Ухвала

від 12.12.2012 по справі 5020-1290/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

12 грудня 2012 року справа № 5020-1290/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за заявою:

Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя

(просп. Г.Сталінграду, б.56, м. Севастополь, 99059)

до Громадської організації "Руський равелін"

(просп. Гагаріна, б.17, корп.А, кв.61, м. Севастополь, 99028, ідентифікаційний код 37076913)

про порушення справи про банкрутство,

за участю представників учасників судового процесу:

ініціюючого кредитора -Трифонової Н.Г., довіреність №6011/07-14 від 11.12.2012;

боржника -не з'явився.

20.11.2012 Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя (далі -УПФ України у Гагарінському районі м. Севастополя, кредитор) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Громадської організації "Руський равелін" (далі -ГО "Руський равелін", боржник) про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою суду від 21.11.2012 порушено провадження у справі №5020-1290/2012 та призначений розгляд справи на 12.12.2012.

Боржник у судове засідання 12.12.2012 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно /повернення поштового відправлення від 03.12.2012 /а.с.27-30/).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду заяви відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути заяву за наявними в ній матеріалами у відсутність представника боржника.

Представник УПФ України у Гагарінському районі м. Севастополя у засіданні суду 12.12.2012 вимоги заяви підтримав у повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон).

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, частина третя статті 6 Закону є загальною, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Окрім визначених у статті 52 Закону особливостей, обов'язковою умовою порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена статтею 1 та частиною третьою статті 6 Закону наявність безспірних вимог до боржника.

Тобто, подаючи заяву про визнання боржника банкрутом, ініціюючий кредитор зобов'язаний додати до заяви докази, які б підтверджували безспірність вимог, в розумінні Закону.

Статтею 1 Закону визначено значення термінів, зокрема:

неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

грошове зобов'язання -зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, при цьому, недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується;

безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

УПФ України у Гагарінському районі м. Севастополя вказує, що грошові вимоги до боржника -ГО "Руський равелін" складають 280,35 грн.

Судом встановлено, що УПФ України у Гагарінському районі м. Севастополя винесені рішення №307 від 29.12.2010, №266 від 24.03.2011 про застосування до боржника фінансових санкції у загальному розмірі 77,44 грн. та пені у розмірі 32,91 грн. Крім того, рішенням УПФ України у Гагарінському районі м. Севастополя №99 від 13.04.2011 до боржника були застосовані фінансові санкції у розмірі 170,00 грн.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 09.10.2012 виконавчий документ -вимога УПФ України у Гагарінському районі м. Севастополя Ю-45у від 02.06.2012 про стягнення суми у розмірі 170,00 грн. /а.с.49/ повернутий стягувачеві без виконання на підставі пункту 5 частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника /а.с.48/.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 09.10.2012 виконавчий документ -виконавчий лист №2а-4379/11/2770 Окружного адміністративного суду від 22.05.2012 про стягнення суми у розмірі 110,35 грн. /а.с.51/ повернутий стягувачеві без виконання на підставі пункту 5 частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника /а.с.50/.

Однак, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з суми штрафних (фінансових) санкцій, суд вважає, що такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобов'язань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до статті 1 Закону (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.08.2012 у справі №5020-1481/2011, постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 у справі №5020-1453/2011).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що УПФ України у Гагарінському районі м. Севастополя не надано доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора відповідно до Закону, оскільки сума фінансових санкцій не зараховується до складу безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Разом з тим, встановлення судом обставин відсутності належних доказів в обґрунтування наявності безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора, що є головною умовою для порушення процедури банкрутства, виключає необхідність дослідження судами однієї з додаткових умов для здійснення провадження з особливостями статті 52 Закону (обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, або встановлення інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника).

Крім того, судом встановлено, що боржник є громадською організацією, метою діяльності якої є: задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, культурних, освітніх, спортивних та інших спільних інтересів членів організації, про що зазначено у Свідоцтві про реєстрацію об'єднання громадян №972 від 16.04.2010 /а.с.32 зворотна сторінка/, а також у Статуті боржника /а.с.34-39/. Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №336722 вид економічної діяльності боржника за КВЕД 91.33.0 -діяльність громадських організацій, не віднесених до інших групувань /а.с.40/.

Згідно з положеннями статті 1 Закону боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Частина третя статті 209 ГК України встановлює, що суб'єктом банкрутства (далі - банкрутом) може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності .

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 3 Закону України «Про об'єднання громадян»визначено, що громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Таким чином, Громадська організація "Руський равелін" не є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність, тобто боржник під визначення суб'єкта підприємницької діяльності не підпадає, та не є особою, прирівняною відповідно до статті 5 Закону до суб'єкта підприємницької діяльності, відносно якого може бути порушена справа про банкрутство.

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство»(далі -Постанова) провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Порядок припинення провадження у справі про банкрутство врегульовано статтею 40 Закону.

У пункті 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18.12.2009 зазначено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство.

У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що провадження у справі за заявою УПФ України у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання банкрутом відсутнього боржника - ГО "Руський равелін" підлягає припиненню.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 40 , статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , пунктом 11 частини першої статті 80 , стаття 86 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання банкрутом відсутнього боржника -Громадської організації "Руський равелін" припинити.

2. Зобов'язати Державного реєстратора Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України про припинення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника -Громадської організації "Руський равелін" , докази надати суду.

3 . Копії даної ухвали направити кредитору, боржнику, Головному управлінню юстиції у м. Севастополі, Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції в місті Севастополі, Державному реєстратору Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя.

Суддя підпис О.М. Юріна