Рішення

від 18.12.2012 по справі 21/5005/9548/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.12р. Справа № 21/5005/9548/2012

За позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської рада, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

СуддяНазаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

прокурор - Ягольник Г.В., прокурор прокуратури м. Дніпропетровська, посвідчення № 001457 від 27.08.12р.;

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить внести зміни до п.п. 2.3. та 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 21.08.07р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та громадянином ОСОБА_1, посвідченого нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 5548, зареєстрованого в Державному реєстрі земель за № 040710400491 від 04.09.07р., виклавши їх в наступній редакції:

- "2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 26.09.12р. становить 7 557 018,00грн.";

- "4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 226 710,54 грн. не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

Прокурор позовні вимоги викладенні у позовній заяві підтримав у повному обсязі.

Розгляд справи судом було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України з 27.11.12р. до 217.12.12р..

В позовній заяві Прокурор в якості третьої особи зазначив Держану податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Суд неодноразово витребовував у Прокурора пояснення та підстави залучення Держаної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до розгляду справи.

В супереч цьому, Прокурор вимоги суду не виконав, пояснень щодо необхідності залучення до участі у справі Держаної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не надав.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі Держаної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим довідкою та Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 14-15, 33-34).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання за відсутності позивача та відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу сторонами не заявлялось.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дніпропетровською міською радою (надалі - орендодавець, позивач) і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - орендар, відповідач) 21.08.2008 року був укладений договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:075:0030. В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,2047 га. (п.п.1.1., 2.1. Договору).

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 25.07.07р. № 117/17 (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.5.2. Договору цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудівлі.

Відповідно до п.1.2. Договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

21.08.2007р. договір був посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 5548, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 04.09.2007 року за № 040710400491.

Договір, відповідно до п. 3.1. Договору, укладено на десять років.

Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умовах переважне право на поновлення договору (п.3.2. Договору).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 2 648 774,09 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1,5 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 4.5. Договору орендна плата вноситься орендарем незалежно від результатів діяльності орендаря в розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендодавця: Дніпропетровська міська рада, р/р 33219815700007, відкритий у відділенні Держказначейства у Кіровському районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24232360, МФО 805012, код платежу 13050500, і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою із розрахунку тривалості місяця у 30 календарних днів.

Відповідно до п. 4.8. Договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- змін у цільовому використанні земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку;

- підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках передбачених законом.

02.02.2011р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 216/8 про визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками - річна орендна плата за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України незалежно від мети використання.

22.02.2006р. у газеті "Наше місто" за № 26 Дніпропетровською міською радою опубліковано повідомлення для землекористувачів про необхідність внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в зв'язку з вступом у дію Податкового кодексу України.

Крім того службовою особою Дніпропетровської міської ради на адресу відповідача направлено лист від 18.02.2011р. № 7/22-158 "Про приведення договорів оренди землі у відповідності до вимог законодавства", з пропозицією привести договір оренди землі у відповідність до вимог Податкового кодексу України та рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. № 216/8.

До теперішнього часу відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, додатковий договір сторонами не підписано.

Прокурор вважає, що орендна плата, передбачена умовами договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що і є причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України "Про оренду землі" були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині". Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Пунктом 4.8 спірного договору оренди земельної ділянки передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі і у зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.

Законом України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року було внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України про оренду землі", які набули чинності з 01.01.2008 року , а саме зазначено , що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою :

- для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку , що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Вищевказані зміни діяли до 01.01.2011р.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, статтями 286, 287 якого встановлено порядок обчислення плати за землю та строки сплати за землю.

Статтею. 288 Податкового кодексу України встановлено, що:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом ;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, у відповідності з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008року та Податковим кодексом України з 04.06.2008р. розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України", а спірний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.

Згідно статті 30 Закону України "Про оренду землі" та розділу 8 Договору зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін , у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, розмір річної орендної плати щодо спірної земельної ділянки не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Частина 1 ст. 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору також передбачено перегляд розміру орендної плати у випадках, передбачених законодавством.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Відповідно до ст.ст. 116, 121 Бюджетного кодексу України бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни , які вносяться шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до Закону України "Про ціни та ціноутворення" політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України та реалізується, зокрема, шляхом встановлення державних фінансових цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фінансових цін і тарифів.

За статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Визначення законами України ціни на продукції, роботи, послуги у формі фіксованої ціни, є обов'язковою умовою її прийняття сторонами договору, незалежно від внесення змін до договору, якщо інше не визначено законом.

Визначення законами України граничного рівня ціни на продукцію, роботи, послуги є обов'язковою підставою для внесення змін до договору щодо ціни у межах, визначених законом у спосіб як узгодження такої ціни сторонами, так і у судовому порядку у разі недосягнення згоди сторін.

Тобто, внесення змін до Закону України "Про оренду землі" та до Податкового Кодексу України в частині визначення граничного рівня ціни на оренду державного та комунального майна, є обов'язковою умовою для внесення змін до раніше укладених договорів оренди, оскільки інше не зазначено в законі.

Відповідно до частини 3 статті 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, суд не порушує зазначених конституційних норм, які не стосуються орендних земельних правовідносин за участю юридичних осіб.

Крім того, зміни до договору оренди землі вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє, тобто з моменту набрання чинності судовим рішення у даній справі , і ці зміни повністю відповідають земельному законодавству України.

За статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, господарський суд зазначає, що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, позивач вправі був вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, Договір вважається зміненим з дня набрання чинності цим рішенням господарського суду.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги прокурора обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 173, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 632, 651-653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п.п. 2.3. та 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 21.08.07р., укладеного між Дніпропетровською міською радою (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, б. 75, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24232360) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), посвідченого нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 5548, зареєстрованого в Державному реєстрі земель за № 040710400491 від 04.09.07р., виклавши їх в наступній редакції:

- "2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 26.09.12р. становить 7 557 018,00грн.";

- "4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 226 710,54 грн. не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/рахунок 31214206783005, МФО 805012, КБКД 22030001; призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891, пункт 2.2.) судовий збір в розмірі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 18.12.2012