Рішення

від 04.09.2012 по справі 5016/1441/2012(10/54)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р. Справа № 5016/1441/2012(10/54)

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТАН", 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 281, А/2

до товариства з обмеженою відповідальністю "Біологічні очисні споруди", 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 287

про визнання неправомірними дій щодо нарахування підвищеної плати за договором №118 від 03.01.2012 року,

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Степіна Н.Г. за довіреністю

від відповідача: Петров Р.П. за довіреністю

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування підвищеної плати за скид стічних вод у систему каналізації населеного пункту з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин за березень 2012 року у розмірі 5633, 94 грн. та за квітень 2012 року у розмірі 5284, 55 грн. Згодом позивач уточнив позовні вимоги і, окрім первинних позовних вимог, також просив визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування оперативно-господарської санкції шляхом попередження про відключення від каналізаційної мережі.

У своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що відповідачем у травні 2012 року було відібрано проби стічних вод за результатами лабораторного аналізу у яких було встановлено підвищену концентрацію шкідливих речовин.

Згодом відповідач направив вимогу про необхідність сплати послуг щодо приймання та очищення стічних вод за підвищеним коефіцієнтом за травень 2012 року, а також за два попередні місяці -березень та квітень, керуючись умовами договору, а також п. 3.6. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року (далі - Інструкція).

Позивач частково погодився з вимогами відповідача і сплатив за послуги по прийманню стічних вод за підвищеним коефіцієнтом лише за травень 2012 року, за березень та квітень 2012 року сплачувати за послуги по підвищеному коефіцієнту відмовився, посилаючись на те, що відповідач не повинен був застосовувати Інструкцію, а повинен був виходити з місцевих Правил приймання стічних вод.

Відповідач надав відзив на позов, у якому він заперечив позов відповідача, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, зазначивши, що відповідач діяв згідно приписів діючого законодавства та відповідно до умов укладеного із позивачем договору. Просив відмовити у позові повністю.

04.09.2012 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали господарської справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №118 про надання послуг з транспортування каналізаційних стоків по магістральному каналізаційному колектору товариства з обмеженою відповідальністю «Біологічні очисні споруди»та очищення стічних вод на біологічних очисних спорудах в м. Вознесенську (а.с. 10-12).

Договір діє до 31.12.2015 року.

Відповідно до п.1.1. договору відповідач взяв на себе зобов'язання приймати від абонента (позивача) стічні води у розмірі встановленого ліміту в кількості на 2012 рік 5600 куб. м., щомісячно 466, 67 куб. м.

Згідно п.1.2. договору скидання стоків з перевищенням допустимих концентрацій оплачується за підвищеними тарифами.

Відповідно до п. 5.3. договору скидання абонентом (позивач) стоків з перевищенням допустимих концентрацій оплачується згідно Інструкції. Дія підвищеного тарифу припиняється у тому випадку, коли якість стічних вод відповідає вимогам Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року (далі - Правила).

Також вищезазначеним пунктом договору наведений перелік допустимих концентрацій для підприємства.

Згідно п.4.1. договору відповідач має право на обстеження каналізаційних систем абонента (позивач), приладів і пристроїв на них. Надавати абонентові обов'язкові до виконання розпорядження, а згідно п. 4.2. договору припинити надавати послуги абонентові у разі невчасного внесення плати за отримані послуги.

15.05.2012 року представниками відповідача за участю представника позивача був складений акт (а.с. 13), згідно якого з каналізаційного колодязя абонента була відібрана проба води. За результатами лабораторного аналізу від 16.05.2012 року у відібраній пробі води встановлено підвищену концентрацію забруднюючих воду речовин.

Листом від 18.07.2012 року 1/1 № 307 (а.с. 23) відповідач повідомив позивача про наявність боргу по оплаті скиду стічних вод за березень та квітень 2012 року на загальну суму 10918, 49 грн. У разі несплати вказаної суми відповідач повідомив про відключення позивача від каналізаційної мережі.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 352 від 23.07.2012 року (а.с. 24), згідно якого він не погодився з виставленою відповідачем сумою, вказавши на те, що дії відповідача по стягненню плати за підвищеним коефіцієнтом не відповідають чинному законодавству України.

25.07.2012 року відповідач повідомив листом 1/1 № 312 (а.с.25) позивача про відключення від каналізаційної мережі на підставі п. 4.2. договору -за несвоєчасне внесення плати за отримані послуги.

Питання щодо встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів врегульовані Інструкцією, а питання приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів -Правилами.

Вказані законодавчі акти поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України на інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Пунктом 1.3 Інструкції передбачено, що підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з водоканалами. Договори укладаються на підставі місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року за № 65.

Цим же пунктом Інструкції визначено, що підприємства повинні повністю покрити всі витрати водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно п. 3.6. Інструкції період, за який стягується плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установлених разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта.

Згідно п. 2.1.Правил розробка, погодження та представлення на затвердження виконавчим органам рад місцевих Правил приймання стічних вод підприємств, а також зміни та доповнення до них є правом водоканалу, а не його обов'язком, як стверджує позивач.

В зв'язку із тим, що у м. Вознесенську місцеві Правила приймання не затвердженні виконавчим органом міської ради у встановленому порядку, відповідач у своїй діяльності керується Інструкцією та Правилами, які є обов'язковими для виконання.

Аналізуючи положення Інструкції та Правил, місцеві Правила приймання розробляються місцевими водоканалами, виходячи з характеристик відповідної каналізаційної інфраструктури населеного пункту, як то: потужність каналізаційної системи по прийманню обсягів води, ступеня очищення стічних вод тощо.

Із вищевикладеного слідує, що відповідач при визначенні періоду, за який вимагає сплату за підвищеним коефіцієнтом, діяв правомірно, так як керувався обов'язковою до виконання Інструкцією та Правилами.

Таким чином, доводи представника позивача щодо неправомірності дій відповідача є неспроможними, так як не відповідають положенням чинного законодавства - Інструкції та Правилам.

Крім того, посилання на Інструкцію та Правила при визначенні оплати у разі скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин визначено п. 5.3. договору, про що не міг не знати позивач.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Суд приходить до переконання, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування підвищеної плати за скид стічних вод у системи каналізації населених пунктів з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин за березень 2012 року у розмірі 5633, 94 грн. та за квітень 2012 року у розмірі 5284, 55 грн. задоволенню не підлягають.

У зв'язку із правомірністю дій відповідача також не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача на застосування оперативно-господарської санкції шляхом попередження про відключення від каналізаційної мережі, так як право відключення абонента у випадку несплати за послуги передбачене договором.

Відповідно до ст. 68 ГПК України у зв'язку із відмовою у задоволенні позову необхідно скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В уточненому позові товариству з обмеженою відповідальністю "УКРТАН" до товариства з обмеженою відповідальністю "Біологічні очисні споруди" про визнання неправомірними дій -відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 27.07.2012 року щодо заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Біологічні очисні споруди»здійснювати дії по відключенню товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТАН»від системи каналізації до вирішення господарського спору по суті.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 07.09.2012 року.

Суддя А.П.Алексєєв