Рішення

від 18.11.2008 по справі 9/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.08                                                                                          

Справа№ 9/121

Господарський

суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При

секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув

у відкритому судовому засіданні справу

За

позовом: Радехівського райкоопзаготпромторгу, м. Радехів, Львівської області,

До

відповідача: Виконавчого комітету Радехівської міської ради, м. Радехів,

Львівської області,

Третя

особа -1, без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Червоноградське міжміське

бюро технічної інвентаризації”, м. Червоноград, Львівської області,

Третя

особа -2, без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: фізична особа ОСОБА_1, м. Радехів, Львівської області,

Про

визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Радехівської

міської ради від 11 березня 2008 року № 67 “Про дозвіл на оформлення права

власності на будівлю конюшні-складу по вул. Б. Хмельницького, 13”, покладення

судових витрат на відповідача.

За

участю представників:

Від

позивача: представник позивача Боровець М.С., довіреність у справі,

Від

відповідача: представник відповідача  не

прибув,

Представник

третьої особи-1: не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його

участі,

Представник

третьої особи-1: ОСОБА_1. паспорт НОМЕР_1 виданий Радехівським РВ УМВСУ у

Львівській області 27.04.99р., 

Представникам

роз”яснено права і обов”язки передбачені ст. 22, 27 ГПК України та право

відводу судді ст. 20 ГПК України. Представник третьої особи-2, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, 12.11.2008р. подав

заяву про відвід судді Данко Л.С. з підстав зазначених у заяві. Голова

господарського суду Львівської області постановив ухвалу від  17.11.2008р., якою заяву про відвід судді

Данко Л.С. у справі № 9/121 відхилено (п. 1 резолютивної частини ухвали), ухвала

про відхилення відводу є остаточною і оскарженню не підлягає (п. 2 резолютивної

частини ухвали).

Представникам

сторін повідомлено про повну фіксацію судового процесу технічними засобами.

Суть

спору: розглядається справа за позовом Радехівського райкоопзаготпромторгу, м.

Радехів, до відповідача: Виконавчого комітету Радехівської міської ради, м.

Радехів, Третя особа -1, без заявлення самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача: Комунальне підприємство Львівської обласної ради

“Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації”, м. Червоноград,

Третя особа -2, без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: фізична особа ОСОБА_1, м. Радехів, про визнання незаконним і

скасування рішення виконавчого комітету Радехівської міської ради від 11

березня 2008 року № 67 “Про дозвіл на оформлення права власності на будівлю

конюшні-складу по вул. Б. Хмельницького, 13, покладення судових витрат на

відповідача.

          Справа розглядається за правилами ГПК

України виходячи із того, що спірні правовідносини між сторонами виникли у

зв”язку із прийняттям виконавчим комітетом Радехівської міської ради  11 березня 2008 року рішення № 67 “Про дозвіл

на оформлення права власності на будівлю конюшні-складу по вул. Б.

Хмельницького, 13”, на яку, згідно рішення господарського суду Львівської

області № 1/347-9/32 за позивачем визнано право власності, будівлі, в т.ч. і

оспорювана, розташовані за адресою: вул. Б. Хмельницького, 13 в м. Радехів

Львівської області,  право власності на

будівлі згідно рішення господарського суду у справі № 1/347-9/32 зареєстровано

в Комунальному підприємстві Львівської обласної ради “Червоноградському

міжміському бюро технічної інвентаризації” за позивачем.

           Отже, предметом спору в даній справі

є право власності на об”єкт нерухомого майна, зокрема відновлення порушеного

права зі сторони інших осіб, відповідно до 

п. 15 Рекомендацій президії ВГС України від 27.06.2007р. № 04-5/120 “Про

деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”.

          Представник позивача позовні вимоги

підтримав повністю,  просить позов

задовільнити з підстав наведених у позовній заяві та матеріалів справи, надав

пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.

          Відповідач проти позову заперечує, подав

письмовий відзив на позовну заяву від 01.10.08р. за № 107, просить в позові

відмовити з тих підстав, що дана будівля не була предметом спору при розгляді

справи в господарському суді 18.12.2007р. (рішення у справі № 1/347-9/32), а

також на підставі поданої квитанції № 4-0402001 від 22.06.2001р. про купівлю

сараю-конюшні громадянином ОСОБА_1, пояснення гр.. ОСОБА_1. про користування

конюшнею більше 25 років, з подальшим викупом, оригіналів документів та

документів, які, неодноразово вимагалося ухвалами господарського суду від

30.05.08р., від 19.06.08р., від 03.07.08р., від 29.07.08р., від 16.09.08р., від

02.10.08р., від 16.10.08р. -не представив, а саме не надав доказів, що ОСОБА_1.

набув права власності на конюшню-склад, документів, на підставі яких гр.

ОСОБА_1. користувався конюшнею - складом більше 25 років та будував зазначену

будівлю,  не надав суду жодних первинних

документів, в т.ч. оригіналів, на підставі яких було прийнято спірне рішення,

що теж неодноразово вимагалося від відповідача ухвалами у даній справі від

19.06.08р., від 03.07.08р., від 29.07.08р., 

від 02.10.08р., від 16.10.08р., надав суду фотокопії пояснюючої

ОСОБА_1., оригінал акту від 05.08.08р., оригінал акту від 07.08.08р. № 900,  копію з копії 

поверхового плану яйцескладу з дописуванням “Приміщення конюшні з

гіпсоблоків” Поз-2, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 13,  копію квитанції № 4 0402001  від 22 червня 2001р., копію з копії  поверхового плану  “Поз-2”, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького,

13,  копію з копії  схеми-плану 

розташування будівель в м. Радехів по вул.Б. Хмельницького № 13, копію

експлікації внутрішніх площ будівлі літера “код № 2” конюшні-складу  форма № 6-б по вул. Б. Хмельницького №

13,  копію рішення виконавчого комітету

Радехівської міської ради від 11 березня 2008р. № 67, копію рішення

Радехівської міської ради від 23 липня 2008р. № 28 “Про розгляд рішення № 67

виконавчого комітету Радехівської міської ради від 11.03.2008р. щодо оформлення

права власності на будівлю конюшні за адресою м. Радехів вул. Б. Хмельницького,

13”, копію схеми-плану  розташування

будівель в м. Радехів по вул. Б. Хмельницького, 13, де під цифрою “2” дописано

“Продано 22.06.2002 р. кв. № 4 -0402801, копію схематичного плану забудови

земельної ділянки Радехівської заготконтори, копію висновку головного

архітектора району № 66 від 31.10.2001р., з дописуваннями від руки, вважає, що

цих документів достатньо для відмови у позові, пояснив, що рішення

господарського суду від 18.12.2007р. у справі № 1/347-9/32 ним не

оскаржувалося, в процесі розгляду справи заявив, що  документи інвентарної справи

“підроблені”,  вважає, що лише надані ним

суду копії з копій плану-схеми конюшні та квитанцію № 4-0402001 від

22.06.2001р. про купівлю сараю-конюшні ОСОБА_1 належними доказами у справі,

пояснив, що той факт, що ОСОБА_1. працював конюхом понад 25 років, користувався

приміщенням конюшні та, що ОСОБА_1. будував цю будівлю  знають всі у м. Радехові, в т.ч. депутати,

вважає, що рішення у справі № 1/347-9/32 в частині будівлі конюшні є

незаконним, пояснив, що рішенням Радехівської міської ради № 28 від 23 липня

2008р. залишено в силі рішення № 67 виконавчого комітету Радехівської міської

ради від 11.03.2008р. про оформлення права власності на будівлю за адресою м.

Радехів вул. Б. Хмельницького, 13 на ім”я громадянина ОСОБА_1, просить в позові

відмовити.

             Третя особа-1, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в останні судові

засідання представник -не прибував, подавав 

клопотання про розгляд справи без його участі  ( клопотання від 12.08.08р. вхідний № 18251,

від 24.10.08р. № 1035 вхідний № 23481, 

від 03.11.08р. № 1066 вхідний № 24305, останнє речення письмового

пояснення від 26.06.08р. № 608 вхідний № 15030, останнє речення письмового пояснення

від 29.09.08р. № 923 вхідний № 21932 - докази в матеріалах справи), в процесі

розгляду даної справи подавав оригінал інвентарної справи (копії з оригіналу

інвентарної справи вчинено у судовому засіданні, знаходяться в матеріалах

справи), подав письмові пояснення  від

26.06.08р. № 608 вхідний № 15030 від 01.07.08р., повторно подав пояснення від

17.07.08р. № 665 вхідний № 16673 від 22.07.08р., пояснення від 29.09.08р. за №

923 вхідний № 21932 (докази в матеріалах справи).

              Із поданих третьою особою-1

письмових пояснень, які знаходяться в матеріалах справи вбачається, що

“13.12.2005р. Радехівський райкоопзаготпромторг звернувся із замовленням на

виготовлення технічної документації на нежитлові будівлі по вул.

Б.Хмельницького, 13 в м. Радехові. 26.02.2008р. в Червоноградському БТІ

зареєстровано право власності на нежитлові будівлі: квасолозасолочний пункт,

будівля бондарної майстерні, будівля яйцескладу, які знаходяться за

вищевказаною адресою на підставі рішення Господарського суду у Львівській

області від 18.12.2007р. 19.03.2008р. громадянин ОСОБА_1. звернувся із

замовленням в Червоноградське БТІ на реєстрацію права власності на нежитлову

будівлю (конюшню-склад), яка знаходиться за адресою в м. Радехові по вул.

Б.Хмельницького, 13, та 24.04.2008р. гр. ОСОБА_1 була дана відповідь про те, що

ЧМБТІ не може зареєструвати право власності на нежитлову будівлю

(конюшню-склад), у зв'язку з тим, що конюшня-склад і будівля яйцескладу є одна

й та сама будівля, яка зареєстрована на праві власності за Радехівським

райкоопзаготпромторгом”.

Аналогічне письмове пояснення надано третьою особою-1, повторно,

17.07.08р. за № 665.

            Згідно письмового пояснення третьої

особи-1 від 29.09.08р. № 923 (абзаци -3-й -7-й) вбачається, що  “Станом на 22.12.83р. була проведена

інвентаризація будівлі розмірами 4,50 х 9,20, яка використовувалася як склад.

Після тривалої перерви, 13.12.2005р. Радехівським райкоопзаготпромторгом подано

замовлення № 104 на виготовлення технічної документації на об”єкти нерухомого

майна, які знаходяться за адресою: м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 13.               Згідно того ж замовлення

24.01.2006р. була обстежена будівля зовнішніми розмірами 4, 64 х 9, 20, яка

...використовується як конюшня. В зв”язку 

із розглядом  справи в

господарському суді виникла необхідність в проведенні конрольних обмірів.

Станом на 19.03.2008р. була обстежена будівля (яйцескладу), яка в 1983 році

використовувалася, як склад, а з 2006р. використовується, як конюшня, назва

будівлі (яйцескладу) взята з довідки про балансову вартість, поданої

Радехівським райкоопзаготпромторгом. Поскільки проектна документація та дозвіл

на будівництво в інвентарній справі відсутні, то зміна цільового призначення

цієї будівлі відбулася згідно довідки про балансову вартість”.

              Третя особа-2, подав відзив на

позовну заяву, позов заперечує за його безпредметністю та пояснив, що згідно ч.

І ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами

підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом

своїх прав та охоронюваних законом інтересів, вважає, що в оскаржуваному

рішенні виконкому Радехівської міської ради не вбачається жодних порушених цим

рішенням прав та інтересів Позивача. Представник третьої особи-2 посилається на

те, що доказом, порушення прав Позивача, останній  вважає Рішення Господарського суду Львівської

області від 18.12.2007р. у справі № 1/347-9/32 про визнання за Позивачем права

власності на конкретні визначені будівлі. Представник третьої особи-2 стверджує,

що оскаржуване рішення Відповідача не містить і не посягає на жоден з об'єктів,

вказаних зазначеним рішенням суду, як і на право Позивача на ці об'єкти, так як

рішення Відповідача видано на конкретну будівлю, яка не була предметом спору у

справі № 1/347-9/32 і право на яку Позивач не набував і не заявляв про його

набуття. Представник третьої особи стверджує, що статус цієї будівлі, як

індивідуально визначеного об'єкта з конкретною адресою місцезнаходження і який

не оспорювався Позивачем, підтверджено зазначеним рішенням суду, а саме: „...

як вбачається з матеріалів справи, позивач, не претендує на приміщення конюшні,

яка знаходиться за адресою: м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 13, і зазначене

приміщення не є предметом спору за даним позовом..." (абз.1 стор.5 з

мотивувальної частини). Представник третьої особи-2 зазначив, що згідно ч. 2

ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час

розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких

беруть участь ті самі сторони, наполягає, що факт окремості конюшні-складу щодо

всяких будівель, на які набув право Позивач за рішенням суду, в т.ч. за назвою

„яйцесклад", підтверджується також листом Позивача від 19.07.2006р. № 45

до Відповідача (вх. № 247 від 19.07.2006р.), Формою № 6-б державної статистичної

звітності, посвідченої Позивачем 24.01.2006р., довідкою Позивача від

19.05.06р., відтак просить на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, припинити

провадження у справі за відсутністю предмета спору.

            Крім того, представник третьої

особи-2 пояснив, що рішенням виконкому Радехівської міськради від 11.03.2008р.

№ 67 оформлено право власності на ім'я ОСОБА_1 на будівлю конюшні-складу, м.

Радехів, вул. Б. Хмельницького, 13, що дане рішення підтверджене і залишене в

силі рішенням XXVIII сесії Радехівської міської ради від 23.07.2008р. № 28 за

наслідками розгляду клопотання Радехівського райкооптзаготпромторгу про

скасування вказаного рішення виконкому, пояснив, що в рішенні суду приміщення

конюшні-складу встановлено як конкретний об'єкт, який не був предметом спору і

на який  позивач не претендував в даному

позові. Представник третьої особи-2 стверджує, що суд визнав право власності на

будівлі, позначені позиціями 1, 2, 3, що на плані-схемі є: квасилозасолочним

пунктом, яйцескладом, бондарною майстернею, які введені в експлуатацію згідно

акту-паспорту № 1 від 25.09.1954р., зазначив, що насправді, будівлі під

позиціями 2 та 3, в поданому РКЗПТ плані-схемі, буцімто, як яйцесклад та

бондарна майстерня, ніколи не будувались, не приймались в експлуатацію, не

призначались і не використовувались, власне, як яйцесклад та бондарна

майстерня, що фактично яйцесклад (яйцесклади) та бондарна майстерня є

складовими приміщеннями будівлі, позначеної під позицією - 1 вказаного

плану-схеми, що об'єкт під “поз. 2”, будувався в 60-их роках, як окрема будівля

з призначенням для утримання коней (конюшня) та зберігання кормів і інвентаря

(склад), для чого використовується і понині, і для жодних інших цілей ніколи не

використовувся, що об'єкт під “поз. 3” збудований в 90-их роках, як окрема

споруда, а саме: дощатий піднавіс без фундаменту для шкір, і в експлуатацію

ніколи не приймався, бо є тимчасовою спорудою. Представник третьої особи-2

вважає, що наведені ним обставини є об'єктивного характеру і підтверджені

відповідними актами.

             Заслухавши пояснення сторін,

оглянувши та дослідивши подані документи, суд ВСТАНОВИВ.

              Позивач звернувся з позовом до

господарського суду про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого

комітету Радехівської міської ради від 11 березня 2008 року № 67 “Про дозвіл на

оформлення права власності на будівлю конюшні-складу по вул. Б. Хмельницького,

13”, про наявність якого позивач дізнався 20 березня 2008 року.

             Як вбачається з матеріалів даної

справи, виконавчий комітет Радехівської міської ради (надалі - Відповідач) 11

березня 2008 року прийняв Рішення № 67 "Про оформлення права власності на

будівлю конюшні-складу по вул.Б. Хмельницького, 13".

             В цьому рішенні  № 67 Відповідачем вирішено:

1.          Оформити право власності на будівлю

конюшні-складу корисною площею 30,1 кв. м. по вул. Б. Хмельницького, 13 в місті

Радехові на ім'я ОСОБА_1.

2.          Видати ОСОБА_1 Свідоцтво про право

власності на вищезгадану будівлю конюшні-складу.

             3.  

Червоноградському МБТІ провести державну реєстрацію на вищезгадану

будівлю.

             З зазначеним рішенням

відповідача  позивач не погоджується,

вважає, що  воно порушує його право

власності на об'єкти нерухомого майна на які оформлено право власності.

             Як вбачається з матеріалів справи,

18 грудня 2007 року господарський суд Львівської області по справі № 1/347-9/32

постановив рішення у справі за позовом Радехівського райкоопзаготпромторгу до

виконавчого комітету Радехівської міської ради про визнання права власності та

усунення перешкод в користуванні майном.

             Зазначеним рішенням від

18.12.2007р. у справі № 1/347-9/32 господарським судом Львівської області

визнано право власності за Радехівським райкоопзаготпромторг на будівлі, які

розташовані за адресою: вул. Б. Хмельницького, 13 в м. Радехові, Львівської

області, а саме: квасилозасолочний пункт; будівля бондарної майстерні; будівля

яйцескладу.

             У рішенні господарського суду

Львівської області від 18.12.2007р. у справі № 

1/347-9/32 встановлено, що “Згідно документу під найменуванням “План -

схеми розташувань будівель”, які розташовані 

за адресою: вул. Б. Хмельницького, 13, в м. Радехів, який подано до

позовної заяви Позивачем, вбачається, що будівлі, які знаходяться за цією

адресою, це: склад цегляний по переробці овочів (позначений цифрою: “1” на

схемі), збудований Позивачем відповідно до рішення виконкому Радехівської

міської ради від 12.12.1959 року № 23 “Про виділення земельної ділянки під

будівництво складу на перероблені овочів в м. Радехові Радехівській

заготконторі по вул. Б. Хмельницького, 32” та прийнятий в експлуатацію згідно з

Актом від 31.12.1957 року; будівля бондарної майстерні (позначена на схемі

цифрою: “3”), збудованої Позивачем та прийнятий в експлуатацію згідно з

Актом-паспортом № 1 від 30.11.1954 року; будівля яйцескладу (позначена на схемі

цифрою: “2”), збудована Позивачем відповідно до рішення виконкому Радехівської

міської ради від 12.12.1959 року № 23 “Про виділення земельної ділянки під будівництво

складу на перероблені овочі в м. Радехові Радехівській заготконторі по вул. Б.

Хмельницького, 32” та прийнята в експлуатацію згідно з Актом - приймання

новозбудованих будівель та споруд від 26.12.1966р.

          Як зазначено у цьому рішенні, в

процесі розгляду даної справи встановлено, що у матеріалах Третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Червоноградському МБТІ, м. Червоноград Львівської області, будівлі, які

зазначені у плані - схемі розташувань будівель, які розташовані  за адресою: вул. Б. Хмельницького, 13, в м.

Радехів, що знаходився у Позивача (склад цегляний для переробки овочів, будівля

бондарної майстерні, будівля яйцескладу) мають інші найменування, у зв”язку з

чим, суд зобов”язав позивача (Радехівський райкоопзаготпромторг) та Третю особу

(Червоноградське МБТІ) звірити  та

ідентифікувати  вказані будівлі.

          Під час розгляду справи № 1/347-9/32

суд встановив, що місцезнаходження вищенаведених будівель позивача з 1968 року

перенумеровано з № 32 на № 13, отже на даний час знаходження спірного майна

позивача: м. Радехів, вулиця Богдана Хмельницького, 13, що підтверджується

Архівною довідкою № 297 від 20.06.2006р., 

перенумерація з № 32 та № 13 проведена на основі рішення виконкому міської

Ради депутатів трудящих від 12 серпня 1968 року № 15.

              Крім того, зазначеним рішенням

встановлено, що будівлям, які зазначені у позивача на плані-схемі, як склад

цегляний для переробки овочів, будівля бондарної майстерні, будівля яйцескладу,

за документами Червоноградського МБТІ іменуються, як: квасилозасолочний пункт;

будівля бондарної майстерні; будівля яйцескладу, які розташовані за адресою:

вул. Б. Хмельницького, 13, в м. Радехів, що підтверджується Рішення виконкому

міської Ради депутатів трудящих від 12 серпня 1968 року № 15, Рішенням

виконкому Радехівської міської ради депутатів трудящих Радехівського району

Львівської області УРСР від 12.12.1959р. № 23 “Про виділення земельної ділянки

під будівництво квасильнозасолочного пункту 

в  м. Радехові Радехівській

заготконторі по вул. Б. Хмельницького, 32” ( п. 1), актом-паспортом № 1  від 25.09.1954р., Рішенням виконкому

Радехівської міської ради депутатів трудящих Радехівського району Львівської

області УРСР від 12.12. 1959р. № 23 “Про виділення земельної ділянки під

будівництво бондарної майстерні в  м.

Радехові по вул. Б. Хмельницького, 32, Радехівській заготконторі” ( п. 1),

актом-паспортом № 1  від 25.09.1954р.,

Рішенням виконкому Радехівської міської ради депутатів трудящих Радехівського

району Львівської області УРСР від 12.12. 1959р. № 23 “Про виділення земельної

ділянки під будівництво яйце склада в  м.

Радехові Радехівській заготконторі по вул. Б. Хмельницького, 32” ( п. 1), актом

приймання новозбудованих будівель та споруд.

             Разом з тим, у цьому рішенні встановлено

обставини, що спірні будівлі збудовані позивачем, підтверджуються Рішенням

виконкому Радехівської міської ради депутатів трудящих Радехівського району

Львівської області УРСР від 12.12.1959р. № 23 “Про виділення земельної ділянки

під будівництво квасильнозасолочного пункту 

в  м. Радехові Радехівській

заготконторі по вул. Б. Хмельницького, 32”, актом-паспортом № 1  від 25.09.1954р., Рішенням виконкому

Радехівської міської ради депутатів трудящих Радехівського району Львівської

області УРСР від 12.12. 1959р. № 23 “Про виділення земельної ділянки під

будівництво бондарної майстерні в  м.

Радехові по вул. Б. Хмельницького, 32, Радехівській заготконторі”,

актом-паспортом № 1  від 25.09.1954р.,

Рішенням виконкому Радехівської міської ради депутатів трудящих Радехівського

району Львівської області УРСР від 12.12. 1959р. № 23 “Про виділення земельної

ділянки під будівництво яйце склада в  м.

Радехові Радехівській заготконторі по вул. Б. Хмельницького, 32”, актом приймання

новозбудованих будівель та споруд.

             Та обставина, що спірні будівлі

перебувають на балансі позивача, підтверджується довідкою від 31.01.2007р. №

16.

              Відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК

України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї

справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті

самі сторони.

             Станом на час розгляду справи №

9/121 встановлено, що позивач оформив на вищевказані будівлі право власності, а

саме на будівлі: квасильно-засолочний пункт (квасилозасолочний пункт),

бондарної майстерні, яйцескладу, які розташовані за адресою: вул.

Б.Хмельницького, 13 в м. Радехів, Львівської області.

              Як вбачається із матеріалів

справи, Позивачем вищезазначені будівлі зареєстровано в Комунальному

підприємстві Львівської обласної ради “Червоноградському міжміському бюро

технічної інвентаризації”, м. Червоноград (третя особа-1 у даній справі), що

підтверджується  Витягом про реєстрацію

прав власності на нерухоме майно за номером № 17883893 від 26.02.2008 року та

матеріалами інвентарної справи, оригінали якої оглядалися в судовому засіданні

( копії -в матеріалах справи).

             Як зазначено у Витягу, право

власності зареєстровано за Радехівським райкоопзаготпромторгом на наступні

об'єкти: "нежитлові будівлі: квасильно-засолочний пункт - поз.1; яйцесклад

- поз. 2; бондарна майстерня - поз. 3 (докази в матеріалах справи).

             Як встановлено рішенням у справі №

1/347-9/32 та вбачається із матеріалів даної справи, вищевказані будівлі були

збудовані та введені в експлуатацію Позивачем ще в 50-60-тих роках XX століття,

про що зазначено вище у цьому рішенні.

             Так, Позивачу для будівництва

вищевказаних будівель відводилася земельна ділянка за адресою: вул. Б.

Хмельницького, 13 в м. Радехові, що підтверджується  рішеннями виконкому Радехівської міської ради

від 12 грудня 1959 року № 23 "Про виділення земельної ділянки під

будівництво квасилозасолочного пункту, яйцескладу та бондарної майстерні в м.

Радехові по вул. Б. Хмельницького, 32". Вище вказані будівлі були

побудовані Позивачем за вищезгаданою адресою.

          В наступному, місцезнаходження

вищевказаних будівель перенумеровано з № 32 на № 13, що підтверджується

Архівною довідкою від 12.12.2005р. за № 414, як зазначено у цій архівній

довідці на підставі “Протоколу засідань виконкому Радехівської міської Ради

депутатів трудящих за 1968 рік, арк. 111, 132.”.

         Отже, на даний час будівлі знаходяться

за адресою: вул. Б. Хмельницького, 13, у місті 

Радехові, що підтверджується Архівною довідкою № 297 від 20.06.2006

року, у якій зазначено, що “ Перенумерація з № 32 на № 13 проведена на основі

рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих від 12 серпня 1968 року №

15.”.

          Відповідно до інвентаризаційної

справи будівель Радехівського райкоопзаготпромторгу, в м. Радехові по вул. Б.

Хмельницького, 13 знаходиться будівля яйцескладу, яка позначена на схемі-плані

розміщення будівель - “поз. 2” (оригінал інвентарної справи оглядався у судовому

засіданні, копія -в матеріалах справи).

           Станом на час розгляду як справи №

1/347-9/32, так і справи № 9/121, в інвентаризаційних матеріалах  під “поз. 2” не міститься відомостей про

наявність окремої будівлі конюшні-складу за адресою вул. Б. Хмельницького, 13,

у м. Радехів.

           Під позначенням “поз. 2”  у Зведеному акті вартості будинків,

господарських будівель та споруд, плані-схемі 

значиться - яйцесклад.

           В матеріалах справи відсутні

будь-які докази, що позивач, чи/або його попередники, будували конюшню-склад,

що позивач, чи/або його попередники зверталися до виконавчого комітету

Радехівської міської ради про надання дозволу на будівництво, реконструкцію чи

перебудову існуючих будівель, в т.ч. під конюшню-склад.

           Ні позивач, ні відповідач, ні треті

особи-1 та 2, жодного рішення Радехівської міської ради, чи її виконавчого

комітету з зазначеного питання -не надали, в т.ч. про відведення земельної

ділянки для будівництва конюшні-складу.

           Як випливає із письмових пояснень

третьої особи-1 (Комунального підприємства Львівської обласної ради

“Червоноградського міжміського бюро технічної інвентаризації”, м. Червоноград),

що конюшня-склад і будівля яйцескладу є одна й та сама будівля, яка

зареєстрована на праві власності за Радехівським райкоопзаготпромторгом”, як

яйцесклад поз.2 (письмові пояснення від 26.06.08р. за № 608 та від 17.07.08р.

за № 665).     

          Як випливає із письмового пояснення

третьої особи-1 від 29.09.08р. № 923 (абзаци -3-й -7-й), яке надано на вимогу

господарського суду згідно ухвали від 16.09.08р. у справі № 9/121, що  /пояснення наводиться дослівно/ “Станом на

22.12.83р. була проведена інвентаризація будівлі розмірами 4,50 х 9,20, яка

використовувалася як склад. Після тривалої перерви, 13.12.2005р. Радехівським

райкоопзаготпромторгом подано замовлення № 104 на виготовлення технічної

документації на об”єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м.

Радехів, вул. Б.Хмельницького, 13. Згідно того ж замовлення 24.01.2006р. була

обстежена будівля зовнішніми розмірами 4,64 х 9,20, яка на сьогоднішній день

використовується як конюшня. В зв”язку з розглядом  справи в господарському суді виникла

необхідність в проведенні конрольних обмірів. Станом на 19.03.2008р. була

обстежена будівля (яйцескладу), яка в 1983 році використовувалася, як склад, а

з 2006р. використовується, як конюшня, назва будівлі (яйцескладу) взята з

довідки про балансову вартість, поданої Радехівським райкоопзаготпромторгом,

поскільки проектна документація та дозвіл на будівництво в інвентарній справі

відсутні, то зміна цільового призначення цієї будівлі відбулася згідно довідки

про балансову вартість”.

             Обставини зазначені третьою

особою-1 у цьому поясненні, знайшли своє документальне підтвердження у  матеріалах справи.

             Так, у Акті поточних змін у м.

Радехові по вул. Б. Хмельницького, 13, записано: проведена основна

інвентаризація під навісу для шкіри “ поз.3”, під “поз. 1”: при обстеженні

приміщень складу зруйновано приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-6; під “поз.3”:

обстежено конюшню склад.

           У Допоміжній таблиці № 1 для

визначення проценту зносу будівель ...(оцінка) під “поз. 2” зазначено “Яйцеклад

(конюшня), заг. площа 30,1, знос 50%, вартість 1188 грн., згідно Акту огляду і

приймання комісією новозбудованої будівлі від 26 грудня 1966р., зазначена

будівля прийнята в експлуатацію як яйцесклад, замовник: Райзаготконтора

Радехів,  побудовано господарським

способом, дата початку будівництва 15 червня 1965 рік, дата закінчення

будівництва -30 серпня 1966р., звідно Зведеного Акту вартості будинків,

господарських будівель та споруд, під “поз. 2” 

- зазначено -яйцесклад, згідно Схеми-плану розташованих будівель по вул.

Б. Хмельницького, 13 в м. Радехові -під цифрою “2” числиться -яйцесклад.

           Тобто, спірна будівля  з часу прийняття в експлуатацію 26 грудня

1966р. - як яйцесклад,  до часу складання

Зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд, остаточного

Плану-Схеми, оформлення яких вчинено третьою особою-1 на замовлення позивача №

104  від 13.12.2005р., зазнавала змін у

найменуванні, початкове та остаточне найменування цієї будівлі  - яйцесклад, “поз. 2”.

           Інші склади, які числилися за

складом готової продукції -квасилорозсолочним цехом під № 2-1, 2-2, 2-3, 2-6

-зруйновані, що вбачається з акту поточних змін.

           З аналізу вищенаведених документів

випливає, що будівля  -конюшня-склад і

яйцесклад -“поз. 2”,  є одна й та сама

будівля, яка зареєстрована на праві власності за Радехівським райкоопзаготпромторгом.

Інших

доказів, що на земельній ділянці виділеній для позивача знаходиться ще якась

будівля, в т.ч. будівля конюшня, чи конюшня-склад, крім зазначених в

інвентаризаційній справі, ні відповідач, ні третя особа-2 суду не представили,

в матеріалах справи такі докази -відсутні.

Ні

відповідачем, ні третьою особою-2 не надано суду належних та допустимих доказів

про те, що будівля під “поз. 2” це будівля - конюшні, чи/або “сарай -конюшні”,

не надали доказів, що ця будівля є зовсім іншим приміщенням, збудованим

ОСОБА_1. на земельній ділянці позивача, яка відведена позивачу Рішенням

виконкому Радехівської міської ради депутатів трудящих Радехівського району

Львівської області УРСР від 12 грудня 1959 року за № 23, що вимагалося від

третьої особи-2 та відповідача ухвалами господарського суду від 19.06.08р., від

29.07.08р., від 16.09.08р., від 16.10.08р., від 02.10.08р.

Ні

відповідачем, ні третьою особою-2 не надано суду доказів, що будівля конюшні на

земельній ділянці позивача, яка відведена останньому Рішенням виконкому

Радехівської міської ради депутатів трудящих Радехівського району Львівської

області УРСР від 12 грудня 1959 року за № 23, була збудована фізичною особою

ОСОБА_1.

Посилання

відповідача та третьої особи-2 на 

Експлікацію форми 6-б  внутрішніх

площ до плану будівлі літера /дослівно - “поз.2 кон - я -склад по вул. Б.

Хмельницького № 13” -по-перше, надана третьою особою-2 лише у фотокопії, яка з

невідомих причин, складається із двох документів та надані суду, як один

документ. Оригіналу цієї експлікації -ні відповідач, ні третя особа-2 суду -не

надали, що підтверджується ухвалами суду від 19.06.08р., від 29.07.08р., від

16.09.08р., від 16.10.08р., від 02.10.08р.

Посилання

третьої особи-2 на те, що приміщення яйцескладу, як яйцесклад та бондарна майстерня

ніколи не будувалися, не приймались в експлуатацію, не призначались та не

використовувалися, як яйцесклад, спростовується Актом приймання новозбудованих

будівель та споруд, з якого вбачається, що на час  огляду і приймання комісією новозбудованої

будівлі від 26 грудня 1966р., м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 13, зазначена

будівля прийнята в експлуатацію як яйцесклад, замовник: Райзаготконтора

Радехів,  побудовано господарським

способом, дата початку будівництва 15 червня 1965 рік, дата закінчення будівництва

-30 серпня 1966р.огляду і приймання новозбудованої будівлі від 26 грудня 1966р.

(докази в матеріалах справи).          

            Щодо посилання відповідача на Акт

від 05.08.2008р. та  Акт (з додатком на 7

сторінках) від 07.08.08р., то суд не приймає зазначені документи як належні та

допустимі докази у справі відповідно до ст. ст. 33 та 34 ГПК України, оскільки,

вони складені, по-перше за ініціативою відповідача без залучення до їх

складання представників позивача та Червоноградського МБТІ, тобто складені в

односторонньому порядку, на вимогу жителя м. Радехова вул. Сонячна № 3, тобто

на вимогу п. ОСОБА_1. (третя особа -2 у даній справі), по-друге, особи,

які  підписали ці акти, не є

спеціалістами (експертами) із будівництва, а посади “директор”, “заступник

директора”, “зав. складом”, “інструктор”, “депутат міської ради”, “депутат,

голова комісії з питань землекористування”, “заступник міського голови”,

“секретар міської ради”, “архітектор міської ради”, “голова комісії з

будівництва”, “депутат міської ради” не є ознакою, що вказані посадовці та

депутати, володіють спеціальними необхідними для цього знаннями, наділені

повноваженнями експертів, мають відповідні ліцензії на проведення досліджень,

експертиз тощо,  по-третє, зазначені акти

не складалися на вимогу суду, перед ними суд не ставив коло питань, які

необхідно дослідити,  як це визначено у

статті 41 ГПК України, особи, які складали та підписували ці акти, не

попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих, або за дачу

завідомо неправдивих показів, по-четверте, зазначені акти не породили жодних

правових наслідків, не були подані Комунальному підприємству Львівської

обласної ради “Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації” та за

ними не проведено жодних змін, уточнень, виправлень в інвентаризаційній справі,

що стосується спірного майна.

Отже,

зазначені акти та висновки, які у них приведені, не відповідають вимогам статті

42 ГПК України, а в силу статей 33 та 34 ГПК України вони є неналежними та

недопустимими доказами у справі.

Судом

також звернено увагу на те, що відповідачем надана фотокопія з копії

поверхового плану -“ Поз.2” Радехів, Б. Хмельницького, 13” у якому продовженням

рядка зазначено: “Яйцесклад”, поруч із планом-схемою дописано: ”Приміщення

конюшні з гіпсоблоків” -власне це дописування відповідач вважає переконливим

доказом у справі та визначенню, що спірна будівля є конюшнею, і має належати

ОСОБА_1 на праві власності. Представником відповідача продовження рядка з

записом “яйцесклад” на копії з копії поверхового плану -до уваги не береться.

Оригіналу цього документу відповідач суду не представив, що підтверджується

ухвалами суду від 19.06.08р., від 29.07.08р., від 16.09.08р., від 16.10.08р.,

від 02.10.08р.

Дописування

містяться також у поданій відповідачем фотокопії з копії  “Схема-План”, де будівля під цифрою “2”

містить дописування від руки: ”конюшня”, відтак це дописування відповідач

вважає доказом у справі. Внизу цієї Схеми-плану під цифрою ”2” зазначено:

”яйцесклад”, напис якого відповідає почерку, який виконано саму Схему-план,

однак вказане відповідачем до уваги не береться. Оригіналу цього документу

відповідач суду не представив, що підтверджується ухвалами суду від 19.06.08р.,

від 29.07.08р., від 16.09.08р., від 16.10.08р., від 02.10.08р.

Відповідачем

також надано суду фотокопію документу “Схема-План розташування будівель в м.

Радехів по вул. Б. Хмельницького № 13”, яка склеєна з двох аркушів, без дати її

складення, де під номером “2” зазначено - Конюшня-склад, а над  квадратиком за позначкою “2” дописано:

”продано 22.06.2002р. кв. 4 -0402801”. Оригіналу зазначеної “Схеми-Плану” суду

не надано, не зважаючи на те, що оригінали документів від відповідача

вимагалися, неодноразово. В матеріалах інвентарної справи така Схема -План

-відсутня.

Слід

зазначити, що відповідачем суду надавалися 

копії з копій, фотокопії Схем-Планів, оцінку яким надано вище, які

різняться між собою щодо визначення будівлі під “поз.2”, редакція яких відсутня

в матеріалах інвентаризаційної справи.

Разом

з тим, відповідач стверджує, що ОСОБА_1. понад 25 років користується

приміщенням конюшні, придбав це приміщення за 1000,00 грн., що підтверджує

фотокопією квитанції № 4 0402001, відтак вважає, що рішення виконавчого

комітету від 11 березня 2008р. № 67 є законним, а громадянин ОСОБА_1. набув

право власності на будівлю конюшні-складу 

на підставі цього рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Зазначені

обставини третя особа-2 підтверджує довідкою № 8 від 27.10.08р. з якої

вбачається, що ОСОБА_1. дійсно працював у Райкоопзаготпромторзі на посаді

їздового з 13.01.1982р. (наказ № 3 від 12.01.82р.) по 02.03.92р. (наказ № 37

від 02.03.92р.), довідкою від 14.10.08р. № 319 з Управління агропромислового

розвитку про те, що житель м. Радехів ОСОБА_1. веде особисте селянське господарство:

обробляє землю, утримує ВРХ, коні та птицю, за адресою: вул. Б. Хмельницького,

13, м. Радехів.

Цивільним

законодавством України чітко передбачено набуття права власності -Глави 23 та

24 ЦК України.

Ні

одна із статей 328-343 ЦК України не регулює набуття права власності на майно,

річ, будівлю у разі, коли майно, річ, будівля уже знаходиться на праві

власності іншої особи, в т.ч. юридичної.

Як

зазначено вище у цьому рішенні, рішенням господарського суду від  18.12.2007р. у справі № 1/347-9/32 за

позивачем визнано право власності на будівлі, в т.ч. будівлю яйцескладу,  а 28.02.2008р. зареєстровано право власності

на будівлі, в т.ч. яйцескладу -“поз.2”, реєстраційний № 22272846, номер запису:

123 в книзі: 1ю/нж.

Щодо

користування гр. ОСОБА_1. будівлею конюшні понад 25 років, його  праця у Райкоопзаготпромторзі на посаді

їздового з 13.01.1982р. (наказ № 3 від 12.01.82р.) по 02.03.92р. (наказ № 37

від 02.03.92р.),  що підтверджується

довідкою № 8 від 27.10.08р., та те, що житель м. Радехів ОСОБА_1. веде особисте

селянське господарство: обробляє землю, утримує ВРХ, коні та птицю, за адресою:

вул. Б. Хмельницького, 13, м. Радехів, що підтверджується довідкою від

14.10.08р. № 319  Управління

агропромислового розвитку, не може бути підставою для  визнання за ОСОБА_1. права власності на

будівлю яйцескладу (поз. 2) за набувальною давністю (стаття 344 ЦК України),

так як визнання права власності за набувальною давністю не може мати місця

раніше 1 січня 2011 року, в т.ч. не могла бути застосована станом на час

прийняття відповідачем спірного рішення.

В

частині сплати ОСОБА_1. 1000,00 грн. квитанцією № 4 0402001 від 22 червня 2001

року “Призначення платежу: за 

сарай-конюшню”, то ні відповідачем, ні третьою особою-2 не надано суду

жодних доказів щодо підстав для проведення зазначеного платежу, не надано

доказів за що конкретно сплачено кошти, не надано доказів оцінки майна, за яке

ОСОБА_1. сплачував кошти в сумі 1000 грн. 00 коп., як не надано доказів

підставності проведення цієї оплати органу самоврядування, а не Позивачу, на

балансі якого знаходилося спірне майно, на земельній ділянці якого спірні

будівлі знаходяться та будувалися позивачем.

Відповідачем  також не надано доказів, що спірне майно

перейшло у власність відповідача у справі, відповідно до статті 86 ЦК УРСР, статті

128 ЦК УРСР, Закону України “Про власність” які були чинними на час складання

вищевказаної квитанції на відчуження майна, або згідно статті 330 ЦК України,

яка є чинною з 01.01.04р., тобто не надав доказів підставності відчуження майна

відповідачем  гр. ОСОБА_1 власне

відповідачем.

Станом

на час розгляду даної справи третя особа-2 не надала суду доказів, що будівля

конюшні-сараю ним зареєстровано у встановленому законом порядку на праві

власності реєстраційним органом. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно

до пп. 1, 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на

нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення

підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і

правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який

зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в

порядку, встановленому законом.

Стаття

4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

обмежень»передбачає обов'язкову державну реєстрацію речових прав на нерухоме

майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб,

держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних

юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема права

власності на нерухоме майно.

Пунктом

1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на

нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р.

№ 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №

157/6445, з подальшими змінами, визначено, що державна реєстрація прав

власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на

нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права

власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів

нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що

звернулася до БТІ.

            Статтею 41 Конституції України

передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю

власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

            Ніхто не може бути  протиправно позбавлений права власності.

Право власності є непорушним.

            Статтею 92 Конституції України

визначено, що виключно законами України визначаються: 7) правовий режим

власності.

           Статтею 328 ЦК України передбачено,

що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема

із правочинів.

Право

власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону

або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

            В процесі розгляду спору судом не

встановлено обставин, що позивач набув спірне майно неправомірно. Таких доказів

не надали суду відповідачі та треті особи.

            Відповідно до статті 33 ГПК

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог чи заперечень.

           Посилання відповідача та третьої

особи-2 на те, що у рішенні суду від 18.12.2007р. у справі № 1/347-9/32  зазначено, що “...як вбачається з матеріалів

справи, позивач, не претендує на приміщення конюшні, яка знаходиться за

адресою: м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 13 і зазначене приміщення не є

предметом спору за даним позовом...”, як на підставу правомірності своїх вимог,

то по-перше, вказана цитата приведена третьою особою-2 без посилання на

обставини у зв”язку із чим, суд вчинив таке визначення, по-друге, зазначена

цитата випливає абзацу наступного змісту: “ Судом не взято до уваги твердження

представника відповідача, що позов не підлягає до задоволення з тих підстав, що

мають місце розбіжності у найменуванні спірного майна у плані-схемі та

документах МБТІ, що позивач є неналежним 

позивачем у справі, так як позов подано Спільним  підприємством “Радехівський

райкоопзаготконторг”, а в дійсності позивачем має бути  Радехівський райкоопзаготпромторг та, що

громадянином ОСОБА_1. може бути подана 

позовна заява до суду про визнання за ним права на приміщення конюшні,

оскільки такі твердження відповідача повністю спростовані позивачем належними

та допустимими доказами, підтверджуються матеріалами справи, про що зазначено

вище у цьому рішенні. Щодо  можливого

подання гр. ОСОБА_1. позовної заяви до суду про визнання за ним права власності

на приміщення конюшні, яка знаходиться за адресою: м. Радехів, вул.

Б.Хмельницького, 13, то як вбачається з матеріалів справи, позивач, не

претендує на приміщення конюшні, яка знаходиться за адресою: м. Радехів, вул.

Б. Хмельницького, 13 і зазначене приміщення не є предметом спору за даним

позовом, відповідачем не подано належного та допустимого доказу про знаходження

в провадженні судів України позовної заяви гр. ОСОБА_1. щодо визнання за ним

права власності на спірні приміщення, відтак вищезазначені твердження

відповідача не можуть бути підставою для відмови позивачу у задоволенні

позову.”.

             Як вбачається із матеріалів справи

№ 1/347-9/32  приміщення конюшні, дійсно

не було предметом спору, ні відповідач, ні третя особа, які були сторонами у

цій справі, не подавали суду жодних документів, що приміщення/будівля конюшні і

будівля яйцескладу - поз.2, є одним і тим самим приміщенням  та, що власне будівлю яйцескладу,  п. ОСОБА_1. та відповідач ідентифікують як

будівлю конюшні, а відтак оспорюють у суді.

             Слід звернути увагу, що третя

особа-2 у своєму відзиві, наданому у справі № 9/121, стверджує, що претендує на

будівлю конюшні, як на інший об”єкт, не пов”язаний із будівлею яйцескладу

-поз.2, на яку оформив право власності позивач, та просить провадження у справі

припинити за відсутністю предмету спору, однак, доказів про те, що будівля

конюшні є дійсно іншим об”єктом, а  не

будівлею яйцескладом -поз.2 -не надав, про що зазначено вище у цьому рішенні. 

