Постанова

від 05.12.2012 по справі 2а-11169/11/0170/23

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2012 р. (15:29) Справа №2а-11169/11/0170/23

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі судового засідання Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ЛОРА"

до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища за участі Прокуратури АР Крим

про визнання протиправними дій

за участю:

представника позивача - Дербеньової Н.М., паспорт НОМЕР_1;

представника відповідача - Шевцової О.О., посвідчення № 0/145;

представника відповідача - Гончарова В.М., посвідчення № 162/0;

прокурора - Аметової Є.Л. , посвідчення № 009379;

Обставини справи: Приватне підприємство «Лора» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, про визнання протиправними дій в частині здійснення розрахунку збитків у розмірі 5315655,25 грн. з порушенням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389.

Ухвалами суду від 12.09.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 14.11.11 року позивач уточнив позовні вимоги, в яких також наполягав, що при здійснення розрахунку збитків була порушена відповідачем Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, та просив: 1) визнати протиправними дії відповідача в частині здійснення розрахунку збитків у розмірі 5315655,25 грн. з порушенням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, а також 2) визнати незаконним та скасувати розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, складеного відповідачем в сумі 5315655,25 грн.

28.11.2011 року до суду надійшла заява Прокуратури АР Крим про вступ у розгляд справи № 2а-11169/11/0170/23.

У судовому засіданні ухвалою суду від 27.04.2012 року по справі призначено судову економічну експертизу.

Ухвалою від 27.04.2012 року у зв'язку з призначенням експертизи провадження по справі було зупинено.

Ухвалою суду від 08.10.2012 року провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні 05.12.2012 року позивач наполягав на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві та пояснення по справі.

Представник відповідача просив у позові відмовити, надав заперечення на позовні вимоги.

Прокурор підтримав доводи відповідача та просив у позові відмовити.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем та відповідачем, висновок експертизи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища проведено перевірку дотримання природного законодавства Приватного підприємства «Лора» (АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Рикова 7, кв. 2, ЄДРПОУ 20745893), за результатами перевірки складено акт від 19-22 квітня 2011 року.

Перевіркою встановлено, що ПП «Лора» у періоди з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року здійснювало скид стічних вод у ріку Салгир з перевищенням затвердженого нормативу гранично-допустимого скиду, а саме перевищення нормативів гранично-допустимого скиду по показникам БПК5, завислі речовини, амоній сольовий, фосфати, нітрати, нафтопродукти, ХСК, АПАВ, що є порушенням ст. ст. 44, 49, 70 Водного Кодексу України.

На підставі перевірки відповідачем було здійснено розрахунок збитків у розмірі 5315655,25 грн.

Не погодившись із діями Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо розрахунку збитків у розмірі 5315655,25 грн., позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що перевірка проводилась відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 N 464, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. за N 18/16034, який розроблено відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1524, Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 N 1520.

Вказаний Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів. Порядок поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України, державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим, державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі, Державної Азовської морської екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та суб'єктів господарювання.

Тобто, суд робить висновок, що при здійсненні перевірки Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища діяв в межах наданих цьому органу повноважень.

Відбір проб зворотних вод на каналізаційних очисних спорудах ПП «Лора» проводився у відповідності з нормативними документами, вибір місць відбору проб регламентовано:

- Паспортом каналізаційних очисних споруд ПП «Лора» (Регламентом роботи очисних споруд, технологічною схемою);

- Проектом ГДС ПП «Лора» («Інструкція про порядок розробки та затвердження гранично допустимих (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами», Постанова Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 269 «Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення»);

- Планом - графіком проведення відомчого контролю каналізаційних очисних споруд ПП «Лора», затвердженим директором підприємства.

Відбір проб проводився у трьох контрольних точках - на вході на очисні споруди, на виході з очисних споруд, на випуску стічних вод у ріку Салгір.

Контрольні точки з відбору проб визначені підприємством - копія Схеми розташування контрольних точок виїмки проб для лабораторного контролю по каналізаційно-очисним спорудам смт. Гвардійське.

Плани роботи відділу аналітичного екологічного контролю та моніторингу Рескомприроди Криму складаються відповідно до Програми моніторингових спостережень, затвердженої Постановою Ради міністрів АР Крим від 30.11.2002 № 340-3/02. На виконання вказаної Програми відділом аналітичного екологічного контролю та моніторингу здійснюється визначення ефективності роботи каналізаційних очисних споруд, а також моніторинг стану поверхневих вод.

Відділом аналітичного екологічного контролю та моніторингу Рескомприроди Криму у період 2010-2011 роках здійснювався контроль якості стоків, які надходять до каналізаційно-очисних споруд та стоків, які скидаються до водних об'єктів після очистки. Протоколи виміру показників складу та властивостей вод:

- № 21В від 23.02.2010 року (том 1 а.с. 29);

- № 53В від 27.04.2010 року (том 1, а.с. 30-31);

- № 200В від 16.11.2010 року (том 1 а.с. 36-37);

- № 23В від 01.02.2011 року (том 1 а.с. 34-35);

- № 37В від 15.02.2011 року (том 1 а.с. 32-33).

За період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року скид стічних вод з каналізаційно-очисних споруд у р. Салгир склав 109460 тіс. м. куб.

За період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року скид стічних вод з каналізаційно-очисних споруд у р. Салгир склав 26390 тіс. м. куб.

У акті перевірки (том 1 а.с. 11-19) наведені показники перевищенням затвердженого нормативу гранично-допустимого скиду у період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року:

- БПК5 - 29,27 мг/л;

- завислі речовини - 25,33 мг/л;

- амоній сольовий - 26,87 мг/л;

- фосфати - 1,3 мг/л;

- нітрати - 3,17 мг/л;

- нафтопродукти - 0,017 мг/л.

У період з 01.01.2011 року по 28.01.2011 року:

- БПК5 - 32,5 мг/л;

- завислі речовини - 25,3 мг/л;

- ХСК - 11,5 мг/л;

- азот амонієвий - 20,24 мг/л;

- АПАВ - 0,39 мг/л;

- нафтопродукти - 0,025 мг/л.

Згідно зі статтю 70 Водного Кодексу України - скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Статтею 44 Водного Кодексу України визначені обов'язки водокористувачів, так водокористувачі зобов'язані:

3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

7) здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності Дозволу.

Відповідно до п. 2.1.9 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 за № ЗО, до функцій виробника, у тому числі, входять технічний контроль і нагляд за раціональним використанням води споживачам, облік кількості води, що споживається і скидається в каналізацію; контроль якості і кількості виробничих стічних вод, що скидаються в міську каналізацію, а також якості локальної очистки на відомчих спорудах; первинний облік вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, за формами і в строки, погоджені з місцевими органами Мінекоприроди України, а також Згадана в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19-22.04.2011 передача каналізаційних очисних споруд з балансу Приватного підприємства «Лора» на баланс Гвардійської селищної ради не впливає на обов'язки ПП «Лора», які були покладені на підприємство, як на водокористувача, до моменту передачі каналізаційних очисних споруд, тобто обов'язки водокористувача щодо дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, відповідно до ст. 44 Водного Кодексу України; відповідальність ПП «Лора» за недотримання умов дозволу, невід'ємною частиною якого у разі скидання стічних вод у природний водний об'єкт є затверджений норматив гранично допустимого скиду, відповідно до ст. 110 Водного Кодексу України; обов'язки ПП «Лора» щодо відшкодування збитків, завданих ним внаслідок порушень водного законодавства, відповідно до ст. 111 Водного Кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки директор ПП «Лора» Верновський Д. Я. був присутній при перевірці та був ознайомлений з актом перевірки, що підтверджує його підпис у акті перевірки, заперечень або зауважень з боку позивача не зазначено.

Також, судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення № 006419 від 21.04.2011 (том 2 а.с. 205) згідно з частиною 1 статті 59, статтею 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил охорони водних ресурсів, яке полягає у здійсненні ПП «Лора» у періоди з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року - скид стічних вод у ріку Салгир з перевищенням затвердженого нормативу гранично-допустимого скиду, який складено на директора ПП «Лора» Верновського Д. Я.

В зазначеному протоколі директором ПП «Лора» Верновським Д. Я. надано пояснення щодо скоєного порушення: «Для ефективної роботи очисних споруд потрібна реконструкція» - тобто, суд вважає, що директором ПП «Лора» Верновським Д. Я. визнано факт вчинення порушення. Крім того, протокол не містить будь яких зауважень Верновського Д. Я.

Тобто, суд робить висновок, що директор ПП «Лора» Верновський Д. Я. був згоден з висновками акту про порушення правил охорони водних ресурсів, яке полягає у здійсненні ПП «Лора» у періоди з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року скиду стічних вод у ріку Салгир з перевищенням затвердженого нормативу гранично-допустимого скиду.

Стаття 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Відповідно до вказаних вимог діючого законодавства приписом № 39/91 від 26.04.2011 року (том 1 а.с. 20-24), який складено на підставі акту перевірки від 19-22.04.2011 року не передбачено санкцій до суб'єкта господарювання ПП «Лора».

Статтею 110 Водного Кодексу України встановлено, що Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Стаття 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Стаття 111 Водного Кодексу України визначає, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Оскільки судом досліджено акт перевірки від 19-22 квітня 2011 року, згідно якого встановлено ПП «Лора» порушені вимоги ст. ст. 44, 49, 70 Водного Кодексу України, а також судом встановлено, що на ПП «Лора» не заперечує, що висновки акту перевірки є достовірними, суд зазначає, що Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного діяв на підставі діючого законодавства та мав право направити ПП «Лора» припис щодо усунення порушень, застосовувати адміністративну відповідальність до керівників підприємства, а також мав право вимагати відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Суд зазначає, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів здійснювався відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» , затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 14.08.2009 року № 767/16783 (далі -Методика).

Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (п.1.2 Методики).

Згідно з п. 1.4. Методики вказана Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Тобто, судом зроблено висновок, що Методика є обов'язковою для застосування державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи та адміністративного позову Приватного підприємства «Лора» розрахунок розмірів відшкодування збитків відповідачем здійснено на підставі Методики за визначеними у ній формулами, однак позивач вважає, що при розрахунку розмірів відшкодування збитків відповідачем порушені вимог методики в частині застосування безрозмірного показника відносної небезпечності Аі рівним 500 до забруднюючих речовин - БПК5, азот амонієвий, ХСК при здійсненні розрахунку.

Також позивач посилається на те, що при здійсненні розрахунку відповідачем не вірно застосовано величину коефіцієнту, що враховує категорію водного об'єкту, а також вказує, що дії по відбору проб води із річки Салгир проводились з порушенням вимог спеціальних стандартів, що призвело до недостовірності даних для визначення розміру шкоди, завданої забрудненням навколишнього середовища.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що ПП «Лора» у періоди з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року здійснювало скид стічних вод у ріку Салгир.

Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998, № 164 визначають, що рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується або може використовуватись для рибогосподарських потреб.

До рибогосподарських водних об'єктів належать:

- моря із затоками, лиманами та естуаріями;

- ріки з їхніми придатковими системами (озера, бухти, затоки, канали, гирла, протоки, водосховища, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями або тимчасовими водними об'єктами, а також всі притоки в межах розповсюдження максимальних паводків ріки);

- технічні водойми, що використовуються (можуть використовуватись) для розведення, вирощування та вилову водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їхніх запасів.

Згідно з листом Кримського Азово-Чорноморського басейнового управління відтворення, охорони рибних ресурсів та регулювання рибальства від 19.12.1994 року № 03-3/1049 (1 том, а.с. 96) за класифікацією рибогосподарських водойм Республіки Крим по категоріях ріки Криму відносяться до водойм другої категорії рибогосподарських водойм Республіки Крим, тобто ріка Салгир є водним об'єктом другої категорії рибогосподарського призначення.

Як свідчить з листа Голови Рескомприроди Криму № 2691/9.1-12/4-12 від 22.03.2012 року (том 2 а.с. 196) згідно з листом Державного агентства рибного господарства України «Південний науково-дослідний інститут морського рибного господарства та океанографії «ПІВДЕННІРО» від 20.02.2012 року № 18/167 ріка Салгир (у тому рахунку на ділянці, розташованій у границях населеного пункту Гвардійське) є рибогосподарським водним об'єктом.

Також, в матеріалах справи знаходиться лист Державного агентства рибного господарства України «Південний науково-дослідний інститут морського рибного господарства та океанографії «ПІВДЕННІРО» від 09.02.2012 року № 18/29ф (том 2, а.с. 162), з якого також вбачається, що ріку Салгир слід віднести до рибогосподарських водних об'єктів.

Згідно з листом Українського науково-дослідницького інституту екологічних проблем від 12.03.2012 року № 281/01-05 (том 1 а.с. 223-224) при розробці нормативу ГДС для ПП «Лора» враховувалося необхідність не перевищення ГДК для комунально-побутового виду водокористування, а розроблені нормативи ГДС не потребують змін.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, суд вважає, що ділянка ріки Салгир у місці скиду зворотних вод з каналізаційних очисних споруд смт. Гвардійське може бути віднесена до різних категорій.

Згідно з додатком 2 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 14.08.2009 року № 767/16783, у разі, якщо водний об'єкт або його ділянка у місці забруднення можуть бути віднесені до різних категорій, при розрахунку збитку використовується найбільший із можливих коефіцієнтів К кат.

У зв'язку з тим, що згідно з вищезазначеним додатком до Методики коефіцієнт К кат, що враховує категорію водного об'єкта

- для поверхневого водного об'єкту господарсько-побутового використання становить 1,0,

- для поверхневого водного об'єкту рибогосподарського використання 2 категорії становить 1,6,

при здійсненні розрахунків згідно з додатком 2 Методики відповідачем використано найбільший із можливих коефіцієнтів К кат, тобто коефіцієнт Ккат становить 1,6.

З наведеного випливає, що оскільки р. Салгір та ділянки на ній належать до рибогосподарських водних об'єктів, коефіцієнт застосовано вірно.

Згідно з п. 2.4. Методики з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Згідно з результатами державного контролю якості стоків, що скидаються з очисних споруд ПП «Лора» у р. Салгир, у періоди, зазначені у акті перевірки, момент повного припинення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС не настав, тому кількість проб, що відбираються, методикою у даному випадку не регламентується.

Нормативом гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин у природний водний об'єкт затверджено як гранично допустиму концентрацію (ГДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються, так і гранично допустиму масу забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються. У зв'язку з тим, що Методика, базується на порівнянні середньої фактичної концентрації забруднюючої речовини зі значенням затвердженого нормативу ГДС цієї речовини, факт перевищення встановленого нормативу ГДС встановлюється шляхом порівняння вказаних показників.

Так, відповідачем здійснено порівняння концентрацій забруднюючих речовин (Сіф - Сід):

- Сіф (фактична концентрація визначена шляхом виведення середнього арифметичного значення серед наявних у вказаному періоді результатів аналізів);

- Сід - значення концентрації, затверджене у нормативі ГДС;

Згідно з п. 5.8. Методики середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається за формулою Сіф =(Сіп1+Сіп2+СіпЗ)/п,

де Сі - концентрація і-тої забруднюючої речовини у п-й відібраній пробі;

п - кількість відібраних проб.

Перевищення фактичної концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах є підставою, відповідно до Методики, для здійснення розрахунків.

Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

- забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; та обумовлені:

самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;

забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Лора» здійснювався скид забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Крім того, згідно зі ст. 1 Водного Кодексу України -

забруднення вод - надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин;

забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини, тому факт забруднення вод ріки Салгир внаслідок потрапляння забруднюючих речовин зі зворотними водами, скинутими з КОС ПП «Лора» має місце.

На підставі зазначеного, згідно з Методикою розраховувався розмір відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн.

У зв'язку з тим, що р. Салгир належать до рибогосподарських водних об'єктів, на ділянці скидання зворотних вод ПП «Лора» в межах населених пунктів має рибогосподарську категорію водокористування, якість води в даному випадку нормується за вимогами відповідно до вказаної категорії. Величини граничнодопустимої концентрації забруднюючих речовин у воді водного об'єкта рибогосподарського призначення було взято згідно з додатком 3 «Правил охорони поверхневих вод» (типові положення) Державного комітету СРСР з охорони природи від 21.02.1991 року, що є вірним.

Згідно з Методикою для розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, необхідне визначення показнику (гама); - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тони умовної забруднюючої речовини, грн/т.

(гама); - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тони умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою

(гама)і = (гама) х Аі, де:

(гама) - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою

(гама) = (гама)п х 1/100, де:

(гама)п - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

І - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний темп зростання за попередній рік, %; за даними Державного комітету статистики України у 2009 році становить 112,3%, у 2011 році - 109,40 %.

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою

Аі = 1/ГДКі,

ГДКі - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДКі забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення

водних ресурсів у 2010 році становить (гама) = 626,0 х 112,3/100 = 702,99 грн/т.

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у 2011 році становить (гама) = 702,99 х 109,4/100 = 769,07 грн/т.

Періоди скиду з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року було визначено та поділено саме у зв'язку зі зміною вказаного показнику у розрізі календарних років.

Для розрахунку показника Аі (безрозмірний показник відносної небезпечності і-го забруднюючої) величини гранично-допустимої концентрації забруднюючих речовин у воді водного об'єкта рибогосподарського призначення було взято згідно з додатком З «Правил охорони поверхневих вод» (типові положення) Державного комітету СРСР з охорони природи від 21.02.1991 - «Узагальнення перелік граничнодопустимих концентрацій і орієнтовно безпечних рівнів впливу шкідливих речовин у воді водних об'єктів, використовуваних для рибогосподарських цілей. Головрибвод Мінрибгоспу СРСР, 09.08.1990 № 12-04-11 ». Згідно з даними вказаного додатку величини граничнодопустимої концентрації забруднюючих речовин у воді водного об'єкта рибогосподарського призначення складають:

- БСК5 - величина відсутня;

- Завислі речовини - 0,75 мг/куб. дм;

- Амоній сольовий - 0,5 мг/куб. дм;

- Фосфати -0,17 мг/куб. дм;

- Нітрати - 40 мг/куб. дм;

- Нафтопродукти - 0,05 мг/куб. дм;

- ХСК - величина відсутня;

- Азот амонійний - величина відсутня;

- АПАВ - 0,028 мг/куб. дм.

Відповідно до п. 7.1. Методики для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500, а при ГДК «відсутність» -10000.

У зв'язку з тим, що в додатку 3 «Правил охорони поверхневих вод (типові положення), (таблиці 1 «Узагальнений перелік граничнодопустимих концентрацій і орієнтовно безпечних рівнів впливу шкідливих речовин у воді водних об'єктів, використовуваних для рибогосподарських цілей. Головрибвод Мінрибгоспу СРСР, 09.08.1990 № 12-04-11») відсутні величини граничнодопустимої концентрації для показників БСК5, ХСК, азот амонійний, при розрахунку розмірів шкоди для даних забруднюючих речовин показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500.

Тобто, показник відносної небезпечності Аі прийнято рівним 500 відповідно до п. 7.1. Методики, а не з листа Першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 22.02.2010 року № 3-8/2541/0/8-10,239ф,66,9853/0/8-09 на який посилається позивач вважаючи це порушенням розрахунку.

Наявність часових інтервалів між пробами пояснюється тим, що згідно з п. 2.4. Методики момент повного припинення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС не настав, кожним протоколом вимірювань показників складу та властивостей проб вод це підтверджено. Немає жодного підтверджуючого протоколу про усунення понаднормового скиду.

Як було вказано раніше, судом було призначено судову економічну експертизу. На вирішення експерта було поставлено питання - чи правильно Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього природного середовища України розраховано розмір збитків в результаті порушення Приватним Підприємством «Лора» законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2011 р., а якщо ні, то розрахувати розмір збитків та зазначити якими саме документами чи доказами підтверджується розрахунок та розмір збитків?

Експертиза була проведена Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем, висновок експерта знаходиться у матеріалах справи (том 2 ст. 6-169), суд зазначає, що висновки експерта не відповідають на питання суду та не містять економічних обґрунтувань неналежного розрахунку, який зроблено відповідачем, а також не містять іншого розрахунку розміру збитків, у зв'язку з чим суд не може прийняти до уваги виводи зроблені експертом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем доведено, що Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, при здісненні розрахунку збитків у розмірі 5315655,25 грн. відповідачем не порушенні вимоги Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389.

Щодо вимог позивача про визнання незаконним та скасування розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, складеного відповідачем в сумі 5315655,25 грн., суд зазначає, що згідно статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності, тому розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів не є рішенням органу владних повноважень в розуміння статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.12.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 10.12.2012 року

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В. Алексєєва