Ухвала

від 27.05.2014 по справі 2а-11169/11/0170/23

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2014 р. м. Київ К/800/36660/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т., розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища та заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Лора" до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, за участю прокурора Автономної Республіки Крим, про визнання протиправними дій, визнання незаконним і скасування розрахунку,

встановив:

Приватне підприємство "Лора" звернулось з позовом до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить: визнати протиправними дії відповідача в частині здійснення розрахунку збитків у розмірі 5 315 655 грн 25 коп. з порушенням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389; визнати незаконним та скасувати розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, складеного відповідачем на суму 5 315 655 грн 25 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2012 року в задоволені позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2012 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач та прокурор звернулися з касаційними скаргами, в яких просили його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню.

Судами встановлено, що Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП «Лора» (АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Рикова 7, кв. 2, ЄДРПОУ 20745893), за результатами якої складений акт дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19-22 квітня 2011 року.

Перевіркою встановлено, що ПП «Лора» у періоди з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року здійснювало скид стічних вод у ріку Салгир з перевищенням затвердженого нормативу гранично-допустимого скиду, а саме: перевищення нормативів гранично-допустимого скиду по показникам БПК5, завислі речовини, амоній сольовий, фосфати, нітрати, нафтопродукти, ХСК, АПАВ, що є порушенням статей 44, 49, 70 Водного Кодексу України.

На підставі акту перевірки від 19-22 квітня 2011 року відповідачем складено припис № 39/91 від 26 квітня 2011 року про усунення встановлених у акті перевірки фактів порушення вимог природоохоронного законодавства.

Окрім того, за матеріалами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року за №389 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за № 767/1678, відповідачем здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ПП "Лора", який склав 5 315 655 грн 25 коп.

Не погодившись із діями Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо розрахунку збитків у сумі 5 315 655 грн 25 коп., позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із розрахунком позивачу розміру збитків, заподіяних Державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у сумі 5 315 655 грн 25 коп.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції ? це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України).

Згідно із пунктом 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 110 Водного Кодексу України встановлено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Стаття 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Стаття 111 Водного Кодексу України визначає, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, здійснювався відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Мінприроди України від 20 липня 2009 року № 389.

У цьому випадку розрахунок розмірів відшкодування збитків не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

За змістом частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер

Між тим дані, викладені в розрахунку, та сам розрахунок, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Такі дані розрахунку можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про стягнення сум збитків, в основу яких покладені згадувані дані розрахунку.

Отже, предметом оскарження відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

За таких обставин вимога про визнати протиправними дій відповідача в частині здійснення розрахунку збитків у розмірі 5 315 655 грн 25 коп. з порушенням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389, з якими не погоджується позивач, не підлягає задоволенню.

З цих же підстав вимога позивача про визнання незаконним та скасування розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, складеного відповідачем, в сумі 5 315 655 грн 25 коп., також не підлягає задоволенню.

За таких обставин помилково скасована постанова суду першої інстанції про відмову в позові підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 220, 2, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційні скарги Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища та заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: