Ухвала

від 11.12.2012 по справі 2а/0270/4223/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4223/12

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Собчук І.Е.

за участі:

представника відповідача - Лимара А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області про зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області з адміністративним позовом до відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області про зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи позивач, в судове засідання повноважного представника не направив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі не визнало сум виплаченої щомісячної адресної допомоги, що становить 224970,13 грн., допомоги на поховання на суму 1676,00 грн. та поштового збору - 1985,80 грн.

Вказана відмова відповідача розцінена управлінням Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області як безпідставна та така, що суперечить чинному законодавству України.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на поштовий збір, в той час як вимоги про стягнення з відповідача виплаченої щомісячної адресної допомоги та допомоги на поховання є необгрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " (далі Закон № 1105-XIV) Фонд зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з актів щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного, сума виплаченої адресної допомоги, яка підлягає відшкодуванню відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області за листопад 2011 року по червень 2012 року становить 224970,13 грн, допомога на поховання - 1676,00 грн та поштовий збір в сумі 1985,80 грн.

Спір виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання акту щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату громадянам щомісячної державної адресної допомоги до пенсій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року "Про деякі питання пенсійного забезпечення" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Отже, п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі - Порядок) визначений виключений перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (Додаток 3 до Порядку), і включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги не передбачає.

Також, п. 15 встановлене Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору.

Таким чином, вбачається, що у разі незгоди на підписання актів зі сторони Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України спірні суми підлягають відшкодуванню за додатковим погодженням на централізованому рівні між страховиками або в судовому порядку шляхом зобов'язання до відшкодування та стягнення спірних коштів з Фонду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача включити в акт щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання щомісячну державну адресну допомогу, а також інші видатки та відмовляє в задоволенні вимог в цій частині.

Що стосується іншої частини позовних вимог про стягнення оспорюваних сум та визначаючись стосовно витрат на поховання, суд вважає, що відсутні підстави для їх відшкодування.

Так, у відповідності з Порядком проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2001 року № 826, витрати на поховання проводять у разі смерті потерпілого при обставинах, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Згідно статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. №1105-XIV (далі Закон №1105-XIV) визначено соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Фонд). Так, у разі настання страхового випадку Фонд у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здорові або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.9 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних закладів.

Таким чином, як вбачається з норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не здійснює виплату допомоги на поховання всім потерпілим. Закон конкретизує випадки та умови виплати витрат на поховання. Фонд здійснює такі виплати у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Таким чином, дана вимога не знайшла свого документального підтвердження в матеріалах справи, так як позивач не надав суду доказів вказаного, а тому така задоволенню не підлягає.

Як вбачається з актів щомісячної звірки та списків по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного, сума витрат на поштовий збір входить до складу суми витрат на виплату та доставку пенсій, а тому виходячи із норм ст. 21 Закону №1105-XIV підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 грудня 2012 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.