Рішення

від 12.12.2012 по справі 5011-37/15190-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/15190-2012 12.12.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК РІЕЛТІ»

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Качмарик Вадим Михайлович

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Білобловський С.В. -дов. № б/н від 01.09.12 р.

Лук'яненко К.Г. -дов. № 336 від 22.06.12 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК РІЕЛТІ»про звернення стягнення на належне відповідачу на праві власності за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 10.12.07 р. нерухоме майно (нежитлові приміщення) -офіс, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська (вул. Свердлова), будинок 6-а, загальною площею 318,6 кв.м., що складається з адмінбудівлі -офісу літ. «В-2», яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 10.12.2007 р., який зареєстровано в реєстрі за № 6019 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., та договорами про внесення змін до зазначеного договору іпотеки від 10.12.2007 р., для задоволення вимог позивача, що виникли на підставі кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. в рахунок погашення заборгованості Кочмарика Вадима Михайловича (позичальника) у розмірі 10 668 912,80 грн., визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Ухвалою суду від 31.10.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/15190-2012 та призначено її розгляд на 21.11.12 року, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Кочмарика Вадима Михайловича, зобов'язано сторін та третю особу надати певні документи.

У судовому засіданні 21.11.12 р. представник позивача частково надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які були залучені до матеріалів справи.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 21.11.12 р. не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду не виконали.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та третьої особи у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, та для надання можливості позивачу виконати вимоги ухвали суду від 31.10.12 р., суд ухвалою від 21.11 12 р. відклав розгляд даної справи на 12.12.2012 р.; повторно зобов'язав позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів; належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів у відповідності до ст. 36 ГПК України, п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р.; належні докази невиконання Качмариком Вадимом Михайловичем заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.03.12 р. у справі № 2-1593/11. Також повторно зобов'язав відповідача надати суду: на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу. Крім цього, повторно зобов'язав третю особу надати суду письмові пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 12.12.12 р. представник позивача надав суду документи у справі, які було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання 12.12.12 р. повторно не з'явились, вимог ухвали суду від 21.11.12 р. не виконали, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-банк»(банк) та Кочмариком Вадимом Михайловичем (позичальник) був укладений кредитний договір № 1210/03.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. в редакції додаткового договору про внесення змін до даного кредитного договору від 30.09.10 р., банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію і надає йому кредити, заборгованість за якими в сумі не перевищує 10 000 000,00 грн. (кредит) на поточні потреби із сплатою 15 % річних (проценти) з 01.08.10 р.

Додатковим договором про внесення змін від 30.04.10 р. до кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. було викладено п. 1.2. кредитного договору у новій редакції, згідно з якою позичальник зобов'язується погашати кредит за наступним графіком: починаючи з січня 2012 р. щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця частинами не менш як 41 700,00 грн., та кінцевим строком погашення заборгованості - не пізніше 09.12.2027 р. (строк погашення).

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. в редакції договору про внесення змін від 29.05.09 р. та пунктами 1.4. і 1.5. договору про внесення змін від 29.05.09 р., кредит позичальнику надається повністю або частково в межах суми, зазначеної в п. 1.1. кредитного договору на підставі письмової заяви позичальника та за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань згідно з цим договором; зобов'язання по даному договору забезпечується іпотекою; кредит, наданий банком, забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

На виконання вищевказаних умов кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК РІЕЛТІ»(іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-банк», яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк», (іпотеко держатель) було укладено договір іпотеки від 10.12.07 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 6019.

У відповідності до п. 1.1. договору іпотеки від 10.12.07 р. у редакції договору про внесення змін до даного договору від 01.10.10 р., іпотекодавець, який діє як майновий поручитель, для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Качмарика Вадима Михайловича, ідентифікаційний номер 2582503255 (надалі - позичальник) перед іпотекодержателем за кредитним договором № 1210/03 від 10.12.07 р. з усіма наступними змінами та доповненнями до нього (надалі - кредитний договір) щодо своєчасного не пізніше 09.12.27 р. повернення кредиту в сумі 10 000 000,00 грн., сплати процентів за користування кредитом на умовах, в порядку та з періодичністю передбаченими кредитним договором, із розрахунку 15 % річних з 01.08.10 р., відшкодування збитків, сплати пені та штрафів у випадках та розмірах, передбачених кредитним договором, передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, нежитлові приміщення -офіс, що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, вулиця Спаська (вулиця Свердлова), будинок 6 а, загальною площею 318,6 кв.м., що складається з адмінбудівлі-офісу літ. «В-2»(надалі - предмет іпотеки).

Договором про внесення змін від 01.10.10 р. до кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. пункт 2.3. даного договору викладено у новій редакції, згідно з якою сторони оцінюють предмет іпотеки на загальну суму 14 983 047,00 грн. відповідно до звіту про оцінку ринкової вартості групи нежитлових приміщень у складі будівлі, розташованої за адресою: місто Миколаїв, вулиця Спаська (вулиця Свердлова), будинок 6 а, загальною площею 318,6 кв.м., складеного незалежним оцінювачем, суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою Бевзо О.В., станом на 24.09.10 р.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р., банк надає кредит позичальнику шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок позичальника відкритий в банку. Кредит надається тільки після укладення договору іпотеки.

У відповідності до п. 2.3. кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. в редакції договору про внесення змін від 29.05.09 р., проценти за користування кредитом нараховуються банком на фактично отриману позичальником суму кредиту та за фактичний термін користування ним з дня видачі кредиту по останній день строку погашення. Кількість днів для розрахунку процентів визначається методом факт/факт. Нарахування процентів здійснюється щоденно. Після настання строку погашення, якщо кредит не погашено, проценти продовжують нараховуватись, і банк має право стягнути з позичальника пеню та, інші штрафні санкції, передбачені умовами цього договору. Позичальник сплачує нараховані проценти у валюті кредиту починаючи з листопада місяця 2009 р., щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого дня місяця, та в день строку погашення, на рахунок № 220825013009 в ВАТ «КБ «Актив-банк», МФО 300852.

Пунктами 2.4. та 2.5. кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. встановлено, що позичальник погашає кредит не пізніше строку, зазначеного в п. 1.2. даного договору; кредит може бути достроково повністю або частково повернений позичальником зі сплатою процентів за фактичний термін користування кредитом за умови повідомлення про це банку не пізніше, ніж за три робочі дні до дня повного або часткового повернення кредиту.

Згідно з п. 2.6. кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р., банк має право самостійно стягувати проценти у разі настання строків платежів, та у разі настання строку погашення кредиту -суми кредиту, пені за несвоєчасну сплату кредиту та/або процентів, інших штрафних санкцій, передбачених цим договором та діючим законодавством України, зокрема шляхом видачі наказу про примусову сплату боргового зобов'язання у відповідності до ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в тому числі з поточних рахунків в національній та іноземній валюті, депозитних та інших рахунків позичальника.

Відповідно до п. 2.7. кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р., сторони домовились, що заборгованість погашається в наступній черговості: прострочені проценти; прострочений кредит; інша прострочена заборгованість; поточні проценти; поточне погашення кредиту; неустойка (штраф, пеня) за прострочення повернення кредиту та/або сплату процентів, а також нецільове використання кредиту; інші платежі. Банк може встановити іншу черговість сплати штрафних санкцій, передбачених цим пунктом.

Згідно з п. п. 4.1. - 4.3. кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р., за несвоєчасне погашення кредиту та/або сплату процентів банк має право стягнути з позичальника пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20 % від загальної суми простроченої заборгованості на день її виникнення; у разі виявлення нецільового використання кредиту банк має право стягнути з позичальника штраф у розмірі 25 % від суми його нецільового використання; стягнення пені та штрафів не звільняє позичальника від відшкодування завданих банку збитків з повному обсязі.

Позивач пояснив суду, що ним на виконання вище перелічених вимог кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. та додатковими угодами до нього було перераховано Кочмарику В.М. кредитних коштів на загальну суму 13 257 672,96 грн. При цьому, Кочмарик В.М. частково сплачував кредит до 01.10.10 р.

Надання та погашення кредиту підтверджується випискою з рахунку № 220935013009, меморіальним ордером № 1498 від 10.12.07 р., заявами на видачу готівки № 5104 від 29.05.09 р., № 11706 від 31.08.09 р., № 2544 від 01.10.09 р., № 1172 від 22.10.09 р., № 902 від 02.11.09 р., № 4544 від 01.12.09 р., № 861 від 22.12.09 р., № 3641 від 01.01.10 р., № 4889 від 01.03.10 р., № 2150 від 01.04.10 р., № 1021 від 30.04.10 р., № 2137 від 01.06.10 р., № 2548 від 30.06.10 р., № 2870 від 20.07.10 р., № 3117 від 23.07.10 р., № 2019 від 02.08.10 р., № 3323 від 01.09.10 р., № 3873 від 30.09.10 р.

Оскільки третя особа систематично порушує умови кредитного договору та значний проміжок часу має прострочену заборгованість, позивачем 24.11.10 року на його адресу було направлено повідомлення № 3349/03 від 23.11.10 р. з вимогою дострокового погашення заборгованості за кредитним договором. Проте заборгованість сплачена не була, заперечень проти вимоги на адресу позивача не надходило.

Факт невиконання Кочмариком В.М. зобов'язань за кредитним договором підтверджується заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.03.12 року в справі № 2-1593/11, яке набрало законної сили.

Станом на 08.10.12 р. сума заборгованості Кочмарика В.М. за кредитним договором становила 10 668 912 , 80 грн., з яких:

- 8 533 072,96 грн. - сума заборгованості за кредитом;

- 357 687,71 грн. -сума заборгованості за процентами;

- 1 778 152,13 грн. - сума штрафу.

Також позивач надав суду у підтвердження невиконання зазначеного рішення копію постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 34943790 від 31.10.12 р., яка була винесена відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, керуючись п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Щодо виправлення помилки у виконавчому листі позивач звернувся із заявою до Центрального районного суду м. Миколаєва (вих. № 3495/03 від 30.11.12 р.).

Оскільки Кочмариком В.М. суму заборгованості не було погашено, то позивач 24.11.10 р. на адресу ТОВ «МК РІЕЛТІ», як до майнового поручителя за договором іпотеки, було направлено повідомлення (вих. № 3350/03 від 23.11.10 р.) з вимогою погашення заборгованості Кочмарика В.М. за кредитним договором № 1210/03 від 10.12.07 р. та додатковими угодами до нього.

Однак, відповідач залишив без відповіді та реагування вищевказане повідомлення.

За таких обставин ПАТ «КБ «Актив-банк»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК РІЕЛТІ»про звернення стягнення на належне відповідачу на праві власності за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 10.12.07 р. нерухоме майно (нежитлові приміщення) -офіс, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська (вул. Свердлова), будинок 6-а, загальною площею 318,6 кв.м., що складається з адмінбудівлі -офісу літ. «В-2», яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 10.12.2007 р., який зареєстровано в реєстрі за № 6019 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., та договорами про внесення змін до зазначеного договору іпотеки від 10.12.2007 р., для задоволення вимог позивача, що виникли на підставі кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. в рахунок погашення заборгованості Кочмарика Вадима Михайловича (позичальника) у розмірі 10 668 912,80 грн., визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши Кочмарику В.М. за кредитним договором № № 1210/03 від 10.12.07 р. та додатковими угодами до нього суму кредиту у розмірі 13 257 672,96 грн., тоді як позичальник (Кочмарик В.М.) свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином не виконав.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1. ст. 590 ЦК України).

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. в редакції договору про внесення змін від 29.05.09 р. та пунктами 1.4. і 1.5. договору про внесення змін від 29.05.09 р., кредит позичальнику надається повністю або частково в межах суми, зазначеної в п. 1.1. кредитного договору на підставі письмової заяви позичальника та за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань згідно з цим договором; зобов'язання по даному договору забезпечується іпотекою; кредит, наданий банком, забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

На виконання вищевказаних умов кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК РІЕЛТІ»(іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-банк», яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк», (іпотеко держатель) було укладено договір іпотеки від 10.12.07 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 6019.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Стосовно позовної вимоги ПАТ «КБ «Актив-банк»щодо звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1210/03 від 10.12.07 р., суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги з огляду на наступне.

У разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1. ст. 590 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ст. 11 вищевказаного закону, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

У відповідності до статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього закону.

Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 2 статті 43 Закону України «про іпотеку»визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє вимогу позивача щодо звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1210/03 від 10.12.07 р. на предмет іпотеки (нерухоме майно) нежитлові приміщення -офіс, що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, вулиця Спаська (вулиця Свердлова), будинок 6 а, загальною площею 318,6 кв.м., що складається з адмінбудівлі-офісу літ. «В-2», яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 10.12.07 р., який зареєстровано в реєстрі за № 6019 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. та договорами про внесення змін до зазначеного договору іпотеки від 29.05.09 р., від 17.05.10 р., від 26.08.10 р. та 01.10.10 р., встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК РІЕЛТІ»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 572, 589, 610, 611, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «МК РІЕЛТІ»(04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 18/14, квартира 24, код ЄДРПОУ 35529923) на праві власності нерухоме майно, нежитлові приміщення -офіс, що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, вулиця Спаська (вулиця Свердлова), будинок 6 а, загальною площею 318,6 кв.м., що складається з адмінбудівлі-офісу літ. «В-2», яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 10.12.2007 р., який зареєстровано в реєстрі за № 6019 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. у погашення заборгованості Кочмарика Вадима Михайловича (77399, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Пушкіна, 2, кв. 82, ідентифікаційний код 2582503255) в розмірі 10 668 912,80 грн., яка виникла на підставі кредитного договору № 1210/03 від 10.12.07 р., встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «актив-банк»(04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МК РІЕЛТІ»(04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 18/14, квартира 24, код ЄДРПОУ 35529923) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «актив-банк»(04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.