Рішення

від 10.12.2012 по справі 5006/44/85/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.12 р. Справа № 5006/44/85/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер», м. Донецьк

про стягнення суми заборгованості в розмірі 27 952, 49 грн., з яких сума основного боргу 25 807, 42 грн., інфляційні витрати у розмірі 126, 88 грн., 3% річних у розмірі 499, 88 грн., пеня у розмірі 1 518, 31 грн.,

за участю представників:

від позивача: Климчук Т.В., за довір. від 03.01.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» про стягнення суми заборгованості в розмірі 27 952, 49 грн., з яких сума основного боргу 25 807, 42 грн., інфляційні витрати у розмірі 126, 88 грн., 3% річних у розмірі 499, 88 грн., пеня у розмірі 1 518, 31 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», норми Закону України «Про теплопостачання». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені умови договору на відпуск теплової енергії від 01 грудня 2005 року № 2083 в частині своєчасності та повної оплати одержаної теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року. Внаслідок чого, основна сума заборгованості відповідача за надані послуги з теплопостачання становить 25 807, 42 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних за період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року на суму 499, 88 грн. та інфляційні витрати за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року у розмірі 126, 88 грн.

Відповідно до пункту 4.4 договору, позивачем нарахована пеня за період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року у розмірі 1518, 31 грн.

Загальна сума заборгованості становить 27 952, 49 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги, через канцелярію суду надав додаткові письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але до суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою, що організація вибула. Поштове відправлення надсилалось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 83003, місто Донецьк, пр. Ілліча, 36. Заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень на позов не надійшло.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2005 року між комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» («Підприємство») та товариством з обмеженою відповідальністю «Юпітер» («Абонент») укладений договір на відпуск теплової енергії № 2083 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, «Підприємство» бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію до елеваторного вузлу, вказаного власником будівлі, а «Абонент» зобов'язується прийняти та провести оплату за використану теплову енергію (пункт 1.1,1.2 договору).

Сторонами під час підписання договору було узгоджено всі його істотні умови. Зокрема, у розділі першому договору сторонами узгоджено предмет цього договору, у розділі другому - порядок та умови постачання, у розділі третьому - порядок та умови оплати, у розділі четвертому - відповідальність сторін, у розділі сьомому - строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що теплова енергія, яка поставляється за даним договором, використовується «Абонентом» виключно для теплопостачання приміщень, згідно дислокації.

Як вбачається із договору, об'єктом теплопостачання є майстерня по ремонту взуття за адресою: м. Донецьк, пр. Ілліча, 36.

Обсяги теплоспоживання «Абонента» становлять загальну площу 149, 1 кв.м (пункт 2.6 договору).

Згідно із пунктом 2.7 договору початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється на підставі рішень органів місцевих або інших органів влади.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявним в матеріалах справи актом включення опалення (а.с.46).

Таким чином, зобов'язання, викладені в договорі від 01 грудня 2005 року № 2083 позивачем виконувались належним чином.

Відповідно до пункту 3.1 договору «Абонент» здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному управлінні або орендованими ним приміщеннями.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу належить вбудоване приміщення загальною площею 146, 5 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу вбудованого приміщення від 17 вересня 2008 року (а.с.21-24).

З письмових пояснень представника позивача, які містяться в матеріалах справи (а.с.75), вбачається, що при укладанні договору №2083 від 01 грудня 2005 року відповідачем надавався договір оренди нежитлового приміщення, в якому зазначено, що загальна площа складає 149, 1 кв.м., які і були внесені в пункті 2.6 договору.

Відповідно до пункту 6.6 договору сторони зобов'язані повідомляти один одного про зміну об'ємів теплоспоживання протягом 5 днів з моменту зміни рекомендованим листом з повідомленням. У разі порушення зазначеної умови, оплата за теплопостачання нараховується до дня подачі документів.

Відповідач не звертався із заявою про зміну розміру опалювальної площі нежитлового приміщення, тому нарахування розміру оплати проводяться на площу розміром 149, 1 кв.м.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що поставка теплової енергії здійснюється «Абоненту» за умови 100 % передоплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно встановленим тарифам.

Згідно із пунктом 3.3 договору в платіжному дорученні «Абонент» повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. При наявності заборгованості у «Абонента» за даним договором «Підприємство» зараховує оплату, яка надійшла, в рахунок погашення заборгованості за теплову енергію, спожиту в минулий період, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні.

Тариф на момент підписання договору становить за 1 кв.м опалювальної площі 3, 07 грн. в місяць без ПДВ (в опалювальний період). В залежності від цін на енергоносії, встановлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, або постачальником енергоносіїв, тариф може змінюватися в більшу або меншу сторону без узгодження з «Абонентом» (пункт 3.5 договору).

Рішенням Донецької міської ради від 20 лютого 2009 року №28/4 затверджений тариф на опалення для усіх споживачів (крім населення) у розмірі 14, 36 грн. за 1 кв.м (а.с.30).

Наказом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №138 від 01 березня 2011 року, на підставі рішення Донецької міської ради від 25 лютого 2011 року №4/22 та Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 грудня 2010 року №1836, тариф за послуги теплопостачання (для інших споживачів) з 01 березня 2011 року становить 18, 78 грн. за 1 кв.м (а.с.31-32).

Наказом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №562 від 03 жовтня 2011 року, на підставі рішення Донецької міської ради від 25 лютого 2011 року №4/22 та Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30 вересня 2011 року №124, тариф за послуги теплопостачання (для інших споживачів) з 01 листопада 2011 року становить 28,46 грн. за 1 кв.м (а.с.33).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем були складені рахунки від 20 жовтня 2011 року на суму 2 504, 23 грн., від 21 листопада 2011 року на суму 4 243, 27 грн., від 19 грудня 2011 року на суму 4 243, 27 грн., від 20 січня 2012 року на суму 4 243, 27 грн., від 20 лютого 2012 року на суму 4 243, 27 грн., від 20 березня 2012 року на суму 4 243, 27 грн., від 18 квітня 2012 року на суму 2 086, 84 грн. на загальну суму 25 807, 42 грн.

Факт отримання вищевказаних рахунків підтверджується підписом представника відповідача на корінцях рахунків (а.с.41,42,43). Також, листом від 21 червня 2012 року на адресу відповідача надсилалися акти звірки взаємних розрахунків та рахунки за спожиту теплову енергію, що підтверджується супровідним листом та списком відправлених по місту Донецьку рекомендованих листів (а.с.55,56).

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає його арифметично вірним.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 25 807, 42 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1518, 31 грн. необхідно зазначити наступне.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що пеня у розмірі 0,75 % за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується «Підприємством» протягом одного року з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

На адресу відповідача надсилалася претензія-вимога 15 травня 2012 року на суму 45 579,85 грн. (в тому числі пеня 1041,79 грн.), що підтверджується списком відправлених по місту Донецьку рекомендованих листів (а.с.53,54).

Пунктом 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені у встановлених законом чи договором розмірах.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 11 листопада 2011 року по 08 жовтня 2012 року за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «розрахунок пені, річних та відсотків по вкладах» суд визнає його не вірним, за розрахунком суду розмір пені більший ніж заявлений позивачем, але суд не може вийти за межі позовних вимог, тому пеня у розмірі 1518, 31 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Також позивач просив стягнути 3% річних в розмірі 499, 88 грн., відповідно до наданого розрахунку (а.с.13).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3 % річних за період з 11 листопада 2011 року по 01 жовтня 2012 року за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «розрахунок пені, річних та відсотків по вкладах» суд визнає його не вірним, за розрахунком суду розмір 3% річних більший ніж заявлений позивачем, але суд не може вийти за межі позовних вимог, тому 3 % річних у розмірі 499, 88 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Відповідно до розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, інфляційні витрати за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року склали 126, 88 грн.(а.с.14).

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «індекс інфляції» суд визнає його вірним, інфляційні витрати у розмірі 126,88 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати за спожиту теплову енергію не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» про стягнення суми заборгованості в розмірі 27 952, 49 грн., з яких сума основного боргу 25 807, 42 грн., інфляційні витрати у розмірі 126, 88 грн., 3% річних у розмірі 499, 88 грн., пеня у розмірі 1 518, 31 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, 36, р/р 260011028980 в КБ «Укрбізнесбанк», МФО 334969, код ЄДРПОУ 21965078) на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 33257089) суму основного боргу в розмірі 25 807 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сім) грн., 42 коп., пеню у розмірі 1518 (одну тисячу п'ятсот вісімнадцять) грн., 31 коп., інфляційні витрати у розмірі 126 (сто двадцять шість) грн., 88 коп., 3% річних у розмірі 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) грн., 88 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, 36, р/р 260011028980 в КБ «Укрбізнесбанк», МФО 334969, код ЄДРПОУ 21965078) на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 33257089) витрати зі сплати судового збору в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 грудня 2012 року. Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2012 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.