Постанова

від 11.12.2012 по справі 38/5005/1469/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. Справа № 38/5005/1469/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 р. по справі № 38/5005/1469/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський завод технологічного обладнання", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2012 р. порушено провадження по справі № 38/5005/1469/2012 про банкрутство ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання", на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 р. по справі № 38/5005/1469/2012 /суддя Бондарєв Е.М./ боржника - ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік, до 01.03.2013 р., призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Яхновець Я.В.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р. по справі №38/5005/1469/2012 /судді : Науменко І.М., Голяшкін О.В., Стрелець Т.Г./ постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 р. залишено без змін.

В касаційній скарзі Криворізька центральна МДПІ Дніпропетровської області ДПС просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 р. скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постанова господарського суду першої інстанції від 01.03.2012 р., про визнання боржника банкрутом, мотивована неспроможністю ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором -ТОВ "Хімлеспром" в сумі 446 920,00 грн., у зв'язку з недостатністю грошових коштів та майна для погашення боргу.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 р. без змін.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції про визнання ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" банкрутом та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Як вбачається із матеріалів справи, заява про порушення провадження по справі про банкрутство подана головою ліквідаційної комісії ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання", на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Згідно з ч.2 п.1 ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

Відповідно до ч.4 ст.105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Частиною 1 ст.110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Частино 1 ст.111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.5 ст.60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст.60 ГК України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст.105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вищезазначені документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України, ГК України, щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

В матеріалах справи відсутні будь-які протоколи відповідного органу управління товариства про прийняття рішення щодо затвердження проміжного ліквідаційного балансу від 12.09.2011 р., що передує зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В матеріалах справи наявна копія протоколу зборів трудового колективу ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" від 09.09.2011 р., на яких розглядалось питання про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство (т.1, а.с.10).

Відповідно до п.17.1 Статуту ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" вищим органом управління Товариства є загальні збори, і саме до повноважень загальних зборів, згідно п.п.18.9.20 Статуту, належить прийняття рішення про реорганізацію та ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу (т.1, а.с.47, 48).

Таким чином, при зверненні голови ліквідаційної комісії ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" Яхновець Я.В. із заявою про банкрутство не додано жодних доказів погодження проміжного ліквідаційного балансу боржника та прийняття рішення про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається із матеріалів справи, в заяві ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" про порушення справи про банкрутство, на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні посилання на наступні факти: здійснення незалежної оцінки наявного майна боржника (проведення аудиторської перевірки підприємства), повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП у встановленому законом порядку.

Разом з тим, дослідження зазначених вище обставин необхідно для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.51 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зокрема зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи -підприємця.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. №1562/20300.

Відповідно до п.11.1 даного Порядку обліку платників податків, зборів юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід:у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП; оригінал довідки за ф. N 4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Таким чином, на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до п.6 ч.6 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

В матеріалах справи відсутні докази направлення ліквідаційною комісією ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" заяви за формою 8-ОПП до податкового органу про прийняття рішення про припинення юридичної особи-боржника.

Також, в матеріалах справи відсутні дані про здійснення органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання, перевірки достовірності та повноти проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" у встановленому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною 2 ст.32 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В матеріалах справи відсутні оригінали чи належним чином засвідчена копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" від 30.06.2012 р. про ліквідацію підприємства та створення ліквідаційної комісії у складі голови - Яхновець Я.В.

Крім того, в матеріалах справи відсутній аудиторський висновок щодо фінансового стану боржника, проведена незалежним оцінювачем оцінка майнових активів боржника.

Відповідно до вимог ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до абз. 4 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

При розгляді справи в суді першої інстанції належним чином не досліджувався фінансово-майнового стан боржника - ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання".

При розгляді судом першої інстанції заяви ліквідатора про визнання ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" банкрутом, суд не з'ясував, чи мало підприємство боржника, станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами та чи виконані всі вимоги закону, передбачені ч.5 ст.60, ч.4ст.105, ч.ч.1,3 ст.110, ч.1 ст.111 ЦК України, щодо здійснення процедури ліквідації.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Залишаючи постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 р. без змін, господарський суд апеляційної інстанції на зазначені вище обставини уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки, чим порушив вимоги ст.ст.101-105 ГПК України.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 р. по справі про банкрутство ТОВ "Придніпровський завод технологічного обладнання" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 р. по справі № 38/5005/1469/2012 скасувати.

Справу № 38/5005/1469/2012 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.