             Отже, в ході розгляду даної справи

судом встановлено, що право власності на вище вказані будівлі:

квасилозасолочний пункт; будівля бондарної майстерні; будівля яйцескладу, які

розташовані за адресою: вул. Б.Хмельницького, 13 в м. Радехів, Львівської

області, Позивачем зареєстровані на праві власності в Комунальному підприємстві

Львівської обласної ради “Червоноградському міжміському бюро технічної

інвентаризації”, що підтверджується 

Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за номером №

17883893 від 26.02.2008 року та матеріалами інвентарної справи, оригінали якої

оглядалися в судовому засіданні.

             Згідно Витягу, право власності

зареєстровано за Радехівським райкоопзаготпромторгом на наступні об'єкти,  нежитлові будівлі: квасильно-засолочний пункт

- поз.1; яйцесклад - поз. 2; бондарна майстерня - поз. 3.

             Відповідно до статті 316 ЦК

України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює

відповідно до закону за свою волею, незалежно від волі інших осіб.

             Власникові належить права

володіння, користування та розпорядження своїм майно, частина 1 статті 317 ЦК

України. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний

розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, що

передбачено статтею 319 ЦК України.

             Право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його

здійсненні, стаття 321 ЦК України.

             Слід зазначити, що в мотивувальній

частині Рішення № 67 виконавчий комітет вказує: "Розглядом заяви жителя

АДРЕСА_1 ОСОБА_1. про дозвіл на оформлення права власності на будівлю

конюшні-складу по вул. Б.Хмельницького, 13 в м. Радехові встановлено, що

будівля конюшні-складу, корисною площею 30,1 кв.м. побудована в 60-х роках з

гіпсоблоків, перекриття дерев'яне, дах покритий рубероїдом. Будівля знаходиться

в користуванні ОСОБА_1. більше 25 років" та керується під час прийняття

оспорюваного рішення Тимчасовим Положенням про порядок державної реєстрації

прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції

України від 07.02.2002 №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

від 18.02.2002 за №157/6445 із змінами та доповненнями.

             З такими діями Відповідача

погодитись не можна, так як під час прийняття Рішення № 67 виконавчий комітет

Радехівської міської ради вийшов за межі своєї компетенції, адже п. 4 ст. 344

Цивільного Кодексу України вказує, що "п. 4.Право власності за набувальною

давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за

рішенням суду".

             Станом на час розгляду даної

справи, жодного рішення суду про набуття права власності на конюшню-склад за

набувальною давністю на ім'я ОСОБА_1 не надано.

             Як вбачається із матеріалів справи,

ОСОБА_1 звертався в Радехівський районний суд Львівської області з заявою про

визнання права власності на конюшню-склад. Однак, Радехівський районний суд

Львівської області 23 жовтня 2007 року своєю Ухвалою позов Солтис Богдана

Михайловича до Радехівської райспоживспілки про визнання права власності

залишив без розгляду.

             Відповідно до п. 3 ст. 24 Закону

України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997

№280/97-ВР, визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи

діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені

Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і

законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в

Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і

Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої

компетенції.

             Відповідно до п.п.10 п.б ст. 30

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997

№280/97-ВР, визначено, що до відання виконавчих органів міських рад належать

делеговані повноваження: облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів

нерухомого майна незалежно від форм власності".

              Відповідно до п. 6 Тимчасового

Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно,

затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 та

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 за №157/6445 із змінами

та доповненнями, передбачено,  що

оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею

свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами

місцевого самоврядування:

               -   фізичним та юридичним особам при

представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого

майна,  акта про прийняття об'єкта в

експлуатацію та акта приймання-передавання цього об'єкта;

               - фізичним та юридичним особам

на підставі документів, установлених законодавством, які   підтверджують   їх  

право   власності   на  

об'єкти   нерухомого   майна,  

крім правовстановлювальних документів.

             Статтею 386 Цивільного Кодексу

України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав власності, а

статтею 393 ЦК України, визначено, що правовий акт органу державної влади,

органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування,

який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна

визнається судом незаконним та скасовується.

             Статтею 13 Конституції України,

встановлено рівний захист усіх суб'єктів права власності, неможливість

позбавлення особи права власності та наявності у власника права вимагати

усунення будь-яких порушень його права, вимагати усунення будь-яких перешкод з

боку інших осіб, пов”язаних із здійсненням ним володіння, користування або

розпорядження належним йому майном, включаючи право на звернення до суду у

випадках, коли власник має підстави передбачати можливість порушення свого

права власності іншою особою, тощо.

             Поняття майна наведено у ст. 139

Господарського кодексу України та в ст. 190 Цивільного кодексу України, які під

майном розуміють:

             - 

пункт 1 ст. 139 ГК України вказує, що «Майном у цьому Кодексі визнається

сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають

вартісне  визначення,   виробляються 

чи  використовуються у  діяльності суб'єктів господарювання та

відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом

формах обліку майна цих суб'єктів.»;

             - 

пункт 1 ст. 190 ЦК України вказує, що «Майном як особливим об'єктом

вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.».

             Судом також звернено увагу на те,

що відповідач не міг не знати про наявність права власності у Позивача на

будівлі за адресою вул. Б.Хмельницького, 13 в м. Радехові, так як був стороною

у справі в господарському суді Львівської області  № 1/347-9/32.

             Суд заслухав пояснення

представників позивача, відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2,

оглянув та дослідив подані  докази,

оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що рішенням відповідача порушено

право позивача на володіння, користування та розпорядження майном, яке

знаходиться у його власності, є незаконним.

             Судові витрати покласти на

відповідача пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК

України.

             На підставі вищенаведеного та

керуючись статтями 22, 27, 32, 33, 34, 43, 69, 77, 82-85, 116, 117

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовільнити повністю.

2.

Визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Радехівської

міської ради від 11 березня 2008 року № 67 “Про дозвіл на оформлення права

власності на будівлю конюшні-складу по вул. Б. Хмельницького, 13”, як таке, що

порушує право позивача на володіння, користування та розпорядження майном, що

знаходиться на праві власності позивача: Радехівського райкоопзаготпромторгу та

зареєстровано у встановленому законом порядку.

3.

Стягнути з Виконавчого комітету Радехівської міської ради, місто Радехів, вул.

І. Франка, 2 Львівської області  (код ЄДРПОУ

04056285) на користь  Радехівського

райкоопзаготпромторгу, м. Радехів Львівської області, вул. Львівська, 29 (код

ЄДРПОУ 01784564) 85 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя