Постанова

від 04.12.2012 по справі 2а/0270/5094/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

04 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5094/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербацької Ольги Сергіївни

позивача: Вдовиченко М.І.- представник за довіреністю

відповідача: Волощук В.О.- представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехімпортпостач"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

5 листопада 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехімпортпостач" із адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою від 06.11.2012 року суд відкрив провадження у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 04.10.2012 року по 08.10.2012 року Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС (надалі -Вінницька ОДПІ) проведено позапланову невиїзну перевірку Tовариства з обмеженою відповідальністю "Агротехімпортпостач" (далі - ТОВ "Агротехімпортпостач") з питань достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з TOB "Асторія груп" за червень 2011 року, липень 2011 року. За результатами перевірки відповідач склав акт № 2387/2202/35823969 від 08.10.2012 року, яким встановлено порушення товариством позивача п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України і в зв'язку з чим TOB "Агротехімпортпостач" завищено податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 3500 грн., за липень 2011 року на суму 7500 грн. по постачальнику "Асторія груп". На підставі зазначеного, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 року № 0001102200, яким, на підставі акта перевірки № 2387/2202/35823969 від 08.10.2012 року, збільшило суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12876 грн. в т.ч. за основним платежем -11000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1876 грн. З такими діями податкового органу позивач не згоден, а тому звернувся до суду із такими вимогами: визнати неправомірними дії Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької обласної Державної податкової служби щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Агротехімпортпостач" та оформлення її результатів; визнати неправомірним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001102200 від 22.10.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити зазначені позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши, що перевірка на товаристві позивача проведена Вінницькою ОДПІ на підставі норм чинного податкового законодавства та в межах наданих її посадовим особам повноважень, а податкове повідомлення-рішення, що оскаржує позивач, винесено у зв'язку із виявленням порушень вчинених позивачем в процесі здійснення господарських операцій та взаєморозрахунків із його контрагентом ТОВ "Асторія груп".

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

TOB "Агротехімпортпостач" 09.04.2008 року зареєстровано Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 11741020000006720 (а.с.12).

04.10.2012 року по 08.10.2012 року на підставі наказу №2388/22 від 03.10.2012 року (а.с.18) Вінницькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку TOB "Агротехімпортпостач" з питань достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з TOB "Асторія груп" за червень 2011 року, липень 2011 року.

За результатами перевірки відповідач склав акт № 2387/2202/35823969 від 08.10.2012 року (а.с.22-37), яким встановлено порушення товариством позивача п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України і в зв'язку з чим TOB "Агротехімпортпостач" завищено податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 3500грн., за липень 2011 року на суму 7500 грн. по постачальнику ТОВ "Асторія груп".

На підставі зазначеного висновку, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 року № 0001102200, яким, на підставі акта перевірки № 2387/2202/35823969 від 08.10.2012 року, збільшило суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12876 грн. в т.ч. за основним платежем -11000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1876 грн.

Суд встановив, що відповідач дійшов вказаного висновку про порушення TOB "Агротехімпортпостач" п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України на підставі наступних документів, що були враховані при проведенні перевірки, зокрема Декларація з ПДВ TOB "Агротехімпортпостач" за червень 2011 року № 174331 віл 18.07.2011 року, липень 2011 р. № 208163 від 05.09.2011 року; інформація з наявних в інспекції інформаційних баз (АРМ "TAX", АРМ "Звіт", АІС "ОР", АІС "РПП" та "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"); акт № 653/23-02/37505972 від 14.02.12 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Асторія Груп", код ЄДРПОУ 37505972 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за червень, липень 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва; відповідь TOB "Агротехімпортпостач" б/н б/дати (вх. № 16791/10 від 10.08.2012 року до Вінницької ОДПІ на запит Вінницької ОДПІ № 26579/22 від 30.07.2012 року щодо існування розбіжностей, задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань TOB "Агротехімпортпостач" з TOB "Асторія груп" за червень 2011 року, липень 2011 року; лист підприємства № 19 від 05.10.2012 року про надання додаткових документів; завірені копії документів згідно отриманих відповідей TOB "Агротехімпортпостач": договір, акти приймання - здачі робіт (надання послуг), копії ж/о по рахунку 631, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за червень, липень 2011 р., податкові накладні, виписки банку, платіжні доручення.

Крім того, в акті перевірки № 2387/2202/35823969 від 08.10.2012 року Вінницькою ОДПІ зазначено, що TOB "Агротехімпортпостач" у рядку 10.1 розділу 11 "Податковий кредит" податкових декларації з податку на додану вартість та додатку 5 декларацій по ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в розділі II "Податковий кредит" віднесено до складу податкового кредиту в червні 2011 pоку та липні 2011 року операції з придбання послуг (вантажні перевезення) у TOB "Асторія груп", перебуває на обліку ДНІ у Печерському районі м. Києва ДПС, стан платника - "прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру) ( форма 801111 - не подано) на відповідні суми:

- за червень 2011 року - обсяг придбання в сумі 17500 грн., сума ПДВ 3500 грн.;

- за липень 2011 року - обсяг придбання в сумі 37500 грн., сума ПДВ 7500 грн.

Також, податковий орган зазначив, то між вказаними контрагентами укладено договір з надання транспортних та посередницьких послуг в оптовій торгівлі № 2 від 16.05.2011 року, про що також свідчать надані позивачем копія актів приймання виконаних робіт та податкових накладних. Зокрема:

- акт здачі-приймання (надання послуг) №2 від 01.06.2011 року;

- податкова накладна №60108 від 01.06.2011 року на загальну суму 7000 грн., у т.ч. ПДВ 1166,67 грн.;

- акт здачі-приймання (надання послуг) №4 від 14.06.2011 року;

- податкова накладна №61404 від 14.06.2011 року на загальну суму 7000 грн., у т.ч. ПДВ 1166,67 грн.;

- акт здачі-приймання (надання послуг) №7 від 21.06.2011 року;

- податкова накладна №62106 від 21.06.2011 року на загальну суму 7000 грн., у т.ч. ПДВ 1166,67 грн.;

- акт здачі-приймання (надання послуг) №70501 від 05.07.2011 року;

- акт здачі-приймання (надання послуг) №71401 від 14.07.2011 року;

- акт здачі-приймання (надання послуг) №72801 від 28.07.2011 року;

- акт здачі-приймання (надання послуг) №71901 від 19.07.2011 року;

- податкова накладна №72009 від 20.07.2011 року на загальну суму 45000 грн., у т.ч. ПДВ 7500 грн. (а.с.45-55).

Одночасно, в акті перевірки відповідачем вказано, що згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №653/23-02/37505979 від 14.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Асторія груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень-липень 2011 року, встановлено при проведенні аналізу наявної в органі ДІІС інформації та її документального підтвердження, а також згідно отриманого акту № 2194/23-2/31481658 від 12.10.2011 року від ДПІ у Вишгородському районі Київської області про результати перевірки ПП "Автомагістраль" код ЄДРПОУ 31481658 з питань дотримання вимог податковою та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з TOB "Асторія груп" за червень- липень 2011 року неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з таким:

TOB "Асторія груп" не надані відповіді на письмові запити ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.08.2011 №30980/10/15-111 та від 20.09.20 №342448/10/15-111 за вказаною адресою TOB "Асторія груп" не знаходиться.

Також, податковим органом зазначено, що відповідно до матеріалів, які знаходяться у справі ТОВ "Асторія груп", інформаційних баз даних АІС "Реєстр платників податків" ДПІ у Печерському районі м. Києва, АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ "Бест-Звіт" ДПІ у Печерському районі м. Києва, TAX ДНІ у Печерському районі м. Києва, АРМ "Аудит" ДПІ у Печерському районі м. Києва, АІС "Спіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України" TOB "Асторія груп" зареєстровано 03.02.2011 року у Державній адміністрації Печерського району, свідоцтво про державну реєстрацію № 107010200000425997, стан платника податків TOB "Асторія груп" - "ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ПРО ПРИПИНЕННЯ (ЗПОЧАТО ЛІКВІДАЦІЙНУ ПРОЦЕДУРУ)" (форма 80ПП- не подано).

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до бази даних Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПA України TOB "Асторія груп" мало свідоцтво платника ПДВ.

Таким чином, з описової частини акту перевірки № 2387/2202/35823969 від 08.10.2012 року відсутні будь-які відомості про відсутність статусу платника ПДВ у ТОВ "Асторія груп" на час здійснення господарських операцій, зокрема укладання та виконання договору на надання транспортних та посередницьких послуг №2 від 16.05.2011 року.

В судовому засіданні представником позивача надано пояснення, що на сайті ДПС України наявні відомості, що свідоцтво платника ПДВ контрагента ТОВ "Асторія груп" анульовано 14.06.2012 року. Зазначене підтверджується витягом з Реєстру платників ПДВ.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

При організації та проведенні зустрічних звірок податкові органи зобов'язані керуватись вимогами Податкового кодексу України, Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказам ДПА від 22.04.2011 року № 236 (надалі -Методичні рекомендації №236), Закону України від 04.12.90 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

У відповідності до п. 3.1. Методичних рекомендацій рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженої Наказом ДПА України №236 22.04.2011 з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС - виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки" (далі - ІС "Зустрічні звірки"). Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

При цьому з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС - ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб'єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з'ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.

Відтак запит на проведення зустрічної звірки з TOB "Асторія груп" мав бути направлений тільки під час проведення перевірки TOB "Агротехімпортпостач" і тільки за допомогою ІС "Зустрічні звірки".

Проте у п.п.2. п. 2.10 акту від 08.10.2012 року не зазначено, що податковим органом використовувались дані ІС "Зустрічні звірки".

Крім того, Податковий Кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем їх постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, нормами Кодексу визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що встановлено п. 198.6 ст. 198 Кодексу.

Положення норми п.200.1 ст. 200 Кодексу передбачають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, що передбачено п. 200.17.ст.200 Податковим Кодексом України.

Згідно до п. 187.1. ст. 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до 187.7 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної цінами, що встановлюють положення п. 188.1 ст.188 Кодексу.

Пункт 200.2. ст. 200 Кодексу встановлює, що при позитивному значенні суми розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню до бюджету) у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із п.44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків формують свої показники податкової звітності на підставі даних, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Так, статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, ч.2 ст. 215 Цивільного Кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 3, 5 і 6 ст.203 ЦК України.

Також, відповідно до положень ст.234 Цивільного Кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідно до норм ст. 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч.1 ст. 218 Цивільного Кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідків його недійсності, крім випадків встановлених законом.

Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Так, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" визначено, що внутрішньогосподарський (управлінський) облік це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Разом з тим, ч.2 зазначеної норми передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, цими нормами встановлено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати свою господарську діяльність в межах правового поля, що зокрема полягає у веденні бухгалтерського обліку, одним із принципів якого є нарахування та відповідність доходів і витрат.

Таким чином, суд встановив, що позивач проводив господарські операції з контрагентами, зокрема ТОВ "Асторія груп". Ці операції були підтверджені належними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, у Постанові Пленуму Верховного Суду України та Президії Ради суддів України №7 від 03.04.2009 року "Про стан здійснення судочинства адміністративними судами" звертається увага на те, що згідно з практикою Верховного суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності.

Суд вважає, що одержання економічного ефекту позивачем підтверджується наданими товариством бухгалтерськими документами, які надані під час здійснення документальної перевірки.

Проте, виходячи із зазначеного, в акті перевірки податковим органом встановлено, що позивач здійснював фінансово-господарські операції з контрагентами, у тому числі і з ТОВ "Асторія груп" без мети настання реальних наслідків, оскільки у останнього відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розуміння ст.ст. 22, 188 Податкового Кодексу України, а отже зазначене свідчить, що правотчини між ТОВ "Асторія груп" та його контрагентами вчинені для надання податкової вигоди третіх осіб.

Проте, податкове законодавство не вимагає від платника податку відповідальності за недотримання норм законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Також законодавством України не передбачено обов'язок контрагента перевіряти у іншого контрагента місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак ТОВ "Агротехімпортпостач" не може нести відповідальність за не виконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 26 вересня 2006 року у справі за позовом ДПІ у м. Судаку до ПП "Колар" та ПП "Асторія-2003".

Отже, якщо контрагент порушує норми податкового законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001102200 від 22.10.2012 року.

Щодо іншої позовної вимоги позивач про визнання неправомірними дії Вінницької ОДПІ щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Агротехімпортпостач" та оформлення її результатів, суд ставиться критично до пояснень позивача стосовно неправомірності в діях відповідача враховуючи наступне.

Нормами ст. 75 Податкового Кодексу України передбачено, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Одночасно статтею 20 Податкового Кодексу України встановлено перелік прав органів державної податкової служби, який посадовими особами податкового органу був реалізований при проведення перевірки товариства позивача.

Крім того, проведення та оформлення результатів зазначеної перевірки ніяк не суперечить вимогам Податкового Кодексу України, зокрема відповідачем враховано норми, які передбачають особливості проведення документальної невиїзної перевірки (ст.79 Податкового Кодексу України) та вимоги щодо оформлення результатів перевірок, які передбачені ст. 86 Податкового Кодексу України.

Відтак, з урахуванням необґрунтованості вказаної вимоги, суд не знаходить підстав для її задоволення.

Згідно ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 22 жовтня 2012 року № 0001102200.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехімпортпостач" (м.Вінниця, вул. Айвазовського, 4, код ЄДРПОУ 35823969) судові витрати в розмірі 80,42 грн. (вісімдесят гривень 42 коп.) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна