Ухвала

від 23.11.2016 по справі 2а/0270/4223/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Київ К/9991/81866/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області про зобов'язання включити до акту щомісячної звірки витрати на щомісячну державне адресну допомогу, допомогу на поховання та поштовий збір,

за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року Управління звернулося до суду з позовом, в якому просило зобов'язати відповідача включити в акт щомісячної звірки та стягнути витрати по особових справах потерпілих, а саме видатки на щомісячну державну адресну допомогу в сумі 224970 грн. 13 коп., допомогу на поховання в сумі 1676 грн. та поштовий звір у розмірі 1985 грн. 80 коп.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фонду на користь Управління витрати на поштовий збір в сумі 1985 грн. 80 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Фонд, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до актів щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, сума виплаченої адресної допомоги, яка підлягає відшкодуванню Фондом за листопад 2011 року по червень 2012 року становить 224970 грн. 13 коп., допомога на поховання 1676 грн. та поштовий збір в сумі 1985 грн. 80 коп.

Відмовляючи в частині позовних вимог, зокрема, про зобов'язання відповідача включити в акт щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, суди правильно дійшли висновку, який відповідає практиці Верховного Суду України, що ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV), ні Порядком відшкодування витрат не передбачений такий захист прав позивача, як зобов'язання підписати акт звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зазначеним Порядком встановлені порядок та правила підписання актів звірки розрахунків за відсутності спору щодо сум виплат. Витрати, понесені ПФУ у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених статтею 26 Закону № 1788-XII, підлягають відшкодуванню Фондом. Враховуючи наведене, відшкодування витрат відбувається на централізованому рівні. Отже, звертаючись до суду, Управління неправильно визначило спосіб захисту порушених прав, тому в задоволені позовних вимог в цій частини слід відмовити.

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

Стосовно відшкодування витрат на поховання, суди зазначили, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. Позивачем не надано суду доказів того, що смерть потерпілого настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

Колегія суддів вважає вказані висновки судів правильними, оскільки в даному випадку відсутній причинний зв'язок між смертю та отриманим каліцтвом потерпілого.

Щодо позовних вимог про стягнення з Фонду на користь Управління витрат на поштовий збір в сумі 1985 грн. 80 коп., слід зазначити наступне.

Статтею 81 Закону № 1788-XII визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року № 5-4/4, який розроблений відповідно до Закону № 1105-XIV, Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ і Закону № 1788-ХІІ.

За змістом пункту 4 вказаного Порядку відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону № 1788-ХІІ, Закону № 1105-ХІV та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій (поштовий збір).

Ухвалюючи рішення про стягнення з Фонду на користь Управління суми поштового збору, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, правильно застосував статтю 21 Закону № 1105-XIV та пункт 4 Порядку, оскільки Фонд як належний страховик від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в силу положень статей 1, 4, 25, 26 Основ і статей 21, 24 Закону № 1105-XIV зобов'язаний відшкодовувати витрати, понесені органами Пенсійного фонду України у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман

З оригіналом згідно.