Рішення

від 15.01.2009 по справі 9/2-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/2-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.09           Справа № 9/2-09.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрінвест», м. Тростянець, Сумської області

до відповідача:          Миропільської госпрозрахункової дільниці, с. Миропілля, Краснопільського району Сумської області

про визнання права власності

                                                                                            Суддя Лущик М.С.

        Представники:

        Від позивача:  Сіряченко О.В.

        Від відповідача: не з‘явився.

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Сидорук А.І.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02 грудня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрінвест» і Миропільською госпрозрахунковою дільницею, а також визнати за ним право власності на нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу цегельного заводу, а саме: піч для випалювання цегли літ. «А-ІІ» площею 732,9 кв.м., побутове приміщення літ. «Б-І» площею 44,4 кв.м., сушильний сарай літ. «В-І» площею 881,3 кв.м., насосна літ. «Ж-І» площею 24,4 кв.м., формовочне відділення літ. «К-І» площею 98,7 кв.м., навіс літ. «Л» площею 555,1 кв.м., навіс літ. «М» площею 25,7 кв.м., яма для сировини літ. «Н» площею 21,9 кв.м., сушильний сарай літ. «Е» площею 1059,8 кв.м., сушильний сарай літ. «З» площею 1 230,0 кв.м., сушильний сарай літ. «Д» площею 882,0 кв.м., сушильний сарай літ. «Г» площею 311,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, Краснопільський район, с. Миропілля, вул. Радянська, 108; судові витрати по справі просив покласти на нього.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав суду клопотання, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі, просить розгляд справи здійснювати без участі його представника, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив:

02 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрінвест» і Миропільською госпрозрахунковою дільницею був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався передати у власність позивачу нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу цегельного заводу, а саме: піч для випалювання цегли літ. «А-ІІ», побутове приміщення літ. «Б-І», сушильний сарай літ. «В-І», насосна літ. «Ж-І», формовочне відділення літ. «К-І», навіс літ. «Л», навіс літ. «М», яма для сировини літ. «Н», сушильний сарай літ. «Е», сушильний сарай літ. «З», сушильний сарай літ. «Д», сушильний сарай літ. «Г», що знаходиться за адресою: Сумська область, Краснопільський район, с. Миропілля, вул. Радянська, 108, а позивач, в  свою чергу, взяв на себе зобов‘язання прийняти вказане приміщення та сплатити за нього обумовлену ціну.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що вартість вказаного нерухомого майна становить  30 054 грн. 34 коп.

Згідно п. 3.1. Договору передача об‘єкту здійснюється відповідачем позивачу в  3-денний термін з моменту укладання цього Договору у письмовій формі.

Зі змісту п. 3.2. Договору вбачається, що передача об‘єкту відповідачем і прийняття позивачем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

В матеріалах справи міститься довідка начальника Миропільської госпрозрахункової дільниці про перерахування повної оплати по договору в розмірі 30 054 грн. 34 коп., що свідчить про виконання позивачем вимог п.п. 2.1 договору.

Крім  того, нерухоме майно було передано позивачу згідно підписаного сторонами належним чином акту приймання-передачі від 05.12.2008 р., який знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.  Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, Позивач набув права власності на зазначене вище нежитлове приміщення правомірно на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежилого приміщення №1206/1-08 від 12 червня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем.          

Позивачем також був замовлений технічний паспорт на отримане у власність нежиле приміщення, проте представники КП  «Сумське МБТІ» відмовили позивачу у здійсненні реєстрації прав на вказане вище нерухоме майно, оскільки договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02 грудня 2008 року, не посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За таких обставин, вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02 грудня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрінвест» і Миропільською госпрозрахунковою дільницею, суд визнає дійсним.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є  визнання права.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу цегельного заводу, а саме: піч для випалювання цегли літ. «А-ІІ» площею 732,9 кв.м., побутове приміщення літ. «Б-І» площею 44,4 кв.м., сушильний сарай літ. «В-І» площею 881,3 кв.м., насосна літ. «Ж-І» площею 24,4 кв.м., формовочне відділення літ. «К-І» площею 98,7 кв.м., навіс літ. «Л» площею 555,1 кв.м., навіс літ. «М» площею 25,7 кв.м., яма для сировини літ. «Н» площею 21,9 кв.м., сушильний сарай літ. «Е» площею 1059,8 кв.м., сушильний сарай літ. «З» площею 1 230,0 кв.м., сушильний сарай літ. «Д» площею 882,0 кв.м., сушильний сарай літ. «Г» площею 311,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, Краснопільський район, с. Миропілля, вул. Радянська, 108, є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.   Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02 грудня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрінвест» і Миропільською госпрозрахунковою дільницею.

3.   Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрінвест»  (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру, 30, кв. 22, код 34573505) право власності на нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу цегельного заводу, а саме: піч для випалювання цегли літ. «А-ІІ» площею 732,9 кв.м., побутове приміщення літ. «Б-І» площею 44,4 кв.м., сушильний сарай літ. «В-І» площею 881,3 кв.м., насосна літ. «Ж-І» площею 24,4 кв.м., формовочне відділення літ. «К-І» площею 98,7 кв.м., навіс літ. «Л» площею 555,1 кв.м., навіс літ. «М» площею 25,7 кв.м., яма для сировини літ. «Н» площею 21,9 кв.м., сушильний сарай літ. «Е» площею 1059,8 кв.м., сушильний сарай літ. «З» площею 1 230,0 кв.м., сушильний сарай літ. «Д» площею 882,0 кв.м., сушильний сарай літ. «Г» площею 311,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, Краснопільський район, с. Миропілля, вул. Радянська, 108.

Суддя                                                                          М.С. ЛУЩИК