Рішення

від 13.01.2009 по справі 43/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/129

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.01.09 р.                                                                                                       Справа № 43/129                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Башевій В.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель Централь“,                    м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “Ромас”, м. Донецьк

про стягнення 22500грн. – авансу, сплаченого на виконання робіт за договором, 4059грн. – пені за порушення строку виконання робіт, 74,25грн. – відсотків за користування чужими грошовими коштами

Представники сторін:

від позивача: Романов О.І. за дов. №324/юр від 27.10.08р.

від відповідача: Завражний Ю.Ю. за дов. б/н від 09.06.2007р.

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 11.12.08р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

          СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Готель Централь“, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Приватного підприємства “Ромас”, м. Донецьк про стягнення 22500грн. – авансу, сплаченого на виконання робіт за договором, 4059грн. – пені за порушення строку виконання робіт, 74,25грн. – відсотків за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір підряду від 14.05.08р., додаткову угоду №1 від 28.05.08р. до договору підряду від 14.05.08р., платіжне доручення №3976 від 05.06.08р., повідомлення про відмову від договору №01/62 від 04.09.08р., акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, розрахунок ціни позову з нарахуванням пені та процентів, правоустановчі документи. Як на правові підстави позову посилається на ст.ст.525, 526, 849 ЦК України, ст.193, ч.6 ст.231 ГК України.

Поясненнями до позовної заяви від 26.11.08р. позивач пояснив, що сутність спору полягає в поверненні авансу, сплаченого на виконання робіт за договором підряду та стягненні штрафних санкцій.

Клопотаннями від 25.11.08р., 10.12.08р., 30.12.08р. відповідач просив суд відкласти розгляд справи на більш пізніший термін.

Справа слуханням неодноразово відкладалась з метою надання відповідачу права на захист.

У судовому засіданні 13.01.09р. та у відзиві від 13.01.09р. відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі по викладеним у відзиві обставинам.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, позивачу у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.08р. між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) був укладений договір підряду, відповідно до якого підрядник прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт з виштукатурювання перегородок у квартирах жилого будинку, розташованого за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 17, а замовник, в свою чергу, прийняв – зобов'язання прийняти роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами договору.

Означений договір підписаний уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову – додаткова угода №1 від 28.05.08р. до договору від 14.05.08р.

За умовами вказаного договору (п.1.2.) орієнтовний об'єм перегородок складає 3000кв.м., (п.2.1.) всі роботи, які є предметом договору, повинні бути виконані підрядником у відповідності з діючими будівельними нормами та правилами України, з використанням власних машин, механізмів та матеріалів протягом 30 календарних днів з моменту отримання підрядником авансу, (п.3.1.) орієнтовна договірна ціна – складає 75000грн., у тому числі ПДВ.

При цьому, сторони дійшли згоди, що аванс у розмірі 22500грн. перераховується на рахунок підрядника протягом трьох банківських днів з моменту підписання додаткової угоди.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі актів прийнятого певного етапу робіт, а саме виконаного об'єму 500кв.м (форма КБ-2в) та довідки про вартість КБ-3, у розмірі, який вказаний у довідці, протягом 5 банківських днів з моменту підписання відповідного акту з урахуванням авансового платежу (п.7.2. договору).

Пунктами 6.1., 6.3. договору передбачено, що підрядник надає замовнику акт виконаних робіт, а замовник протягом 3 днів приймає виконані роботи або надає підряднику мотивовану відмову від прийняття, підписання акту прийому-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Водночас, у договорі сторони передбачили, що у разі порушення строку виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки від орієнтовної договірної ціни, вказаної в договорі (пункт 9.1. договору).

У разі порушення підрядником строків виконання робіт (окремих етапів робіт), встановлених у графіку виконаних робіт, понад 10 календарних днів, замовник має право відмовитися від договору. У цьому випадку сторони здійснюють взаємні розрахунки згідно з фактичними об'ємами виконаних підрядником робіт (п.9.2. договору).

Пунктом 4.1. договору, також передбачено право замовника ініціювати внесення змін до договору, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків при наявності істотних порушень підрядником умов договору.

Згідно з п.10.1. договору, договір набуває чинності в день його підписання і діє до  виконання сторонами зобов'язань у повному обсязі.

Відповідно до п.п.10.2., 10.3. договору, договір може бути розірваний достроково за ініціативи однієї із сторін, при наявності згоди другої сторони, а також у випадках, передбачених договором. У разі дострокового розірвання договору, останній вважається розірваним з наступного дня після отримання однією із сторін відповідного повідомлення про розірвання договору, надісланого другою стороною або з моменту укладання сторонами відповідної угоди про розірвання договору.

Як встановлено судом, на виконання умов договору підряду від 14.05.08р., платіжним дорученням №3976 від 05.06.08р., позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 22500грн. Оригінал зазначеного платіжного доручення долучений до матеріалів справи /арк.спр.16/.

Згідно до приписів ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під виконанням зобов'язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов'язків, що витікають із зобов'язання. При цьому, закон встановлює, що припиняє зобов'язання не будь-яке, а саме належне його виконання (ст.599 ЦК України).

Згідно з вказаними вище пунктами договору встановлений обов'язок відповідача здійснити обумовлені договором роботи протягом 30 календарних днів з моменту отримання останнім авансу, тобто у строк до 05.07.08р. Доказом закінчення робіт, відповідно до розділу 5 договору “Порядок прийому-передачі закінчених робіт”, є акт прийому-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в).

Однак, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за договором не здійснив, доказів здачі готових робіт не надав.

З метою додержання умов договору позивачем 05.09.08р. на адресу відповідача було надіслане повідомлення №01/62 від 04.09.08р. про відмову від договору та повернення у семиденний термін з моменту одержання даної вимоги перерахованого авансу у розмірі 22500грн., як набутого без достатніх правових підстав.

В підтвердження факту відправлення відповідачу означеного повідомлення позивачем до матеріалів справи наданий чек, виданий відділенням поштового зв'язку 05.09.08р. №7719 /арк. спр. 59/.

Проте, відповідач відповіді на повідомлення не надав та вказані грошові кошти не повернув.

Таким чином, на момент подачі позову вартість сплачених позивачем, але не здійснених відповідачем робіт становить 22500грн.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок придбання або збереження майна суб'єкта господарювання без достатніх на те підстав.

Згідно з п. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Отже, доведеною позивачем суд вважає суму попередньої оплати, набуту відповідачем безпідставно (сплачену ТОВ “Готель Централь” та не погашену ПП “Ромас” виконанням) в розмірі 22500грн.

Разом з тим, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст.611 ЦК України).

Відповідно до п.9.1. договору, у разі порушення строку виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки від орієнтовної договірної ціни, вказаної у договорі.

Пеня з розрахунку позивача складає 4059грн., період нарахування з 06.07.08р. до 25.09.08р.

При цьому, судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені, оскільки останнім невірно визначений період, за який нараховується пеня. Перевіривши розрахунок суд вважає, що розмір пені, який є арифметично вірним складає 3098,36грн., де період нарахування з 06.07.08р. до 07.09.08р., тобто до моменту розірвання договору.

Водночас, оскільки відповідач по закінченню семиденного терміну (з урахуванням поштового обігу), тобто до 15.09.08р. не повернув грошові кошти, то з наступного дня, а саме 16.09.08р. позивачем нараховано до стягнення з відповідача 74,25грн. – відсотки за користування чужими грошовими коштами згідно з ч.6 ст.231 ГК України.

Розрахунок відсотків є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

Відповідач відповідно до відзиву від 13.01.09р. заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилався на не виконання позивачем своїх зобов'язань згідно договору, а саме не наданням матеріальних ресурсів, в зв'язку з чим подальше виконання робіт відповідачем не було можливим. Проте доказів, що підтверджують твердження відповідача, останнім суду надано не було.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У той же час, відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Такими засобами доведення є письмові і речові докази, висновки судових експертів, пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель Централь“, м. Донецьк, до Приватного підприємства “Ромас”, м. Донецьк про стягнення 22500грн. – авансу, сплаченого на виконання робіт за договором, 4059грн. – пені за порушення строку виконання робіт, 74,25грн. – відсотків за користування чужими грошовими коштами, підлягають задоволенню частково у сумі 25672,61грн.

Судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторін згідно зі ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель Централь“,   м. Донецьк, до Приватного підприємства “Ромас”, м. Донецьк про стягнення 22500грн. – авансу, сплаченого на виконання робіт за договором, 4059грн. – пені за порушення строку виконання робіт, 74,25грн. – відсотків за користування чужими грошовими коштами, задовольнити частково у сумі 25672,61грн.

Стягнути з Приватного підприємства “Ромас” (83045, м. Донецьк, вул. Широка, 9, код ЄДРПОУ 33186191, МФО 334969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель Централь“ (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 87, код ЄДРПОУ 31178655, МФО 335571) 22500грн. – авансу, сплаченого на виконання робіт за договором, 3098,36грн. – пені за порушення строку виконання робіт, 74,25грн. – відсотків за користування чужими грошовими коштами; витрати по сплаті державного мита у сумі 256,72грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113,76грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 3 примірники:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – у справу.