповідно його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви.

Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес" АД проти Болгарії, а саме: "Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1).4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати.

Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту недійсності попередньої або наступної операції у низці поставок, в яку входять ці операції, через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, порушення вимог чинного податкового законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин. Тобто один суб'єкт господарювання не відповідає за дії (бездіяльність) іншого у разі порушення останнім норм відповідного законодавства.

Частина 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що правочин у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Водночас за відсутністю вироку суду, яким підтверджено фіктивність здійснення операції між ПАТ "Південшляхбуд" та ТОВ «Архонт-Крим», визначених актом перевірки, безперечних доказів, які свідчать про неможливість отримання робіт від ТОВ «Архонт-Крим» (зокрема доказів отримання робіт від інших постачальників), та при наявності доказів, які підтверджують отримання робіт саме від ТОВ «Архонт-Крим» з метою їх використання в господарської діяльності позивачем, у суду відсутні підстави визнання вказаних операцій фіктивними, такими, що спрямовані на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди.

Крім того, за результатом проведення ревізії фінансово-господарської діяльності у Головному управлінні капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим та зустрічної звірки з ВАТ «Південшляхбуд» за період з 01.01.2010 по 31.07.2011 р., в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Архонт-Крим» на суму 2075582,44 грн., з урахуванням ПДВ - 345930,41 грн., була складена довідка №06-31/168 від 14.10.2011 р. та будь яких порушень встановлено не було.

Слід зазначити, що податковим органом була проведена документальна планова перевірка ВАТ «Південшляхбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 року, за наслідком якої складений акт від 26.10.2011 р. №15309/23-7/03450620 Відповідно до вказаного акту будь-яких порушень податкового законодавства в частині формування валових витрат у сумі 1729652 грн. та податкового кредиту у сумі 345930,41 грн. по взаємовідносинам з «Архонт-Крим» не встановлено.

Таким чином, обставини, які були фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 50000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн. та зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 295930,00 грн. по операціям з ТОВ «Архонт-Крим» знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 12500,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.12р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.12р. по справі №2а-11756/12/0170/15 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.12р. по справі №2а-11756/12/0170/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян