Рішення
від 13.01.2009 по справі 41/186пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/186пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.01.09 р.                                                                                                       Справа № 41/186пн                               

Суддя господарського суду Донецької області      Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Правдівської сільської ради, с. Правдівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплект”, м. Донецьк

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,3360 га на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, яка використовується під розширення кар'єру з метою видобування цегляної сировини (Очеретинське родовище), та відшкодувати завдану шкоду на загальну суму 17503,14 грн., заподіяну відповідачем самовільним зайняттям земельної ділянки та зняттям ґрунтового покриву без спеціального дозволу в частині ділянки площею 1,126 га, привести земельну ділянку у стан, в якому вона перебувала до самовільного зайняття, включаючи проведення рекультивації землі шляхом нанесення ґрунтової маси та відновлення стану родючого шару ґрунту до незаконного зняття ґрунтового покриву земельної ділянки

При участі представників:

від позивача: не з'явились

від відповідач: не з'явились

в засіданні приймали участь: прокурор Зубов С.М. – посвідчення №3039

СУТЬ СПОРУ:

Донецький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області  з позовом в інтересах держави в особі Правдівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплект” про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,3360 га на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, яка використовується під розширення кар'єру з метою видобування цегляної сировини (Очеретинське родовище), та відшкодувати завдану шкоду на загальну суму 17503,14 грн., заподіяну відповідачем самовільним зайняттям земельної ділянки та зняттям ґрунтового покриву без спеціального дозволу в частині ділянки площею 1,126 га, привести земельну ділянку у стан, в якому вона перебувала до самовільного зайняття, включаючи проведення рекультивації землі шляхом нанесення ґрунтової маси та відновлення стану родючого шару ґрунту до незаконного зняття ґрунтового покриву земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідачем, за відсутності відповідних дозвільних документів, з метою розширення кар'єру, самовільно зайнято та використовується для видобування корисних копалин та складування знятого ґрунту земельна ділянка площею 1,3360 га та знято ґрунтовий покрив без спеціального дозволу на частині ділянки площею 1,1260 га із земель сільськогосподарського призначення (пасовищ) Правдівської сільської ради Костянтинівського району, що є порушенням статей 126, 126, 168 Земельного кодексу України.

Прокурором зазначено, що спеціалістами Донецького міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель, з використанням „Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, виконано розрахунки розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 1135,60 грн., та внаслідок зняття ґрунтового покрову без спеціального дозволу, на суму 16367,54 грн. Загальна сума заподіяної шкоди складає 17503,14 грн.

Позивачем позов прокурора підтримано.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:  

Спеціалістами Управління з контролю за використанням та охороною земель  в Донецькій області 15.11.2007 року проведено перевірку відповідача відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки Очеретинського родовища цегляної сировини на території Правдівської сільської ради, результати якої викладені в акті перевірки від 15.11.2007 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що на час перевірки з 15.11.2007 року відповідачем використовується земельна ділянка загальною площею 12,88 га земель промисловості, право користування посвідчене договором оренди від 19.01.2005 року, зареєстрованим у Костянтинівському районному відділі ДРФ „ДП ЦЗК при Держкомземі України” від 03.02.2005 року за № 040515700002.

В ході перевірки встановлено факт самовільного зайняття та використання земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення (пасовища) загальною площею 1,336 га для розширення кар'єру видобування глини та під майданчик складування знятого ґрунту, в порушення ст.ст. 126, 126 Земельного кодексу України. На земельній ділянці площею 1,126 га знято та перенесено ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) без отримання спеціального дозволу на виконання даних робіт в порушення ст. 168 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області відповідачу 15.11.2007 року видано припис № 014892, яким приписано усунути порушення земельного законодавства.

На підставі встановлених порушень провідним спеціалістом Донецького міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель виконано розрахунки розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 1135,60 грн., та внаслідок зняття ґрунтового покрову без спеціального дозволу, на суму 16367,54 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Cтаттею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні  відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених  цим  Кодексом  або  за  результатами аукціону.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках – районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України. Так, згідно ч. 1 цієї статті надання  земельних  ділянок  державної   або   комунальної власності  у  користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на  підставі  проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в   користування  земельних  ділянок,  межі  яких  не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у   користування   земельної   ділянки,   межі   якої встановлені  в  натурі  (на  місцевості),  без  зміни її цільового призначення,  здійснюється на підставі технічної  документації  із землеустрою   щодо   складання   документа,   що  посвідчує  право користування земельною ділянкою.

Відповідно ст. 123 Земельного кодексу України особа,  зацікавлена в одержанні у  користування  земельної ділянки  із земель державної або комунальної власності за проектом її  відведення,  звертається  з  клопотанням   про   вибір   місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів   Автономної   Республіки   Крим,   місцевої   державної адміністрації.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором ,  укладеним замовником з виконавцем цих  робіт  відповідно  до  типового договору.

Розроблений    проект    відведення    земельної   ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої  влади  з  питань земельних   ресурсів,  органом  містобудування  і  архітектури  та охорони     культурної      спадщини,      природоохоронним  і санітарно-епідеміологічним  органами,   а   також   з  відповідним територіальним органом виконавчої  влади  з  питань  лісового  або водного  господарства (у разі вилучення (викупу),  надання,  зміни цільового   призначення   земельних   ділянок   лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений   проект  відведення  земельної  ділянки  після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у  випадках,  передбачених законом,  подається разом з клопотанням про   надання   земельної   ділянки   до   відповідної   державної адміністрації,  Ради  міністрів  Автономної  Республіки  Крим  або сільської,  селищної,  міської,  районної,  обласної   ради,   які розглядають його  в  місячний  строк  і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом,  приймають рішення про надання  земельної ділянки у користування.

Рішенням  про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється: затвердження проекту відведення земельної ділянки; вилучення (викуп)  земельних  ділянок   у   землекористувачів (землевласників)   із   затвердженням   умов   вилучення  (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з  визначенням категорії  земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування  втрат сільськогосподарського    та    лісогосподарського    виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови  земельної ділянки.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється   (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право   оренди   землі   оформляється   договором,   який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.11.2007 року.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують право відповідача на користування земельною ділянкою площею 1,3360 га на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку відповідачем не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Провідним спеціалістом Донецького міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем під розширення Очеретинського родовища цегляної сировини (за межами населеного пункту). Згідно наведеного розрахунку, шкода, заподіяна відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 1,336 га склала 1135,60 грн.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним.

Згідно статті 5 цього ж закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена угода). Пунктом 16 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року передбачено, що недоотримані суми вважаються шкодою і підлягають стягненню на користь власника, права якого порушено.

Отже, протиправними діями відповідача, які полягають у незаконному, самовільному використанні земельної ділянки, завдано шкоду в сумі 1135,60 грн.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Також, Провідним спеціалістом Донецького міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної  відповідачем внаслідок зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу під розширення Очеретинського родовища цегляної сировини (за межами населеного пункту).

Шкода, заподіяна відповідачем внаслідок зняття ґрунтового покриву на земельній ділянці площею 1,126 га, склала 16367,54 грн.

Визначення терміну “ґрунт” наведене в ст. 1 Закону України “Про охорону земель” від 19.06.2003 р. № 962-IV (зі змінами та доповненнями). За приписами цієї норми ґрунт  - це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості – родючості.

Відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.   

Згідно до ст. 56 Закону України “Про охорону земель”, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, у встановленому чинним законодавством порядку, дозволу на зняття ґрунтового покриву площею 1,126 га не отримував, що з огляду на наведені вищзе положення ст. 168 Земельного кодексу України є порушенням законодавства про охорону земель.

Доказів відшкодування відповідачем шкоди на загальну суму 17503,14 грн., заявленої прокурором до стягнення,  до матеріалів справи не представлено.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про охорону навколишнього природного   середовища” відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 5 цього ж закону визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Таким чином, законодавство щодо охорони та використання земель є складовою частиною законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється, в томц числі Радами, тобто, зокрема, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, у тому числі, визначення   в   установленому порядку   розмірів   відшкодувань  підприємствами,  установами  та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та  інші екологічні збитки, а також делеговані повноваження, у тому числі, здійснення   контролю   за   додержанням   земельного  та природоохоронного законодавства,  використанням і охороною земель, природних  ресурсів  загальнодержавного  та  місцевого   значення.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного   середовища", місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного  середовища  на  своїй  території  і  в   межах   своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян, здійснюють  контроль  за додержанням законодавства  про охорону навколишнього природного середовища; припиняють господарську діяльність підприємств, установ та організацій місцевого  підпорядкування, а також обмежують чи зупиняють (тимчасово) діяльність не   підпорядкованих Раді підприємств,  установ  та  організацій  в  разі   порушення   ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища; координують    діяльність    відповідних     спеціально уповноважених  державних  органів  управління  в  галузі охорони навколишнього  природного  середовища та використання природних ресурсів на території місцевої Ради.

Також, відповідно до 47 цього ж закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Статтею 43 Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік” встановлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2009 році є (п. 15) 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 2 Бюджетного кодексу України до бюджетів місцевого самоврядування відносяться бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Таким  чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а визначені прокурором суми шкоди підлягають стягненню до місцевого бюджету Правдівської сільської ради Костянтинівського району.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 156, 168, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 2, 5  Закону України “Про плату за землю”, ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 1, ч. 6 ст. 52  Закону України “Про охорону земель”,  ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Правдівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплект” – задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Будкомплект” (юридична адреса: 83059, м. Донецьк, вул. 8 березня, 34, фактична адреса: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 27, кімн. 324, ЄДРПОУ 30585695) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,3360 га на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, яка використовується під розширення кар'єру з метою видобування цегляної сировини (Очеретинське родовище), та привести земельну ділянку у первинний, придатний для використання стан.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплект” (юридична адреса: 83059, м. Донецьк, вул. 8 березня, 34, фактична адреса: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 27, кімн. 324, ЄДРПОУ 30585695) на користь місцевого бюджету Правдівської сільської ради Костянтинівського району заподіяну шкоду на загальну суму 17503,14 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплект” (юридична адреса: 83059, м. Донецьк, вул. 8 березня, 34, фактична адреса: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 27, кімн. 324, ЄДРПОУ 30585695) на користь Державного бюджету України  державне  мито  в  розмірі 260,03 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплект” (юридична адреса: 83059, м. Донецьк, вул. 8 березня, 34, фактична адреса: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 27, кімн. 324, ЄДРПОУ 30585695) на користь Державного бюджету України  (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118 грн.

          

               Суддя                                                                                                                                           

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення13.01.2009
Оприлюднено29.01.2009
Номер документу2807145
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —41/186пн

Рішення від 19.11.2009

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гончаров С.А.

Ухвала від 05.11.2009

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гончаров С.А.

Рішення від 13.01.2009

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гончаров С.А.

Ухвала від 12.12.2008

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гончаров С.А.

Ухвала від 01.08.2007

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гончаров С.А.

Ухвала від 27.06.2007

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гончаров С.А.

Ухвала від 11.06.2007

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гончаров С.А.

Рішення від 17.08.2006

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гончаров С.А.

Ухвала від 13.07.2006

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гончаров С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні