05/234-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" січня 2009 р. Справа № 05/234-08
вх. № 8095/5-05
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Соловйовій Д.В. (довіреність від 10.12.08 р.), відповідача - юрисконсульта юр. відділу Павловського Р.О. (довіреність від 01.12.08р.), юрисконсульта юр. відділу Василинич О.А. (довіреність від 01.12.08 р.),
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Ольга” (м. Харків)
до Відкритого акціонерного товариства “Автрамат” (м. Харків)
про стягнення 1385,36 грн.,
ВСТАНОВИВ:
За уточненою позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за період з 30.04.08 р. по 29.05.08 р. в сумі 198,00 грн., індекс інфляції в сумі 6,33 грн., 3% річних в сумі 3,03 грн. та збитки, спричинені позивачу в сумі 1178,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг від 25.10.07 р.
Відповідач, в відзиві на позовну заяву, заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно п.3.2 договору від 25.10.07 р. плата за послуги позивача сплачувалася в порядку передплати на підставі виставленого рахунку, за підсумками кожного місяця сторони складали акти виконаних робіт (наданих послуг) та на підставі оплачених рахунків і актів виконаних робіт (наданих послуг) станом на 01.11.08 р. заборгованість за ВАТ "Ольга" становить 145,00 грн.
Позивач, в запереченні на відзив на позовну заяву, вказує, що доводи відповідача не відповідають дійсності, оскільки позивач не був повідомлений про припинення користування послугами по розміщенню транспортного засобу, надані відповідачем документи (наказ-розпорядження №88 та листки непрацездатності) не є доказом того, що відповідач перестав користуватися послугами ВАТ "Ольга" по розміщенню транспортного засобу та відповідачем не були вчинені дії, які б свідчили про бажання розірвати спірний договір достроково. Також позивач зазначив, що відповідно до спірного договору відповідач повинен здійснювати оплату послуг ВАТ "Ольга" шляхом передплати, але ним було порушено свої зобов'язання, а саме - недотримані строки сплати за користування наданими послугами, набутими при укладанні договору про надання послуг №АП25.10.2007-1018 від 25.10.07 р., що призвело до порушення ст.ст. 526, 530, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Позивач надав письмове уточнення нарахованих заборгованості, інфляційних та 3% річних, в якому просить вважати вірним позовні вимоги в наступній редакції: „стягнути з ВАТ „Автрамат” на користь ВАТ „Ольга” суму заборгованості у сумі 198,00 грн. за період з 30.04.08 р. по 29.05.08 р., індекс інфляції у сумі 6,33 грн. за період з 01.05.08 р. по 29.05.08 р., 3% річних у сумі 3,03 грн. за період з 30.04.08 р. по 31.10.08 р., та збитки у вигляді упущеної вигоди, спричинені позивачу у розмірі 1178,00 грн. за період з 30.05.08 р. по 01.11.08 р.”
Розглянувши ці уточнення, суд вважає за необхідне відхилити їх, оскільки позивачем не надано доказів відправки або вручення їх відповідачу.
Позивач також надав розгорнутий розрахунок суми позову.
Відповідач надав копії подорожніх листів за 05 та 06 травня 2008 р., копію диспетчерського журналу за травень 2008 р. та копію графіку роботи колективу ВАТ „Автрамат” на 2008 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
25.10.07 р. сторонами був укладений договір про надання послуг (надалі – спірний договір), за яким позивач зобов'язався надати послуги по розміщенню автомобіля Daewoo Lanos, білий, № 10385 ХВ на автостоянці № 1, що належить ВАТ „Ольга”, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Державинська, 3 (місце не обладнане навісом № 174).
Згідно п. 2.1 спірного договору відповідач оплачує послуги по розміщенню транспортного засобу на автостоянці згідно прейскуранта автостоянці ВАТ „Ольга”, затвердженого головою правління ВАТ „Ольга”.
На час укладання спірного договору діяв прейскурант, яким з 20.03.07 р. було встановлено вартість послуг по користуванню відкритим парковочним місцем терміном більш ніж 27 діб в сумі 5,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 спірного договору плату за послуги по розміщенню транспортного засобу на автостоянці в безготівковій формі відповідач сплачує в порядку попередньої оплати на підставі виставленого позивачем рахунку не пізніше, ніж за 2 банківських дні до постановки транспортного засобу на автостоянку.
Згідно п. 5.1.3 місце на автостоянці резервується за відповідачем на оплачений строк незалежно від знаходження на ньому транспортного засобу.
Позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу місце на автостоянці, яким відповідач користувався до 31.03.08 р. та оплачував наперед виставлені позивачем рахунки, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача, копіями рахунків-фактур позивача, а також актами здачі-приймання виконаних послуг.
З 12.04.08 р. позивач встановив в прейскуранті нові ціни за користування автостоянкою з розрахунку 6,00 грн. за добу і виставив рахунок відповідачу на суму 18,00 грн. - в якості доплати за квітень та 180,00 грн., як попередню оплату за травень 2008 р.
Відповідач ці рахунки не оплатив.
Позивач більше не виставляв вже відповідачу рахунки, оскільки як стверджує позивач, відповідач більше не ставив свій автомобіль на його автостоянці.
Як зазначає позивач, внаслідок того, що відповідач не користувався своїм місцем на автостоянці, позивач поніс збитки (упущену вигоду), оскільки не міг передати зарезервоване за відповідачем місце іншим особам в зв'язку з тим, що позивачем було видано розпорядження від 01.01.07 р., згідно якого місця парковки для автомобілів, які надаються користувачам згідно укладених з ними договорів про надання послуг, зберігаються за даними користувачами до закінчення строку дії вищевказаних договорів, незалежно від того, користуються вони місцем парковки або ні.
Як стверджує відповідач, з 22.04.08 р. він перестав користуватися стоянкою позивача, оскільки водій, який керував цим автомобілем зламав ногу і тривалий час знаходився на лікарняному, в зв'язку з чим відповідач був вимушений передати автомобіль іншому водію, що підтверджується копіями листків непрацездатності, копіями подорожніх листів, копіями диспетчерських журналів за квітень та травень 2008 р.
Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, відповідач не збирався розривати з позивачем спірний договір, оскільки сподівався на швидке одужання першого водія і відповідно подальше користування автостоянкою позивача, яка знаходиться поблизу місця проживання першого водія.
Для зручності користування автомобілем іншим водієм, за місцем його проживання, відповідачем був укладений з Комунальним ремонтно-будівельним підприємством Комінтернівського району м. Харкова договір № 5/05-08/78000106 від 05.05.08 р. на користування місцем для стоянки вищевказаного автомобіля відповідача, яким він і користувався, що підтверджується копіями актів здачі-прийому за травень та червень 2008 р.
Як свідчить підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків, відповідач повністю оплатив послуги позивача по 30 квітня 2008 р. із розрахунку 5,00 грн. за добу.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за період з 30.04.08 р. по 29.05.08 р. в сумі 198,00 грн., індексу інфляції в сумі 6,33 грн., 3% річних в сумі 3,03 грн. суд вважає необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню, оскільки: по-перше, позивачем не доведено користування відповідачем автостоянкою позивача у цей період; по-друге, позивачем не надано актів здачі-приймання виконаних послуг за вказаний період; по-третє, позивачем в односторонньому порядку змінено вартість послуг з 5,00 грн. за добу на 6,00 грн., що не передбачено спірним договором.
Посилання позивача на копію витягу з електронної бази реєстрації та обліку автомобілів на автостоянці як на доказ користування відповідачем автостоянкою позивача, суд вважає безпідставними, оскільки копія витягу з електронної бази реєстрації та обліку автомобілів на автостоянці не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ користування відповідачем автостоянкою позивача, так як пластикова картка знаходилась та знаходиться у позивача.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 1178,00 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки відповідач згідно п.3.2 спірного договору оплачує послуги позивача по постановці автомобіля на автостоянку, а не за резервування місця на автостоянці. До того ж пунктом 5.1.3 спірного договору передбачено, що місце на автостоянці резервується на оплачений строк незалежно від находження на ньому транспортного засобу. Отже позивач в період з 30.05.08 р. по 01.11.08 р. міг передати це місце іншій особі.
Посилання позивача на своє розпорядження від 01.01.07 р., в якому зазначається, що місця парковки для автомобілів, які надаються користувачам згідно укладених з ними договорів про надання послуг, зберігаються за даними користувачами до закінчення строку дії вищевказаних договорів, незалежно від того, користуються вони місцем парковки або ні, суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, розпорядження не вносило і не могло вносити змін до спірного договору; по-друге, розпорядження є локальним нормативним актом позивача і не може розповсюджуватися на відносини між сторонами спірного договору; по-третє, воно не було навіть доведено до відома відповідача.
Отже відповідач діяв у відповідності до умов спірного договору, тобто користувався місцем на автостоянці у оплачений період, а у неоплачений не користувався.
Таким чином, позивач не надав суду доказів порушення відповідачем умов спірного договору, доказів наявності прямого причинного зв'язку між порушенням відповідачем умов спірного договору та завданими збитками, обґрунтованого розрахунку завданих збитків (упущеної вигоди).
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в позові повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на позивача.
Згідно ст. 47 ГПК України та п. 1 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” позивачу належить повернути з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 1991 від 30.10.08 р. державне мито в сумі 36,54 грн.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 47, 49, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити повністю.
2. Повернути Відкритому акціонерному товариству “Ольга” (61125 м. Харків, вул. Мало-М'ясницька, 9/11. Код ЄДРПОУ 30236375. П/р № 26008016814433 у Відділенні № 2 ВАТ „Укрексімбанк” філія м. Харкова, МФО 351618) з Державного бюджету України зайво сплачене платіжними дорученнями № 1991 від 30.10.08 р. державне мито в сумі 36,54 грн.
Видати довідку після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 09.01.09 р.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2009 |
Оприлюднено | 29.01.2009 |
Номер документу | 2805667 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні