Постанова

від 13.06.2013 по справі 2а-11169/11/0170/23

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-11169/11/0170/23

13.06.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Лора"- Атамуратов Рустем Ганійович, довіреність № б/н від 28.01.13

представник позивача - Приватного підприємства "Лора"- Верновський Дмитро Яковлевич, Довідка ЄДРПОУ серії АА № 461387 від 02.03.2011 року,

представник відповідача - Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища - Гончаров Владислав Миколайович, довіреність № 08/1 від 06.03.13

представник Прокуратури АР Крим - Місюра Олексій Миколайович, посвідчення № 005793 від 25.09.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лора" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Алексєєва Т.В. ) від 05.12.12 у справі № 2а-11169/11/0170/23

за позовом Приватного підприємства "Лора" (вул. Рикова 7 кв. 2, смт. Гвардійське, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97513)

до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

за участю Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95015)

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 грудня 2012 року у справі № 2а-11169/11/0170/23 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Лора» до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища за участю Прокуратури АР Крим про визнання протиправними дій було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 грудня 2012 року, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції неправильно надана правова оцінка спірним правовідносинам у справі та суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги висновок експерта, який є спеціалістом у вирішенні спірного питання.

У судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник відповідача та прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник відповідача та Прокурор просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із розрахунком позивачу розміру збитків, заподіяних Державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 5315655,25 грн.

Так актом «Перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства» від 19-22 квітня 2011 року було встановлено порушення позивачем за період з 01.01.2010 року по 28.02.2011 року вимог статей 44,49,70 Водного кодексу України, що виразилося у перевищенні нормативу граничнодопустимого викиду за показниками: БСК5, Завислі речовини, ХСК, Азот амонійний, АПАВ, Амонійний сольовий, Фосфати, Нітрати Нафтопродукти.

За результатами висновку акту перевірки від 19-22 квітня 2011 року відповідачем відносно позивача був прийнятий Припис від 26.04.2011 року № 39/91, який позивачем не оскаржується та зроблений Розрахунок «Розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, Приватним підприємством «Лора» згідно якого розмір відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, був визначений у сумі 5315655,25 грн., у тому числі за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року - у сумі 3373054,88 грн. та за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року - у сумі 1942600,37 грн.

Як вбачається з Розрахунку розміру відшкодування збитків, розрахунок виконано за матеріалами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної Рескомприроди Криму 19-22 квітня 2011 року та розмір збитків визначений на підставі Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783.

Позивач вважає, що зроблений відповідачем Розрахунок збитків не відповідає вказаній Методиці, у зв'язку з чим просить визнати неправомірними дії відповідача щодо порушення Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів при здійсненні розрахунку збитків, заподіяних Державі.

Відповідно до п.п.1.1. - 1.4 Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, ця Методика спрямована на реалізацію Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, і розроблена відповідно до Водного кодексу України та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів та обумовлені:

самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;

забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Перевіркою було встановлено, що позивачем було здійснено скид зворотних вод з КОС у п. Салгір з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

Відповідно до п.п. 2.1 - 2.5 Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються:

скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;

скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту;

скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;

самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.

Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

Вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів.

Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному.

При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Якщо розрахунковий період не перевищує п'ять діб, проби води відбираються два рази: в момент виявлення порушення умов водокористування і в кінці розрахункового періоду.

З Розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, Приватним підприємством «Лора», вбачається, що розрахунок зроблений на підставі п. 5.1, 7.1 Методики.

Так відповідно до п. 5.1. Методики розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою

Мi = (Сiф - Сiд) х Qiф х t х 10-6 ,

(1)

де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

Сiф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;

Сiд - значення затвердженого нормативу ГДС i-тої забруднюючої речовини, г/м3;

Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 7.1 Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою

З = Ккат х КР х kз (Мi1 + Мi2 +... Мim) х gi ,(12)

де Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2;

КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;

kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

gi - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою

gi = g х Аi, (13)

де g - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою

g = gП х I/100, (14)

де gП - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний темп зростання за попередній рік, %;

Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою

Аi = 1/ГДКi, (15)

де ГДКi - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДКi забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.

Для речовин з ГДК рівною одиниці і більше в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10 (Аi = 10/ГДК).

Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності Аi приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

Базовий проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини дорівнює:

g = 500 грн/т.

З 2009 року щорічно здійснюється індексація питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т.

Приклад визначення питомого економічного збитку (gi) від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, наведено у додатку 12.

Таким чином, при здійсненні розрахунку збитків відповідач повинен був здійснювати такий розрахунок за формулами, визначеними п.п. 5.1 та 7.1 Методики та з дотриманням порядку, встановленого п.п. 2.1 - 2.5 цієї Методики.

З акту перевірки від 19-22 квітня 2011 року вбачається, що Водовідведення здійснюється на КОС з наступним викидом у ставок накопичувач. Відділом аналітичного контролю та моніторингу Рескомприроди Криму у період 2010 рік здійснювався державний контроль якості викидів, що поступають на КОС та у водні об'єкти після очистки. Протоколи виміру показників складу та властивостей проб вод: № 21В від 23.02.2010 року; № 53В від 27.04.2010 року; № 200В від 16.11.2010 року. За період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року викид зворотних вод у КОС в р. Салгір складає 109460 тис.м.куб. (згідно довідки ПП «Лора»).

У акті перевірки складена порівнянна таблиця у період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року по показникам викиду зворотних вод у КОС в р. Салгір, з якої вбачається, що встановлено перевищення затвердженої концентрації по показникам: БСК5 на 29,27 мг/л, Завислі речовини на 25,33 мг/л, Амонійний сольовий на 26,87 мг/л, Фосфати на 1,03 мг/л, Нітрати на 3,17 мг/л Нафтопродукти на 0,017 мг/л.

Також у акті перевірки зазначено, що Відділом аналітичного контролю та моніторингу Рескомприроди Криму у період 2011 рік здійснювався державний контроль якості викидів, що поступають на КОС та у водні об'єкти після очистки. Протоколи виміру показників складу та властивостей проб вод: № 37В від 15.02.2011 року; № 23В від 01.02.2011 року. За період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року викид зворотних вод у КОС в р. Салгір складає 26390 тис.м.куб. (згідно довідки ПП «Лора»).

У акті перевірки складена порівнянна таблиця у період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року по показникам викиду зворотних вод у КОС в р. Салгір, з якої вбачається, що встановлено перевищення затвердженої концентрації по показникам: БСК5 на 32,5 мг/л, Завислі речовини на 25,3 мг/л, ХСК на 11,5 мг/л, Азот амонійний на 20,24 мг/л, АПАВ на 0,39 мг/л, Нафтопродукти на 0,025 мг/л.

Таким чином, згідно відомостей акту перевірки від 19-22 квітня 2011 року відомості щодо перевищення позивачем нормативу ГДС по вказаним показникам викидів зворотних вод було встановлено на підставі протоколів виміру показників складу та властивостей проб вод: № 21В від 23.02.2010 року; № 53В від 27.04.2010 року; № 200В від 16.11.2010 року № 37В від 15.02.2011 року; № 23В від 01.02.2011 року.

Але, такі дії відповідача не відповідають вимогам п. 2.4 - 2.5 Методики, відповідно до яких з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п'ять діб, проби води відбираються два рази: в момент виявлення порушення умов водокористування і в кінці розрахункового періоду.

У акті перевірки взагалі не вказано коли саме Відділом аналітичного контролю та моніторингу Рескомприроди Криму при здійсненні державного контролю якості викидів було встановлено порушення, яким саме протоколом це порушення зафіксовано та чи відбиралися проби води не менше трьох разів з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення, як то передбачено положеннями п.п. 2.4 -2.5 Методики.

Дані обставини мають суттєве значення, оскільки протоколи, на які йдеться посилання у акті перевірки, складені з великою відстанню у часі, проби води узяти з відстанню у два, сім місяців, та два тижня. У середині часових відрізків між пробами (виходячи з дати протоколів) концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах можуть і не перевищувати відповідні нормативи (допустимі рівні). З акту перевірки, на підставі якого був зроблений Розрахунок збитків не вбачається посилань на відповідні лабораторні вимірювання (дослідження) між тими, що зафіксовані у вищевказаних протоколах.

При таких обставинах справи судова колегія не може вважати належними доказами протоколи виміру показників складу та властивостей проб вод: № 21В від 23.02.2010 року; № 53В від 27.04.2010 року; № 200В від 16.11.2010 року № 37В від 15.02.2011 року; № 23В від 01.02.2011 року щодо встановлення факту скиду позивачем зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС. Але суд першої інстанції на це увагу не звернув.

Аналогічного висновку дійшов й Судовий експерт у Висновку судової експертизи по даній справі (т.2 а.с. 30-32).

Також судова колегія погоджується із висновком експерта про те, що у відповідача не було підстав для застосування Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, оскільки як вказувалося вище, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (п. 1.2 Методики).

Тобто збитки, заподіяні державі повинні призвести до забруднення водних об'єктів та повинні бути обумовлені : самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Таким чином, для застосування вказаної Методики відповідач повинен довести, що скид речовин із зворотними водами спричинив або призвів до забруднення водного об'єкту. І це є найголовнішим питанням.

Але у акті перевірки відсутня будь-яка інформація про стан та якість річкової води, забруднення природного об'єкту у результаті скидання позивачем зворотних вод. Не зазначена вказана інформація і у актах відбору проб води (т. 1 а.с. 151-155). Більш того, у актах відбору проб води щодо виконання проб поверхневих вод наводиться позначка про відсутність такого відбору (проставлений прочерк).

До того ж судова колегія зазначає, що згідно таблиць, що були вказані відповідачем у акті перевірки, відповідач встановив перевищення затверджених концентрацій по показникам: : БСК5, Завислі речовини, Амонійний сольовий, Фосфати, Нітрати, Нафтопродукти, ХСК, Азот амонійний, АПАВ.

Методика визначає методологію проведення розрахунку розміру збитків, заподіяних водним об'єктам. Як зазначалося вище, відповідно до п. 7.1 Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою:

З = Ккат х КР х kз (Мi1 + Мi2 +... Мim) х gi ,(12), де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами.

Але, у акті перевірки не визначена маса понаднормативного скиду забруднюючих речовин, а визначена маса перевищення затверджених концентрацій по показникам. У суду немає правових підстав ототожнювати поняття « маса понаднормативного скиду забруднюючих речовин» та поняття «маса перевищення затвердженої концентрації забруднюючих речовин».

При таких обставинах справи судова колегія дійшла висновку про невідповідність Розрахунку розміру відшкодування збитків, зробленого за матеріалами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної Рескомприроди Криму 19-22 квітня 2011 року Методиці розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783.

Дані висновки суду є підставою для задоволення апеляційної скарги позивача, скасуванню судового рішення суду першої інстанції та прийняття по справі нового судового рішення про задоволення адміністративного позову ПП «Лора» у повному обсязі.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лора" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.12 у справі № 2а-11169/11/0170/23 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо порушення Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 при здійсненні розрахунку збитків, заподіяних Приватним підприємством «Лора», за актом «Перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства» від 19-22 квітня 2011 року.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська