Рішення

від 16.01.2009 по справі 22/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/164

16.01.09

За позовом    Приватного підприємства «Матадор-К»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Альфа Газ»

про                  стягнення заборгованості            

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:       Парубець Г.М. (довіреність вих. 0107/08-02 від 01.07.2008р.);

від відповідача:  не з'явились;

В судовому засіданні 28.11.2008р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Матадор-К»(надалі ПП «Матадор-К», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Альфа Газ»(надалі ТОВ «Інвест Альфа Газ», відповідач) боргу за поставлений товар в сумі 26 817, 95 грн..

В ході розгляду справи, у зв'язку із погашенням частини боргу, позовні вимоги були уточнені, згідно поданих в судовому засіданні заяв на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача боргу в розмірі 24 817, 95 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані  зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткових накладних № АО-0004144 від 24.12.2007р., № АО-0000536, № АО-0000535 від 20.03.2008р.. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 10.11.2008р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 21.11.2008р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу купівлі-продажу автошин, ПП «Матадор-К»на користь ТОВ «Інвест Альфв Газ»було передано товар вартістю 36 817, 95 грн..  

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України  правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними № АО-0004144 від 24.12.2007р. на суму 14 725, 97 грн., № АО-0000536 на суму 11 147, 98 грн., № АО-0000535 від 20.03.2008р. на суму 10 944 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

В рахунок оплати за переданий товар відповідачем здійснено перерахування 4 000 грн. 09.04.2008р., 1 000 грн. - 16.05.2008р., 500 грн. –23.05.2008р., 1 000 грн. –25.06.2008р., 1 000 грн. - 11.08.2008р., 1 000 грн. –19.08.2008р., 1 500 грн. –12.09.2008р., 1 000 грн. –25.09.2008р., 1 000 грн. - 28.11.2008р. (банківські виписки залучені до матеріалів справи), заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 24 817, 95 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір, фактично є договором купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу (вих. 19/08-1 від 19.08.2008р.) у якій вимагав сплатити борг до 29.08.2008р.. (поштова квитанція № 9801 від 19.08.2008р. з описом-вкладенням до цінного листа у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи). Строк виконання зобов'язань по оплаті переданого товару (автошин)  згідно видаткових накладних № АО-0004144 від 24.12.2007р., № АО-0000536, № АО-0000535 від 20.03.2008р. настав 26.08.2008р., рахунки на оплату № АО-0004870 від 24.12.2007р., № АО-0000633, № АО-0000632 від 20.03.2008р. у повному обсязі не сплачені, заборгованість відповідача станом на дату подання позову складала 25 817, 95 грн.. У зв'язку з проведенням часткового розрахунку (28.11.2008р. відповідачем перераховано 1 000 грн. в рахунок погашення боргу), заборгованість відповідача становить 24 817, 95 грн..

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів перерахування у повному обсязі коштів за передані автошини згідно видаткових накладних № АО-0004144 від 24.12.2007р., № АО-0000536, № АО-0000535 від 20.03.2008р. в розмірі 24 817, 95 грн., обов'язок по оплаті яких виник у відповідача згідно надісланої вимоги, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне відзначити наступне. Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 26 817, 95 грн., тобто заявлено позовні вимоги майнового характеру.

Відповідно до пп. «а» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»державне мито із позовних заяв майнового характеру складає 1% від ціни позову. Платіжним дорученням № 3348 від 08.09.2008 позивачем сплачено 283, 18 грн. державного мита, тобто в розмірі більшому ніж передбачено чинним законодавством (відповідно до розміру суми, заявленої до стягнення).  За таких обставин, зайво сплачене державне мито в розмірі 15, 01 грн. підлягає поверненню позивачеві з видачею довідки.

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 258, 17 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки часткове погашення заборгованості в сумі 1 000 грн. (25.09.2008р.) здійснено відповідачем ще до подання позовної заяви до суду (позов подано 16.10.2008р.).

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Альфа Газ»(02160, м. Київ, вул. Харківське шосе 4, к. 51, р/р 26002103689400 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33299113) на користь Приватного підприємства «Матадор-К»(02098, м. Київ, пр-т. П.Тичини, 4, оф. 2, р/р 2600405529 в ВАТ «СЕБ Банк»м. Київ, МФО 300175, ідент. код 30308271) 24 817, 95 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот сімнадцять гривень 95 копійок) основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Альфа Газ»(02160, м. Київ, вул. Харківське шосе 4, к. 51, р/р 26002103689400 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33299113) на користь Приватного підприємства «Матадор-К»(02098, м. Київ, пр-т. П.Тичини, 4, оф. 2, р/р 2600405529 в ВАТ «СЕБ Банк»м. Київ, МФО 300175, ідент. код 30308271)  258, 17  грн. (двісті п'ятдесят вісім гривень 17 копійок) витрат на оплату державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Р.І. Самсін

                                                                                    дата підписання рішення  19.01.2009