Рішення

від 15.01.2009 по справі 25/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/215

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.01.09 р.                                                                                                       Справа № 25/215                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля” м.  Вишгород в особі Донецької філії ВАТ “Укренерговугілля” м. Донецьк

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій” м.  Макіївка Донецької області

про    стягнення   910649грн.39коп.

За участю

представників  сторін:

від позивача: Удовенко К.В. – юрисконсульт (довіреність № 87 від 02.12.2008р.);

від відповідача: Репей Л.В. – представник (довіреність № 1/136 від 17.12.2008р.)

          Позивач –  відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля” м.  Вишгород в особі Донецької філії ВАТ “Укренерговугілля” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій” м.  Макіївка Донецької області  про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 910649грн.39коп., з яких сума заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 885867грн.65коп. та сума заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 24781грн.74коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 1/109 від 01.08.2005р., протокол розбіжностей до договору, Додаток № 3 до договору “Зняття показників засобів обліку ЕЕ”, Додатки № 5 до договору “Порядок розрахунків за перетікання реактивної ЕЕ” та “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної ЕЕ”, Додаток № 22 до договору “Порядок розрахунків”,  звіти про спожиту електричну енергію, акти прийому – передачі електроенергії з поштовими повідомленнями про вручення,  розрахунок заборгованості.

18.12.2008 відповідач через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заяву (вих. № 1/305 від 16.12.2008), у якому пояснив, що проти  позовних вимог заперечує, посилаючись на те,  що  в кожному пред'явленому позивачем рахунку вказаний різний тариф за використану активну електроенергію, який документально нічим не підтверджений. Зазначає на необхідності проведення звірки розрахунків між сторонами.

14.01.2009р. позивач через канцелярію господарського суду надав пояснення (вих. № б/н від 14.01.2009), в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог разом з вказаними поясненнями надав постанови НКРЕ України про затвердження тарифів, публікації в ЗМІ про тарифи, поштові повідомлення, додаток № 9 до договору  № 1/109 від 01.08.2005р., акт звірки, ухвали суду по справі № 5/134Б, розрахунок заборгованості по справі № 5/134Б та перелік пред'явлених до сплати та оплачених сум.  

15.01.2009р.позивач через канцелярію господарського суду за супровідним листом надав акти прийому – передачі реактивної електроенергії за серпень – грудень 2006р.

Перелічені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача надав лист (без номеру від 15.01.2009р.) відповідно до якого пояснив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

        01.08.2005р. між ДП „Укренерговугілля”  в особі Донецької філії (Постачальник)  та ВАТ „Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій” (Споживач) був укладений договір  про постачання електричної енергії №  1/109.

          На підставі рішення органа управління ДП „Укренерговугілля” було реорганізовано шляхом  перетворення в ВАТ „Укренерговугілля” (наказ Міністерства палива та енергетики України № 404 від 17.08.2007).

Відповідно до п. 3.3. Статуту ВАТ „Укренерговугілля”, ВАТ „Укренерговугілля” є правонаступником ДП „Укренерговугілля”.

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору Постачальник зобов'язався поставити електричну енергію Споживачу, а Споживач сплатити Постачальнику її вартість та здійснити інші платежі  згідно з умовами цього Договору та Додатками до нього, що є його невід'ємною частиною.  

На виконання умов договору про постачання електричної енергії №  1/109 від 01.08.2005р. позивач    поставив відповідачу  електричну енергію, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її.

Про факт надання та, відповідно, прийняття електроенергії свідчать звіти про спожиту електроенергію за серпень 2006р. – вересень 2008р., акти прийому-передачі реактивної електроенергії  за серпень 2006р. - вересень 2008р., акти прийому-передачі активної електроенергії серпень 2006р. - вересень 2008р.

 На підставі підписаних обома сторонами звітів за спожитку електричну енергію, позивачем були  направлені на адресу відповідача акти прийому-передачі електроенергії.  

Згідно п. 4 Додатку № 22 до договору № 43/7  від 01.10.2005 кінцевий розрахунок за спожиту в розрахунковому періоді електроенергію  здійснюється Споживачем на підставі наданих Постачальником актів прийому-передачі в 3-денний строк з дня їх отримання.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов'язання щодо оплати спожитої активної та реактивної електроенергії виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості  становить 910649грн.39коп., з яких сума заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 885867грн.65коп. та сума заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 24781грн.74коп.

На момент прийняття рішення по справі відповідачем заборгованість в сумі 910649грн.39коп. визнана у повному обсязі, про що свідчить лист (без номеру від 15.01.2009р.) наданий ним у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали господарської справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та документально підтверджені, тому  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач  платіжним дорученням № 6343 від 29.10.2008р. оплатив державне мито за подання позову до суду у розмірі 10414грн.29коп.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”  від 21.01.1993, з змінами, передбачено, із заяв майнового характеру держмито сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з позовної заяви, ціна позову складає  910649грн.39коп.

З огляду на ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, держмито повинно бути сплачене в розмірі 9106грн.49коп.

Отже, позивачем сплачена сума державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом. Тому, зайво сплачена сума у розмірі 1307грн.80коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          На підставі  вищевикладеного, керуючись ст. ст.  509, 526,  530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України,  ст. ст.  22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

          Позовні  вимоги  відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля”  м. Вишгород Київської області в особі Донецької філії ВАТ „Укренерговугілля” м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства „Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій” м.  Макіївка Донецької області  про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 910649грн.39коп., з яких сума заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 885867грн.65коп. та сума заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 24781грн.74коп., задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій” (86129, м. Макіївка Донецької області, вул. Репіна, п/р 26000959968432 в Філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335531, код ЄДРПОУ 00168544) на користь Донецької філії відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля” (адреса та реквізити юридичної особи: 07300, Київська область, м. Вишгород, ВАТ „Укргідроенерго”, код ЄДРПОУ 32402870; адреса та реквізити філії: 83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 87; п/р 2600036901  в філії АБ „Енергобанк” м. Донецьк, МФО 377045, код ЄДРПОУ 26390719)  заборгованість за спожиту електроенергію в сумі  910649грн.39коп., витрати по сплаті  держмита в сумі 9106грн.49коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118грн.00коп.          

           Позивачу видати довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита в сумі 1307грн.80коп.

             Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Бойко І.А.