Постанова

від 14.07.2015 по справі 21/5005/9548/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015 року Справа № 21/5005/9548/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін:

прокурора : Богомол О.М.(службове посвідчення №011672 від 28.10.12р.);

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2012 р . у справі № 21/5005/9548/2012

за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 17.12.2012 р. у справі № 21/5005/9548/2012, яке підписано 18.12.2012 р. та оформлено відповідно до вимог ст.. 84 ГПК України (суддя Назаренко Н.Г.), задоволено позов прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська, пред'явлений в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.08.2007 р.

Вказаним рішенням внесено зміни до п.п. 2.3 та 4.1. договору оренди земельної ділянки від 21.08.2007 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ, посвідченого нотаріусом ДМНО Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 5931 зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 5548, зареєстрованого в Державному реєстрі земель за № 040710400491 від 04.09.07 р. викладено його в такій редакції:

" 2.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 26.09.12 р. становить 7 557 018,00 грн.";

"4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 226 710 грн. 54 коп., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Дніпропетровськ в доход Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору.

28.12.2012 р. на примусове виконання рішення, яке набрало законної сили 28.12.12 р., видано наказ.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу та клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 р. відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги.

Скаржник просить у скарзі скасувати оскаржуване рішення по даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Скаржник зауважує в апеляційній скарзі вважає, що договір оренди земельної ділянки укладено Дніпропетровською міською радою з громадянином України ОСОБА_1, тому даний спір не підвідомчий господарським судам України в контексті ст. 12 ГПК України.

Скаржник вказує у скарзі, що в договорі оренди не передбачена така підстава для перегляду орендної плати за землю як зміна грошової оцінки землі. Чинним законодавством не передбачено внесення змін до розміру орендної плати у випадку зміни грошової оцінки земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка не входить до переліку істотних умов договору оренди землі, які можуть змінюватися сторонами та потягнути зміну істотних умов, зокрема, орендної плати.

Запропонована позивачем редакція п.2.3 договору не відповідає вимогам чинного законодавства України. Визначення в договорі оренди нормативної грошової оцінки землі можливо лише за згодою сторін.

Крім того, статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В силу ст. 58 Конституції рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. № 216/8 про розмір орендної плати за земельні ділянки не має зворотної сили дії і до спірних відносин не застосовується, а саме застосовується до договорів оренди землі, укладених після набрання ним чинності.

16.04.2013 р. ФОП ОСОБА_1 подав письмове клопотання, в якому просив зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 804/4180/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держкомзему у м. Дніпропетровськ про визнання нечинним витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

До клопотання відповідач надав докази про подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання нечинним вищевказаного Витягу та Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 р. у справі № 804/4180/13-а про відкриття провадження в адміністративній справі та прийняття справи до розгляду. Розгляд справи призначено на 23.04.2013 р. на 11:45 год.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частина друга-четверта ст. 35 ГПК України).

Колегія суддів задовольнила клопотання відповідача та зупинила провадження по даній справі до розгляду в Дніпропетровському окружному адміністративному суді справи № 804/4180/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську, Дніпропетровської обл. про визнання нечинним Витягу Держкомзему у м. Дніпропетровську від 15.10.2012 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1.

Листом від 16.10.2013 р. № 804/4180/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд повідомив, що 28.05.13 по справі № 804/4180/13-а прийнята постанова, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову. Вказане судове рішення не набрало законної сили, оскільки позивачем подана апеляційна скарга. Адміністративна справа № 804/4180/13-а станом на теперішній час перебуває в провадженні Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Листом від 08.06.2015 р. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд повідомив, що апеляційний розгляд даної справи відбувся 09.04.2015 р., за результатами якого апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 р. залишено без змін.

Розпорядженням голови суду від 15.06.2015 р. № 235, у зв'язку з відставкою судді Лотоцької Л.О. та перебуванням судді Кощеєва І.М. -члена постійно діючої колегії суддів у відрядженні, змінено склад колегії суддів.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення, колегія суддів поновила провадження у справі та призначило до розгляду на 30.06.2015 р. на 10:30 год.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили, не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні. Неявка представників позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Громадянином ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ (орендар) укладено договір оренди землі від 21.08.2007 р.

Згідно з пунктом п.1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_1.

У п.1.2 договору встановлено, що цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Договір зареєстрований у ДМВ ДРФ «Центра ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.09.2007 р. за № 040710400491.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 25.07.2007 р. № 117/17.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2047 га. (п.2.1)

Згідно п.2.2 договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становила 2 648 774 грн. 09 коп. (п.2.3)

Договір укладено на десять років. (п.3.1)

З позовної заяви прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська вбачається, що позовна заява подана прокурором в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про внесення змін до п. 2.3 та п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 21.08.2007 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та громадянином ОСОБА_1.

Договір посвідчений нотаріусом ДМНО Літаш І.П. і зареєстрований в реєстрі за № 5548, і зареєстрований в Державному реєстрі земель за № 040710400491 від 04.09.2007 р.

З Довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АА № 822372 (а.с. 14) вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 27.10.2004 р.

Як вище було вже вказано в п.1.2 договору цільове використання земельної ділянки за цим договором ((УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не погодився з оскаржуваним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції по даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, так як договір оренди земельної ділянки укладено з громадянином України і , на думку скаржника, даний спір не підвідомчий господарським судам України в контексті ст. 12 ГПК України. у зв'язку з чим не підлягає розгляду в господарських судах України.

Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника з огляду на наступне:

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (із змінами і доповненнями) наведено визначення підвідомчості справ господарським судам. Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

За пунктом 2 цієї постанови з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 3.1. Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 встановлено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно ст. 14 Конституції України, право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, до підвідомчості господарських судів належать справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Суб'єкти господарської діяльності - підприємства, установи, організації (їх філії, представництва, відділення), незалежно від форми власності, іноземні юридичні особи (їх філії, представництва, відділення), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють господарську діяльність на території України.

З приписів п.1. ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, зокрема і щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів (п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України, від 16.04.2004, № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ").

З метою реалізації конституційних гарантій права на судовий захист, унеможливлення випадків безпідставної відмови у прийнятті заяв, забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства при вирішенні питання юрисдикції та визначення підсудності цивільних справ, керуючись статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив: "Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Як вже було вище зазначено, договір оренди земельної ділянки від 21.08.2007 був укладений між Дніпропетровською міською радою і громадянином ОСОБА_1, а не з фізичною особою - підприємцем. Разом з тим, згідно пункту 1.2 договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Отже, земельну ділянку фізична особа (громадянин) ОСОБА_1 мав намір і використовує для комерційної діяльності.

Зважаючи на викладене, стороною у даній справі є фізична особа - підприємець, а земельна ділянка надана їй саме для здійснення підприємницької діяльності, тобто колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду у господарському суді.

Скаржник не погоджується з рішенням суду стосовно внесення змін до п.п. 2.3 та 4.1 договору оренди земельної ділянки від 21.08.2007 р. в редакції:

-«п.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 26.09.2012 р. становить 7 557 018 грн.;

- «п.4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 226 710 грн. 54 коп., не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом.»

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

В договорі оренди землі від 21.08.2007 р. не передбачена така підстава для перегляду орендної плати за землю як зміна грошової оцінки землі. Чинним законодавством не передбачено внесення змін до розміру орендної плати у випадку зміни грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач зазначає в апеляційній скарзі, що прокурор, як на підставу для внесення змін до договору оренди землі від 21.08.2007 р., посилається на рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. № 216/8 «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства». Так, цим рішенням встановлено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками встановлюється у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання. А зміни вносяться до рішень міської ради і проектів рішень щодо передачі земельних ділянок в оренду, стосовно яких договори оренди знаходяться в процесі оформлення та не пройшли державну реєстрацію. Тобто, рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. за № 216/8 не регулює розмір орендної плати договорів оренди земельних ділянок, укладених до прийняття радою цього рішення.

Приймаючи рішення по даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, оскільки пунктом 4.8 договору передбачена можливість внесення змін до договору ( у разі зміни розмірів земельного податку).

Внесення змін до Закону України «Про оренду землі» та до Податкового кодексу України в частині визначення граничного рівня ціни на оренду державного та комунального майна є обов'язковою умовою для внесення змін до раніше укладених договорів оренди, оскільки інше не зазначено в законі.

Згідно п.2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання цього договору становила 2 648774 грн. 09 коп.

Річна орендна плата за земельну ділянку, згідно пункту 4.1 договору встановлена у грошовій формі (у гривні), у розмірі 1,5 (одна ціла і п'ять десятих) відсотка її нормативної грошової оцінки.

У п.4.2 договору встановлено. що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

П. 4.3 сторони передбачили, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексації проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.

Відповідно до п.4.5 договору орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок Орендодавця: Дніпропетровська міська рада, р/р 33219815700007, відкритий у відділенні Держказначейства за місцезнаходженням земельної ділянки в Кіровському районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24232360, МФО 805012, код платежу 13050500, і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою із розрахунку тривалості місяця у 30 днів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VI від 03.06.2008 р. в Закон України "Про оренду землі" були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині". Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. ( від 02.12.2010 N 2755-VI ) Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди ( ст. 21 Закону України "Про оренду землі" ).

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст. ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України ).

Рішенням Дніпропетровської міської ради (сесія V скликання) від 26.12.2007 р. № 5/26 "Про затвердження проекту "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська" затверджено проект "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська" з базовою вартістю 1 кв.м. землі - 237,36 грн. станом на 01.01.2007 р. з введенням в дію з 01.01.2008 р. ( п. 1 цього рішення).

02.02.2011 р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

У зв'язку із змінами, які були внесені до Податкового кодексу України, Позивачем 29.05.2014 р. № 26 (3756) в газеті "Наше місто" опубліковано відкритого листа до орендарів земельних ділянок, розташованих у м. Дніпропетровську, про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог Податкового кодексу України. Для укладання договорів оренди, всім орендарям, договори яких не відповідають вимогам Податкового кодексу України в частині визначення розміру річної орендної плати за землю, необхідно у двотижневий термін після публікації цього повідомлення звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

В обґрунтування свого позову Прокурор послався на те, що у двотижневий термін після публікації вказаного звернення Відповідач не звернувся до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, вимоги не виконав, додаткову угоду до договору оренди землі не підписав.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Ст. 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Така ж правова позиція викладена і у Постановах Верховного Суду України від 27.12.2010 року у справі № 27/15-10, від 23.05.2011 року у справі № 7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 року у справі №17/299-10, від 04.07.2011 року у справі № 41/81пд, від 20.11.2012 року у справі № 28/5005/640/2012.

Згідно Витягу з технічної документації проь нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 31) нормативна грошова оцінка земельної ділянки 7 557 018 грн. 27 коп.

ОСОБА_1 29.03.2013 р. звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держкомзему про визнання нечинним вказаного Витягу. Дніпропетровський окружний адміністративний суд, постановою від 28.05.2013 р. (справа № 804/4180/13-а) відмовив ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту спірного Витягу, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 0,2047га, що розташована в м. Дніпропетровську, та користувачем якої є позивач, дорівнює 7 557 018,27 грн. Такий розмір визначений управлінням Держкомзему, виходячи з: - середньої (базової) вартості земельної ділянки в розмірі 297,68 грн. за кв.м. з урахуванням коефіцієнтів індексації 1,028; 1,152; 1,059; 1; 1; - економіко-планувальної зони К4; - коефіцієнту Км2: 4,39; - сукупного коефіцієнт Км3: 1,13; коефіцієнт Кф: 2,50, як для земель комерційного використання. Такий розрахунок повністю узгоджується з положеннями п.3.3 Порядку №18/15/21/11, які визначають відповідну формулу та необхідність індексації такої оцінки, ст.289 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.11 та цільовому використанню земельної ділянки, визначеному в п.1.2 Договору оренди землі від 21.08.07.

Так, положеннями ст.289 ПКУ визначено, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щорічно розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Суд відмічає, що коефіцієнти індексації, застосовані при визначені нормативної грошової оцінки землі за кадастровим номером НОМЕР_1, відповідають коефіцієнтам інфляції, наведеним в листі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, - Державного агентства земельних ресурсів України від 12.01.12 №355/22/6-12 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель».

Окремо суд зауважує, що положеннями п.4.3 Договору про оренду землі від 21.08.07 передбачена можливість зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація, які проводяться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України, а нормативна грошова оцінка землі в розмір 2 648 774,09 грн., на яку посилається позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, визначена Договором оренди землі виключно станом на час укладення цього договору.

Як зазначено вище, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2, який видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Судовим оглядом спірного Витягу встановлено, що він за формою відповідає Додатку 2 до розділу 4 Порядку №18/15/21/11 та виданий управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровську, що узгоджується з приписами Постанови КМУ від 01.08.1 №835 «Про питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг». Так, за змістом п.2 вказаної постанови КМУ установлено, що до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів адміністративні послуги згідно з переліком, затвердженим цією постановою, а отже і з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, надаються територіальними органами Державного комітету із земельних ресурсів.

На підставі вищевикладеного, з огляду на положення ст. 144 Конституції України, відповідно до яких органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, та враховуючи наявність рішення Дніпропетровської міської ради від 26.12.07 №5/26, яким затверджена нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська, суд дійшов висновку, що при виданні спірного Витягу з технічної документації із зазначенням нормативно грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 в розмірі 7 557 018,27 грн., Управління Держкомзему м. Дніпропетровська діяло відповідно до вищенаведених норм законодавства, а доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог спростовані добутими та дослідженими в ході розгляду справи доказами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 р. (справа № 804/4180/13-а) постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 р. залишена без змін.

Згідно з ч.4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які вставлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже, враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованими та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, відповідає обставинам та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2012 р. у справі № 21/5005/9548/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 17.07.2015 р.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: О.С.Євстигнеєв

І.М.Кощеєв