Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а-5815/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-5815/12/1070    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 17 грудня 2012 року           2а-5815/12/1070 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «На радянській»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною і скасування постанови, ВСТАНОВИВ: 28.11.2012 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «На радянській»(далі –позивач, ОСББ) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі –відповідач, Інспекція) про визнання протиправною і скасування постанови №132 від 20.11.2012 про накладення штрафу в сумі 100 620,00 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСББ вважає оскаржувану постанову неправомірною і такою, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на таке. Позивач стверджує, що реконструкцію підвальних приміщень ОСББ не здійснювало, а лише влаштувало 3 додаткових виходи, замість запроектованих двох. В той же час, в переліку будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 №1104, визначено, що на улаштування чи закриття дверних або віконних прорізів дозвіл не вимагається. Крім того, ОСББ вказує на протиправні постанови Інспекції з тих підстав, що з моменту завершення ремонтних робіт по влаштуванню додаткових входів минуло більше трьох років, а тому відповідно до положень статті 11 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності»штраф на позивача не може бути накладено за порушення містобудівної діяльності. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, зазначивши також, що ОСББ не є суб'єктом містобудівної діяльності і такої не здійснювала, а тому за порушення такої діяльності на позивача не може бути накладено штраф. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив суд відмовити з наступних підстав. В ході проведення перевірки ОСББ встановлено самовільне здійснення експлуатації об'єкта після виконаних будівельних робіт по реконструкції, без введення в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що є порушенням вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Інспекція вважає, що не порушувала ні шестимісячного, ні трирічного строку з дня вчинення правопорушень, оскільки вони мали місце станом на дату оформлення оскаржуваної постанови - 20.11.2012. Тобто позивач, як експлуатував об'єкт самочинно, так його і експлуатує станом на час розгляду справи. Штраф накладено саме за експлуатацію об'єкту без вводу в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, а не за проведення самочинної реконструкції приміщення, що мала місце в 2009 році. Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків. ОСББ зареєстроване як юридична особа 23.10.2007 виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, код ЄРПОУ –35259177. Згідно з витягом із протоколу №2 загальних зборів ОСББ від 13.06.2008 мешканці будинку по вул. Радянська, 21, м. Фастів вирішили всі підвальні приміщення та інші приміщення здавати в оренду, а зароблені кошти направляти на ремонт будівлі, потреби об'єднання. 24.10.2008 складено акт обстеження цокольного приміщення ОСББ на предмет обладнання додаткового виходу. В акті зазначено, що замовником ОСББ пропонується обладнати цокольне приміщення додатковим виходом на вулицю, реконструювати частину фасаду, благоустроїти прилеглу територію. Комісія дійшла висновку про можливість надати позивачу дозвіл на обладнання додаткового виходу з цокольного приміщення по вул. Радянській, 21 при умові отримання необхідних технічних умов і висновків; розробки та погодження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації. Відповідно до акта приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 01.12.2008 позивач отримав на баланс від Фастівського ЖЕК житловий комплекс, а саме 9-типоверховий житловий будинок, розташований за адресою: вул. Радянська, 21, м. Фастів, Київська область. На замовлення позивача проектно-будівельною компанією «Модуль»(ліцензія АБ №206327) розроблено проект входів в підвальне приміщення житлового будинку №21 по вул. Радянській в м. Фастові (2008 рік). Вказаним проектом передбачається улаштування двох входів в цокольний поверх житлового будинку №21. Проект складається з двох частин, а саме: пояснювальної записки та архітектурного будівництва. 18.12.2008 виконком Фастівської міської ради Київської області рішенням №346/3 надав ОСББ дозвіл на обладнання додаткових виходів з цокольного приміщення по вул. Радянській, 21, м. Фастів. Цим же рішенням ОСББ попереджено про необхідність отримання відповідного дозволу в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю перед виконанням будівельних робіт. З матеріалів справи вбачається, що листом від 13.02.2009 №44 ОСББ звернулось до начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Фастова. В листі позивач просив надати дозвіл на проведення робіт з переобладнання вікон на двері. В судовому засіданні представник позивача пояснила суду, що письмової відповіді на вказаний лист отримано не було, проте в усному порядку позивачу повідомлено про відсутність необхідності отримання дозволу на здійснення такого виду робіт. Також, проектно-будівельною компанією «Модуль»складено технічний висновок про технічний стан конструкцій житлового будинку 11/09-ТВ, відповідно до якого стан фундаментів та стін забезпечують можливість улаштування у вікнах цокольного поверху будинку дверних пройм без впливу на стан конструкції будинку тільки згідно з проектною документацією, розробленою відповідною організацією. 26.02.2009 Фастівська міська рада Київської області видала позивачу ордер №16 на виконання земляних робіт, згідно з яким ОСББ надано дозвіл на виконання земляних робіт, пов'язаних з обладнанням додаткових виходів з цокольного приміщення. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об'єкті - реконструкція підвальних приміщень житлового будинку, розташованого в м. Фастів Київської області по вул. Радянська, 21 при експлуатації об'єкта ОСББ «На Радянській». За результатами перевірки складено акт від 13.11.2012 (далі –Акт перевірки), в якому зазначено, що  без відповідного дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та з відхиленням від розробленої проектної документації ПВК «Модуль»у 2009 році проведено реконструкцію підвальних приміщень житлового будинку, а саме влаштовано три додаткових входи, замість запроектованих двох. Змінено цільове призначення даних приміщень. На момент перевірки будівельні роботи не проводяться, приміщення експлуатуються без прийняття їх в експлуатацію. Порушено статтю 5 Закону України «Про основи містобудування», частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У зв'язку із виявленим порушенням відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.11.2012 № 5. Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, протокол №5, Акт перевірки, фотоматеріали, припис №1512 від 13.11.2012, Інспекція постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2012 № 132 на позивача наклала штраф у розмірі 100 620,00 грн. відповідно до абзацу 4 п. 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, штрафні санкції до ОСББ застосовано саме за здійснення експлуатації об'єкта будівництва –підвальних приміщень після реконструкції без прийняття їх в експлуатацію. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі,  суд виходить з наступного. Суд не погоджується із позицією позивача щодо неможливості застосування до ОСББ законодавства про містобудівну діяльність, оскільки останнє не є її суб'єктом, містобудівної діяльності не здійснювало, у зв'язку з наступним. Закон України «Про основи містобудівної діяльності»визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини. Відповідно до статті 1 цього Закону містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури. Згідно з положеннями статі 2 Закону України «Про основи містобудівної діяльності»головними напрямами містобудівної діяльності є, зокрема, здійснення архітектурної діяльності. Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність»архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері. Об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів. Суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування. Згідно з листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.03.2011 № 22-23/185/0/7- 11 «Щодо надання роз'яснень з визначення термінів: «реконструкція», «капітальний ремонт», «перепланування»»реконструкція - перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри). Дане визначення також зафіксоване в Додатку Б до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва». Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, на які у своїх доводах посилається позивач, реконструкція жилого будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог. В той же час, вказаними Правилами визначено, що ремонт будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на відновлення, з можливим поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку. Враховуючи викладені вище положення містобудівного законодавства, беручи до уваги, що улаштуванням трьох додаткових входів змінено фасад дев'ятиповерхового житлового будинку, на вказані роботи отримано ордер на виконання земельних робіт, позивач звертався до органів місцевої влади із проханням реконструювати частину фасаду (акт обстеження від 24.10.2008), для вказаних робіт розроблявся спеціальний проект проектно-будівельною компанією «Модуль», який містить розділ «Архітектурне будівництво»; звертаючи увагу, що в результаті улаштування додаткових входів та здійснення інших робіт підвальні приміщення здаються третім особам з метою отримання прибутку, тобто техніко-економічні показники внаслідок таких робіт суттєво змінилися, суд зазначає, що в даному випадку ОСББ здійснило саме роботи по реконструкції приміщень, а тому є суб'єктом містобудівної діяльності. Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСББ посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 (далі – Порядок №1104), якою затверджено Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл. Пунктом 12 вказаного Переліку передбачено, що улаштування чи закриття дверних або віконних прорізів є будівельними роботами, які не потребують дозволу. Враховуючи, що будівельні роботи –це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту, як передбачено пунктом 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, позивач підтверджує власне здійснення робіт з реконструкції об'єкта - будинку. З огляду на викладене, суд вважає правомірним з боку Інспекції застосування до позивача законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності. В той же час, суд вважає необгрунтованим посилання ОСББ на пункт 12 Порядку №1104 щодо відсутності потреби в отриманні дозволу для улаштування чи закриття дверних або віконних прорізів, оскільки предметом спору у даній справі є саме правомірність здійснення експлуатації об'єкта без введення його в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства. Крім того, у вказаному Порядку №1104 міститься примітка, відповідно до якої виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації. Прийняття зазначених об'єктів в експлуатацію здійснюється в установленому законодавством порядку. Таким чином, незалежно від здійснення ОСББ будівельних робіт, що потребують дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю чи без такого дозволу, прийняття об'єкта в експлуатацію здійснюється в установленому законодавством порядку. Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   Відповідно до пункту 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною 1 пункту 2 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Згідно з Додатком ІІ до ДБН України, затверджених наказом Держбуду України від 20 січня 2004 року № 8, а саме відповідно до пункту 1.4 Переліку об'єктів цивільного призначення за категоріями складності 6-9 (10)-поверхові житлові багатоквартирні будинки віднесено до ІІІ категорії складності. Відповідно до пункту 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Позивачем не надано суду доказів введення об'єкта перевірки (підвальних приміщень) після реконструкції в експлуатацію. В свою чергу, Інспекцією доведено та не спростовано ОСББ факт здійснення експлуатації цокольних приміщень будинку №21 по вул. Радянській у м. Фастові. Згідно абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»за експлуатацію або використання об'єктів будівництва III категорії складності, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат. Суд не бере до уваги посилання позивача на закінчення строку застосування штрафних санкцій, оскільки використання об'єкта, не введеного в експлуатацію, здійснювалася і на момент прийняття оскаржуваного рішення, тобто порушення є триваючим. Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність позивачем протиправного характеру рішення відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до положень частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд не присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд п о с т а н о в и в: У задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Спиридонова В.О. Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -  17 грудня 2012 р.