Рішення

від 18.12.2012 по справі 2023/2-1662/11

КУП'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2023/2-1662/11

Провадження №2/2023/149/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого -судді Скородєлової В.В.

при секретарі Бутковій В.М.

за участю прокурора Котяша С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп'янську цивільну справу за позовом Куп'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Харківській області до Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області і ОСОБА_1, 3-я особа: міськрайонне управління Держкомзему в м. Куп'янську та Куп'янському районі Харківської області, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності, -

встановив:

Куп'янський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області звернувся до суду з позовом до відповідачів Харківської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру»при Держкомземі України, Куп'янської районної державної адміністрації і ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації.

26 квітня 2012 року прокурор уточнив позовні вимоги, пред'явивши позов в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Харківській області до Куп'янської районної державної адміністрації і ОСОБА_1, 3-я особа -міськрайонне Управління Держкомзему у м. Куп'янськ та Куп'янському районі про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності, посилаючись на те, що на підставі розпорядження Куп'янської районної державної адміністрації №304 від 30 листопада 2005 року ОСОБА_1 було надано у власність земельні ділянки загальною площею понад 100 га, які розташовані за межами населеного пункту Гусинської сільської ради Куп'янського району, що суперечить вимогам п. 13 Перехідних положень Земельного кодексу України.

За цих обставин, просив суд визнати недійсними державні акти на ім'я ОСОБА_1: серії ХР №34149 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га, серії ХР №34158 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га, серії ХР №34148 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га та серії ХР №34155 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га, які розташовані за межами населеного пункту Гусинської сільської ради Куп'янського району та визнати недійсними записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_1 на вказані земельні ділянки (кадастровий номер 6323781500:03:000:0011, №6323781500:03:000:0014, №6323781500:03:000:0017, №6323781500:03:000:0008), зобов'язати міськрайонне Управління Держкомзему у м. Куп'янськ та Куп'янському районі скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі земель державних актів серії ХР №34149 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га, серії ХР №34158 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га, серії ХР №34148 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га та серії ХР №34155 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га на ім'я ОСОБА_1

Ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області 20.01.2012 року цивільні справи за позовами прокурора об'єднані в одне провадження.

Прокурор в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Харківській області у судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача -Куп'янської районної державної адміністрації у судовому засіданні позов прокурора не визнав у повному обсязі, просив суд у його задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю у судовому засіданні вимоги позову не визнали у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність, просили суд у його задоволенні відмовити.

Представник 3-ї особи - міськрайонного управління Держкомзему в м. Куп'янську та Куп'янському районі у судове засідання не з'явився, надавши до суду письмові пояснення просили суд розглянути справу без участі представника.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 60 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, дотримуючись принципу диспозитивності, передбаченого ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, судовим розглядом встановлено, що у 2003 році відповідач ОСОБА_1 набув у громадян, які були членами колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна, за договорами міни право на земельні частки (пай), що належали їм на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. «Ватутіна», виданих відповідно до розпоряджень Куп'янської районної державної адміністрації №380 від 11 серпня 1997 р. та №57 від 15 лютого 2000 року розмірами 7,72 і 7,36 в умовних кадастрових гектарів, відповідно до кожного сертифікату (а.с. 56-49 т.1, а.с. 48-62 т.2, а.с. 53-68 т.3, а.с. 53-67 т.4).

Також, за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР №0222564, який виданий на підставі розпорядження Куп'янської районної державної адміністрації №380 від 11 серпня 1997 року, ОСОБА_1 набув право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. «Ватутіна»розміром 7,72 в умовних кадастрових гектарах, як член сільськогосподарського підприємства ім. «Ватутіна». (а.с. 47 т.1, а.с. 42 т.2, а.с. 47 т.3, т.4 ).

Відповідно до розпорядження Куп'янської районної державної адміністрації №2 від 11 січня 2005 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості). (а.с. 24 т.1,т.3, т.4, а.с. 19 т.2).

Виготовлена технічна документація щодо організації території земельних часток (паїв), встановлення меж та підготовки до видачі державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с.25-42 т.1, т.3, т.4, а.с. 20-37 т.2), яка отримала позитивний висновок начальника Куп'янського районного відділу земельних ресурсів.

Розпорядженням Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області №304 від 30 листопада 2005 року технічну документацію затверджено та передано ОСОБА_1 у власність земельні ділянки. (а.с 6-7 т.1, т.3, а.с. 9-10 т.2, т.4)

ОСОБА_1 отримані державні акти серії ХР №34149 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га, серії ХР №34158 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га, серії ХР №34148 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га та серії ХР №34155 від 19 квітня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 5,8133 га. Державні акти зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. (а.с. 16-22 т.1, т.3, т.4, а.с. 11-17 т.2)

Дійсно, пунктом 13 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що на період до 01 січня 2010 року (а з наступними змінами -до 01 січня 2015 року) громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га.

Проте, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами -стаття 3 Земельного Кодексу України.

Як визначено ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 п. д ст. 81 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 набув права на земельні частки (пай), отримані громадянами за сертифікатами, на підставі цивільно-правових угод -договорів міни і укладені правочини ніким не визнавались недійсними. (а.с. 56-49 т.1, а.с. 48-62 т.2, а.с. 53-68 т.3, а.с. 53-67 т.4) Крім того, як член КСП ім. «Ватутіна» відповідач по справі за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР ХР №0222564, який виданий йому на підставі розпорядження Куп'янської районної державної адміністрації за №380 від 11 серпня 1997 року, набув право на земельну частку (пай) розміром 7,72 в умовних кадастрових гектарах.

Право власності на земельні ділянки він набув за розпорядженням Куп'янської районної державної адміністрації №304 від 30 листопада 2005 року.

Розпорядження Куп'янської районної державної адміністрації про передачу ОСОБА_1 у власність земельних ділянок прийнято в межах їх повноважень, встановлених ст.ст. 17, 116, 118, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», що не суперечило діючому законодавству.

З огляду на зазначене, посилання в позові прокурора на ст. 155 Земельного Кодексу України про визнання актів недійсними є безпідставним. У судовому засіданні представником позивача не представлено та не доведено порушень прав особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, у зв'язку з виданням органом виконавчої влади акту.

Крім того, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13 травня 2011 року не є підставою для визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого відповідно до закону.

Згідно п. 9 Перехідних положень Земельного Кодексу України громадяни -власники земельних ділянок можуть виділяти земельні ділянки в натурі (на місцевості) єдиним масивом.

Відповідно до п.7 цих Перехідних положень громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Правові підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку визначені в ст. 143 Земельного Кодексу України, а саме:

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б)неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) викупу (вилучення) земельної ділянки;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Цей перелік є вичерпним. Отже, законодавцем чітко визначені випадки, коли власник може бути позбавлений права власності на земельну ділянку.

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачено скасування запису про право власності на нерухоме майно, а відтак і права власності на земельну ділянку.

Таким чином, дослідивши надані на огляд у судовому засіданні докази та їх належна оцінка вказують на те, що відповідач по справі ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки у відповідності до закону, у зв'язку з чим визнавати недійсними вищевказані державні акти на його ім'я та скасовувати державну реєстрацію права власності відсутні правові підстави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 81,143, п.п. 7, 9, 13 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст. 378 Цивільного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Куп'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Харківській області до Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області і ОСОБА_1, 3-я особа: міськрайонне управління Держкомзему в м. Куп'янську та Куп'янському районі Харківської області, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 20.12.2012 року.

Суддя Куп'янського міськрайонного

суду Харківської області В.В. Скородєлова